«Повчання Володимира Мономаха дітям» як порадник батькам для доброго виховання дітей

Не всім творам староукраїнської літератури судилося дійти до наших часів. Те, що дійшло, – це тільки частина давньої творчості. Багато давніх рукописів утрачено в часи татарського лихоліття, в добу першої Руїни. Все ж таки те, що дійшло до нас, є свідоцтвом розмаху, творчої сили і таланту давніх письменників. Яскравим прикладом оригінальної творчої праці є “Повчання Володимира Мономаха дітям”. Цінним воно є з багатьох причин.

Князь Володимир Мономах (на київському престолі панував від 1113 р. до 1125 р.) – одна з найвидатніших постатей свого часу. Він був онуком Ярослава Мудрого. Від свого батька перейняв Володимир замилування до книжок, до освіти. Його матір’ю була грецька царівна, донька цісаря Константина ІХ Мономаха. Залишив по собі світлу пам’ять як розумний князь і добрий організатор. Поруч із тим Володимир Мономах – це приклад доброго, справедливого християнського володаря, що не дозволяє сильнішим кривдити слабших, що велить опікуватися бідними, вдовами і сиротами, що вважає священним обов’язком бути гостинним, а в житті керується засадами християнської любові та моралі.

Своє “Повчання дітям” князь Володимир написав у досить поважному віці, однак адресував його не лише дітям, а й усім нащадкам князівсько-боярського стану, про що пише він сам: «Діти мої або хто інший, слухаючи мою грамотицю, не посмійтеся з неї, а прийміть її до свого серця, і не лінуйтеся, а щиро трудіться».

Володимир Мономах вважав, що виховувати дітей слід на позитивних прикладах батьків, дідів. Одним із основних засобів виховання князь вважав освіту: «Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, — як батько мій, дома сидячи, знав п’ять мов, через те й честь йому була в інших країнах..». Повчання Володимира Мономаха – визначна пам’ятка педагогічної літератури. Великий князь радить своїм дітям любити Батьківщину, захищати її від ворогів, бути хоробрим, трудитися, бути гуманними, чуйним до людей, поважати старших, жаліти дітей, сиріт, поважати жінок: “Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам. І вдову захистіть, не дайте сильним губити людину. Хто б не був, правий чи винний перед вами, не вбивайте і не веліть убивати його; якщо і завинив хто в смерті, не губіть християнської душі.

Якщо ж вам доведеться цілувати хрест перед братами своїми або перед будь-ким, то перше спитайте свого серця, на чому ви зможете стояти твердо, і тільки тоді цілуйте, а поклявшись, не переступайте клятви, бо загубите душу свою.

Ніколи не майте гордощів у своєму серці і в розумі, а скажіть: сьогодні живий, а завтра помру; смертні ми.

Старих шануйте, як батька, а молодих, яко братів …при старших годиться мовчати, премудрих слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а щонайбільше розумом вбирати. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато. Очі тримати донизу, а душу вгору.

В домі своєму не ледачкуйте… Брехні остерігайтесь і пияцтва, і облуди, від того душа гине і тіло».

Торкаючись питань морального виховання дітей, князь Володимир у “Повчанні” багато уваги приділяє нормам і правилам поведінки людини. Він дійшов висновку, що особиста поведінка дорослих в межах цих норм є критерієм вихованості… У свою чергу етикет, манера, тон поведінки перебувають у прямій залежності від моральних вправ. «…Куди б не прийшли і де б не зупинилися, напійте і нагодуйте нужденного. Найбільше шануйте гостя, звідки 6 він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол; якщо не можете пошанувати його дарунком, то пригостіть його їжею і питвом, бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною.

Хворого навідайте, покійника проведіть в останню дорогу, бо всі ми смертні.

Не проминіть ніколи людину, не привітавши її, і добре слово їй мовте. Жінку свою любіть, та не давайте їй влади над собою.

На світанні, побачивши сонце, з радістю прославте день новий і скажіть: Господи, додай мені літа до літа, щоб я честю й добром виправдав життя своє.

