Захист рослин від хвороб та бурянів

Система захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’янів

За даними Всесвітньої сільськогосподарської організації (ФАО) щорічно сільське господарство втрачає від шкідників, хвороб та бур’янів 25-30% врожаю. В умовах України, коли ми маємо високо родючі грунти, сприятливі для розвитку рослин грунтово-кліматичні умови, можна різко підвищити врожай польових культур за рахунок скорочення цих втрат.

Посівам сільськогосподарських культур, плодово-ягідним, лісовим та лісопарковим насадженням, продукції рослинництва завдають шкоди понад 400 видів шкідників, 200 видів збудників небезпечних хвороб, 300 видів бур’янів.

У сучасних умовах захист рослин від шкодочинних об’єктів є вирішальною ланкою в технологіях вирощування. Сучасна інтенсивна технологія у рослинництві передбачає інтегрований захист який включає в себе: агротехнічні, біологічні та хімічні методи боротьби із шкодочинними об’єктами.

Інтегрований захист рослин – це комплексне застосування методів для довгострокового регулювання розвитку й поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозу економічного порогу шкодочинності, дії корисних організмів, енергозберігаючих і природоохоронних технологій, які забезпечать надійний захист рослин та екологічну рівновагу довкілля. Про потенційні можливості різних методів – складових інтегрованого захисту і перспективу екологізації хімічного методу свідчить великий експериментальний матеріал, який напрацьовано в багатьох дослідних установах.

Хімічні препарати в цьому захисті застосовуються лише при врахуванні ЕПШ (економічних порогів шкодочинності).

При використанні пестицидів, система захисту в сучасній технології вирощування повинна бути побудована на основі оригінальних препаратів, що дає можливість убезпечити рослини від шкідливих організмів, максимально реалізувати закладений потенціал врожайності. При проведенні цього агрозаходу необхідно дотримуватись цілого ряду правил та враховувати велику кількість факторів, крім того використовувати сучасну техніку для внесення.

Обприскування – це нанесення хімічних препаратів у крапельно- рідкому стані на рослини, тіла комах та інші поверхні. Суцільне внесення гербіцидів характерне при догляді за культурами суцільного посіву (зернові, трави тощо). Проте воно не завжди виправдане при вирощуванні просапних. Враховуючи необхідність одержання чистої сільськогосподарської продукції, на базі культиваторів для догляду за просапними культурами (”Плай-М” та КРН-5,6) знаходять розвиток інтегровані методи захисту рослин. У цьому випадку доцільно поєднувати стрічкове внесення гербіцидів із міжрядним механічним обробітком культиваторами прецесійного типу (”Плай-М”, КРН-5,6 і т.п.). Така технологія дає змогу зменшити витрату гербіцидів при вирощуванні цукрових буряків на 50%, а кукурудзи та соняшнику – на 70%.

Сучасні обприскувачі повинні бути забезпеченні баком для миття рук та полоскання системи, змішувачем, маркером, комплексом розпилювачів, комп’ютером, що керує обприскуванням, системою стабілізації при русі на нерівній поверхні. Вони поділяються на навісні, причіпні та самохідні; польові, садові та спеціальні; штангові і вентиляторні. Самохідні обприскувачі Parruda MA 2627М, Agribuggу 2500, Богдан ОПС-800, навісні фірми Pilmet (REX 1000, REX 1200), ”Hardi”, Nitro N2XP, Nitro 4215, Nitro 4240, AS 710, AS 1010,

Elios BDL 1700-2700, Fox BDL2700-3200, IRIS 2200, ПОУ, OH-400, ОП-1600-2, OBT-1A, ОПШ-15, причіпні REX 2000, REX, REX 3000 PLUS 1200, PLUS 1600, PLUS 2000, PLUS 2500, PLUS 3000, EUROPA 2500, EUROPA 3000, EUROPA 4000, LUX 400, LUX 600, LUX 800, LUX 1000 та інші.

Штангові обприскувачі є досить продуктивними машинами, мають значну гаму модифікацій для різних умов застосування в рослинництві. Місткість баків залежить від типу обприскувача та його продуктивності. Спостерігається тенденція до збільшення місткості баків. При цьому виходять із того, щоб запасу робочої рідини в баку було досить на роботу в проміжок від напівзміни до повної зміни. Розпилювачі обприскувачів призначені для дозування та попереднього або остаточного подрібнення пестициду. Отже, від їхньої роботи залежить кількість та якість нанесення пестициду на об’єкт обробки, а значить, і ефективність обприскування.

