Шива (Бог війни)

Автор Олена Кульчицька Роки життя 1877–1967 Країна Україна Біографія Олена Львівна Кульчицька (15 вересня 1877, Бережани – 8 березня 1967, Львів) – видатна українська художниця, що творила у таких видах мистецтва, як живопис, графіка, декоративно-прикладне мистецтво, килимарство, створювала майоліку, книжкові ілюстрації та поштові листівки, екслібриси, вироби з бронзи та емалі, дизайн меблів та інтер’єрів. Початкову освіту здобула у Львові, художню освіту розпочала у Львівській художньо-промисловій школі (1901), продовжила у приватній студії Станіслава Батовського-Качора та Романа Братковського (1901–1903). 1907 року стала випускницею Віденської вищої художньо-промислової школи. Навчання Олени Кульчицької у Відні припало на період розквіту модерного мистецтва Австрії, тому для її творчості характерна декоративність форми, схильність до символіко-алегоричного трактування образів, широкі узагальнення, площинні рішення. Після закінчення навчання художниця довгі роки викладала малювання в середніх школах Львова та Перемишля. З 1940 року Кульчицька очолювала відділ народного мистецтва Львівського етнографічного музею. З 1945 до 1954 мисткиня викладала графіку в Українському поліграфічному інституті ім. І. Федорова, професоркою якого стала 1948 року. 1967 року Олені Кульчицькій було присуджено премію імені Т. Г. Шевченка. Графічні твори принесли мисткині найбільшу славу. Вона виконувала гравюри на дереві, лінолеумі, металі, у складних техніках акватинта та меццо-тинто. Відомі її графічні тематичні цикли: «З історії княжих часів», «Лихоліття українського народу», «Славні жінки минулого», «Легенди гір і лісів», «Святі української церкви», «Портрети українських письменників», «Народне будівництво Західних областей України». Протягом життя численні гравюри й акварелі Олени Кульчицької експонувалися в Україні та за кордоном: у Варшаві, Відні, Празі, Берліні, Римі, Торонто, Чикаго.

На гравюрі на чорному тлі у повний зріст зображений бог Шива з сімома руками. Божество танцює на понівечених людських тілах, навколо його голови сітчастий німб. У руках з лівої сторони він тримає паличку, запалене ядро та косу. У руках праворуч – бомбу, людську маску із зав’язаними очима та кістку. Ще одна рука притулена до тулуба. На поясі висять порожні піхви до шаблі.

Бог Шива – полное описание таинственного и могущественного божества

Шива – один из верховных божеств в индуизме. На санскрите शिव, śiva, «благой», «милостивый». Вместе с Брахмой и Вишну он является частью триады Тримурти. Культ Шивы особенно ярко воспевается в Шиваизме. Истоки берут начало в периодах доведической и ведической культур. Это олицетворение космического сознания в виде статичного мужского начала Вселенной (Пуруши). Он представляет собой оппозицию Шакти и женскому началу.

Сколько рук у Шивы?

Шива изображается как божество с четырьмя или восемью руками. Зачем ему столько? Смысл довольно символичен и никак не связан с реальным человеком, т. е. у него не было пяти голов и четырех рук.

В ладонях Шивы размещен небольшой барабан Дамару – он звучит в такт Вселенной. Другая рука держит святой огонь Агни, очищающий и воссоздающий мир заново.

Еще Шиву часто воплощают в статуях с трезубцем. Многорукость дана этому божеству неслучайно. Две руки держат символы Дамары и Агни, другие сложены в позах одобрения, властвования и силы. Звук барабана считается прародителем всех существующих звуков. Благодаря Шиве появился звук «Ом», ставший впоследствии мантрой. В его звучании концентрируется вся суть Вселенной.

Изображение

Этого бога изображают в белом цвете, что означает духовную чистоту. Посредине лба Шивы можно увидеть третий глаз. С помощью него он умеет смотреть через пространство и время – это символ мудрости.

Еще одна тонкость в облике Шивы – три полоски на лбу. Они называются «трипунда» (tripuṇḍraṃ).

Одна из интерпретаций такая: они напоминают людям, что следует искоренить в себе эгоизм (анава), избавиться от кармы (действий с расчетом на результат), иллюзии (майя). Другое толкование полосок – избавление от лишних желаний:

• на телесном уровне нельзя хотеть увеличить срок жизни, улучшить здоровье и внешность;
• на духовном уровне нужно избавляться от тщеславия, тяги к успешной жизни и богатству;
• на уровне ума не следует накапливать лишние знания, заумствовать, испытывать гордыню.

