Структура складу

Кожна мова володіє власним набором типів складів. Різною є будова складу: в одних мовах переважають відкриті і прикриті склади, в інших прикритих зовсім немає, по-різному проходить межа складу. Наприклад, у французькій мові межа складу, як правило, проходить після приголосного (ac-teur); у полінезійських мовах тільки відкриті склади (Ра-па-ну); в уральських і тюркських мовах на початку складу може бути тільки один приголосний; у дагестанських мовах у кінці складу допускаються тільки сполучення “сонорний + шумний”; у німецькій мові дзвінкі приголосні неможливі в кінці складу; в англійській, німецькій, французькій, румунській, чеській мовах два або три голосні тобто дифтонги і трифтонги, утворюють один склад і цим забезпечують їх фонетичну цілісність; у шведській мові склад характеризується компенсаторними відношеннями (зрівноважування) по довготі між голосними і кінцевоскладовими приголосними: за коротким голосним іде довгий приголосний, а за довгим голосним – короткий приголосний.

Отже, більшість мов виявляють фонологічні ознаки складу. В таких мовах звукові ланцюжки утворено співположенням складотворчих “квантів”, які мають чітко виражену внутрішню структуру; складоподіл тут однозначний. (Квант — найменша можлива кількість, на яку може змінитися дискретна за своєю природою величина.)

До числа мов, у яких немає фонологічних ознак складу, належить сучасна українська мова. Звукові ланцюжки в українській мові ґрунтуються на акустично-артикуляційних критеріях: для кожного звука характерний певний ступінь сонорності, відносне зростання м’язової напруженості (За лінгвістичним словником).

Типи складів

Сполучення різних звуків у межах одного складу утворюють різні типи складів.

У мовознавстві заведено позначати голосний буквою v (англ. vocal – голосний), а приголосний — буквою с (англ. consonant – приголосний).

Якщо позначити голосний звук літерою v, або цифрою 0, а приголосний – літерою с, або цифрами 1,2 то можна побачити, який набір типів складів має українська мова.

Основні типи складів

Межа між складами

В українській мові межа між складами проходить:

Коли поєднуються голосний з голосним або голосний з одним приголосним, поділ слова на склади труднощів не викликає. Наприклад: Так ма-ло лю-дей, я-кі у-мі-ють гар-но ста-рі-ти (Р. Стіл).

Український складоподіл

У сучасному українському літературному мовленні складоподіл підпорядкований тенденції наростаючої звучності в межах складу, що зумовлює дію відкритого складу. У зв’язку з цим українські склади повинні закінчуватися голосними, вони, як най-гучніші, утворюють вершину складу.

Милозвучність нашої мови вимагає усунення груп приголосних у межах одного складу. Коли між складами виявляється збіг приголосних, то межа між складами повинна пройти так, щоб гучність звуків попереднього складу спадала, а наступного -зростала або повторювала гучність попереднього, тобто гучність ніби пульсує: “біль-шою-меншою” – “меншою-більшою” або однаковою силою звучання.

Позначимо гучність звуків цифрами: голосні (найгучніші) – 4, сонорні приголосні – З, шумні дзвінкі приголосні – 2, а глухі – 1. Наприклад, запишемо у схемі індекс гучності для слова дужка

Бачимо, що це слово слід поділити на склади так: дуж-ка. І в слові казка поділ на склади буде таким: каз-ка, бо якщо віднести [з] до другого складу, то на його початку гучність знижуватиметься, а лише потім наростатиме (з-к), що суперечить природі нашого складу. Порівняйте гучність звуків у словах казка і каска:

а також у словах 1) мирний; 2) рідний; 3) думка; 4) верба:

Поділ слів на склади в українській мові не довільний, а підпорядковується таким правилам:

• 1. Будь-який приголосний між двома голосними належить до наступного складу: го-ди-на, жа-рі-ти, су-є-та, ту-го-ву-хий.
• 2. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після голосного перед наступним приголосним (сонорним, дзвінким, глухим) відносяться до попереднього складу: бар-ви, бам-бук, бал-ті-сць.
• 3. Сонорні приголосні [м], [н], [н’], [в], [л], [л’], [р], [р’], [й] після приголосного (дзвінкого і глухого) перед голосним разом із дзвінким і глухим приголосним належать до наступного складу, тобто два приголосні – дзвінкий і сонорний, глухий і сонорний – обидва належать до наступного складу: ва-бли-вий, ва-тра.
• 4. Два дзвінкі або два глухі приголосні належать до наступного складу: до-ста-ви-ти, до-сти-га-ти, на-дба-ти,дру-жба.
• 5. Два приголосні, перший з яких дзвінкий, а другий—глухий, належать до різних складів: вез-ти, буд-ка, важ-кий.
• 6. Подвоєні і подовжені приголосні завжди відносяться до наступного складу: зна-ння, нав-ча-ння, сті-нний, не-ска-за-нний, ві-дда-ти.
• 7. Три і чотири приголосні можуть розпадатися і не розпадатися, якщо кінцевим у них є шумний: кі-стка, ві-стка і кіст-ка, віст-ка; і не розпадаються, якщо кінцевим є сонорний: за-здрі-сний, на-стрій, го-стрий.
• 8. Три приголосні розпадаються, якщо перший і останній у них — сонорний:

Складотворні і нескладотворчі звуки

Складотворні звуки утворюють вершину складу, решта звуків у складі — нескладотворчі. У функції складотворних звуків виступають звичайно голосні, у функції нескладотворчих — приголосні. Разом з тим у кожній мові відомі голосні, позбавлені складотворної функції (пор. укр. [у], [і], наприклад: мо[у]ни[і ], [іду], [у]на[у]), або приголосні, наділені нею (пор. [р], [л] у сербсько-хорватській або чеській мові). Сонорні приголосні можуть бути складотворними і в українській мові. Наприклад: ве-пр, се-ме-стр, мо-нстр.

Кількість вершин сонорності показує кількість складів у слові, а кожна вершина вказує на складотворний звук.

Однак сонорні приголосні в кінці слова після глухих приголосних, особливо в швидкому темпі мовлення, можуть оглушуватися. Тоді їх гучність зменшується і вони втрачають свою складотворну функцію. Внаслідок цього склади, утворені сонорними, які є нетиповими для української мови, втрачаються (За Л. Шевченко).

Теорія сонорності за О. Єсперсеном

Датський лінгвіст О. Єсперсен розробив теорію сонорності ‘(лат. долота -дзвінкий), або звучності, в основі якої ле жать акустичні критерії. Для кожного звука характерний певний ступінь сонорності. Всі звуки поділяються на вісім або десять класів відповідно до ступеня їх сонорності.

Склад утворюється сполученням більш сонорного і менш сонорних елементів. Складоподіл здійснюється в тому місці, де межують найменш сонорні елементи.

Якщо десять класів сонорності позначити цифрами від 0 до 9, наприклад:

• 0 – глухі зімкнені;
• 1 – дзвінкі зімкнені;
• 2 – глухі щілинні (йдеться про звучність, а не про дзвінкість);
• 3 – дзвінкі щілинні;
• 4 – носові;
• 5 – бокові;
• 6 – дрижачі;
• 7 – голосні високого підняття;
• 8 – голосні середнього підняття;
• 9 – голосні низького підняття,

то одержані цифрові формули вказують межу між складами.

Складоподіл за теорією сонорності проходить між двома цифрами, друга з яких є абсолютно найменшою: кон-троль (084-0685), зазгдри-ти (393-167-07).

Однак згідно з теорією сонорності не можна пояснити наявність складів у шепітному мовленні, коли звучність нейтралізується (За С. Семчинським).

Опорні схеми визначення межі складу між приголосними

V – голосний (будь-який); С – сонорний приголосний (будь-який); Д – дзвінкий приголосний (будь-який); Г – глухий приголосний (будь-який).

Увага! Якщо сполучаються “сонорний-сонорний”, “сонорний-дзвінкий”, “сонорний-глухий”, тоді перший сонорний належить до переднього складу, а другий (сонорний, дзвінкий, глухий) – до наступного.

Увага! Якщо сполучаються “дзвінкий-сонорний”, “глухий-сондрний”, тоді другий сонорний разом із дзвінким і глухим належить до наступного складу.

У в а г а ! Обидва приголосні входять до наступного складу, якщо вони шумні (“дзвінкі-дзвінкі”, “глухі-глухі”).

Увага! Між дзвінким і глухим приголосними проходить межа.

Конспект уроку з української мови “Поділ слів на склади. Участь голосних звуків у творенні складів.” (3 клас)

Мета уроку: перевірити набуті знання з теми «Звуки і букви»; закріплювати вміння ділити дво-, трискладові слова на склади, упорядковувати граматичний лад мовлення, здійснювати звуко-буквені зіставлення; розвивати навички застосування знань рідної мови практично, вміння правильно висловлювати свої думки, фонетико-фонематичне, зв’язне мовлення учнів, пізнавальні процеси, мілку моторику; удосконалювати навички письма; збагачувати, конкретизувати і поповнювати словниковий запас учнів; формувати вміння порівнювати і аналізувати предмети, події та явища; виховувати любов до рідної мови, бажання нею досконало володіти.