Залежно бід норм витрат робочої рідини розрізняють звичайне та малооб’ємне обприскування, які відрізняються тим, що одна й та ж сама кількість пестицидів розподіляється у різному об’ємі рідини. Застосовують і ультрамалооб’ємне обприскування – невеликою кількістю рідкого концентрату пестицидів без розведення водою.

При обробці посівів пестицидами необхідно враховувати фактори, які впливають на рівномірність внесення:

  • навколишнє середовище (швидкість вітру, температура, вологість повітря);
  • характеристика вегетації рослин (структура рослин, висота рослин, щільність листків);
  • фізико-хімічні якості препарату (поверхневий натяг, в’язкість, крайовий кут, якості зволоження, додатки, які скорочують знос);
  • технічні умови (швидкість руху, відстань між обладнанням та культурою, кількість води, тиск, тип форсунок).

Вплив швидкості руху обприскувача на рівномірність внесення робочої рідини наведено в таблиці 10.

Інтегрований захист рослин від бур’янів, хвороб та шкідників

При зростаючому забезпеченні рослинництва добривами, енергетичними потужностями щорічні втрати від бур’янів, хвороб і шкідників досягають 20-30% валового урожаю, а по деяких культурах і більше. Середні втрати свідчать про значні потенційні можливості росту урожаю при ефективній боротьбі з бур’янами, хворобами та шкідниками, про важливе місце захисту рослин в системі заходів, спрямованих на підвищення ефективності рослинництва.

Наукові дослідження і практичний досвід вказують на те, що використання окремих, навіть виключно ефективних заходів захисту рослин не забезпечує тривалого зменшення чисельності шкідливих організмів. Цього можна досягнути лише при систематичному комплексному застосуванні профілактичних (запобіжних) і винищувальних заходів.

Інтегрований захист рослин – це сукупність засобів і методів боротьби з бур’янами, хворобами і шкідниками на різних етапах розвитку рослин, який передбачає: високий рівень агротехніки, що сприяє одержанню добре розвинутих рослин, стійких до несприятливих умов; вирощування сортів, стійких до хвороб і шкідників; використання активних заходів, насамперед біологічних і хімічних, спрямованих на зменшення чисельності шкідливих організмів на основі детального аналізу агробіоценозу при об’єктивній оцінці прогнозованого розвитку шкідливих організмів.

На відміну від попередньої боротьби, при якій посіви оброблялись пестицидами часто без врахування чисельності бур’янів, шкідників та хвороб, при інтегрованій боротьбі винищувальні заходи застосовують лише при чисельності шкідливих видів вище економічного порогу шкодочинності, тобто коли збережений урожай окуповує витрати на обробіток рослин.

Для організації комплексу захисних заходів і визначення оптимальних строків проведення окремих прийомів з врахуванням щільності популяції шкідливого організму важливе значення має система обстеження посівів польових культур. На основі обстеження посівів визначається об’єктивна оцінка фітосанітарного стану, встановлюється потенційна загроза шкідливих організмів і розробляється система захисних заходів.

Для застосування інтегрованих заходів захисту рослин необхідно враховувати: фенологію і динаміку розвитку основних хвороб і шкідників; фази розвитку і етапи органогенезу, в які більше всього культури пошкоджуються шкідниками і уражуються хворобами; вплив погодних умов на розвиток шкідників і хвороб і реакцію рослин на пошкодження; тривалий і короткостроковий прогноз на появу шкідників і хвороб; економічні пороги шкодочинності і територію, якій загрожує хвороба або шкідник; профілактичні і винищувальні заходи боротьби, які необхідно застосовувати у випадку фактичної загрози.