Три белые полосы в образе Шивы (лингама с трипундрой) еще означали тюрьмы в душе человека, это гуны – Саттва, Раджас и Тамас.

Позднее божество стало изображаться в сидячем или танцующем виде. Одним из основных вариантов четырехруких статуэток стало изображение Шивы с бледной кожей и синей шеей. Его тело согнуто в позе лотоса и расположено на меховой подстилке, плечи покрывает слоновья или тигровая шкура.

Третий глаз на лбу всегда с открытым веком. Одним из атрибутов божества еще была змея, накинутая на плечо, висящая на шее или окольцовывающая запястья и щиколотки. У Шивы обычно в ушах разные сережки: одна в женском исполнении, вторая в мужском.

Другое исполнение статуэтки – Шива в виде танцующего божества. Это Нритья-Мурти. Количество его рук неограниченно каким-то определенным числом. В ладонях он может держать разные атрибуты, как мирные, так и военные. У ног танцующего Шивы всегда лежит сраженный карлик. Он символизирует демона Аласмар-Пуруша (иллюзии).

Считается, что этот бог обитает в горах на вершине Кайлас. Именно там ему удается погрузиться внутрь своего мира.

В Шиве воплощается строгость, отреченность от внешнего мира. Благодаря третьему глазу он постигает глубокие тайны Вселенной. Ладонью, обращенной к зрителю, Шива указывает на путь высвобождения дживы (личной души). Он избавляет от оков, мешающих просветлению.

Атрибуты

У Шивы много различных атрибутов. Странствуя по Индии, можно заметить совершенно разные статуи одних и тех же богов. Разобраться во всех нюансах помогает знание символики этой страны. Часто в руках Шивы оказываются оружейные атрибуты в виде Аджагавы (особенного лука), Бхиндипалы (дротика), Гады (жезла), Кхадги (меча), Кхатванги (дубины с черепом), Кхетаки (щита) и разных других. Еще одна значимая вещь – трезубец Тришула (символ эволюционирования, гун, трех ликов времени и прочих понятий).

К числу ритуальных атрибутов относят:

• курительную трубку Чиллум;
• ракушку Шанкху;
• мудры (положение рук в специальных позах);
• кувшин с нектаром бессмертия Каумуди;
• чашу в форме черепа Капала;
• небольшой барабан Дамару (символ Вселенной, от которой родилось все вокруг);
• особые четки Акшамала.

Для Шивы характерны несколько энергий: огненная (Агни), небесной реки (он смог усмирить Гангу) и мощь Шакти.

Образ божества тесно связан с животными: змеей Нагой, слоном и тигром (шкурами этих зверей и слоновьим стрекалом), белым быком (Нандином) и ланью (Кришнамригой).

Шива обладает особыми знаниями, способными приподнять человека над этим миром и приблизить его к Высшему.

Трезубец бога Шивы

У трезубца есть другое название – Тришула. Один из главных атрибутов божества. В западной мифологии есть похожая ассоциация, связанная с Посейдоном. Он повелевает морскими стихиями и всегда изображается с трезубцем. В буддистской религии этот предмет стал символом трех драгоценностей Будды. Христианская вера основана на триединстве – Троице. Все это говорит о том, что число «три» является знаковым для многих религий и символизирует баланс и опору. В дуализме происходит борьба двух разнонаправленных начал, а в триединстве гармонично сочетаются разные элементы между собой. Каждый из принципов уравновешивает два других.

Современная система власти также часто состоит из двух противоборствующих сил, как в дуализме. А вот древнее управление миром состояло чаще из трех политических сил, например триумвират в Древнем Риме. Нет смысла останавливаться подробнее на политическом строе, в этой статье задача другая. Но в триувирате было все-таки больше согласованности, стабильности, чем в современной системе государственного управления. В демократии борьба всегда ведется между двумя сторонами, баланса нет. Сначала выигрывает одна, через какое-то время победу одерживает другая.

В символе трезубца заложены три аспекта в том числе и современного мира: творца, хранителя, разрушителя в одном лице. Такое обозначение встречается в кашмирском шиваизме. Именно в этой традиции Шиве соответствуют перечисленные аспекты. Другие же традиционные течения относят творение к Брахме, сохранность к Вишну, разрушение к Шиве.

