РУБЕЦЬ (лат. cіcatrіx — рубець, шрам) — ділянка сполучної тканини, яка заміщає дефект шкіри, слизової оболонки, органа чи тканини, що виникає внаслідок їх ушкодження або патологічного процесу. Процес утворення Р. називається рубцюванням і є проявом репаративної регенерації.
Рубці (шрами) – це сполучнотканинні утворення, які виникають в результаті природних процесів загоєння тканин, що були пошкоджені в результаті травми, захворювання або медичного втручання.
Зовні рубець, за розміром і формою, відповідає подразненій шкірі, що йому передувала. Спочатку він рожевого відтінку, але послідовно стає білим, нерідко оточеним пігментною облямівкою. Значно рідше рубець виглядає пігментованим. Поверхня рубця, зазвичай, гладка, рівна, позбавлена шкірного малюнка.
Яловичий рубець – це частина шлунка, що складається з м'язової та сполучної тканини. Має велику кількість ферментів, які покращують мікрофлору кишківника собак і необхідні для нормального травлення.
Рубець (розмовне Шрам, від нім. Schramme — «рана від меча, шрам, рубець») — слід на шкірі від зарубцьованої рани.
Вони починають формуватися за два тижні з моменту травми шкірного покриву. А безперервне збільшення сполучної тканини може спостерігатися через півроку після отримання травми. Аномальний ріст сполучної тканини на місці навіть незначної травми може спостерігатися на ділянці тіла.
Рубець – це заміщення власної тканини шкіри сполучною, він формується протягом цілого року, але іноді цей процес значно затягується. В результаті з’являються косметологічні дефекти, що викликають стійке негативне сприйняття. …