Чи викликає гарбуз запор

Чому виникає закреп та як його лікувати

Коли людина ходить в туалет рідше ніж тричі на тиждень, а випорожнення тверді – це вважається закрепом. Якщо ж проблема зберігається понад три тижні, це вже вважається хронічним закрепом і вимагає звернення до лікаря.

Чому виникає запор

Причини закрепу найчастіше пов’язані зі способом життя:

  • раціон з низьким вмістом клітковини з овочів, фруктів та цільнозернових продуктів;
  • недостатнє вживання рідини;
  • малорухливий спосіб життя;
  • відсутність фізичних навантажень;
  • регулярне ігнорування позивів до туалету.

Інші причини запору включають таке:

  • затримка випорожнень в кишечнику через непрохідність, пухлин прямої або товстої кишки, випинання прямої кишки – ректоцеле, звуження товстої кишки – стеноз;
  • ушкодження нервів, що керують м’язами кишечника, через такі захворювання, як автономна невропатія, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, інсульт та інші;
  • неправильна робота м’язів тазового дна, що регулюють дефекацію: слабкість м’язів, розкоординація або підвищений тонус;
  • стани, що впливають на рівень гормонів в організмі, наприклад вагітність та післяпологовий період, діабет, захворювання щитовидної залози.

Запор також буває побічним ефектом прийому багатьох ліків, наприклад, опіоїдних болезаспокійливих, звичайних протизапальних, таких як ібупрофен, деяких антидепресантів, антигістамінних препаратів та препаратів заліза.

Що робити

Лікування закрепу зазвичай починається з рекомендацій щодо дієти та способу життя:

  • Збільшення кількості клітковини в раціоні – це допоможе збільшити вагу випорожнень і прискорить їхнє проходження по кишківнику. Для цього потрібно їсти більше свіжих овочів та фруктів, цільнозернових круп та цільнозернового хліба. Мета – 14 грамів клітковини на кожні 1000 калорій.
  • Збільшення кількості води – це допоможе зробити кал м’якшим. Бажано додати від 2 до 4 склянок води на день додатково до звичної кількості. При цьому краще уникати напоїв із кофеїном та алкоголю.
  • Регулярна фізична активність допомагає активізувати м’язи кишківника. Бажано займатися спортом більшу частину днів тижня. Якщо раніше людина не займалася, спершу підійдуть піші прогулянки.
  • Увага до туалетної рутини. Важливо не ігнорувати позиви до випорожнення, у процесі не поспішати та зайняти зручне становище. Положення з піднятими колінами або нахилившись може полегшити процедуру.
  • Основними ліками проти запору є проносні. Частина продається без рецепта, але краще проконсультуватися з лікарем при виборі препарату. У жодному разі не можна приймати проносні понад два тижні без контролю з боку лікаря – це може посилити симптоми.

Якщо запор викликаний проблемами з м’язами тазового дна, може допомогти тренування, у тому числі з біологічним зворотним зв’язком. У цьому випадку анальний отвір вставляють спеціальну трубку, а людина імітує дефекацію. Прилад оцінює, як і коли напружуються та розслабляються м’язи.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Гарбуз: користь та шкода головного продукту осені

Попри те, що гарбуз складається на 90% з води. він містить безліч вітамінів, амінокислот, білків, вуглеводів. Зокрема, в овочі міститься такі вітаміни як А, С, Е, D, РР, К, групи B і рідкісний вітамін Т.

Гарбуз збагачений такими мінералами як : фтор, магній, мідь, кальцій, цинк, марганець, фосфор, йод. До того ж, гарбуз може зберігатися при кімнатній температурі і не втрачає корисних властивостей.

У гарбузі міститься й 1 грам білка на 100 грамів гарбуза, таким чином, кількість білка у ньому більше, ніж у перепелиних яєць. Гарбуз містить у 5 разів більше каротину, ніж морква. Каротин в організмі перетворюється на вітамін А, що діє як антиоксидант. Каротин корисний для здоров’я очей та як засіб для загоєння ран, опіків і виразок.

Гарбуз допомагає прискорити процеси засвоєння їжі і нормалізувати метаболізм. Через вміст вітаміну T гарбуз перешкоджає накопиченню організмом жирових клітин, тому дієтологи рекомендують вживати гарбуз для врегулювання ваги.