Супруга

Почитатели индуизма знакомы с именем жены божества Шивы – Парвати. На санскрите पार्वती, pārvatī? «горная». Это только одно из ее имен. Она также известна как благая форма Дэви Шакти (женская энергия творчества). Другое ее благое имя – Гаури. Жесткие формы Дэви существуют под именами Кали, Шьямы, Чанды, Дурги.

В образе Парвати угадываются черты первой супруги Шивы Сати. Ее знают как дочь царя горных вершин Химавата и небесной девы Менаки Парвати (дочки гор). Позднее она стала матерью бога Ганеши, изображаемого в виде слона.

По легенде, у Парвати должно быть дитя от Шивы, которое победит демона Тараки. Но Шива не заинтересовался Парвати и не оценил по достоинству ее преданность и неразделенную любовь. Сати закончила свою жизнь самосожжением, а Шива перестал интересоваться другими женщинами. Душа Сати перешла в облик Умы-Парвати, но он не смог разгадать этого. Все попытки Умы завоевать чувства Шивы были безуспешны.

Верховные боги опасались, что Тараки никто не сможет победить, поэтому отправили Каму к Шиве. При помощи Камы (бога любви) у него должно было возникнуть чувство к Парвати. Кама выпустил в Шиву стрелу любви, когда тот дремал. Но у Шивы всегда бодрствовал третий глаз, им он заметил стрелу и уничтожил Каму. С этих самых пор у бога любви нет телесного воплощения. А Парвати стала заниматься подвижничеством.

В один из дней к ней пришел брахман и начал ругать Шиву. Парвати впала в ярость и бросилась на брахмана, защищая своего любимого. Она не знала, что в образе брахмана к ней пришел сам Шива. Так он хотел испытать ее верность. После этого случая Шива взял в жены Парвати и у них родились два сына: Ганеша и Сканда, который в итоге и победил Тараки.

108 имен Шивы

В тантрах, пуранах и Махабхарате приведены несколько списков из 108 имён (сахасранама) Шивы. Ниже приведены некоторые из имён Шивы с приблизительным переводом.

• Шива — благой, приносящий счастье;
• Амарнатх — Владыка бессмертия (есть одноимённое священное место — Амарнатх);
• Бахурупа — Обладающий Многими Формами;
• Бхайрава (санскр. भैरव, bhairava) — «ужасный», жестокое проявление Шивы, связанное с уничтожением;
• Бхоленатх — «покровитель (владыка) простых». Так как слово «бхола» значит и «простой, нелицемерный» и «простой, наивный, простак, дурак», то Бхоленатх часто понимается в значении «Владыка простаков»;
• Бхутапати, Бхутешвар — Владыка бхутов (нежити);
• Вамадева — Прекрасный бог;
• Вирабхадра — Прекрасный герой; яростная форма Шивы;
• Вишванатх — Господь Вселенной;
• Гангадхара — Держащий Гангу;
• Гангаприйа — Любящий Гангу / Любимый Гангой;
• Гириша — Владыка Гор;
• Дурвасас — Неодетый, Плохо одетый;
• Ишана (санскр. ईशान, īśāna) — Властвующий;
• Кайлаш Васин — Живущий на горе Кайласа;
• Капалималин — Носящий гирлянду из черепов;
• Капардин — Носящий Капарду (причёску узлом в форме раковины);
• Лингараджа — Царь лингама;
• Махадэва (санскр. महदेव , mahadeva) — Великий Бог;
• Махешвара (санскр. महेश्वर, maheśvara) — Верховный Властитель;
• Мритйунджа — Побеждающий смерть;
• Натараджа (санскр. नटराज, naṭarāja) — Царь танца;
• Нилагрива или Нилакантха (санскр. नीलग्रीवा, nīlagrīvā) — синешеий (по преданию, проглотил яд, способный отравить все мироздание и задержал в своём горле; по другой версии горло посинело из-за того, что Парвати сжала руками горло Шивы, чтобы тот не проглотил смертельный яд);
• Пашупати — Владыка Тварей;
• Рамешвара — Бог Рамы (согласно Рамайане, Рама перед атакой на Ланку совершил поклонение Шиве, прося у него защиты и поддержки, что и принесло ему успех в битве);
• Стхану — Стойкий, Непоколебимый;
• Трайамбака — Трёхглазый;
• Трипурантака, Трипурари — Разрушитель трёх городов;
• Тришулдхара — Держащий Трезубец;
• Тьягараджа — Царь аскезы;
• Хара — Разрушитель;
• Шанкара (санскр. शङ्कर, śaṇkara) — Приносящий Благо;
• Шарва — Стрелок;
• Шриканта — «Прекрасношеий».

