Латинська мова (тексти і завдання)

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника Інститут філології Кафедра загального та германського мовознавства Дяків О.Ю., Петришин М.Й. Латинська мова (тексти і завдання)

УДК 811.124(075.8) ББК 81.2(Лат)я73 Д 99 Дяків О. Ю. Д 99 Латинська мова (тексти і завдання): [практикум] / О. Ю. Дяків, М. Й. Петришин; ПНУ ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ: НАІР, 2012. – 180 с. ISBN 978-966-2716-08-5 Практикум “ Латинська мова (тексти і завдання)” призначений для студентів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів, коледжів, гімназій та ліцеїв. Посібник містить короткий виклад граматики латинської мови, вправи, афоризми, латинсько-український словник, українськолатинський словник. УДК 811.124(075.8) ББК 81.2(Лат)я73 Рецензенти: Билиця Я.Т. – канд. філол. наук, доцент кафедри німецької мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Загайська Г.М. – канд. філол. наук, доцент кафедри румунської та класичної філології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Укладачі: Дяків Оксана Юріївна – старший викладач кафедри загального та германського мовознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Петришин Марта Йосипівна – кандидат філологічних наук, доцент кафедри загального та германського мовознавства Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Друкується згідно з рішенням Вченої ради Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 6 від 22 лютого 2012р.)

Передмова На гуманітарних факультетах університетів латинська мова є загальноосвітньою дисципліною, вивчення якої розширює кругозір студентів, дає відомості з історії і культури античного світу. Навчальний практикум “ Латинська мова (тексти і завдання)” укладено згідно з програмою з латинської мови для гуманітарних факультетів. У посібнику подано велику кількість вправ на засвоєння грамматичного матеріалу. Навчальні тексти підібрані відповідно до граматичних тем, які вивчаються, ілюструють те чи інше граматичне явище. Трактування тексту доступне студентові вже на початковій стадії вивчення латинської мови завдяки поступовому переходу від простішого до складнішого. Освітній матеріал текстів розповідає про окремі події, історичні постаті та міфи стародавнього світу. Тексти і завдання посібника частково складені авторами, частково запозичені з різних підручників. Кожна грамматична тема доповнена латинськими прислів’ ями, приказками, цитатами відомих істориків, філософів, письменників, які знайомлять студентів зі світоглядом представників античної культури. Практикум доповнюють короткий граматичний довідник, латинсько-український і українсько-латинський словники.

Тема: Латинський алфавіт. Вимова голосних, приголосних, буквосполучень. Довгота і короткість складів. Наголос І. Розташуйте слова в алфавітному порядку: homo, ludus, quis, urbs, sacer, tabula, domus, corpus, matrimonium, imperator, nomen, populus, amīca, vita, sensus, extra, felix, barba, ritus, gracǐlis, Kalendae, zona, circus, elephantus, lumen, Xerxes, familia, senex. ІІ. Напишіть слова латинськими літерами: імітаціо, квартус, сангвіс, екзамен, екзітус, ораціо, Юппітер, вікторіа, форензіс, хорус, Бакхус, герес, кодекс, абакус, центум, кульпа, ґраціа, ауктор, ґльоріа, Светоніус, сензус, цітаре, януа, характер, коемпціо, білінгвіс, поета, фабуля, ціркус, хамомільля, матрімоніум, оккупаціо, Юліус, кверкус, зона, рекс, спаціум, донаціо, квінкве, ювентус. Зразок: ляпсус – lapsus. ІІІ. Поставте і поясніть знак наголосу: Seleucus, auditorium, testamentum, stomachus, voluntas, gloria, collegium, fabǔla, complexus, expansio, sevērus, consultum, pontǐfex, clepsydra, thesaurus, concordia, candella, vertebra, civǐtas, ornamentum, petitio, detraho, amoenus, exemplar, victoria, humānus, latebra, curricǔlum, metallum, oleum, labyrinthus, Olympia, extraho, voluntas. Зразок: póp ŭ lus – syllaba brevis natura IV. Прочитайте, поясніть вимову голосних і дифтонгів: arma, ego, ludus, ira, altus, annus, ara, unus, fatum, astrum, pars, urbs, mater, pater, frater, avus, soror, finis, bene, mors, numma, vis, fas, nefas, domus, deus, vita, error, via, homo, modus, forum, opus, terra, brevis, Roma, hymnus, signum, albus, amor, festus, bellum, bonus, damnum, fides, forum, labor, lar, dies, ritus, esse, falsus, fortis, lex, nepos, orātor, plebs, porta, reus, tempus, verbum, totus, virtus, praetor, saevus, aes, aeternǐtas, aurum, praeda, causa, aera, aevum, coena, aër, caed es, foedus, aestas, pausa, gaudium, Paulus, saecŭlum, oeconomia, Augustus, praerogatīva, aura, caelebs, coërceo, comoedia, praemium, poenite ntia, faustus, haerēsis, laetus, moenia, praesentia, aedilis, aerarium, aestimatio, coëmptio, proelium, palaestra, caelibātus, daemon, auctor, augur, coepio, coëmo. V. Прочитайте, випишіть слова, у яких літера і позначає приголосний звук: iustus, coniuratio, iustitia, iurisdictio, subiectum, obiectum, insŭla, maior, ira, iniuria, incultus, iucundus, Maius, pius, matrimonium, ianua, invidia, Ianuarius, Iunius, Iulius, opinio, imāgo, iussus, piĕtas, illustris, integratio, iudex, index, iurisprudentia, iocus, iuvĕnis, Iuppĭter, Iuno, iusiurandum, iugum, iter, immortālis, impunĭtas, imperium, iuventus.