Заходи боротьби з бур’янами. Всі заходи боротьби з бур’янами об’єднуються у дві групи: запобіжні і знищувальні. До запобіжних заходів належать: своєчасне збирання врожаю до обсипання насіння бур’янів; очищення посівного матеріалу від насіння бур’янів; знищення насіння бур’янів у зернових відходах (перемелювання, запарювання, хімічна обробка); знищення насіння бур’янів у гною за допомогою правильного зберігання його і внесення в ґрунт у напівперепрілому стані; знищення бур’янів до цвітіння вздовж доріг, полів, каналів, на пустирях, межах, в лісосмугах; ведення сівозмін та ін. Знищувальні заходи – це знищення вегетуючих бур’янів на полях і їх вегетативних органів в ґрунті. Розрізняють агротехнічні, хімічні та біологічні знищувальні методи.

Агротехнічні методи боротьби з бур’янами. Для очищення ґрунту від насіння бур’янів та вегетативних органів їх розмноження застосовують метод провокації. Він полягає в тому, що на полях вільних від культурних рослин створюються сприятливі умови для проростання насіння бур’янів, після чого їх сходи знищуються дискуванням, боронуванням, культивацією, оранкою тощо. Багаторазові провокаційні обробітки за допомогою різноглибинних культивацій на парах і під час передпосівного обробітку ґрунту під пізні ярі культури сприяють доброму очищенню ґрунту від бур’янів.

Коренепаросткові бур’яни знищують методом виснаження. При цьому коренева система бур’янів відмирає при систематичному підрізанні сходів і поступовому виснаженні запасів пластичних речовин, які витрачаються на утворення нових пагонів.

Методом удушення знищують кореневищні бур’яни (пирій). Для цього після кожного відростання бур’янів проводять перехресне дискування на глибину 10-12 см. Дружні сходи бур’янів, які з’являються через 10-12 днів після дискування, глибоко заорюють плугами з передплужниками. Зароблені в ґрунт частини кореневищ утворюють проростки, які гинуть, не досягнувши поверхні ґрунту.

Велике значення в боротьбі з бур’янами мають прийоми догляду за посівами. Дворазове боронування кукурудзи, картоплі, цукрових буряків до з’явлення сходів і одно-, дворазове після їх з’явлення дає можливість на 60-70% знищити сходи однорічних бур’янів, а в поєднанні з наступними міжрядними обробітками забезпечити високі врожаї цих культур без ручного прополювання і застосування хімічних заходів.

Хімічні методи боротьби з бур’янами полягають у застосуванні хімічних речовин – гербіцидів (герба – трава, цидо – убиваю). За впливом на рослини гербіциди бувають вибіркової (селективної) і суцільної дії. Перші при застосуванні у певних дозах і у відповідні строки знищують тільки бур’яни, не пошкоджуючи при цьому культурних рослин. До них належать препарати 2,4 Д, 2М-4Х. Селективні гербіциди можуть мати властивість широкої вибірковості, якщо їх дія поширюється на рослини цілого ботанічного класу (протидводольні, протиоднодольні), вузької вибірковості, коли знищуються окремі види бур’янів, та дуже вузької вибірковості, коли пошкоджуються з ботанічної родини певні види бур’янів.

Г ербіциди суцільної дії знищують як бур’яни, так і культурні рослини. Їх застосовують для повного знищення бур’янів у каналах, при будівництві штучних водоймищ, а також для боротьби зі злісними бур’янами (гірчак звичайний, пирій повзучий та ін.).

Кожна група гербіцидів поділяється на контактні й системні. Контактні діють тільки на ті частини рослин, на які вони потрапляють, викликаючи пошкодження внаслідок реакції, що відбувається між хімічною речовиною гербіциду й рослиною. Гербіциди системної дії проникають усередину органів рослин і викликають зміни патологічного характеру. Внаслідок цього порушується обмін речовин рослин, і вони через деякий час гинуть.

Біологічні способи боротьби з бур’янами полягають в знищенні бур’янів за допомогою комах, грибів, бактерій і вірусів, для яких бур’яни є джерелом живлення. Важливе значення для боротьби з бур’янами має запровадження науково обґрунтованих сівозмін. Правильне чергування культур у сівозмінах значно зменшує їх забур’яненість, оскільки багато бур’янів пристосувалось до життя в посівах певних культур.

