Що потрібно знати про пестициди, перш ніж відкрити каністру

Загалом, слово «пестицид» означає хімічну речовину, яка використовується для знищення організмів, що вважаються шкідливими для людини.

Фунгіциди препарати для знищення грибів , гербіциди препарати для знищення бур’янів , родентициди препарати для знищення гризунів , бактерициди препарати для знищення бактерій , мітициди препарати для знищення кліщів , нематоциди препарати для знищення нематод та інші препарати за назвою окремих організмів для винищення яких вони призначені ― це, звісно, також пестициди.

У цьому матеріалі ми хочемо розповісти про інший бік використання пестицидів, які свого часу, стали одним з каталізаторів бурхливого розвитку аграрної справи.

Ступені небезпеки пестицидів

Так, пестициди — токсичні. За самою своєю природою і призначенням, пестициди мають несприятливий біологічний вплив на певні види живих організмів і серед них є наш, людський організм.

Рекомендована ВООЗ класифікація пестицидів за ступенем небезпеки відповідно до ступеня ризику для здоров’я людини виглядає наступним чином:

✅ Клас Ia — надзвичайно небезпечні

✅ Клас Ib — дуже небезпечні

✅ Клас II — помірно небезпечні

✅ Клас III — малонебезпечні

Така класифікація носить досить умовний характер, оскільки отруйність пестицидів для тварин і людини залежить як від абсолютного значення летальних доз препарату, так і від інших чинників. При визначенні ступеня токсичності речовини потрібно враховувати його хронічну токсичність, шляхи надходження в організм, незворотність впливу, можливість накопичення в організмі, стабільність і токсичність продуктів метаболізму пестициду в тваринних і рослинних клітинах тощо.

На останній згаданий показник треба звернути увагу ще й тому, що продукти метаболізму деяких діючих речовин більш отруйні, ніж вихідні сполуки. Тож при визначенні можливої ​​небезпеки пестициду необхідне вивчення продуктів його метаболізму, ймовірних генетичних наслідків від впливу малих доз препаратів при широкому застосуванні їх для обробки сільськогосподарських культур.

При визначенні класу небезпеки, сьогодні велика увага приділяється також таким показникам, як канцерогенність властивість викликати або сприяти розвитку злоякісних новоутворень , а також тератогенність поява потворного потомства , гонадотропність порушення репродуктивної або репродуктивної функції , ембріотоксичність порушення розвитку ембріона , подразнююча дія на слизові оболонки. Дані показники за ступенем їх вираженості також ранжовані згідно 4 класів небезпеки. Якщо препарат за основними показниками відноситься 4-го класу, але по канцерогенності, або будь-якому іншому, з вищезазначених, до 2-го класу, то пестицид з 4-го класу переводиться у 2-й клас.

Наприклад, протягом тривалого часу Актеллік, інсектицид, широко застосовуваний в домогосподарствах населення, та гербіцид 2,4-Д для зернових культур, відносили до малотоксичних сполук (4-й клас), а зараз їх перевели у 2-й клас, оскільки вони мають виражену гонадотоксичну дію.

В класифікацію ВООЗ не включені також біологічні пестициди, тому що методи перевірки безпеки живих біологічних агентів неприйнятні для класифікаційних процедур, що застосовуються до хімічних сполук.

Середня летальна доза

Страшно звучить, чи не так? Відразу хочемо зазначити, що багато пестицидів ІІІ класу безпеки мають середню летальну дозу набагато вищу, ніж, скажімо, кухонна сіль. Тож наша мета не налякати, а надати теоретичну базу, що дозволить краще зрозуміти препарати з якими працюють аграрії та знати, чого очікувати від роботи з ними, крім дії на цільовий організм.

Точне встановлення дози пестициду, що викликає загибель окремо взятої тварини, комахи, або рослини, неможливе, оскільки біологічні об’єкти характеризуються різною індивідуальною чутливістю до хімічних сполук. Тому на практиці токсичність визначають за середнім показником, по дозі, що дає результат у 50% летальних наслідків — LD₅₀.

Значення LD₅₀ є статистичною оцінкою кількості препарату на одиницю ваги тіла, необхідної для загибелі 50% великої популяції піддослідних тварин. Для тестів зазвичай використовують щурів. Ця доза може бути введена в організм різними шляхами.