Гарбуз володіє послаблювальним ефектом, що добре впливає на шлунково-кишковий тракт. Його рекомендують для виведення з організму холестерину, токсинів, шлаків.

Через високий вміст калію вживання цього овочу покращує роботу серцево-судинної системи та зменшує ризики гіпертонії.

Дієтологи радять вживати гарбуз при туберкульозі, атеросклерозі, запорі, діабеті, подагрі, жовчнокам’яній хворобі. М’якуш гарбуза рекомендують вагітним та дітям. Під час вагітності лікарі радять вживати як природний протиблювальний засіб. Відвар з гарбуза з додаванням меду допомагає при нервових розладах і безсонні.

Зокрема, дієтологиня Оксана Скиталінська каже, що їсти гарбуз можна усім (тим, кому не можна сирий, можна печений чи варений). Та перераховує наступні корисні властивості гарбуза:

Гарбуз у раціоні забезпечить здоровий імунітет та природний детокс. В ньому міститься розчинна клітковина (пектин), яка поглинає токсини і живить кишкові мікроорганізми, готуючи їх до зими — чим більша видова різноманітність мікробіоти, тим міцніший кишковий імунітет.

Ще одним бонусом від вживання гарбузи стане здорова і красива шкіра. Якщо печений гарбуз поєднати з корисним жиром, то каротиноїди добре розчиняться і добре засвояться, перетворившись в організми на вітамін А, який зміцнює слизові та покращує стан шкіри, готуючи їх до зими — щоб шкіра не висушувалась, не обвітрювалась, а сезонні загострення запальних захворювань шлунку та кишківника швидко переходили в стан ремісії.

Чому потрібно включити у раціон гарбуз

Ви відчуєте протинабряковий ефект завдяки великому вмісту калію, адже гарбуз допомагає долати затримку рідини в організмі та набряки.

Тому його варто їсти всім, хто:

  • має проблеми із судинами, особливо, варикозну хворобу;
  • має проблеми із серцем (високий тиск);
  • приймає гормони, в першу чергу, кортикостероїди та інші гормони;
  • має сидячу роботу і просто має схильність до легкої набряклості лиця зранку.

Така дія гарбуза виявляється в легкому сечогінному ефекті, тому гарбуз корисний і для нирок і для профілактики всіх видів каменів у нирках (оксалатних, уратних і фосфатних).

Також він має антиатеросклеротичну дію – поєднання ніжної клітковини, каротиноїдів, калію, магнію, роблять гарбуз природними ліками для всіх, в кого порушені показники ліпідограми (високий “поганий” холестерин, низький “хороший” і т. д.).

Гарбуз оздоровлює шлунок, кишківник, жовчний міхур. Проблемою сучасної людини є порушення роботи системи органів травлення, зокрема, шлунку та кишківник. В першу чергу, внаслідок харчування переробленими продуктами, нездорової термічної обробки продуктів, малорухливого способу життя.

Незамінний при гастриті, виразковій хворобі, рефлюксній хворобі (коли в людини виникає печія) та СПК (синдромі подразненого кишечника).

Корисно вживати й свіжовичавлений сік під час застуди та грипу, оскільки цей напій допоможе зміцнити імунітет.

Гарбузове насіння використовують для лікування хвороб печінки, як антигельмінтний засіб. Через великий вміст цинку гарбуз може впоратися з вугревою висипкою на обличчі та тілі, жирністю волосся та лупою.

Насіння гарбуза багате цинком. Особливо цинк необхідний чоловікам (для якісного сперматогенезу), також він дуже важливий для здорового імунітету, зміцнення волосся, нігтів, покращення структури шкіри. Життєво необхідний цинк вегетаріанцям та веганам.

Дієтологи рекомендують вживати гарбузову олію для покращення роботи печінки, передміхурової залози, жовчного міхура, вона сприяє нормалізації перистальтики кишківника. Регулярне вживання гарбузової олії допоможе зберегти міцний імунітет аж до старості.

Шкода гарбуза

Овоч не рекомендують вживати при важкій формі цукрового діабету. Сирий сік гарбуза протипоказано пити при гастриті зі зниженою кислотністю, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки.

Кому не можна їсти гарбуз

Не варто вживати гарбуз, якщо у людини алергія на овоч або ж індивідуальне несприйняття.