Акредитив є договором, окремим від договору купівлі-продажу або іншого документу, що має чинність договору, на якому він ґрунтується. Покритий (депонований) – акредитив, для здійснення платежів за яким заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або в виконуючому банку.
банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнтові; бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо); виконуючий банк – банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента виконує акредитив.
Акредитив — форма безготівкових розрахунків, за якої клієнт-заявник акредитиву доручає банку, що його обслуговує виконати платіж бенефіціару (постачальнику) за товари, виконані роботи чи надані послуги.
кошти підприємства на відкритому акредитиві відображаються на субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті». Єдине, слід уточнити: на субрахунку 313 обліковуються «акредитивні» кошти виключно в національній валюті.
При покритому акредитиві сума його при відкритті списується з поточного рахунку платника і бронюється на окремому рахунку "Розрахунки акредитивами", відкритому в банку-емітенті або у виконуючому банку. Цей акредитив не вигідний платнику, оскільки відволікає кошти з його обороту на певний період.
використовують два акредитиви. Перший (основний) акредитив за дорученням іноземного покупця його банк виставляє бенефіціарові-посереднику. Другий — за дорученням бенефіціара-посередника його банк виставляє бенефіціарові-постачальнику товарів.
Банківський акредитив – це угода, за умовами якої банк-емітент (з боку покупця) і підтверджує або фінансує банк (з боку постачальника) оплачують постачальнику партії товарів, що доставляються покупцеві. Підтверджує або …