Тип уроку: осмислення знань, формування на їх основі необхідних умінь і навичок

Корекція: розумового розвитку, звуковимови, моторики, постави, сенсорної та особистісної сфери

Тема: Поділ слів на склади. Участь голосних звуків у творенні складів

Мета: перевірити набуті знання з теми «Звуки і букви»; закріплювати вміння ділити дво-, трискладові слова на склади, упорядковувати граматичний лад мовлення, здійснювати звуко-буквені зіставлення; розвивати навички застосування знань рідної мови практично, вміння правильно висловлювати свої думки, фонетико-фонематичне, зв’язне мовлення учнів, пізнавальні процеси, мілку моторику; удосконалювати навички письма; збагачувати, конкретизувати і поповнювати словниковий запас учнів; формувати вміння порівнювати і аналізувати предмети, події та явища; виховувати любов до рідної мови, бажання нею досконало володіти.

Тип уроку: осмислення знань, формування на їх основі необхідних умінь і навичок

Обладнання: звукові фішки, складова таблиця, інформаційно-технічне забезпечення, демонстраційний та роздатковий матеріал, музичний супровід

Корекція: розумового розвитку, звуковимови, моторики, постави, сенсорної та особистісної сфери

Індивідуальна робота: Реуцький Ярослав, Потикун Анастасія, Стоколясова Аліна

Словникова робота: звук, склад, перенести з рядка в рядок, поділ рисочкою для переносу, наголос, назви явищ природи

Хід уроку

І. Загально-корекційна частина

1. Організаційна підготовка учнів

Любі діти, добрий день! Зичу праці і пісень.

А ще я усім бажаю – сил, натхнення на весь день!

Привітайтеся до гостей.

Добрий день усім гостям, що прийшли до нас у клас!

Раді щиро вас вітати, щастя і добра бажати!

2. Рефлексія (сніжинки настрою)

На урок беремо з собою: знання, вміння, навички й старання.

3. Нервово-психологічна підготовка ( активізація уваги, сприймання, мислення)

Приготуйтесь до роботи. Треба:

* Пригадати вивчені букви і утворити з них склади;

* Поєднати склади в слова;

* Побудувати моделі слів;

* Визначити наголошений склад у слові;

* Навчитися визначати роль голосних звуків та участь приголосних у творенні складів ;

* Виконати звуко-буквений аналіз слів;

* Цінувати свої знання та час уроку.

– Щоб наша спільна праця була успішною, пригадаємо правила уроку.

1. Правило піднятої руки

2. Правило поваги до думки однокласників

3. Правило толерантності

4. Правило гарної поведінки

– Добре! Для спільної праці ми повинні об ’ єднати свої зусилля. Візьмемося за руки. Приготуйтеся до подорожі в країну Мовознавію.

Навчальна казка «Звуки укра ї нсько ї мови» (1:28)

– Мова – великий дар природи, найдорожче, що є у кожного народу. А хто це народ? Це – ми з вами, дорослі і діти. І від кожного з нас залежить доля нашої мови, яка одна, найспівучиша з усіх мов світу.

– От які жваві мандрівники! Готові до зустрічі з королем Складом?

– Ви вже навчилися читати і писати українською мовою. Надалі будете вдосконалювати свої знання. Отож, вирушаючи у подорож до країни Мовознавії будьте готові до випробувань. А головне говоріть українською мовою правильно і красиво.

– А ось і карта нашої подорожі. Та вона якась дивна. Треба її розглянути. Перед початком подорожі всі мандрівники знайомляться з картою.

– Через високі кучугури ми підійдемо до долини пані Віхоли , де нас чекатиме Сильний Мороз . Від нього потрапимо на Слизьку дорогу . Потім зберемося на Проблемну Гірку . З гірки спустимося до Чарівного лісу . А за лісом живе правитель – Склад.

– Діти, подолаєте перешкоди?

– На ваших партах є карти подорожі з завданнями.

– За роботу отримаєте сніжинки-оцінки.

3.1. Мовна розминка

1. Яка зараз пора року?

Отже, дійсно до нас завітала зима. Тож давайте п очнемо урок у зимовому настрої.