Семья

Дочерью Дакши и будущей женой Шивы стала Сати. Ее имя упоминается в пуранических индуистских текстах. Судьба Сати трагична. Ее отец отказался позвать Шиву на значимое жертвоприношение. Тогда она отреклась от Дакши и испепелила себя жертвенным огнем.

Возродилась Сати в семействе Химавата (горы Гималаи) в образе Парвати (дочери гор). Выполняя особые аскезы ей удалось снова завоевать любовь Шивы.

В результате обоюдных чувств у них родились два сына Сканда – воинственное божество и Ганеша – ученое божество. Всю семью называют Шива Паривар. Их изображают с четырьмя руками, в которых те держат различные атрибуты и ваханы. Индийская мифология идеализирует тройственность Шивы-Парвати-Ганеши. В таком виде воплощается божественная семья. В некоторых текстах упоминается еще один ребенок Шивы – дочь Манаси.

Сестра Парвати (Ганга) тоже считается женой Шивы. По ведам Амбику называют сестрой Рудры (Шивы), но в более поздней литературе она стала отождествляться с женой Шивы.

Полезное видео

Функции

• шиваизм подразумевает в роли верховного бога Парашиву – творца, разрушителя, защитника правды, победителя демонических сил, подателя благости и правителя всей Вселенной, в его подчинении находятся все остальные божества;
• в индуизме Шива считается разрушителем всего сущего: когда мировой цикл (Махаюга) подойдет к концу, он очистит пространство для создания нового мира;
• он известен как создатель звука «ОМ», а также санскрита и языческого культа;
• это божество обладает и целительной силой, оно способно избавить от смерти (Махамритйунджайа);
• в его свиту входят духи и демонические силы, которые преследуют его по пятам по своей воле.

Храм

Город Байджнатх в Индии известен во всем мире храмом бога Шивы. Его построили в тринадцатом веке и назвали одним из имен божества – Вайдьянатх, что в переводе означает «покровительство над лекарями».

Когда-то в этом месте располагалось святилище Шивы. Богатые люди города пожелали увековечить себя в памяти народа и создали новое грандиозное по размаху здание на святом месте. Этих купцов звали Ахук и Маньюк. В наши дни к храму совершают паломничество толпы прихожан и туристов.

Снаружи здание окольцовано стеной, в которой сделано два входа. Шиву изобразили внутри сооружения в виде многорукого божества (лингама). Интересно отметить, что местные жители считают этот образ сваямбху (самовозникшим). Стены храма украшены барельефами богов из индуистского пантеона.

Вход в здание открывается статуей Нанди (белый бык). Согласно легенде, Шива часто передвигался именно на быке. Статуя является символом чистой дхармы, искренности, преданности и мужества.

Праздники

Одним из самых известных праздников, связанных с именем Шивы, является Махашиварамтри. Это великая ночь божества: праздничные гулянья длятся все ночное время накануне новолуния в последний день лунного цикла зимы. Это происходит в феврале-марте.

Во время Шиваратри читают катхи (сказания о Шиве) и воспевают в его честь гимны. Праздничные мероприятия проходят в течение года несколько раз, но именно этот день считается самым главным, поэтому к слову Шиваратри прибавляется приставка Маха (великий, главный).

После завершения праздника начинает свою работу ярмарка, проходящая около рек и водоемов. Кто смог не уснуть во время гуляний, того ожидает благополучие в материальном плане и райское место на небе.

Медитация в такой день приносит в сто раз больше пользы, чем в любой другой. Это взаимосвязано с удачным расположением Солнца и Луны.

Символ праздничного мероприятия – лингам.

Шива многим известен своим танцевальным образом, поэтому на гуляньях все исполняют его Тандаву. Это особый танец, считающийся символом движения мира. С этого танца рождается все сущее, им же и заканчивается. Пока Шива находится в танце – мир существует. В этом боге воплощается высшая степень блаженства – Ананда.

