Що робити, якщо болить зуб: ТОП-6 найкращих знеболюючих від зубного болю

Чому болять зуби? Яке знеболювальне випити від зубного болю? І чи можна його приймати тривалий час? Це ті питання, з якими стикалися дуже багато хто з нас. Медексперти apteka24.ua дали відповіді на ці запитання та розповіли все про зубний біль. Подробиці читайте у нашій статті.

Зміст :

Що робити, якщо болить зуб? Таким питанням періодично задається кожна людина. Тому apteka24.ua вирішила на нього відповісти й розповісти про найдієвіші знеболюючі при зубному болю.

Зубний біль: причини виникнення

Біль у зубі може з’явитися з кількох причин, а саме через дії механічних (потік повітря), термічних (холод, тепло) і фізичних (солодке, солоне) подразників. Він може бути як нетривалим, так і тривати цілий день, доставляючи людині дискомфорт.

Найпоширенішою причиною зубного болю є карієс. До інших поширеніших причин можна також віднести сколювання зуба й оголення дентинних трубочок в області кореня через апікальну рецесію ясен (зміщення краю ясна без запалення), викликану агресивним чищенням зубів або оперативним втручанням.

Крім того, зубний біль може виникати після пломбування та інших стоматологічних операцій. Як правило, він триває недовго й пацієнту рекомендується випити знеболюючий препарат і деякий час утриматися від прийому їжі.

Можливі причини зубного болю:

• пульпіт (запалення пульпи — внутрішньої тканини зуба);
• періостит (запалення періоста — окістя);
• перикороніт (запалення м’якої тканини навколо зуба, що прорізався);
• бруксизм (скрегіт) / шліфування зубів;
• виражений біль після видалення зубів (синдром сухої лунки).

При виникненні зубного болю слід негайно звернутися до лікаря. Тільки фахівець може призначити ефективні знеболюючі таблетки при зубному болю.

Найчастіше стоматологи рекомендують приймати лікарські засоби, представлені в наступному розділі.

Що випити, якщо болить зуб: кращі знеболюючі від зубного болю

Існують дві групи препаратів, які найкраще використовувати для усунення зубного болю. До них відносяться: анальгетики й НПЗЗ (нестероїдні протизапальні засоби).

Анальгетики від зубного болю

Ці медикаменти усувають вогнище болю за допомогою впливу на нервові закінчення і центри болю в області головного мозку. Однак анальгетики, на відміну від НПЗЗ, не впливають на запальні процеси й не можуть усунути запалення пульпи, окістя, ясен.

Деякі препарати цієї групи крім болезаспокійливого ефекту надають і жарознижувальну дію — їх називають анальгетиками-антипіретиками. Такі ліки можуть усувати зубний біль і збивати підвищену температуру, якою він супроводжується. Таким чином анальгетики-антипіретики допомагають позбутися відразу від двох неприємних симптомів.

Найпопулярнішим і найбезпечнішим препаратом з даної групи вважається Парацетамол.

Парацетамол

Цей медикамент має болезаспокійливу й жарознижувальну властивості. Він починає діяти через 30 хв після прийому, по закінченню цього часу досягається максимальна концентрація активної речовини в організмі. Парацетамол можна застосовувати дітям з 6 років (у таблетованій формі, дозування 200 мг), дорослим, вагітним і годуючим жінкам.

Ефект від препарату триває 4 години. Даний засіб також можна комбінувати з іншими препаратами для посилення їх ефективності. Парацетамол досить безпечний, тому що має невеликий перелік побічних ефектів, а випадки їх виникнення фіксуються вкрай рідко.

Протипоказання до застосування:

• хронічний алкоголізм;
• серйозні порушення з боку печінки;
• підвищена чутливість до парацетамолу.

Якщо у вас болить зуб і через це підвищується температура, то найбезпечніше випити препарат, основною діючою речовиною якого є парацетамол.

НПЗЗ при зубному болю

Нестероїдні протизапальні засоби пригнічують вироблення простагландинів (гормоноподібні речовини, що викликають больові відчуття та запальні процеси в організмі), внаслідок чого знижується больовий синдром і зменшується запалення. Крім того, препарати цієї групи також мають жарознижуючий ефект.

Однак вони викликають великий перелік побічних ефектів для шлунково-кишкового тракту й серцево-судинної системи. Тому їх потрібно приймати згідно з інструкцією і приписом лікаря. Важливо відзначити, що медичні фахівці не рекомендують пити нестероїдні протизапальні засоби на голодний шлунок, так як це може призвести до негативних наслідків.