VI. Прочитайте, зверніть увагу на вимову літер c, g, h, x, z: abǎcus, corpus, amīcus, beneficium, caecus, octo, cito, civis, dico, caput, contra, carcer, culpa, credo, consul, copia, secta, cultūra, crimen, pactum, socius, incognĭtus, dictātor, officiālis, caelestis, camĕra, candidātus, cantus, clepta, ceremonia, conceptio, carǐtas, citātus, clerǐcus, cadāver, causa, cessio, codex, candidātus, civĭtas, cognitio, centuria, citāre, collēga, consensus, contradictor, Caesar, criminālis, decrētum, edictum, ecclesia, corruptio, cancellarius, confessio, consultum, controversia, disciplīna, encomium, focus, prospectus, centum, candella, circus, cras, celer, Gaius, homo, agnus, argumentum, generōsus, gradus, humānus, globus, hospitium, gloria, germānus, heres, gratia, horror, gubernātor, historia, gens, hostis, gestio, hora, grandis, hariǒlus, humanǐtas, hypostǎsis, nihil, orīgo, pagǐna, regīna, religio, progressus, gladiātor, heredĭtas, casus, sanus, aspectus, basilǐca, collisio, rex, lex, visus, crus, censor, miser, usus, satis, solus, lux, exĭtus, sententia, depressio, exāmen, sensus, senātor, scriba, senex, satisfactio, effectus, exceptio, extra, falsus, index, misericordia, passus, pontǐfex, praesens, sanctus, scelus, census, sacramentum, sanctio, exemplar, Xerxes, basis, collisio, conspectus, syllogismus, depressio, sapiens, extrēmus, experientia, saltus, exceptio, exotĭcus, defensor, simplex. VII.Прочитайте, запам’ятайте правила вимови буквосполучень ngu, qu, ti, su: querella, sequester, equestris, antiquǐtas, aquǐlo, colloquium, eloquentia, inquisitio, quadrivium, requies, quod, quasi, qualĭtas, quantĭtas, antiquus, quaestor, quaesitio, reliquiae, quis, quid, quies, inquit, quattuor, Quirīnus, quinque, sanguis, bilinguis, angŭlus, anguis, suus, singŭli, suesco, Suetonius, suetus, consuetūdo, Suebus, persuadēre, linguātus, suavis, suasoria, declamatio, imitatio, invitatio, magnificentia, molestia, transactio, spatium, foederatio, emptio, natio, inspectio, petitio, actio, constantia, legitimatio, iurisdictio, modestia, ambitiōsus, hostia, communicatio, conversatio, notitia, obligatio, depositio, creatio, excellentia, expeditio, expositio, hostis, indulgentia, gestio, legatio, quaestio, sanctio, ratio, relatio, reverentia, salutatio, sapientia, Attius, stultitia, ostium, vestio, Latium, initium. VIII.Прочитайте, запам’ятайте правила вимови буквосполучень у словах грецького походження: schema, Aeschylus, aether, amphiteatrum, anathema, theologia, Gracchus, Aristophǎnes, authentǐcum, Bacchus, bibliothēca, Charybdis, chronologia, cithǎra, epiphonēma, metamorphōsis, Pythia, Tyrrhēnum, chirographum, charta, Christus, nympha, character, thesis, syngrapha, emphyteusis,