Перспективним методом боротьби з бур’янами є використання комах, які знищують певний вид бур’яну, не завдаючи шкоди культурним рослинам. Так, для знищення вовчка соняшникового застосовують мушку фітомізу, личинки якої пошкоджують насіння і стебла вовчка. Пошкоджені рослини відмирають, а ті що виживають, не плодоносять. Для цього заготовлені коробочки вовчка з лялечками фітомізи просушують і зберігають при температурі 6-70С. Навесні мішечки з фітомізою (один мішечок на 1 га по 1000 шт. лялечок) розвішують на кілках. На амброзію полинолисту згубно діють каліфорнійська совка та амброзієвий смугастий листоїд. Гусениці совки, личинки та жуки листоїда живляться лише рослинами амброзії. Для боротьби з карантинним бур’яном гірчаком повзучим використовують гірчакову нематоду, личинки якої навесні проникають у стебло і живляться його тканинами. На наступний рік 50-60% рослин гірчака гине.

Вовчок соняшниковий на 70-80% гине також при внесенні в ґрунт культури гриба фузаріума, а обробка пошкоджених вовчком посівів водною суспензією гриба альтернація практично повністю знищує бур’ян через 12-20 днів. Насіння багатьох бур’янів уражується сажкою. Цей грибок на 50-60% уражує насіння мишію сизого, гумаю, свинорию пальчастого, пажитниці льонової та ін.

Перспективним у боротьбі з бур’янами є застосування біологічних препаратів міко – та біогербіцидів (мікоген, коллего, девайн та ін.). Досягнуто певних успіхів при застосуванні антибіотиків, токсинів, грибних препаратів тощо. Так, позитивним є застосування антибіотика бластицидину для боротьби з вовчком на посівах кавунів, токсинів та актиноміцетів проти щириці, грибних препаратів, що згубно діють на багато видів бур’янів. На бур’яни згубно діють також кореневі виділення деяких культурних рослин.

Біологічні методи боротьби з бур’янами не шкідливі для навколишнього середовища, економічно ефективні і дуже перспективні з точки зору заміни ними хімічних методів.

Заходи боротьби з шкідниками і хворобами. До агротехнічних заходів належать насамперед введення сівозмін, своєчасний і високоякісний обробіток ґрунту, вчасне збирання і боротьба з втратами врожаю, впровадження стійких проти шкідників і хвороб сортів, внесення достатньої кількості органічних і мінеральних добрив.

В освоєній сівозміні зменшується загроза нагромадження певного виду шкідників на одному і тому ж полі, тому що більшість з них пристосована до однієї культури. Так, буряковий довгоносик живиться переважно буряками, а колорадський жук – картоплею.

Своєчасний і високоякісний обробіток ґрунту зводить до мінімуму шкідливість гессенської і шведської мух, клопа-черепашки і жука-кузьки. Боротьба з втратами врожаю і знищення падалиці зменшують поширення іржі зернових культур. Велике значення має впровадження стійких проти хвороб сортів. Так, багато сортів озимої пшениці, що рекомендовані для вирощування стійкі проти видів іржі. Виведені і вирощуються панцирні сорти соняшника, стійкі проти соняшникової молі, а сорти картоплі – проти рака і фітофтори.

Біологічні методи боротьби є альтернативними хімічним засобам захисту рослин. Одним з перспективних напрямків захисту рослин від хвороб і шкідників є пошук антагоністів, гіпер – або суперпаразитів збудників хвороб, біофунгіцидів (антибіотиків). Мають значення також екстракти з вищих рослин та збудників хвороб з послабленою патогенністю. Незважаючи на труднощі при застосуванні біопрепаратів, в останні роки намітились певні успіхи. Так, для захисту картоплі від парші і мокрої бактеріальної гнилі використовується бактерія ахінетобактер, а проти септоріозу колосся пшениці – альтернарія СП. Антибіотик різоплан можна використовувати для захисту ячменю від кореневих гнилей, хітозан (УЄА) – для протруювання насіння кукурудзи, люцерни, ріпаку.

Останнім часом в США, Канаді, Німеччині для захисту рослин від хвороб і шкідників використовують рослинні препарати, які виготовляють із ромашки далматської, мелії та ін. За ефективністю вони не поступаються перед хімічними препаратами.

Для боротьби з шкідниками (фітофагами) використовують комах, які можуть їх знищувати або послаблювати розмноження. У боротьбі проти совок використовують трихограми, мух-тахін, браконід та ін. Розвиток цих паразитів від яйця до дорослої комахи відбувається в тілі шкідників або їх личинок (гусениць). Трихограму використовують і для боротьби з кукурудзяним метеликом.