Існує перелік протипоказань, при яких не слід приймати НПЗЗ:

• спільний прийом з іншими препаратами з групи НПЗЗ;
• алергічні реакції на діючі та допоміжні речовини нестероїдних протизапальних таблеток від зубного болю, а також порошків, мазей та суспензій;
• тяжка ниркова, печінкова або серцева недостатність;
• захворювання шлунково-кишкового тракту (виразка, гастрит, хвороба Крона, виразковий коліт) у стадії загострення;
• перенесені операції на серці й прогресуючі захворювання серцево-судинної системи;
• нещодавно перенесені внутрішні кровотечі;
• порушення згортання крові.

Якщо у вас виник зубний біль і немає вищеперелічених протипоказань, то ви можете випити таблетку НПЗЗ.

До найефективніших знеболюючих при зубному болю з групи нестероїдних протизапальних засобів відносять: Нурофен, Німесил, Кетанов, Дексалгін і Олфен.

Нурофен

Використовується для полегшення слабкого і помірного зубного болю. Головна діюча речовина — ібупрофен, його максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 45 хвилин, якщо приймати препарат натщесерце, або через 2 години, якщо пити його на повний шлунок.

Після перорального прийому ібупрофен швидко всмоктується та починає лікувати больовий синдром, знімати запалення й знижувати температуру. Напіввиведення препарату триває 2 години.

Крім стандартних для НПЗЗ протипоказань, ібупрофен також не можна застосовувати жінкам в останньому триместрі вагітності, так як це може негативно позначитися на здоров’ї малюка.

Нурофен в таблетованому вигляді при зубному болю можна пити дітям старше 6 років, якщо маса їх тіла перевищує позначку в 20 кг.

Щоб уникнути негативних реакцій з боку шлунка й всього шлунково-кишкового тракту, препарат рекомендовано приймати після прийому їжі.

Таблетки ібупрофену, які вкриті плівковою оболонкою, зменшують ризик виникнення побічних ефектів з боку травної системи.

Німесил

Головною діючою речовиною препарату є німесулід. Німесил — це порошок світло-жовтого кольору, який має яскраво виражений цитрусовий запах.

При пероральному прийомі німесулід швидко всмоктується в шлунок і потрапляє в кровотік, а максимальна концентрація в плазмі крові 100 г даної діючої речовини досягається через 2-3 години після прийому.

Німесил від зубного болю радять приймати після їжі. Порошок німесулід потрібно висипати в склянку, залити 100 мл води, перемішати й випити.

Додатковим протипоказанням до його застосування, крім загальних протипоказань для групи НПЗЗ, вважається спільний прийом німесуліду з анальгетиками й наявність інфекційної лихоманки.

Його не можна приймати дітям молодше 12 років, вагітним, матерям, що годують і людям із захворюваннями нирок або печінки.

Кетанов

Даний препарат застосовують проти сильного і помірного зубного болю. У його складі основною діючою речовиною є кеторолак трометамін. Кетанов не викликає залежність, а силу його знеболюючої дії порівнюють з морфіном. Цей лікарський засіб набагато сильніший та ефективніший, ніж інші представники групи НПЗЗ.

Кетанов від зубного болю надає ефект після 60 хвилин після того, як людина вип’є таблетку, а максимальна дія препарату проявляється через 2-3 години.

Медикамент слід приймати на повний шлунок, тому що, якщо випити знеболюючий засіб натщесерце, збільшується ризик виникнення побічних ефектів. За кілька годин до та після прийому Кетанов рекомендовано не їсти жирну їжу, так як вона уповільнює швидкість його дії.

Потрібно звернути увагу, що наявність у людини кропив’янки, бронхіальної астми, цереброваскулярної кровотечі та ангіни вважається протипоказаннями до застосування препарату.

Дітям дозволено пити Кетанов при сильному зубному болю тільки з 16 років, а жінкам, що годують, вагітним і людям з хронічними хворобами серця, нирок і печінки його не призначають.

Дексалгін

Основний компонент — декскетопрофен. Дексалгін знімає зубний біль через 30 хвилин після перорального прийому. Тривалість знеболюючого ефекту дорівнює 4-6 годинам, а тривалість виведення медикаменту з організму становить 1-3 години.

Дексалгін протипоказаний до застосування пацієнтам з бронхіальною астмою і геморагічним діатезом. Крім того, його суворо заборонено пити дітям, жінкам в період лактації, вагітним і з обережністю потрібно приймати людям старше 65-річного віку. А пацієнтам, у яких є проблеми з нирками та печінкою, потрібно зменшувати його мінімальну дозу.

Дексалгін повинен призначати лікар, так як дані ліки, як і всі препарати НПЗЗ, відпускається за рецептом.

