Кровоносна система риб: хрящових і кісткових

Риби належать до хребетних тварин. Такі організми мають череп, хребет і парні кінцівки, в даному випадку плавники. Надклас Риби розділений на два класи:

Клас кісткові риби, в свою чергу, підрозділюється на кілька надзагонів:

• Хрящові ганоїди.
• Двоякодишні риби.
• Кістепері риби.
• Костисті риби.

Головна відмінність усіх риб – це наявність одного кола кровообігу, а також двокамерного серця, яке наповнене венозною кров ‘ю, виняток становлять лише кістепері і двоякодишні риби. Будова кровоносної системи риб (кісткових і хрящових) схоже, але все ж має деякі відмінності. Нижче будуть розглянуті обидві схеми.

Кровоносна система хрящових риб

Серце хрящових риб складається з двох частин – камер. Ці камери називаються так: шлуночок і передсердя. Біля передсердя знаходиться широкий тонкостінний венозний синус, в нього вливається венозна кров. У кінцевої (якщо дивитися з боку струму крові) частини шлуночка знаходиться артеріальний конус, який є частиною шлуночка, але виглядає як початок черевної аорти. У всіх частинах серця знаходиться поперечно-смугаста мускулатура.

Черевна аорта відходить від артеріального конуса. П ‘ять пар жаберних артерій беруть початок у черевної аорти і відходять до жабрів. Артерії, в яких тече кров у бік жаберних пелюсток, називаються жаберними артеріями, а в яких тече окислена кров від жаберних пелюсток – виносять жаберними артеріями.

Артерії, що виносять, впадають у коріння аорти, а вони, своєю чергою, зливаються і утворюють спинну аорту – основний артеріальний ствол. Він перебуває під хребтом і постачає кров ‘ю всі внутрішні органи риби. Від коріння аорти до голови тягнуться сонні артерії.

Від голови венозна кров тече парними кардинальними венами, які також називають яремними. Кров від тулуба струмениться по парних задніх кардинальних венах. Вони біля серця зливаються з яремними венами і утворюють кювьєрові протоки відповідного боку, далі впадають у венозний синус.

У нирках кардинальні вени утворюють так звану воротну систему кровообігу. У підкишкову вену кров надходить з кишечника. У печінці утворюється воротна система кровообігу: кишкова вена приносить кров, а печінкова відень виносить її у венозний синус.

Кровоносна система кісткових риб

Майже у всіх видів кісткових риб черевна аорта має здуття, яке називають артеріальною цибулиною. Вона складається з гладкої мускулатури, але зовні схожа на артеріальний конус кровоносної системи хрящових риб. Варто зазначити, що артеріальна цибулина не може самостійно пульсувати.

Артеріальних дуг (що приносять і виносять артерій) всього чотири пари. У більшості видів костистих риб венозна система влаштована так, що права кардинальна віна безперервна, а ліва утворює в лівій нирці воротну систему кровоносної циркуляції.

Кровоносна система риб влаштована простіше, ніж у амфібій і плазунів, але має деякі зачатки судин як у жаб і змій.

Набір Двоякодишні

Розглядаючи, як влаштована кровоносна система риб, варто окрему увагу приділити двоякодишним, оскільки вони мають деякі особливості.

Найважливіша особливість даного надзагону – це наявність, крім жаберного дихання, легеневого. В якості органів для легеневого дихання виступають одна-дві бульбашки, які відкриваються біля стравоходу на черевній стороні. Але ці утворення не схожі на будову з плавальною бульбашкою костистих риб.

Кров тече в легені по судинах, які відгалужуються від четвертої пари жаберних артерій. Вони схожі по будові з легеневими артеріями. Від так званих легенів ідуть судини. По них кров надходить у серце. Ці спеціальні судини гомологічні по будові легеневим венам наземних тварин.

Передсердя частково розділене невеликою перегородкою на праву і ліву частини. З легеневих вен кров надходить у ліву половину передсердя, а вся кров із задньої підлоги вени і протоків кювьєрових – у праву половину. Порожня вена відсутня у риб, характерна вона тільки для наземних видів тварин.

Кровоносна система риб надзагону Двоякодишні еволюціонована і є передвісником розвитку даної системи наземних хребетних тварин.

Склад крові

• Безбарвна рідина – плазма.
• Еритроцити – червоні тільця крові. У них міститься гемоглобін, що фарбує кров у червоний колір. Ці ж елементи переносять кисень по крові.
• Лейкоцити – білі тільця крові. Беруть участь у знищенні чужорідних мікроорганізмів, що потрапили в організм тварини.
• Тромбоцити впливають на згортання крові.
• Інші елементи крові.

Відносна маса крові до маси тіла у риб становить приблизно 2-7%. Це найменший відсоток серед усіх хребетних.

Значення кровоносної системи багатофункціональне. Завдяки їй тканини, органи і клітини живого організму отримують кисень, мінеральні речовини, рідину. Кров виносить деякі продукти обміну речовин: газ вуглекислий, шлаки та ін.