Проти жуків – коваликів застосовують муху-пелетієрію. Дротяників можуть знищувати параковдруси, тафірініди та ін. Для боротьби з клопом – черепашкою використовують теленомусів. Попелиць на посівах зернобобових культур знищує комаха сонечко.

Хімічні заходи боротьби пов’язані із застосуванням хімічних препаратів: проти шкідників – інсектицидів, проти хвороб – фунгіцидів. Головною причиною широкого застосування пестицидів є їх швидка дія, тоді як альтернативні методи вимагають комплексного підходу і не дають швидкого ефекту.

Проте слід мати на увазі шкідливість пестицидів для навколишнього середовища, яка часто зумовлюється їх застосуванням без урахування потенційної шкоди від шкідників чи хвороб, що пов’язується з відсутністю науково-обґрунтованого прогнозу. Тому навіть при значно ширшому застосуванні агротехнічних та біологічних методів захисту рослин, можуть виникнути ситуації для вжиття рішучих заходів, застосовуючи пестициди при епізоотії окремих видів шкідників (метелика лучного, совки люцернової, сарани та ін.).

Методи Захисту Рослин У Сільському Господарстві

Шкідники культур, хвороби, бур’яни та інших шкідливі фактори можуть мати руйнівні результати, значно скорочуючи або навіть знищуючи майбутні посіви. Фермери та вчені всього світу постійно працюють над методами захисту сільськогосподарських рослин, щоб виключити небажаний вплив. Останні розробки в сучасному сільському господарстві пропонують різні рішення. Основними методами захисту рослин є: агротехнічні, фізико-механічні, хімічні, біологічні та комплексні методи захисту рослин. Також велике значення в захисті рослин від шкідників і хвороб має сівозміна, оптимізація системи зрошення, управління погодними ризиками і бур’янами, боротьба з шкідниками і лікування захворювань. Профілактичні заходи щодо захисту рослин заощадять ваші сили і гроші.

Що Таке Захист Рослин?

Ще 12 тисяч років тому фермери почали вдаватися до різних хитрощів для збільшення врожаю. До 2050 року нам потрібно на 70% більше продуктів харчування, тому впровадження нових технологій дуже актуально. А технології можуть істотно підвищити ефективність сільського господарства стаючи на захисті рослин.

Захист посівів – це комплекс інструментів, продуктів і стратегій, які використовуються для захисту рослин від шкідників, хвороб культур, вірусів, бур’янів і інших шкідливих чинників. Вони можуть мати руйнівні результати, значно скорочуючи або навіть знищуючи майбутні посіви. Фермери та вчені всього світу постійно працюють над заходами контролю, щоб виключити небажаний вплив. І експерти прийшли до єдиної думки, що захист рослин набагато ефективніше лікування. На щастя, останні розробки в сучасному сільському господарстві пропонують різні рішення.

Правильний підхід до захисту рослин має велике значення, оскільки він дозволяє фермерам підвищити врожайність і скоротити втрати.

За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, якщо фермери припинять застосовувати методи захисту рослин, вони негайно втратять близько 40 відсотків врожаю через шкідників і хвороб рослин.

EOSDA Crop Monitoring – потужний інструмент для досягнення стійкого рослинництва. Це сприяє поширенню агроекологічних знань і практики для розвитку стійкої системи землеробства. Такий підхід запобігає негативні фактори, тим самим знижуючи потенційні витрати, необхідні в разі прояву проблеми. Отже, які основні методи захисту рослин і запобігання загрозам врожаю?

Основні Методи Захисту Рослин

Агротехнічні Mетоди

Формування найбільш сприятливих умов зростання для культур і пригноблення росту бур’янів є основною задачею агротехнічного методу захисту рослин. Вчасне прибирання урожаю і ліквідація останку після збору стримує поширення шкідників і паразитів.

Для захисту сільськогосподарських рослин в процесі збору та збереження посівного матеріалу його потрібно відфільтрувати від насіння бур’янів і шкідників, що розвиваються всередині нього (зернівка горохова, люцернова і конюшинова товстоніжка). Крім того його слід вичистити від сажкових мішечків, ріжків і кам’яної сажки ячменю).