Олфен

Основна діюча речовина — диклофенак. Він пригнічує біосинтез простагландинів, тим самим пригнічує зубний біль і запальний процес. Також може збивати підвищену температуру тіла.

Протипоказаннями до застосування Олфена є:

• ішемічна хвороба серця;
• стенокардія або перенесений інфаркт міокарда;
• захворювання периферичних артерій;
• цереброваскулярні патології.

Дія починає проявлятися через 30 хв після прийому, а максимальна концентрація в крові — по закінченні 120 хвилин.

Олфен відпускається за рецептом після того, як його випише лікар.

Темпалгін: інструкція, застосування, ціна

Темпалгін – це анальгезуючий лікарський засіб, який має знеболюючий та протизапальний ефекти.

Склад і форма випуску

Темпалгін випускається у формі таблеток №10, №20.

Активні речовини в 1 таблетці: метамізол натрій – 500 мг; триацетонаміну 4-толуенсульфонат (темпідон) – 20 мг.

Допоміжні речовини: крохмаль пшеничний, целюлоза мікрокристалічна, тальк, магнію стеарат, кросповідон (колідон К25), титану діоксид, поліетиленгліколь 400, масло касторове, гліцерол, дибутилфталат, еудражит L ацетон 12,5, барвник зелений.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки, вкриті оболонкою, діаметром 13 мм, зеленого кольору, без запаху.

Фармакологічні властивості

Метамізол натрію виконує роль анальгезуючого засобу, надаючи знеболюючий і протизапальний ефект. Ця речовина гальмує синтез простагландинів, інгібуючи ЦОГ, виявляючи свою мембраностабілізуючу дію, а також гальмує утворення ендогенних пірогенів.

Відомо, що темпідон має виражену анксіолітичну активність, здатний усувати стан занепокоєння, страху і напруження. Ця речовина також зменшує рухове збудження, оскільки проявляє свою центральну N-холінолітичну дію, посилює і подовжує анальгетичну дію метамізолу. Крім того, темпідон добре впливає на емоційний компонент болю.

Комбінація метамізолу натрію і темпідону лише посилює знеболюючий ефект метамізолу, збільшуючи тривалість його дії.

Фармакокінетика

Після перорального використання метамізол гідролізується в ШКТ. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через 1-2 години. Біодоступність метаболітів становить близько 90%. При цьому їжа не впливає на фармакокінетику.

Темпідон резорбується переважно у верхніх відділах ШКТ. Терапевтичні концентрації встановлюються через пів години після прийому у плазмі крові, а максимальна концентрація (0,8 мкг/мл) досягається лише за 1 годину.

Метамізол натрію частково може зв’язуватися з протеїнами плазми крові. Що стосується темпідону, то, згідно з експериментальними дослідженнями на тваринах, його розподіл у тканинах значний.

Для метамізол натрію характерний інтенсивний метаболізм у печінці. Причому його метаболіти є фармакологічно активними.

Метамізол натрію виводиться із сечею у формі метаболітів, але лише 3% виділеної кількості цієї речовини виявляють у незміненому вигляді. Його метаболіти виділяються в грудне молоко.

Темпідон виводиться з сечею в абсолютно незмінному вигляді, у кількості 2/3 застосованої дози.

У людей з порушеннями функції печінки метаболізм препарату збільшується приблизно втричі. Цим хворим необхідне лікування метамізолом в нижчих дозах.

Пацієнти, в історії хвороби яких зазначена наявність порушень функцій нирок, мають знижену ступінь виведення деяких метаболітів. Для них рекомендується проводити лікування метамізолом в низьких дозах, рішення приймає лікар.

Показання

Темпалгін використовують при наявності болю різного походження. Цей препарат допомагає від:

• головного болю;
• міалгії;
• зубного болю;
• невралгії;
• артралгії.

Також Темпалгін приймають для проведення стоматологічних маніпуляцій і при травмах.

Протипоказання

Темпалгін протипоказаний, коли є:

• підвищена чутливість до діючої речовини або інших з допоміжних речовин препарату;
• гостра печінкова порфірія;
• вроджена недостатність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (загроза гемолізу);
• тяжкі захворювання нирок, печінки;
• порушення функції кісткового мозку;
• захворювання системи крові (апластична анемія, лейкопенія та агранулоцитоз), зміна периферичного складу крові;
• цитостатична або інфекційна нейтропенія;
• артеріальна гіпотензія (нижче 100 мм рт. ст.);
• підозра на гостру хірургічну патологію.

Крім того, не рекомендується приймати цей препарат пацієнтам з порушеннями функції нирок, у разі запальних захворюваннях кишківника (включаючи неспецифічний виразковий коліт і хворобу Крона), з серцево-судинною недостатністю, хронічним алкоголізмом.