christiānus, rhetorǐca, thesaurus, Theutonĭcus, Rhenus, Ruthēni, archīvum, rhytmus, mythus, Thales, theca, rhombus. IX. Прочитайте: Gaius Iulius Caesar, Marcus Tullius Cicĕro, Titus Maccius Plautus, Titus Lucretius Carus, Gaius Valerius Catullus, Quintus Horatius Flaccus, Publius Vergilius Maro, Publius Ovidius Naso, Porcius Cato Maior, Lucius Annaeus Senĕca, Marcus Valerius Martiālis, Gaius Plinius Secundus Minor, Publius Cornelius Scipio Africānus Maior, Gaius Sallustius Crispus, Publius Cornelius Tacĭtus, Decimus Iunius Iuvenālis, Titus Livius. X. Згрупуйте слова: а) з довгими суфіксами (al, ar, at, ut, in, os, ur); б) з короткими суфіксами (ic, id, il, bil, ol, ul, cul): natura, difficilis, frigidus, oblongatus, calidus, sacculus, filiola, doctrina, formula, lingula, mensura, structura, rapidus, figura, montuosus, publicus, vicinus. ХI. Знайдiть в українській мові слова, які походять від латинських: manus (рука), antiquus (стародавній), humānus (людяний), separāre (відділяти), studēre (прагнути), ocŭlus (око), numĕrus (число), nomen (назва), aqua (вода). Mandate memoriae sententias Latīnas De facto. – Фактично. Насправді. De iure. – Юридично. Відповідно до закону. Et cetera (etc.) – І таке інше. Exempli gratia. – Наприклад. Lapsus calami. – Помилка пера. Описка. Lapsus linguae. – Помилка мови. Persōna grata. – Бажана особа. Persōna non grata. – Небажана особа. Post factum. – Після зробленого. Post scriptum. – Після написаного. Vide supra. – Дивись вище. Vive valeque. – Прощавай і бувай здоровим! Тема: Категорії дієслова. Словникова форма дієслова. Поділ на дієвідміни. Теперішній час дійсного способу активного стану. Наказовий спосіб І. Перекладіть граматичні терміни: numěrus plurālis, persōna tertia singulāris, modus imperatīvus, infinitīvus praesentis passīvi, coniugatio quarta, plusquamperfectum indicatīvі actīvi, persōna prima plurālis, futūrum primum indicatīvi actīvi.

ІІ. Утворіть неозначену форму дієслів, визначте дієвідміну та основу praesentis verbi: clamo, ago, audio, valeo, servio, noto, erro, facio, sedeo, disco, taceo, amo, credo, video. Зразок: dico – coniugatio tertia – dic ěre – dic-. III. Доповніть парадигму відмінювання дієслів:

IV. Провідміняйте речення “Latine dico ” i “Cog ǐto, ergo sum” в усіх особах однини і множини. V. Перекладіть дієслівні форми: legit, legunt, legǐtis, lege, nolīte legĕre; laudas, noli laudāre, laudo, laudat, laudāte; servis, servītis, servīre, servīte, servio; tacēmus, tacēre, tacent, taceo, tacētis . VI.Зробіть граматичний аналіз дієслів. Перекладіть українською мовою: impĕrant, venītis, credĭmus, lauda, sunt, vicis, respondēmus, ducĭte, servio, videt, defendunt, laborāmus. VII. Доповніть речення: 1. Сogǐtat, ergo (esse). 2. Bene legit, sed male (scribĕre). 3. Cum tacētis, (consentīre). 4. Qui bene audiunt, bene (discĕre). 5. Audi et (scribĕre). 6. Latīne legit et (scribĕre). 7. Dum spirātis, (sperāre). 8. Ego (legĕre), vos (scribĕre). VIII. Перекладіть речення. Випишіть і проaналізуйте дієслова третьої дієвідміни: 1. Bene discis. 2. Bene discĕre debētis. 3. Non semper bene discunt. 4. Qui nescit oboedīre, nescit etiam imperāre. 5. Scīmus oboedīre, sed scīmus etiam imperāre. 6. Scit legĕre et scribĕre. 7. Scisne Latīne legĕre? 8. Cur male scribis? 9. Bene legit, sed male scribit. 10. Tacēre non debes. 11. Dum vivĭmus, laborāre debēmus. 12. Nolīte tacēre, si dicĕre debētis. 13. Noli dicĕre, si nescis. 14. Noli audīre, quod dicunt. 15. Audīte multa, dicǐte pauca! 16. Fac, quod dico! 17. Dum vivis, sperāre debes. 18. Cogĭtat, ergo est. 19. Cogitāmus, ergo sumus. 20. Qui quaerit, repĕrit. 21. Dum spirātis, sperātis. 22. Vide supra! 23. Nolīte vetāre!

IX. Напишіть слова, які походять у сучасних мовах від латинських дієслів: debeo, debui, debǐtum, ĕre; credo, credǐdi, credǐtum ĕre; lego, legi, lectum, ĕre; respondeo, respondi, responsum, ēre; scribo, scripsi, scriptum, ĕre; valeo, valui, –, ēre; curo, āvi, ātum, āre; porto, āvi, ātum, āre. Mandāte memoriae sententias Latīnas Cogĭto, ergo sum. – Я мислю – отже, я існую. Debes, ergo potes. – Ти мусиш, отже, можеш. Dicĕre non est facĕre. – Сказати – ще не означає зробити. Divĭde et impĕra. – Розділяй і пануй! Dum spiro, spero. – Доки живу – сподіваюсь. Errāre humānum est. – Людині властиво помилятися. Festīna lente. – Спіши поволі. Nota bene! (NB!) – Зверни увагу! Qui quaerit, repĕrit. – Хто шукає – знаходить. Vade fortĭter, vade felicĭter. – Іди сміливо, іди щасливо. Vive valeque. – Прощавай і бувай здоровий. Vivĕre est cogitāre. – Жити – це мислити. Vivĕre est militāre. – Жити – це боротися. Тема: Категорії іменника. Словникова форма іменника. Перша відміна іменників І. Перекладіть граматичні терміни: accusatīvus singulāris, pluralia tantum, nomen substantīvum, genetīvus plurālis, declinatio tertia, genus masculīnum, ablatīvus plurālis, genus commūne. ІІ. Визначте відміну та основу іменників: homo, ǐnis, m; gladius, ii, m; vita, ae, f; cornu, us, n; liber, bri, m; aestas, ātis, f; fructus, us, m; canis, is, m; facies, ei, f; planta, ae, f; ritus, us, m; testis, is, m; gelu, us, n; lex, legis, f; flos, floris, m; caelum, i, n. Зразок: charta, ae, f – declinatio prima – chart-. III. Доповніть парадигму відмінювання:

IV. Визначте відмінкову форму і число іменників. Перекладіть українською мовою: natūram, in lunā, amicārum, sine curā, in silvis, sub terram, persōnis, epistŭlas, in scholam, poētae, victoriam, deae, statuas. Зразок: terram – terra, ae, f; declinatio prima; Accusat īvus singulāris; землю. V. Поставте дієслова в запропонованих формах: rogo → pers. 2 sing. → pers. 3 plur. → pers. 1 plur. → pers. 3 sing.; sum → pers. 2 sing. → pers. 1 plur. → pers. 3 plur. → pers. 3 sing.; taceo → pers. 1 plur → pers. 2 sing. → pers. 3 plur. → infinitīvus praesentis actīvi; punio → pers. 2 sing. → pers. 1 plur. → pers. 3 plur. → pers. 3 sing.; capio → pers. 1 plur. → pers. 2 sing. → pers. 3 plur. → infinitīvus praesentis actīvi; defendo → pers. 2 sing. → pers. 1 plur. → pers. 3 plur. → pers. 3 sing. VI. Розкрийте дужки, поставте іменники в правильній формі, перекладіть речення: 1 . Italia est magna paeninsŭla (Eurōpa, ae, f). 2. Stellae (nauta, ae, m ) viam monstrant. 3. In oris Siciliae (colonia, ae, f) Graeciae sunt. 4. Non semper (luna, ae, f) vidēmus. 5. Aethna est non procul ab (ora, ae, f) Siciliae. 6. Magistrae legĕre et scribĕre (discipŭla, ae, f) docent. VII. Побудуйте речення з поданих слів: 1. Silva – viv ĕre – in –

VIII. Перекладіть текст: De deābus antiquis Graecae et Romānae deae multae sunt. Diāna et Minerva clarae deae sunt. Diāna est silvārum dea et domĭna. Silvae Diānam delectant. Dea saepe feras necat. Itaque sagittas tenet. Sed cervae Diānae gratae sunt. Diāna cervārum patrōna est et cervas a bestiis feris servat. Minerva dea pugnārum est. Minerva hastam et lorǐcam habet. Minerva tunĭca et palla amicta est, praeterea lorīcam et galeam gerit. Laevo umĕro hastam sustĭnet. Dextra Minerva stilum, sinistra ceram tenet. Minerva quoque dea sapientiae est. Dea imprīmis magistris et discipǔlis favet. Noctua et olea Minervae sacrae sunt.

Femǐnae Romānae deārum iram timent. Itaque saepe magnā cum curā aras Diānae et Minervae rosārum corōnis ornant. In Italiā multas deārum statuas antīquas etiam nunc sunt.

X. Виконайте граматичний аналіз речення “Fem ǐnae magnā cum curā aras deārum corōnis ornant” . XI. Перекладіть латинською мовою: pимські богині; про Діану і Мінерву; прикрашають трояндовими вінками; статуї богинь. Римські жінки вшановують Діану і Мінерву. Діана є богинею лісів. Мінерва – це богиня мудрості і місяця. На дорогах Італії знаходяться вівтарі богинь. Римські жінки прикрашають статуї Діани і Мінерви трояндовими вінками. XII. Напишіть слова, що походять в українській (англійській, німецькій, французькій) мові від латинських слів: aqua, ae, f (вода); terra, ae, f (земля); patria, ae, f (батьківщина); herba, ae, f (трава); tabŭla, ae, f (дошка); littĕra, ae, f (буква); lingua, ae, f (мова); vita, ae, f (життя); planta, ae, f (рослина). Mandāte memoriae sententias Latīnas Ad Kalendas Graecas. – До грецьких календ (тобто ніколи) . Amat victoria curam. – Перемога любить турботу. Amicitia vitam ornat. – Дружба прикрашає життя. Aquǐlam volāre doces. – Вчиш орла літати. Aurōra musis amīca. – Аврора (богиня ранкової зорі) подруга муз. Charta non erubescit. – Папір не червоніє. Experientia est optĭma magistra. – Досвід – це найкращий учитель. Historia est magistra vitae. – Історія – наставниця життя. Ibi victoria, ubi concordia. – Там перемога, де згода. Ignorantia legis non excusat. – Незнання закону не виправдовує. Nulla est doctrīna sine linguā Latīnā. – Немає науки без латини. Pecunia non olet. – Гроші не пахнуть. Scientia potentia est. – Знання – це сила. Тема: Друга відміна іменників I. Знайдіть зайве слово в кожному рядку: monumentum, puer, vir, receptum, malus, gloria;

Статути Великого князівства Литовського. Том I. Статут Великого князівства Литовського 1529 року

У XIV—XVI ст. ст. українські землі входили до складу Великого князівства Литовського, яке сучасники називали Литовсько-Руською державою. Ця обставина суттєво вплинула на розвиток правової культури українського, литовського і білоруського народів. За шістдесят років литовський уряд тричі здійснював кодифікацію права, що було винятковим явищем для часів, коли прийняті закони залишались чинними протягом століть. Статути 1529, 1566 і 1588 рр. вміщують цінний матеріал щодо характеристики соціальних, економічних і політичних відносин, суспільного і державного ладу, судової системи, галузевих норм права, які склалися на той час у Великому князівстві Литовському, в тому числі і на українських землях.