Шива, господь Шива. Скільки рук у Шиви, третє око Шиви

Е ту статтю ми присвятимо досить короткого опису одного з найбільших в ведичному пантеоні божеств – богу Шиві. Для того щоб повністю описати все, чим він є, потрібна була б книга або навіть кілька, тому що Шива є Всесвіт або Всесвіти, Абсолют. Найважливіші і яскраві характеристики і аспекти бога будуть розглянуті в цьому матеріалі.

Чи не згадати всіх його імен. Ще з часів Вед за ним закріпилося ім’я Рудра, але також всім відомий його образ короля танцю, виконуючого Тандава, і тут його вже знають як Натарадж.

Тандава – незвичайний танець, це також символ руху світу. Сам світ почався з танцю Шиви, їм він і закінчиться, але поки Шива продовжує танцювати – світ існує. Від танцю до йоги – один крок або навпаки. Це відноситься і до історії з богом Шивою. Він уособлення Ананд (вищого блаженства) і в той же час цар йогинов.

Серед тих, хто присвячує себе йоги, він відомий як Шива Адінатха, де «натх» означає ‘майстер’. Тому послідовники шиваизма – в його йогичеськой іпостасі – звуться Натхо. Не дивно, що засновники найширшого течії йоги, хатха-йоги, були Натхо. Матсьендранатх і його учень Горакшанатх стоять біля витоків цієї традиції на землі, закладеної в X-XI століттях нашої ери.

Про те, що Шива знає тисячі і мільйони асан, відомо практикуючим йогу, а ось про те, що він передав найцінніше знання про пранаяме (Науці управління диханням) своїй дружині Парваті, відомо менше. Йоги усього світу вдячні Шиві за те, що він послав систему йогических знань людям, тому він так шанують в спільнотах практиків.

Бог Шива

Бог Шива – це контрасти: споглядання і дія, творення і руйнування, гнів і милість. В його образі об’єднано безліч аспектів, що й не дивно, адже він вважається Абсолютом, а в абсолюті є все. Він Махайог – «великий йогин», а також Натарадж – «король танцю», але також і Мрітьюнджай – «перемагає смерть», що сидить на троні гори Кайлас в тибетських Гімалаях. Це священне місце сили, яке відзначається не тільки ногами і послідовниками шиваизма, туди прагнуть піднятися і люди, що займаються дослідженням енергій Землі, її впливу на стан людини, його енергетику і свідомість. Знаючі люди кажуть, що Кайлас дійсно не схожий ні на що перш за ними бачене і пережите. Це непередаваний досвід, після якого навіть скептики змінюють свою точку зору і відкидають всі сумніви.

На території Індії знаходиться багато місць, пов’язаних з Шивою, і всі вони в тому або іншому роді можуть бути названі місцями сили. Одне з найбільш шанованих – це річка Гангу. Вважається, що крізь волосся бога Шиви спускається священна річка, тому обмивання в ній несе очищення як зовнішнє, так і внутрішнє, духовне.

Брахма, Вішну, Шива – триєдність

Індуїстська / Ведична Трійця, інакше звана Тримурти, складається з трьох богів: Брахми, Вішну і Шиви, де Брахма виступає як творець, Вішну – як охоронець, а Шива в ролі руйнівника. Це справжня Трійця ведизму, і все-таки вони нероздільні, це різні прояви єдиного.

Деякі напрямки шиваизма, такі як кашмірський шиваизм, бачать в Шиві поєднання всіх іпостасей: творця, хранителя і руйнівника. Для шиваитов він і є Все. Інші сприймають його як аналог Святого Духа в християнстві. Шива – це абсолютна Реальність. Не дивлячись на те, що в свідомості знавців міфології бог Шива асоціюється з руйнуванням, це аж ніяк не означає руйнування, що розуміється як щось негативне. Наша культура змушує нас мислити подібним чином. Насправді руйнування можна трактувати по-різному: відхід від минулого, поривання з ним; припинення старого способу життя і перехід до нового етапу, адже для того, щоб щось почати, потрібно перш за покінчити з попереднім.

Не останню роль відіграє і таке поняття, як руйнування мирської суєти і навіть смерті. Шива – це Абсолют, тому слово «руйнування» – це лише одна з назв, одна іпостась, адже вже в наступній він є втіленням милості і співчуття.