Передозування

При передозуванні Темпалгіном спостерігається наступна симптоматика:

• шлунково-кишковий синдром (настає нудота, блювання, характерні болі в шлунку, при дуже високих дозах — гематемезис і мелена);
• метаболічний синдром (метаболічний алкалоз);
• церебральний синдром (спостерігаються меньєроподібні явища, шум у вухах, слабкість, атаксія, сонливість, апное, може відбуватися порушення свідомості, марення, кома з гіпотензією і навіть тоніко-клонічні судоми);
• гематологічний синдром (можливі агранулоцитоз, апластична або гемолітична анемія, геморагічний діатез);
• токсико-алергічний синдром (бульозно-уртикарний і петехіальний, іноді короподібний або тифоподібний висип);
• нирковий синдром (від олігурії до анурії);
• гостра печінкова недостатність, ОПН;
• токсико-алергічний шок у деяких пацієнтів;
• гіпотермія, виражене зниження артеріального тиску, тахікардія, дисфагія, задишка, гастрит, параліч дихальних м’язів.

При перших же симптомах передозування Темпалгіном потрібно негайно звернутися за медичною допомогою. Зазвичай потрібна симптоматична терапія (промивання шлунка, введення рідини, форсований діурез), але при необхідності показаний гемодіаліз.

Побічні ефекти

При застосуванні Темпалгіну можуть виникнути такі побічні реакції:

• свербіж, печіння, почервоніння, кропив’янка;
• головний біль, запаморочення;
• набряки, задишка;
• зниження апетиту;
• порушення серцевого ритму;
• ціаноз;
• зниження артеріального тиску;
• нудота, блювання, а також больові відчуття і дискомфорт у животі;
• підвищення печінкових ферментів, холестаз, гіпербілірубінемія;
• анемія, тромбоцитопенія;
• анурія, протеїнурія;
• поліурія, олігурія, інтерстиціальний нефрит;
• агранулоцитоз, лейкопенія.

Спосіб застосування та дози

З обережністю застосовувати Темпалгін повинні пацієнти з алергічними захворюваннями, а також з наявною гіперчутливістю до аналгетичних або протиревматичних засобів.

Якщо одночасно проводити лікування Темпалгіном і вживати алкоголь, то в рази збільшується ризик побічних дій.

Таблетки Темпалгіну застосовуються перорально, бажано після їди.

Дорослим зазвичай призначають по 1 таблетці 1-2 рази на добу. Максимальна добова доза – 2 таблетки.

Прописують приймати Темпалгін при стоматологічних маніпуляціях по 1 таблетці за пів години перед втручанням.

Курс лікування – до трьох днів.

Дітям старше 15 років призначають по 1 таблетці на добу.

Якщо у пацієнта є порушення функцій нирок або печінки, то призначається половина рекомендованої дози для дорослих (1 таблетка).

Діти

Протипоказано застосовувати Темпалгін дітям, яким не виповнилося 15 років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Темпалгін не призначається під час вагітності. Також ці ліки не слід призначати в період годування груддю, але за необхідності використання слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції

Темпалгін викликає деколи зниження швидкості психомоторних реакцій, що може в результаті вплинути на управління транспортними засобами. Краще не водити авто і не керувати механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

Темпалгін зазвичай підсилює ефекти етанолу.

Застосування цього засобу спільно з хлорпромазином або іншими похідними фенотіазину в підсумку може призвести до розвитку вираженої гіпертермії.

Седативні засоби та транквілізатори можуть підсилювати аналгетичну дію Темпалгіну.

При одночасному застосуванні з тиамазолом і цитостатиками підвищується ризик розвитку лейкопенії. А з циклоспорином знижується концентрація останнього в плазмі крові.

Метамізол натрію посилює дію різних пероральних гіпоглікемічних препаратів, непрямих антикоагулянтів, ГКС та індометацину, витісняючи їх зі зв’язку з білком. При одночасному використанні Темпалгіну з барбітуратами, фенілбутазоном та іншими індукторами печінкових ферментів послабляється дія метамізолу натрію.

При цьому кодеїн, блокатори гістамінових H2-рецепторів і пропранолол можуть уповільнювати виведення метамізол натрію, що підсилює його дію.

Спільне застосування Темпалгіну та інших неопіоідних анальгетиків, трициклічних антидепресантів, пероральних контрацептивів, алопуринолу може призводити до взаємного посилення токсичних ефектів.

Умови та термін зберігання

Термін придатності Темпалгіну – 4 роки. Препарат слід зберігати в темному і сухому місці за кімнатної температури.

Ціна

10 таблеток Темпалгіну можна придбати за 35-40 грн, а 20 таблеток – за 58-70 грн.