Якщо забуваєте про це, то частіше заглядайте в мою грамотицю: і мені не буде соромно, і вам буде добре…”.

Повчання Володимира Мономаха

«Повча́ння ді́тям» Володимира Мономаха — пам’ятка літератури Київської Русі. Збереглося (без закінчення) в Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ» під 1096 роком у кількох неповних частинах.

Цитати [ ред. ]

Б [ ред. ]

• Брехні бережіться, і п’янства, блуду, бо в цьому душа погибає і тіло.
• Божа охорона ліпша людської.

В [ ред. ]

Відхилися від зла, вчини добро, знайди мир, пожни і живи навіки-віків [1] .

Г [ ред. ]

Господь наш показав, яка є на ворога побіда, трьома ділами добрими: побити його й подолати покаянням, сльозами і милостинею [1] .

Д [ ред. ]

Диявол не хоче добра роду людському, сварячи нас [2] .

Ж [ ред. ]

Жону свою любіте, але не давайте їй над собою влади [1] .

З [ ред. ]

Зброю витягають грішники, натягують лука свого, щоб перестріляти жебраків та вбогих, заколоти правих серцем. Зброя їхня ввійде в серце їхнє і луки їхні поламаються [3] .

Зри, брате, батьків наших: що взяли і чи мають одежу? Тільки те, що створили душі своїй [2] .

І [ ред. ]

І як гнів у ярості Божій, так життя у волі його. Ввечері настане плач, а зранку — радість [1] .

Й [ ред. ]

К [ ред. ]

• Коли не вибачите гріхів брату, то і вам не відпустить Отець ваш небесний.

Л [ ред. ]

• Ледарство — всьому мати: хто що має, те забуде, а чого не має, тому не навчається.

Лінощі-бо всьому мати: що вміє, то те забуде, а чого не вміє, то тому не учиться. Добре творячи, не можна бути ледачими ні на що добре [1] .

Ліпше є праведнику мале над багатство численне грішних [1] .

М [ ред. ]

Ми, люди, грішні та смертні, а коли хто нам зло сотворить, то хочемо й забити, й кров його пролити [1] .

• Мовлячи й лихе, і добре, не кляніться Богом і не хрестіться, бо немає ж у цім ніякої потреби.

Н [ ред. ]

Навчися, вірний чоловіче, бути дійовцем доброчестя [1] .

не прийшов: чи простолюдин він, чи знатний, чи посол.

Назирає грішник праведного і поскрегоче на нього зубами своїми [3] .

Настане весна пісна і плід покаяння — очистимо себе, браття, від усілякої крові плотської та душевної [1] .

• Не забувайте того доброго, що вмієте, а чого не вмієте, того навчайтеся.
• Не заздри тим, котрі творять беззаконня.
• Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на господа, заволодіють землею. [4]
• Ні піттю, ні їжі не потурайте, ні спанню.

П [ ред. ]

• Птиця радіє весні, а немовля — матері.
• Повинність мужа справляйте, як вам Бог пошле.

С [ ред. ]

Сьогодні живі, а завтра — мертві, тепер у славі й честі, а завтра — в гробі і без пам’яті — інші зібране нами розділять [2] .

У [ ред. ]

Ш [ ред. ]

Шануйте гостя, коли до вас прийде: чи простий, чи добрий, чи посол. Коли не можете дати дар, то хлібом та питтям, а проходячого мимо вітайте чоловіка по всіх землях, добрих, а чи злих.
І не миніть чоловіка, не привітавши, — добре слово йому подайте [1] .

Щ [ ред. ]

Що вмієте, того не забувайте доброго, а що не вмієте, то тому навчіться [1] .

Я [ ред. ]

• Якщо вам Бог зм’якшить серце, то сльози свої пролийте за гріхи свої.

Примітки [ ред. ]

Джерела [ ред. ]

• Афоризми Київської Руси-України
• Мудрість передвічна. Афоризми давніх українських мислителів ХІ – поч. ХІХ ст. Упоряд. Валерій Шевчук. — Київ: Кліо, 2019. — 440 с. — ISBN 978-617-7023-96-7

Поділіться цитатами з вашими друзями:

• Цю сторінку востаннє відредаговано о 13:50, 21 жовтня 2023.
• Текст доступний на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike; також можуть діяти додаткові умови. Детальніше див. Умови використання.