Варто зазначити, що посередником між кров ‘ю і тканинами виступає лімфатична система. Лімфатична система – це система судин, в якій міститься безбарвна рідина, яка називається лімфою.

Загальні висновки

Кров належить до сполучної тканини. Вона проникає в кровоносне русло з міжклітинного простору. Кровоносна система риб мало чим відрізняється від інших хребетних.

Особливості внутрішньої будови та життєдіяльності риб

Скелет риби. Внутрішній скелет риби складається з черепа і хребта. Хребет риби складається з великої кількості хребців (рис. 176). У ньому розрізняють тулубовий і хвостовий відділи. Хребці туловищного відділу мають тіло, верхню і нижню дуги. Верхні дуги, слідуючи один за одним, утворюють канал, в якому розташовується спинний мозок. Нижні дуги розростаються в сторони у вигляді двох поперечних відростків. До них зазвичай прикріплюються ребра. Верхні і нижні дуги хребців хвостового відділу мають однакову будову. Між тілами хребців у дорослих кісткових риб знаходяться залишки хорди (рис. 190).

Спереду хребет нерухомо з’єднується з черепом, який складається з мозкової коробки і кісток, що утворюють щелепи, зяброві дуги і зяброві кришки. Деякі кістки входять до складу скелета плавців.
Мускулатура риб. З боків тіла риби розташовуються дві широкі поздовжні м’язові стрічки, які розділені прошарками на сегменти (рис. 191). Вони забезпечують згинання тіла. Є й окремі м’язи, що приводять у рух щелепи, зяброві кришки і плавники.

Травна система. У роті на щелепах у більшості риб знаходяться численні конічні зуби, що сприяють захопленню і удерживанию видобутку. З ротової порожнини їжа проходить через глотку, пронизану зябровими щілинами, а потім по стравоходу потрапляє в шлунок, стінки якого можуть сильно розтягуватися (рис. 192, 193). Численні мікроскопічні залози стінок шлунка виділяють шлунковий сік, під впливом якого їжа частково перетравлюється і переходить в кишечник. У деяких риб шлунок майже не відрізняється від кишечника.

У кишечнику їжа перетравлюється під впливом соків підшлункової залози і жовчі, яка виробляється в печінці. Переварені речовини всмоктуються стінками кишечника і надходять у кров. Залишки неперетравленої їжі видаляються назовні через анальний отвір.

Плавальний міхур, наявний у більшості кісткових риб (рис. 192), наповнений сумішшю газів. При збільшенні обсягу газів в міхурі щільність риби зменшується, і вона легко спливає до поверхні. Зменшення обсягу плавального міхура сприяє зануренню риби в глибину.

Органи дихання риб – зябра (рис. 192). Вони складаються з найтонших зябрових пелюсток, пронизаних капілярами і розташованих на зябрових дугах. Риби постійно заковтують воду. З ротової порожнини вона проходить в глотку і через зяброві щілини виходить назовні. З води, що омиває зябра, в кров надходить кисень, а з крові у воду видаляється вуглекислий газ.

Кровоносна система. Серце у риб знаходиться в передній частині тіла (рис. 194). Воно складається з двох камер – передсердя і шлуночка. Від шлуночка по крупному кровоносної судини аорті кров надходить до зябер. Тут аорта ділиться на артерії, а вони розгалужуються до капілярів, через стінки яких відбувається збагачення крові киснем і звільнення її від вуглекислого газу. Кров, збагачена киснем (артеріальна), надходить до різних органів. Венозна кров від органів збирається в вени і надходить у передсердя.

Видільна система. Під хребтом риби розташовуються стрічкоподібні червоно бурі нирки (рис. 193). Коли кров проходить по розгалуженим у них капілярах, з неї виділяються рідкі продукти життєдіяльності – утворюється сеча. Від нирок відходять два сечоводу. За ним сеча надходить у сечовий міхур, який у кісткових риб відкриваються назовні позаду анального отвору, а у хрящових риб – в клоаку.

Обмін речовин. Усі життєві процеси організму відбуваються з витратою енергії, джерелом якої є їжа. В процесі травлення складні органічні речовини їжі перетворюються на менш складні. Вони надходять в кров, а з неї в усі органи. У клітинах органів з поживних речовин утворюються білки, жири і вуглеводи, характерні для організму риби. У процесі життєдіяльності частина цих речовин при взаємодії з киснем перетворюється на воду, вуглекислий газ і деякі інші речовини. При цьому звільняється енергія, яка витрачається на різні процеси життєдіяльності, розсіюється у вигляді теплоти. Обмін речовин у риб відбувається повільно. Тому температура їх тіла низька і коливається залежно від температури навколишнього середовища. Риби – холоднокровні тварини.
Нервова система. З усіх п’яти відділів головного мозку найбільш розвинені середній мозок і мозочок, які координують рухи риб (рис. 195). З органів чуття найбільш розвинені органи зору, смаку та органи бічної лінії.