Зима на ваші парти намела сніжинок. То ж візьміть ту, яка відповідає вашому настрою.

( Закр і пити на дошц і сн і жинку з посм і шкою)

Доберіть до слова ЗИМА пестливе слово

3 .2. Технологія «Асоціативний кущ».

А що уявляєте ви, коли чуєте це слово?

Які асоціації воно викликає у вас?

«Спіймайте друзів віхоли» Ой на дворі метелиця, Крутить, вертить хурделиця. І не завадило б кожуха, Така буває завірюха. Насунули хмари звідусіль І закружляла заметіль. Зима лютує. Хуртовина. Мороз сердитий надворі. І сніжна котиться лавина, Нема ні зіроньки вгорі.

– Скажіть, ми назвали прикмети якої пори коку? (зими)
це назви явищ природи.

3.3. Артикуляційні вправи

– Діти, відтворіть звуки: шум вітру, віхоли, завірюхи.

Вітер:

– починається ш-ш-ш (тихо)

– сильний вітер ш-ш-ш (голосно)

Віхола:

– починається у-у-у (тихо)

– сильна віхола у-у-у (голосно)

Завірюха:

– починається шу-шу-шу (тихо)

– сильна віхола шу-шу-шу (голосно)

– Пані Віхола перемела всі стежки, понамітала кучугури снігу – ось і перша перешкода. Хоче певно перевірити як ви виконали домашнє завдання.

4. Перевірка домашнього завдання

Ст. 35, вправа 3

– Покажіть свої зошити. І я подивлюся.

– Молодці! Але вона хоче почути ваші відповіді.

– Назвати слово, вказати на голосні звуки у ньому та визначити кількість складів.

(Діти називають слова)

5. Актуалізація набутих знань, умінь і навичок

5.1. Пропедевтика української мови.

На уроці рідну мову Бо вона така чарівна,

Зараз будемо вивчати, Мелодійно так звучить…

Розберемо кожне слово, Поміж мовами – царівна,

Щоб нам краще її знати. Як її нам не любить?

До країни Мовознавії (0. 07 – 1.11)

– Скажіть, будь ласка, діти, з чого складається наша мова? (з речень).

– З чого складаються речення? (зі слів).

– З чого складаються слова? (зі складів).

– Які звуки утворюють склади? (голосні).

– Як дізнатися, скільки складів у слові? (скільки голосних, стільки і складів)

• Як називається країна в якій ми живемо? (Україна)
• Як називається наша рідна мова? (українська)
• Діти, як і зна ння, вміння ви отримуєте на уроках української мови? (Правильно : писати букви, слова, речення)

– На уроках української мови ми завжди промовляємо девіз до роботи. Давайте його згадаємо.
Всі разом:

Щоб нам правильно писати

І висловлювать думки
Рідну мову треба знати
І вивчати залюбки.

Усім відомо, що зараз триває Тиждень початкових класів. І сьогоднішній день є днем Рідної мови.

– Тож наш урок присвячується рідній мові. Прочитаймо вірш про мову.

5.2. Чистомовка ( Діти повторюють за вчителем)

Ти уся із співу весняних дібров.

Ясна, як усмішка, чиста – як сльозинка.

Ти моє найбільше щастя і любов.

Я до тебе, мово, так горнуся щиро,

У слова вслухаюсь рідні і прості.

Мово моя, мово – найдивніше диво –

Ти моя молитва в радості й журбі.

5.3 . Каліграфічна хвилинка

Повторення правил сидіння за партою під час письма А тепер візьміть ручки і запишіть сьогоднішнє число

Каліграфічно, щоб писати

Треба рівну спинку мати.

Зошит класти навскоси

І гарнесенько пишіть!

24 с і чня

Класна робота

– Урок продовжим без зупинки з каліграфічної хвилинки!

– Пригадаємо вимоги щодо писемного мовлення.

– Який перший звук у слові мова? Дайте йому характеристику.

– Запишемо букву м та поєднання, які зустрічаються у словах: мо ов ва

– Прописати з’єднання та назвати в них букви.

– Запише мо речення зі словом мова.

Слово до слова – складається мова.

– Яка ж вона наша мова?

(Пісня «Українська мова»), 1:30

– Пройшли ми по долині пані Віхоли . Дорога веде нас далі. Ми потрапляємо до володінь Сильного Морозу . А щоб він не здолав нас, виконаємо наступне завдання. Але спочатку пригадаємо казку Завжди разом

– Я – автор, ви – звуки.