З метою захисту культур необхідно витримувати оптимальні терміни та норми висіву насіння. Врожай потрібно збирати вчасно і результативно. З метою захисту рослин необхідно стежити за правильністю схову та застосування гною. Перед годуванням концентрований корм необхідно подрібнити. Бур’яни слід косити в місцях їх неконтрольованого зростання до і під час цвітіння. Зазвичай це узбіччя дороги, края поля, лісу.

Механічні Методи

Як випливає з назви, цей метод захисту сільськогосподарських культур передбачає застосування різних пасток і інших механічних засобів боротьби з шкідниками. Наприклад, це пастки для мишей або клейові кільця на стеблах культур. Або навіть збірка вручну і винищення комах.

Фізичні Методи

До фізичних методів захисту рослин від шкідників і хвороб належать різні варіанти впливу на шкідливі рослини або організми ультразвуком, радіаційною енергію, електромагнітними полями, нагріванням або заморозкою. Наприклад, для знищення курної сажки пшениці і ячменю їх насіння занурюють в воду високої температури (48-50°). Навпаки, для знищення квасолевою і горохової зернівок потрібно застосовувати низькі температури, до мінус одинадцяти градусів).

Біологічні Методи

Iснує безліч організмів в навколишньому середовищі, які так чи інакше паразитують на інших. Ця група методів захисту сільськогосподарських культур передбачає пошук природних ворогів шкідників культур. Птахів застосовують для захисту від гусениць. Трихограмма застосовується для захисту від молі. Цікавим напрямом є ​​розведення культур на порожніх полях, які є кормовою базою для місцевих ентомофагів. Інакше кажучи збереження природного середовища мешкання ентомофагів, поруч з якими сіють врожай.
Для захисту рослин від комах можна користуватися бактеріями. Потрапляючи в організм комахи, спорові бактерії проростають і спричиняють погибель зараженого господаря.

На сьогодні є декілька напрямів біологічних методів захисту сільськогосподарських культур від хвороб:

  • Застосування в сівозміні культур, що пригноблюють процес росту і розвитку бур’янів.
  • Застосування спеціалізованих фітофагів з метою захисту культур. Личинки березкового щитинника залюбки пожирають листя в’юнка польового, осоту польового і осоту. Для захисту рослин від амброзії застосовуються личинки слоника несправжнього, які розвиваються на її насінні, живляться чоловічими суцвіттями. Дорослі особини харчуються пилком цієї рослини. Гусениці амброзієвої совки і амброзієвого листоїду ефективні проти цієї ж рослини. Гірчична нематода і личинки вічкової галиці сильно вражають гірчак.
  • Віруси і мікроорганізми можуть застосовуватися для боротьби з низкою рослин. Приміром гірчакова іржа спричиняє затримку росту гірчака. Іржа осоту рожевого може призвести до відмирання до 80% його пагонів осоту ще до цвітіння.
  • Грибок Fusarium orobanche застосовується для знищення вовчка звичайного і слугує таким чином для захисту рослин.
  • Відособленою залуззю захисту сільськогосподарських рослин є застосування біогенних засобів. Це або результат життєдіяльності якоїсь групи мікроорганізмів, або препарат на базі живих мікроорганізмів.
  • Дикі качки охоче їдять зернівки проса рисовидного (рисовий паразит) на полях після збирання врожаю, тим самим вичищаючи площі від цього бур’яну.

Хімічні Методи

Це використання різних засобів захисту рослин для сповільнення росту і розвитку різних культур. Ні один з препаратів сьогодні не дає 100% гарантії ліквідації бур’янів і повинен застосовуватися в поєднанні з іншими методами для підсилення захисту рослин від шкідників і хвороб. Крім того, кожен епізод використання препаратів з метою захисту культур повинен бути обґрунтований, щоб оминути забруднення природи. Навіть при розпилюванні засобів захисту рослин в мінімальних дозах на певній ділянці, рухаючись разом з водою в грунті, вони можуть створювати токсичні концентрації у водних об’єктах, потрапляти в організми гризунів і хижаків, які ними живляться.