Авторський проект, який здійснюється в Одеській національній юридичній академії, передбачає видання текстів трьох Статутів мовою оригіналу з їхнім перекладом на сучасну українську мову.

Цей том містить у собі текст першого рукописного зводу законів Великого князівства Литовського— Статуту 1529 р. За основу даного видання взято список Дзялинського. До тексту Статуту давньоруською мовою додаються текст латинською мовою, різночитання в інших списках, переклад тексту на українську мову, короткий коментар змісту Статуту, історіографічний огляд, словник і бібліографія.

Історіографічний огляд 12

Короткий коментар загальної спрямованості норм Статуту 1529 р 18

Реєстр 1 текст Статуту давньоруською мовою 37

Права писанме данн панству великому князьству Литовскому 51

Роздел вторьій. О обороне земской . 68

Роздел третий. О слободах шляхтьі и о розмноженьи Великого князьства 78

Роздел четвертий. О поглаве женской и о вьіправу девок . 86

Роздел пятьій. О опекунех . 95

Роздел шостий. О судьях 107

Роздел семий. О кгвалтех земских и о боех, и о головщанах шляхетских 126

Роздел осмьій. О праве земление, о граннцах н о межах, о копах 140

Роздел девятий. О лови, о пущн, о бортное дерево, о озера, о бобровие гони,

о хмелнща, о сокольи гнезда 153

Роздел десятий. О именьях, которьіе о в долзех, и о застави 162

Роздел первийнадцать. О головщине людей путних н мужицкие, и паробоцкне 168

Роздел вторийнадцать. О грабежи и о навязки 174

Роздел третийнадцать, остаточний. О злодействе 181

Реєстр і текст Статуту українською мовою 193

Права писані, надані державі Великому князівству Литовському 207

Розділ другий. Про оборону земську 217

Розділ третій. Про вольності шляхти і про розширення Великого князівства

Розділ четвертий. Про спадкування жінками і про видання дівчат заміж 228

Розділ п’ятий. Про опікунів 234

Розділ шостий. Про суддів 241

Розділ сьомий. Про земські насильства, про побої і про вбивства шляхтичів 253

Розділ восьмий. Про земельні суди, про кордони і межі, про копи 262

Розділ дев’ятий. Про лови, про пущі, про бортне дерево, про озера, про боброві

гони, про хмельники, про соколині гнізда 271

Розділ десятий. Про маєтки, які обтяжені боргами, і про заставу 277

Розділ одинадцятий. Про головщини людей путних, селян і паробків 281

Розділ дванадцятий. Про грабежі і про нав’язки 285

Розділ тринадцятий. Останній. Про злодійство 290

Реєстр і текст Статуту латинською мовою 299

Tektus incipit 313

Rubrica prima. De hijs, que principi propius accedere videntur 313

Rubrica secunda. De re bellica et militari 323

Rubrica tercia. De manu tenendo corpore magniducatus et de libertatibus nobilitatis 329

Rubrica quarta. De iure dotis et dotalicy 334

Rubrica quinta. De tutela et tutoribus pupillorum 340

Rubrica sexta. De iudicibus et iurisdicione eorum 347

Rubrica septima. De violencijs et homicidys 358

Rubrica octaua. De processu iuridiciario super fundis eorumque hmitibus 366

Rubrica nona. De siluis, venacionibus et mellificijs 373

Rubrica decima. De bonis acquisitis, que debitis aut excessibus domini sui prioris

fuerint obnoxia 377

Rubrica undecima. De capitibus et compensacionibus plebeorum et illiberorum 380

Rubrica duodecima. De rapinis seu spolijs et compensacionibus eorum 383

Rubrica tredecima et vltima. De furtis 387

Бібліографія Статуту 1529 p 455