Показник напіврозпаду

Навіщо аграрію знати період напіврозпаду діючих речовин препаратів? Окрім розуміння того, скільки хімічних сполук осідає в ґрунті після усіх агрохімічних операцій, це дозволяє коригувати ефективність обробки.

Поширеним є явище, коли пестицид не спрацював на необхідному рівні, а причина проста — більшість пестицидів чутливі до pH води. Наприклад, діюча речовина малатіон при pH 6 має період напіврозпаду 8 днів, а вже при pH 8-9 годин. Тому робочий розчин готувати найкраще в день використання. Гербіциди, інсектициди та фунгіциди краще проявляють свою ефективність під час приготування їх в не дуже кислій воді, pH 4-6,5.

Накопичення в ґрунті та вимивання пестицидів

У ґрунт хімічні сполуки можуть потрапляти шляхом прямого внесення, а також через рослин, тварин, з водою і у вигляді опадів з атмосфери. Деякі стійкі препарати (їх ще називають персистентними) здатні накопичуватися в листі плодових дерев. Опадання такого листя призводить до того, що препарати потрапляють в ґрунт, щоправда, в менших кількостях, ніж вони вносилися на рослину при обробці. До персистентних препаратів належать різні сполуки миш’яку, селену, ртуті, ДДТ, хлорорганічні і деякі інші препарати. Вони накопичуються в ґрунті і зберігаються у ньому протягом тривалого часу.

Багато слаботоксичних сполук в ході розпаду в ґрунті утворюють стійкі і більш токсичні метаболіти.

За рівнем збереження у ґрунті пестициди діляться на чотири групи:

✅ малостійкі — зберігаються менше одного місяця,

✅ помірно стійкі — до 6 місяців,

✅ стійкі — 0,5-2 року,

✅ дуже стійкі — понад 2 роки.

Сторінка новин для справжніх Куркулів!

Підписуйтесь та дізнавайтесь лише правдиві та корисні новини агросектору

Пестициди характеризуються низькою педохімічною активністю здатністю вступати в реакцію з ґрунтом — вони практично не вступають в хімічні реакції з ґрунтом і не впливає на його властивості. Потрапляючи в ґрунт, пестициди поглинаються кореневими системами рослин, переносяться з ґрунтовою вологою, абсорбуються органічними і мінеральними колоїдами, піддаються процесам мікробіологічного і фотохімічного розпаду. Деякі пестициди можуть випаровуватися з поверхні ґрунту.

Накопичення пестицидів в ґрунтах обумовлено двома процесами — їх сорбцією тонкодисперсною частиною ґрунту, в тому числі органічною речовиною, і розкладанням (детоксикацією). Обидва процеси залежать від властивостей ґрунту, а також від зовнішніх умов.

Сорбція пестицидів ґрунтом обмежує їх доступність для рослин, можливість їх випаровування та міграції. Оцінка інтенсивності процесів сорбції базується на обліку гранулометричного складу ґрунтів і вмісту гумусу: чим більше гумусу і тонких частинок, тим вище сорбція. Водно-тепловий режим ґрунтів обумовлює можливість міграції пестицидів за межі кореневого шару, їх перерозподілу або закріплення в цьому шарі.

Головний каталізатор детоксикації ґрунтів — активна життєдіяльність мікроорганізмів. Другим важливим чинником детоксикації є фотохімічне розкладання, інтенсивність якого залежить від активності сонячної радіації, що оцінюється за величиною прямої сонячної радіації і тривалості сонячного впливу за вегетаційний період.

Вищезазначені чинники дозволяють визначити ґрунти з різною потенційною інтенсивністю накопичення пестицидів, а також потенціал самоочищення таких ґрунтів.

Міграція пестицидів в ґрунтовому профілі відбувається завдяки капілярно-гравітаційному переміщенню води. Швидкість і глибина проникнення пестицидів залежать від безлічі факторів, пов’язаних як з ґрунтово-кліматичними особливостями (гранулометричним складом, вмістом колоїдів і сорбційною здатністю ґрунтів, кількістю опадів), так і з властивостями та дозами самих препаратів.