Багаторукий Шива. Скільки рук у Шиви

Часто Шиву зображують як божество, що має 4 руки, а іноді навіть 8. Для чого потрібно так багато рук? Природно, що це пов’язано з символікою, і не варто розуміти буквально, що у цього бога було 5 осіб і 4 руки. В руках він тримає барабанчик дамару, що символізує ритм Всесвіту, в іншій руці у нього священне полум’я Агні – символ очищення і відтворення світу.

Також Шива зображений тримає тризуб. За такої багаторукий виразно ховається філософський зміст. Якщо в двох руках у нього знаходяться дамару і Агні, то дві інші виконують жести: одна виконує жест схвалення, інша – влади і сили. За легендою вважається, що саме звук цього барабанчика є прабатьком всіх звуків, а сам бог Шива дарував людям божественний склад “ОМ”, який пізніше назвали мантрою, в якій сконцентрована вся сутність Всесвіту. Також бог може тримати тризуб, стріли і лук, але не на всіх зображеннях він виглядає однаково. Фігуру Шиви можуть оперізувати змії. Символічне значення змії теж неоднозначно, т. К. За однією версією вона може означати мудрість Шиви, з іншого боку, три витка змії навколо тіла Шиви можуть символізувати минуле, сучасне, майбутнє і те, що він сам вийшов за межі часових понять.

Третє око Шиви

Про третє око Шиви багато складено легенд. Цікаво відзначити, що серед інших богів, у кого є третє око, значаться Тара і Ганеша. Ось, власне, і все, – у інших богів третього ока немає. Легенди свідчать, що горе тому, на кого Шива подивиться своїм третім оком. В одну мить це нещасна істота перетвориться в попіл. Не дарма кажуть, що гнів Шиви жахливий.

Одним з яскравих доказів цього є історія, що сталася між Шивою і богом любові Камою. Одного разу інші боги підіслали до Шиві бога Каму, щоб вселити йому любов, адже вони бачили, як страждав бог-руйнівник, втративши свою першу дружину і усвідомивши, що вже не зможе мати сина. Але Шива і думати не хотів про те, щоб знайти іншу дружину, ось і довелося вдатися до послуг Ками. Але цього бога не пощастило, адже він намагався впливати на самого Шиву! В якійсь мірі йому це вдалося, адже ми знаємо про дружину Шиви Парваті. Однак коли Шива відчув укол стріли, пущеної в його серці з лука Ками, то останнього відразу ж пробив спопеляючий погляд Шиви, і тепер цей бог не має тіла. Його так і називають: безтілесний Кама.

У вигляді Шиви є ще один загадковий момент. На лобі у нього розташовані три смуги. Їх зазвичай інтерпретують наступним чином: це нагадування людині, що потрібно позбутися від его, карми і ілюзій (Майї), а також можна перевести це на інший рівень і зрозуміти як роботу над собою з метою позбавлення від трьох бажань:

• тілесних (бажання продовжити життя, мати хороше здоров’я, красиво виглядати, піклуватися про свій зовнішній вигляд);
• мирських, пов’язаних з марнославством, бажаннями мати багатство, визнання, успіх;
• розумових (накопичення знань, надмірне розумування і гординя, яка неодмінно слід за всім цим, адже так приємно часом усвідомлювати, що ми розумніші інших).

Здавалося б, дивно, чому бажання мати гарне здоров’я з точки зору Шиви не вітається. Однак якщо ми задумаємося над психологічним аспектом самих бажань, то ми знайдемо багато схожого в поясненні з буддизмом. Адже будь-яке бажання, яке б воно не було, походить від его. Бажаємо не ми, а наше его, яке «оселилося» в фізичній оболонці і ототожнює себе з нею. Звідси й походять наші сподівання продовжувати життя на Землі і піклуватися про тіло, т. Е. Бажати жити довго в цьому образі.