Одного разу не порозумілися голосні і приголосні звуки і розійшлися в різні сторонни – посварилися . Збилися приголосні в купку, хотіли поговорити , та ніяк.
Кашлянули:
-Кх!
Ним пчихнули:
Пчх!
Навіщо то покликали кішку:
-Кс, кс, кс!
І занудьгували.
Раптом:
-Тсс!
Здалося їм, що хтось десь ридає. Прислухалися.
-А-а-а-а! О- о – о !- кричали голосні.
Вони плакали, як малі діти:
-Уа! Уа!
Аукали:
-Агов! Ау!
І приголосні крикнули їм (вірніше, хотіли крикнути, але у них вийшло лише невиразне бурмотіння:
-БДМ ВСГД ВМСТ!
І почули радісн е , але теж невиразне:
-У- І -Е-А- И-О !
Уклали вони згоду , знову стали поруч, чітко сказали:
-БУДЕМО ЗАВЖДИ РАЗОМ!
І з тих пір більше ніколи не розлучалися і не сварилися .

– Коли голосн і та приголосн і поруч вони що утворюють? Склад

5.4. – Відгада й т е загадки, підберіть до них відгадки .

Завдання – відгадати загадку.
Біле, а не цукор, м’яке, а не вата,
Без ніг, а йде? (сніг)
Зроду рук своїх не має,
А узори вишиває (мороз)
Я вода, і на воді плаваю (крига)
Шумить, гуде і все горою йде (завірюха)

– На вашій путівці є такі слова. Прочитайте їх.

сніг крига завірюха мороз
(Учні читають хором слова відгадки).

– Н азв і т ь букви, які позначають перший звук кожного слова, визначт е , який це звук: голосний чи приголосний.

– Вимовте голосні звуки в кожному слові, поділіть слова на склади .

– Порівняйте кількість голосних звуків та кількість складів у кожному слові.

Зробіть висновок. (Скільки в слові голосних, стільки і складів)

Прочитайте правило на сторінці 35

Виконали завдання. Тікаємо від Сильного Морозу.

ІІ. Основна частина

1. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, мети і завдань уроку

– Ми дійшли з вами до Слизької Дороги .

– Діти, хто з вас пам ’ ятає, як правильно перейти через слизьку дорогу?

(Повторення пам’ятки «Обережно – ожеледиця!»)

– Тепер пригадаємо все, що знаємо про склади.

Склад.

Слова поділяються на склади.

Склад — це найменша вимовна одиниця.

Склад може бути утворений із одного чи кількох звуків, один з яких обов’язково є голосним.

Голосні звуки виступають у ролі складотворних (складових) й утворюють склад. Кількість складів у слові відповідає кількості голосних у ньому.

2. Вступна бесіда (підготовча)

– Сьогодні ми зосередимо свою увагу на : діленні слів на склади та участі голосних звуків у творенні складів.

Словникова робота (звук, склад, наголос, перенести з рядка в рядок, рисочка для переносу)

– Памятайте, дорога дуже слизька, тому під час наступного завдання будьте уважні. ( Письмова робота Вправа 9, стор. 36)

Не поспішайте! Читайте завдання.

– Що треба зробити?

– Пропоную вам зразок на прикладі першого слова: Ді-ти і т.д.

А перед письмом давайте зігріємо пальчики.

Фізкультхвилинка ( пальчикова гімнастика «Сім ’ я»)

Коментований запис. Зачитайте по складах.

3. Тренувальні вправи на осмислення знань

1) Гра «Добавлянка» на перетворення односкладових слів в двоскладові.

Мак, дуб, сад, ліс, ряд, сом.

— Який звук допоміг вам зробити перетворення слів? (и)

Справжні дива відбуваються у країні Мовознавії !

– Перейшли через Слизьку Дорогу. От так перешкода – Проблемна Гірка. – Як же бути? Щоб її подолати-треба вирішити проблему. Розбийтеся на пари, щоб легше було підійматися вгору.

4. Уточнення та доповнення навчального матеріалу

Хто? Що?» Один добирає слова , які відповідають на питання що? Другий – добирає слова, але відповідати вони мають на питання хто?

(Що ? – лід, ніс, рік. Хто? – дід, віл, кіт)

Назвіть слова Хто? Що?

– Що спільного в цих словах?

– Яка роль звука і?

– Чи можна ці слова розділити на склади?

5. Застосування знань у практичній діяльності

– Пригадаємо, що ми знаємо про наголос?

