Церква – це місце молитви. Ми зустрічаємося разом, щоб молитися і славити Бога. «І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті, вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися» (Діян.
Згідно з катехизичним визначенням, храм – це присвячена Богові будівля, в якій віруючі люди збираються для спільної молитви та участі в таїнствах. Це Божий дім, місце особливої присутності Господа. Адже «де двоє чи троє зібрані в Ім'я Моє, – говорить Господь, – там Я серед них» (Мф. 18, 20).
Це́рква (від грец. κυριακη — Господній дім) — сакральна споруда для проведення богослужінь, таїнств і обрядів у християн, яка має вівтар і молитовну залу (наву).
Книги Старого і Нового Завітів містять чимало оповідей про вшанування пам'яті померлих, їх останків і місць поховань.
Ну а хустка на голові – це духовна та тілесна чистота, моральність та цнотливість. У давнину важкі гріхи призводили до початку виродження чи повного зникнення роду. Так у храмах стали з'являтися білі хустки, як символ християнської віри та чистоти жінки, яка суворо наступна і виконує євангельські заповіді.
У каплиці, як і в церкви, читаються молитви, але літургія не відбувається. Для будівництва каплиці потрібне лише благословення архієрея. Далі охочий звести її все робить самостійно.