Обрати ЗЗР на SuperAgronom.com

У зоні помірного клімату основна кількість токсичних сполук в більшості випадків локалізується в шарі ґрунту 0-30 см. Проникнення незначної кількості пестицидів на велику глибину до 50-80 см і в окремих випадках до 100-120 см, спостерігалося, як правило, в ґрунтах, що характеризуються легким гранулометричним складом і низьким вмістом гумусу в умовах надмірного зволоження, а також при збільшенні доз або при багаторазовому застосуванні пестицидів.

Звичайний ніж — це інструмент, який вивів людство на новий технологічний щабель. З ним можна приготувати їжу, виготовити інші інструменти з різноманітних матеріалів, та навіть, створювати витвори мистецтва. Водночас ніж може принести багато лиха, якщо користуватися ним необачно та бездумно.

Пестицид також, як і будь-який інший інструмент, потребує обережного поводження та знань, щоб його застосування було виправданим. Відповідальне використання пестицидів з дотриманням усіх правил безпеки та рекомендацій виробника — це запорука здоров’я не лише аграрія, а й природи, що навколо нас.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Що таке пестициди: види, застосування у сільському господарстві

У цій статті ми розповімо про те, що таке пестициди та як правильно їх застосовувати. Також ви дізнаєтеся про види та способи внесення пестицидів. Ця інформація буде цікава фермерам, які хочуть захистити посіви від шкідників і хвороб, а також вибрати препарати, найбільш відповідні для конкретної мети.

Пестициди: що це таке

Пестициди — це хімічні або біологічні речовини, які застосовуються для знищення, відлякування або контролю шкідників, таких як комахи, гриби та бур’яни. Пестициди можуть використовуватися для різних видів культур, включаючи овочі, фрукти, зернові, а також садові дерева. Їх застосовують і у квітникарстві, і в ландшафтному дизайні.

Пестициди допомагають запобігти збиткам у сільському господарстві та забезпечити надійне зростання, розвиток рослин і підвищити врожайність. Таким чином, застосування цих хімічних препаратів дозволяє ефективніше використовувати сільськогосподарські угіддя.

Обробка хімікатами пов’язана з декількома ризиками. Один із них — це забруднення навколишнього середовища, оскільки отруйні речовини можуть потрапляти до ґрунту та води, що завдає шкоди екосистемі. Також існує загроза для комах-полінаторів, таких як бджоли, які можуть постраждати від деяких видів пестицидів. Крім того, інтенсивне використання хімікатів може призвести до розвитку стійкості шкідливих організмів, що зменшить ефективність обробки. Якщо не дотримуватися заходів безпеки, то залишки отруйних сполук на продукції можуть становити ризик і для здоров’я людини.

Кожна країна має свої закони та нормативи щодо використання хімікатів. Ці нормативи можуть відрізнятися залежно від регіону країни. В Україні застосування хімікатів регламентується Законом України «Про пестициди і агрохімікати» .

Види пестицидів

Класифікація пестицидів залежить від хімічного складу, ступеня токсичності та характеру впливу на рослини.

За хімічним складом існує 3 групи пестицидів:

1. Неорганічні — це сполуки ртуті, фтору, сірки, барію, міді. Вони мають високу ефективність і захищають на тривалий період.
2. Органічні та органо-синтетичні — препарати високої фізіологічної активності. Це найпоширеніша категорія у рослинництві.
3. Препарати рослинного, грибного та бактеріального походження — піретрини, антибіотики та фітонциди. Вони безпечніші, ніж хімічні.

За ступенем впливу на організм людей і тварин виділяють такі класи пестицидів:

• І клас — сильнодіючі або надзвичайно небезпечні хімікати, більшість із яких заборонені (такі, як ДДТ);
• II клас — препарати небезпечного або високотоксичного типу, які потрібно вносити з обережністю та строго за нормою (Деціс, Базудін, Бі-58);
• III клас — середньотоксичні або помірно небезпечні, такі як Актеллік, хлорокис міді, мідний купорос, карбофос;
• IV клас — малотоксичні або малонебезпечні, наприклад, інсектициди (бордоська суміш) і такі біопрепарати, як Триходермін, Псевдобактерін, Лепідоцид, Бітоксибацилін, Фітоверм, Метавайт.

