Монологічне мовлення – це таке мовлення, коли говорить одна особа, а інші слухають, сприймають її мову. Прикладами монологічного мовлення є доповідь, лекція, виступ на зборах, пояснення нового матеріалу на занятті тощо. Це відносно розгорнутий різновид мовлення.
Монолог — форма мовлення, витворена внаслідок активної мовленнєвої діяльності адресанта, розрахованої на пасивне і опосередковане її сприйняття адресатом.
Мовлення буває усним і писемним.
Усне мовлення – звучне мовлення, яке сприймається людиною на слух. Воно поділяється на діалогічне та монологічне. Діалогічне мовлення – мовлення між двома або кількома співрозмовниками.
Діало́г (грец. Διάλογος — «розмова») — двосторонній обмін інформацією (розмова, спілкування) між двома або більше людьми (або у технічній мові — людиною та ЕОМ) у вигляді питань та відповідей.
Монологічне мовлення – це таке мовлення, при якому говорить одна особа, а інші слухають і сприймають її Прикладом монологічного мовлення є доповідь, лекція, повідомлення, виступ та ін.