• Політика конфіденційності
• Про Вікіцитати
• Відмова від відповідальності
• Кодекс поведінки
• Розробники
• Статистика
• Куки
• Мобільний вигляд

Правління Володимира Мономаха — основні риси, події, підсумки

Правління Володимира Мономаха на Русі ознаменувалося великими змінами, завдяки розумному, досвідченому і хороброму князю.

Володимир Мономах мав гідний родовід: його дідами були знаменитий Ярослав Мудрий і імператор Візантії Костянтин Мономах, а серед нащадків – Ярослав Мудрий і візантійський імператор Костянтин.

Мономах прославився тим, що йому вдалося об’єднати Русь і спільними зусиллями здійснити розгром половців. На Русі, нарешті, настав спокій при його правлінні.

Після себе він залишив “Повчання дітям” – літературний твір, який служить настановою і зводом правил для всіх нащадків про правильне князювання.

Характеристика Мономаха показує всі необхідні для правителя якості, де хоробрість і суворість поєднуються з мудрістю і скромністю.

Коротка біографія Володимира Мономаха

Повне ім’я – Володимир Всеволодович Мономах. Народився 26 травня 1053 в сім’ї князя Всеволода Ярославича і Анни.

Мати була родом з Візантії, була дочкою візантійського імператора Костянтина IX Мономаха. Володимир прозваний Мономахом на честь візантійських предків своєї матері.

Вже з самого дитинства батько забирав Володимира з собою у військові походи. Перший помітний похід стався в 1076 році проти половців.

Государ уникав серйозних розбіжностей з іншими князями і намагався врегулювати все мирним шляхом. У 1097 починає активно вести переговори з усіма правителями руських удільних земель про необхідність воз’єднання і створення однієї потужної держави. Також Мономах допомагає кожному князівству в боротьбі з ворогами.

У 1113 році зайняв престол великого київського князя. Відомий тим, що побив половців, з якими домовлявся спочатку мирно, а потім остаточно розгромив їх у бою.

У 1120 році завдяки стараннями Мономаха з руських земель були повністю вигнані печеніги.

Великий князь помер у 19 травня 1125 року. Останки спочивають у київському соборі Святої Софії.

Князювання Володимира Мономаха в Києві

Мономах не відразу після смерті батька правив і зайняв престол великого князя київського. Спочатку він поступився своєму дядькові і тільки після його смерті зійшов на престол.

У той рік почалися повстання проти лихварів серед народу. Ця подія підштовхнула Київську знать звернутися до Володимира Мономаха і попросити скоріше зійти на престол і придушити повстання. Розумний государ ввів новий статут, згідно з яким необхідно було знизити загальний борговий відсоток в п’ять разів. Народ з почестями прийняв нового правителя.

За роки свого правління князь приділяв особливу увагу умовам життя низів, приймаючи закони на їх користь.

Попри всі старання, після смерті Мономаха нікому не вдалося утримати Київську Русь в тій же величі, що і при великому князеві, у якого був надзвичайно великий авторитет після перемоги над половцями і об’єднання руських князівств.

Основні риси правління князя Володимира

На думку істориків правління Мономаха було найуспішнішим у Київській Русі. Пов’язано це з тим, що крім «батога» держава давала і «пряник».

Найголовніші і помітні риси правління Мономаха:

• він знаменитий об’єднанням руських земель, позбавив князівства від міжусобних воєн;
• прийняв потрібні для народу закони, які підвищили авторитет государя. Ці закони поліпшили життя всіх верств населення;
• хороша військова зовнішня політика залякування ворогів, тому правління Мономаха вважається найстабільнішим і найспокійнішим за історію Київської Русі;
• закликав допомагати слабким, здійснював політику допомоги бідним, вдовам і сиротам;
• князь прагнув до знань, говорив про необхідність освіти;
• звеличення духовності, віри і любові до ближнього.