Інтегрований Метод

Інтегрований метод захисту сільськогосподарських рослин дає в результаті гармонійне поєднання всього перерахованого. Його використання можливе тільки при регулярному моніторингу поля та всіх його параметрів. Важливо розуміти, що кінцевою ціллю польової обробки є не знищення 100% шкідливих об’єктів, а регулювання пропорції корисних і шкідливих об’єктів. Критерієм цього є так званий поріг шкідливості, при якому шкоди врожаю переважають витрати на їх запобігання. Вираховується в кількості шкідників на 1 м². У тому випадку, коли вартість всіх видів обробок буде коштувати менше, ніж втрата врожаю без цих обробок, їх можна вважати раціональними для захисту рослин.

Популярні Способи Захисту Рослин

Для захисту рослин від шкідників і хвороб необхідно уважно стежити за полями для виявлення потенційних проблем з рослинністю. Це завдання тепер покладено на системи штучного інтелекту, які збирають і аналізують великі обсяги даних і надають інформацію про поточний стан землі. Родюча земля принесе здорові культури, які менше схильні до впливу шкідників і хвороб. Вона працює як імунна система людини (захист).

Основні параметри, які буде відслідковувати наша система:

  • Родючість грунту
  • Рівень вологості
  • Прогноз погоди
  • Аналіз шкоди від шкідників та бур’янів

Сівозміна – Потужний Інструмент Захисту Рослин

Сівозміна має велике значення в боротьбі з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Цей фактор знижує фітосанітарний потенціал в 2-6 разів в порівнянні з його рівнем у багаторічних культур. В цьому випадку зникають специфічні бур’яни, хвороби, шкідники. Кукурудза відрізняється стабільною самосумісностю і може вирощуватися протягом 4-5 років на одній ділянці. А ось горох, цукрові буряки, пшениця, ячмінь, овес, жито, вика негативно реагують навіть на один повторний посів і, навпаки, при правильному внесення в сівозміну дадуть підвищений урожай.

Серед інструментів захисту рослин, сівозміна є пріоритетною умовою поліпшення грунту, посівів і навколишнього середовища. Використовуючи нашу платформу, Ви можете легко контролювати сівозміну, оновлюючи дані про те, які культури вирощувалися в певних районах і як вони чергувалися.

Оптимізація Системи Зрошення

Рівень вологості грунту є ключем до підтримання оптимального здоров’я культур, максимального врожаю і одним із способів захисту рослин. Після зонування полів з використанням індексів рослинності в системі EOSDA Crop Monitoring ви можете визначити зони з постійною низькою продуктивністю.

Причини – особливості рельєфу і недолік води. Або, навпаки, це може бути проблема затоплення, а також неправильна їх підгодівля. Всі ці фактори послаблюють культури і зроблять їх більш сприйнятливими до хвороб. Затоплення певних ділянок сприяє росту бур’янів. Виявивши і усунувши ці фактори, ви зробите величезний крок до запобігання можливих загроз а отже захисту рослин від шкідників і хвороб.

Інший аспект оптимізації зрошення – контроль води. Близько 70% чистої води у всьому світі використовується для потреб сільського господарства. І 60% його витрачається даремно. Сучасні технологічні системи вирішують цю проблему, забезпечуючи віддалений контроль і ефективний розподіл.

Важливість негайних дій
Дуже важливо реагувати на найменші проблеми на полях. За допомогою системи EOSDA Crop Monitoring ви можете постійно контролювати стан ваших полів, використовуючи індекси рослинності. Не варто витрачати на це 24 години. Система відправить повідомлення в разі найменшого відхилення індексу. І ви зможете вжити відповідних заходів на підставі отриманих даних.

Управління Погодними Ризиками

Ще одним важливим параметром стратегії захисту рослин є оцінка погодних ризиків. Такі явища, як град або урагани, можуть завдати серйозної шкоди посівам. Використовуючи нашу платформу, ви отримаєте прогноз погоди на п’ять днів. Це дозволить підготувати поле до погіршення погодних умов.

Управління Бур’янами

Бур’яни позбавляють культурні рослини поживних речовин, закривають їх від сонця. Бур’яни переносять хвороби або можуть поширювати шкідників. За різними даними, щорічно фермери втрачають 10-50% врожаю через бур’яни. Завдяки технологіям захисту рослин з використанням штучного інтелекту фермери можуть виявляти бур’яни і точково їх знищувати.