Мультфільми про українську мову. Наголос. Наголошені та ненаголошені склади.(1:24)

– Що ми називаємо наголосом?

Наголос — виділення складу у слові посиленням голосу; значок над літерою, який указує на виділення звука в слові посиленням голосу.

6. Повторення «наголошений склад».

— Сильніше вимовлений склад називається наголошеним. Над таким складом ставиться знак наголосу. В односкладових словах наголос не ставиться.

– Щоб визначити наголос, треба вимовити слово злито.

Всі слова, які ми поділили на склади, мають наголошені та ненаголошені склади.

Наголос.

Для цього розділіть слово на склади. А потім покличте це слово, вказуючи на вимовний склад. Треба покликати його, вимовляючи співуче.

– Як же бути з словами, як і складаються з однакових букв?

У парку я побачив білок. У яйці є білок і жовток.

– Прочитайте слова парами, правильно виділяючи наголоше ний склад.

Визначте наголошені склади. Поставте наголос на потрібну букву, при цьому вимовляйте слово.

7. Самостійна робота учнів ст.39, вправа 4.

– Справилися з цим завданням. Спустилися з гірки. А дорога ще далека до короля Склада.

– Холодно на морозі? То може зігріємося?

Фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія» (рухливі вправи)

– Переходимо до наступних завдань уроку. І перед нами Чарівний ліс.

– Щоб не заблукати, тримаємося усі разом. Так легше буде справитися з завданням. Тоді дерева розступляться і пропустять нас далі.

ІІІ. Заключна частина

– Мандруємо чарівним лісом. І виконаємо ще одне завдання.

1. Творча робота з розвитку зв’язного мовлення

(Слайд зі складами ГО- , – КА) Утворити слова, назвати їх.

Тепер назвіть слова, які мають 2 склади, 3 склади

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

2. Закріплення вивченого матеріалу

– В чарівному лісі все можливо, навіть веселий спів серед зими спів пташок серед зими. Сядьте зручно, закрийте очі і уявіть собі те, що почуєте.

Всі перешкоди позаду. А ось тут живе Склад. Як же правильно назвати його оселю?

– Щоб потрапити до короля Складу, треба виконати завдання. Пригадайте, з якого завдання ми почали підійматися на Проблемну Гірку? (Наголос)

Замок чи замок. Де наголос поставимо?

– Молодці, правильно визначили. От ми і потрапили в замок до короля на ім ’ я Склад.

– Уявіть собі, що ви проходите до короля замку – Складу і готові йому дати відповідь на любе питання, показати усі знання і вміння.

3. Підсумок уроку

3.1 . Склад запитує: що робили на уроці і пропонує перерахувати види робіт та пояснити, для чого ви їх виконували.

– Пояснювали про участь голосних звуків у творенні склад ів .

– Визначали кількість складів у слові.

– Що таке склад слова? ( Це частина слова, яка складається з голосного чи голосного та приголосного).

3.2. Для перевірки знань про склад, умінь ділити слова на склади, навичок визначати наголос надає Склад картки. Попрацюйте.

3.3 Склад є володарем Книги Мудрості у країні Мовознавії. В цій книзі зібрані прислів’я і приказки про мову. Я вважаю, що ви їх повинні знати. Ось вони, прочитайте.

(Діти читають з окремих листочків)

Мова – це віконце через яке людина бачить світ.

Мова – душа народу.

Слово до слова – зложиться мова.

Птицю пізнають по пір ’ ю, а людину по мові.

Людина без мови, як криниця без води.

4 . Оц і нка роботи учн і в

Цікавим на уроці мені було …

Сніжинки з оцінками

Ми почали урок у зимовому настрої. І Зима спустила з неба вам сніжинки. Вони не прості, це – сніжинки-оцінки.

5. Рефлексія (сніжинки настрою)

Бачу настрій у вас чудовий, але час закінчувати подорож.

Мультфільм. Кінець подорожі до Мовознавії

6 . Пояснення д омашн ього завдання ст.38, впр.15

7. Зняття психологічної напруги

– А завершимо наш урок віршиком про Україну і рідну мову.

Любіть Україну
У сні й наяву,
Вишневу свою Україну.
Красу її вічно живу і нову
І мову її солов’їну.

Перегляд слайдів про рідну мову (Гімн Українській мові)

8. Створення установки на відпочинок

Годинник невтомний показує враз,

Що нашу роботу закінчити час.

Працювали ви добре, друзі,

Відпочиньте по заслузі!