Кілька слів про усвідомленості

Насправді своїм здоров’ям можна займатися, якщо тільки не створювати з цього самоціль. Просто сприймати як даність, але не піддаватися спокусі і фетишизації зовнішнього вигляду. Можливо, це важко виконати в нашій реальності, коли культ тіла і турботи про збільшення тривалості життя насаджуються всюди. Це стало новою релігією нашої ери. Новий бог і релігія – це не «нью-ейдж» і навіть не «золотий тілець», як багато хто схильний думати, тому що багатство зазвичай служить якоїсь мети, на відміну від нього культ зовнішності дає можливість людям продовжити молодість і просто похвалитися перед іншими своїм зовнішнім виглядом. Навіть внутрішня радість і гордість за себе – це теж прояви дій его. Ви можете порадіти тому, що скинули кілька зайвих кілограмів, але далі не робіть з цього культу. Живіть правильно, підтримуйте здоров’я, займайтеся йогою, але не дозволяйте цим заняттям і захопленням повністю заволодіти вашою свідомістю. Не потрібно ставати рабом ідей.

Є дуже цікаве висловлювання, яке свідчить, що «це не ми знаходимо і використовуємо ідею, а вона використовує нас», т. Е. Ми стаємо одержимими чимось і вже не належимо собі. Для тих, хто підтримує теорію про те, що наш світ управляється егрегора, буде ясно, що захопившись ідеєю і піддавшись їй, ви підпадаєте під вплив певного егрегора і служите йому. Це він направляє вас по життю. Вчені, великі спортсмени, художники, літератори і багато інших більш-менш відомі люди відомі своїми егрегора. А як вони підключилися до них? Зрозуміло, через одного разу спалахнула і захопившись їх ідею. Немає нічого поганого в тому, щоб служити егрегор, і люди, самі того не знаючи, все одно роблять це, але суть в тому, що чим більше ми усвідомлюємо свої думки і вчинки, тим менше енергії у нас йде зовні.

Тому-то й кажуть, що усвідомленість – це ключ до всього. Більше усвідомлюючи себе, менше діючи під впливом бажань, ми встаємо на шляху йоги, кінцевою метою якої є самореалізація і розототожнення з власним его і навіяне їм бажаннями. Не дивно, що навіть в образі Шиви три смуги на лобі постійно нагадують нам про це, адже сам Шива був йогом і за деякими переказами знав мільйони асан.

Тризуб бога Шиви

Тризуб Шиви, або інакше Трішул, – найважливіший атрибут цього бога. Для людини з західним способом мислення відразу виникне асоціація з Посейдоном, богом морських стихій, який на всіх статуях зображується з ним.

Є символ тризуба і в буддизмі, що символізує «Три Коштовності» Будди. Мимоволі згадується і християнство з його символом триєдності – Трійцею. У багатьох релігіях число 3 являє собою якусь сакральність. Найчастіше головні постулати релігій виражені в такому числовому вираженні, і в цілому цифра 3 символізує опору, баланс. Два різноспрямованих початку не борються між собою, як це часто відбувається в традиціях, заснованих на дуалізм. Триєдність – це гармонійно збалансоване поєднання різних елементів, які співіснують в світі між собою, перш за все, завдяки постійному врівноважування одного принципу двома іншими.

Потрібно відзначити такий, здавалося б, далекий від шиваизма, факт, що в сучасній системі влади часто існують дві протилежні сторони, протиборчі між собою, в той час як в стародавньому світі була система правління трьох (якщо ми згадаємо Стародавній Рим, то там був тріумвірат ). Ми зараз не будемо вдаватися в подробиці пристрою політичних систем, але влада тріумвірату спочатку відрізнялася більшою узгодженістю і стабільністю, ніж те, що ми маємо в сучасному світі, побудованому на демократії, де боротьбу за владу постійно ведуть дві сторони. Ні про який баланс тут говорити не доводиться. Єдино, що якщо номінально одна з партій виграє на короткому часовому відрізку, значить, гра піде переважно за її правилами. Те ж саме діє і відносно іншого боку.

Не так далеко від сучасності пішла і трактування тризуба Шиви. Це три аспекти: творець, хранитель і руйнівник в одній особі. У цій інтерпретації ми більше бачимо вплив кашмірського шиваизма, де бог Шива включає в себе ці три складових. В інших традиціях творіння відповідає Брахме, збереження – Вішну, а за ним закріплена лише одна іпостась – руйнування.

В якому б образі не виступав Шива, він залишається, мабуть, найбільш шанованим з усіх богів для йогинов. Не останню роль тут грає і велика смислова і філософська навантаження, яку несе в собі його образ, а вивчаючи історії, викладені в древніх писаннях, Упанішадах, можна зачерпнути для себе багато нових фактів і символізму, прихованих в образі Шиви.