Внутрішня і зовнішня політика Володимира Мономаха

Період правління характеризується сильною зовнішньою і розумною внутрішньою політикою.

Характерними рисами внутрішньої політики князя вважається:

• Об’єднання руських земель.
• Посилення армії.
• Поліпшення соціального та економічного стану країни.
• Створення сильної єдиної централізованої держави.

Саме при Володимирі була створена нова система успадкування престолу від батька до сина, а не до братів, як було раніше. Це значно зменшило ймовірність міжусобних воєн і подальшого поділу держави.

Зовнішня політика Мономаха була жорсткіше. З усіма ворогами государ спочатку вступав в переговори, а якщо це не давало результатів, то відправлявся з армією у військові походи.

Стратегічний розум Мономаха допомагав здобувати перемогу над ворогами. Таким способом були розгромлені половці і вигнані печеніги з руських земель.

Результати правління Володимира Мономаха

За роки свого правління 1113 – 1125 рр. великий князь зробив для Русі багато помітних поліпшень у всіх сферах життя. Авторитет його був високим завдяки розумній зовнішній і внутрішній політиці.

Коротко про головні результати правління:

• за вказаний період провів більш як 80 військових походів, метою яких був розгром ворожих військ і припинення вогнищ міжусобних воєн;
• зміг домовитися з усіма іншими князями і об’єднати руські князівства;
• створив “Статут Володимира Мономаха”, за яким приймалися реформи в країні, що сильно поліпшили життя низів населення;
• вніс літературний внесок у вигляді твору “Повчання Володимира Мономаха” зі склепінням проповідей для нащадків;
• прийняв новий закон у престолонаслідуванні.

Сини Володимира Мономаха

Серед нащадків Великого князя було чимало правителів, які істотно вплинули на майбутнє Русі.

Сини були руськими князями:

• Ізяслав – Курський;
• Святослав – Смоленський і Переяславський;
• Мстислав — великий князь Київський;
• Ярополк — великий князь Київський.

Син від другого шлюбу Юрій Долгорукий, князь Суздальський і великий князь Київський, став засновником Москви, його нащадки правили на Русі до великої смути.

У Мономаха було багато синів, і ще за життя він боявся, що, не поділивши землі між собою, нащадки підуть один проти одного. Щоб застерегти їх від необдуманих дій, він написав заповіт у вигляді повчання.

“Повчання дітям” Мономаха

Перед смертю князь, провівши підсумки своєї діяльності, створює повчання нащадкам у вигляді твору під назвою «Повчання дітям». Цей твір повинен був допомогти синам справедливо і чесно управляти державою.

Основні частини і настанови “Повчання дітям”:

• Заклик правильно здійснювати владу в країні, шанувати обіцянки, не порушувати закони, піклуватися про народ руський, допомагати нужденним.
• Настанови для військових походів і битв. Головнокомандувач війська повинен бути сміливим, подавати правильний приклад і заряд в бою.
• Не боятися смерті, бути сміливим і померти з честю.
• Не нехтувати освітою. Прагнути знань.
• Заклик до любові. У сім’ї повинні бути любов і розуміння. Необхідно зберегти любов між братами, сестрами, дружинами і дітьми.

На основі цього твору можна стверджувати, що Володимир Мономах був чесною, милосердною, люблячою і хороброю людиною.

Цікаві факти про великого князя

За роки життя князя відбулося багато помітних та історичних подій.

З ім’ям Володимира Мономаха пов’язано багато цікавих фактів:

• коли селяни підняли бунт проти лихварів, Володимир Мономах включив в закон поправку, яка забороняла передавати в рабство боржників;
• государ був одружений три рази;
• онук Володимира Мономаха – Вольдемар, був королем Данії;
• у перший свій військовий похід князь відправився, будучи хлопчиком 12-ти років;
• хоча шапка Мономаха і носить ім’я князя, але вона була створена набагато пізніше;
• великий князь прожив рекордні для тієї епохи 72 роки.