Класифікація методів боротьби з бур’янами заснована на їх здатності поширюватися і способах боротьби з ними. Зазвичай ми говоримо про профілактичні та винищувальні заходи.

Профілактичні заходи захисту рослин включають карантин і різні організаційні етапи, такі як правильне зберігання й обробка насіння.

Винищувальні заходи можуть бути наступних видів:

Використовуючи вегетаційний індекс MSAVI на платформі EOSDA Crop Monitoring, ви можете виявляти бур’яни на ранніх стадіях росту сільськогосподарських культур. Саме час зайнятися проблемою запобігання його поширення.

EOSDA Crop Monitoring

Керуйте полями за допомогою супутникових знімків з високою роздільною здатністю – виявляйте зміни точно й оперативно!

Боротьба Зі Шкідниками

Є кілька ефективних способів боротьби з шкідниками:

Агрономічний метод захисту рослин носить профілактичний характер. Спочатку потрібно вивчити склад грунту і визначити її якість: харчування, тривалість використання, рівень грунтових вод, кислотність і т. д. Є й інші необхідні дії: своєчасне добриво і розпушування грунту, очищення полів від залишків культур.

Для захисту культур дуже важливо постійно стежити за станом своїх полів. Належна реакція на загрозу – кращий захист сільськогосподарських рослин. Це те, що пропонує наша платформа. Постійний моніторинг полів з використанням індексів рослинності дозволить відразу ж виявити і локалізувати територію, що піддалася нападу шкідників. Негайна відповідь на загрозу заощадить ваші культури і гроші.

Лікування Захворювань Рослин

Існує широкий спектр заходів захисту рослин від хвороб:

  • використання хімікатів;
  • посадка стійких до хвороб сортів;
  • введення карантину для заражених культур;
  • постійний моніторинг і прогноз стану культур;
  • термічна обробка культур;
  • сівозміна;
  • глибока оранка;
  • спалювання залишків після збору врожаю.

Багато вірусних хвороб культур передаються комахами; тому боротьба з комахами безпосередньо пов’язана з боротьбою з хворобами.

EOSDA Crop Monitoring допоможе прогнозувати і запобігати захворювання культур шляхом аналізу температури, опадів, вологості і стану грунту. Але якщо хвороба все-таки почне розвиватися, ви зможете вчасно виявити уражені ділянки і локалізувати їх, щоб запобігти подальшому поширенню хвороби.

Профілактичні Заходи Допоможуть Ефективно Захистити Ваші Рослини

Впровадження послуг із захисту рослин набагато ефективніше, ніж вирішення проблеми. Профілактичні заходи заощадять ваші сили і гроші. Система EOSDA Crop Monitoring дозволяє контролювати найбільш важливі параметри стану поля і погодних умов. Таким чином, для захисту сільськогосподарських рослин ви можете скласти індивідуальний план польових робіт, передбачити потенційні ризики і розробити превентивні заходи для негативних сценаріїв. Ми допоможемо вам захистити ваші рослини.

Про автора:

Василь Черлінка має більш ніж 30-річний досвід роботи в галузі агрономії та педології (ґрунтознавства). Він є доктором біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Доктор Черлінка навчався у машинобудівному технікумі в Україні (1989-1993), потім поглиблював свої знання в галузі агрохімії та агрономії у Чернівецькому національному університеті за спеціальністю “Агрохімія та ґрунтознавство”.

У 2001 році успішно захистив дисертацію “Обґрунтування агроекологічної відповідності моделей родючості ґрунту та його факторів вимогам польових культур” та отримав ступінь кандидата біологічних наук з ухилом у ґрунтознавство в ННЦ “Науково-дослідний інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.М. Соколовського”.

У 2019 році доктор Черлінка успішно захистив дисертацію “Цифрові моделі рельєфу у ґрунтознавстві: Теоретико-методологічні основи та практичне використання” та отримав ступінь доктора біологічних наук зі спеціалізацією в галузі ґрунтознавства.

Василь одружений, має двох дітей (сина та дочку). Протягом усього життя захоплюється спортом (є кандидатом у майстри спорту України з пауерліфтингу та навіть брав участь у змаганнях стронгменів).

З 2018 року доктор Черлінка консультує EOSDA з проблем ґрунтознавства, агрономії та агрохімії.