За характером впливу на рослини розрізняють такі основні види пестицидів:

1. Інсектициди. Они розроблені для контролю комах-шкідників. Ці речовини отруюють при контакті, при потраплянні всередину або при вдиханні. До таких препаратів належать піретроїди, органофосфати та карбамати.
2. Фунгіциди. Ці хімікати використовують для боротьби з грибковими хворобами рослин. Вони можуть запобігати розвитку інфекцій або знищувати вже інфіковані тканини рослин. До фунгіцидів відносяться тирам і хлороталоніл.
3. Гербіциди. Вони призначені для боротьби з бур’янами. Гербіциди впливають на біохімічні процеси в бур’янах, що призводить до їхньої загибелі. До таких препаратів належать гліфосат і дикват.

Застосування пестицидів: способи

Пестициди вносять у різний спосіб виходячи з конкретних умов, форми препарату, цілей обробки та характеристики культур. Застосування пестицидів можливе такими основними способами:

• обприскування рідкою речовиною;
• обпилювання порошком;
• фумігація, тобто отруєння парами чи газами;
• розпилення аерозолю;
• протруювання посадкового матеріалу перед посівом або посадкою;
• обробка гранулами по поверхні ґрунту;
• внесення у ґрунт;
• розкладання приманок, покритих пестицидами.

Правила роботи з пестицидами

Пестициди — це різноманітні за хімічною структурою та складом сполуки, і час їх внесення залежить від багатьох факторів. Існують різні засоби для кожного з етапів росту рослин. Іноді препарати застосовують на насіння перед посівом. У деяких випадках обробку проводять під час початкової стадії зростання культур, коли вони найбільш уразливі. Існують пестициди, які дозволені для застосування під час цвітіння, за умови дотримання особливих запобіжних заходів і рекомендацій. При внесенні під час плодоношення важливо враховувати ступінь впливу отруйних речовин на майбутній урожай і дотримуватися термінів очікування (захисні інтервали), які вказують, коли можна збирати плоди після обробки.

Ефективність обробки залежить від погодних умов. Наприклад, вітер чи дощ можуть знизити ефективність обприскування. Також, у кожного конкретного препарату є своя оптимальна температура внесення.

Загальні правила безпеки під час роботи з пестицидами:

1. Завжди дотримуйтесь інструкцій, вказаних на етикетці препарату. Дотримуйтеся правил застосування, дозування та запобіжних заходів.
2. Використовуйте захисне спорядження: спецодяг, спецвзуття, рукавички, респіратор чи протигаз, окуляри.
3. Розчини потрібно готувати на відкритому повітрі або в нежитловому приміщенні, що добре провітрюється.
4. Не змішуйте різні пестициди — це може бути небезпечним і викликати хімічні реакції.
5. Під час обробки не можна курити, вживати їжу, пити та знімати засоби індивідуального захисту.
6. Тривалість робіт із хімікатами І та ІІ класу небезпеки не повинна перевищувати 4 годин. З іншими класами препаратів — 6 годин.
7. Після роботи слід змінити одяг, вимити обличчя, руки та інші відкриті ділянки шкіри з милом. Також необхідно випрати спецодяг і помити обладнання, яке використовується при обробці.
8. Зберігайте пестициди у надійних контейнерах, у місцях, недоступних для дітей і тварин. Склад має відповідати санітарним вимогам.
9. До роботи з хімікатами не допускаються особи до 18 років, вагітні та жінки, що годують, а також особи, які мають медичні протипоказання.

Дотримання цих заходів при роботі з пестицидами є важливим для захисту вашого здоров’я та навколишнього середовища.

Якщо вам потрібні засоби для придбання добрив, сільськогосподарської техніки та обладнання, залишайте заявку на сайті AgroApp . Ми співпрацюємо з банками та фінансовими організаціями, які пропонують вигідні умови для кредитування аграріїв. Заповніть заявку на нашому веб-сайті та чекайте попереднього рішення протягом 24 годин.

Часті питання про види пестицидів

Які пестициди заборонені в світі та в Україні

У всіх розвинених країнах заборонено ДДТ (дихлордифенілтрихлоретан). Повний перелік пестицидів, заборонених для використання в Україні, опублікований на сайті Верховної Ради України .

У чому різниця між пестицидами та гербіцидами

Пестициди — узагальнена назва хімікатів, які використовуються для контролю шкідників і хвороб рослин. Гербіциди — це підклас пестицидів, призначений для знищення бур’янів.