Яку мульчу я використовую, і чому без мульчування не уявляю свій сад і город

Коли я бачу шикарні троянди чи інші квіти, декоративні кущі, або й будь-яку городину на фоні голої потрісканої землі, в якій вони ростуть, мені хочеться зняти з себе всю одежину і прикрити цей «стид і срам». Наступна думка – «Боже, це ж скільки за сезон ця ділянка просапана, розпушена, полита?! Скільки часу і праці. » Ну, і накінець – «Чого у цих людей, які так щедро обдаровані фізичною силою і вільним часом, так мало логіки і мудрості? Де мульча. » Потім згадую город і квітники своєї бабусі і дачу мами і розумію, що про мульчування і всі його переваги вони можуть і не знати. Тому і не мульчують. Але є такі екземпляри, як мої сусіди по старій дачі. Вони вголос сміялися з мене, коли я розкладала по грядках скошену траву («чого не придумає ця інтелігенція, щоб не працювати?»), але років через три самі почали мульчувати соломою. Тобто реальний приклад працює значно краще, ніж будь-яка теорія. Тому в цій статті розкажу про власний досвід мульчування, тільки практика – ніякої теорії.

Яку мульчу я використовую, і чому без мульчування не уявляю свій сад і город

Про переваги використання мульчі на грядках і в саду читайте в нашій статті Мульча — особливості застосування.

Як я полюбила мульчу

Про свій перший садовий сезон в недалекому 2014 році навіть згадувати не хочу. Скільки рослин я погубила. Скільки грошей закопала в сірий пісочок маминої колишньої дачі, яку я раптом вирішила реанімувати і створити свій власний райський сад…

Едем категорично не створювався. Бо, до мого величезного здивування, все, що я назамовляла в інтернет-магазинах і накупляла на місцевому базарі чомусь росло значно повільніше, ніж бур’яни, чогось засихало, якщо я дні три не була на дачі і, якщо виживало, виглядало зовсім не «по-едемські».

Моєму розчаруванню не було меж! З логічними поясненнями рідних, що «Оксана, якщо ти хочеш, щоб в тебе щось росло і родило, то все літо маєш біля того поприсідати – полити, посапати, підживити, а не раз в тиждень приїхати на дачу на шашлик», я не дуже погоджувалася. Відчувала моя душенька, що має бути якесь просте і ефективне рішення, як спростити весь оцей процес, бо сад дуже хочеться, а часу на всі оці маніпуляції катастрофічно мало.

То ж з першим «едемом» я попрощалася вже до кінця сезону і від невдалої практики перейшла до теорії – почала ґрунтовно вивчати питання. Власне, так і народився сайт «Зелена садиба», бо коли в мене назбиралася купа корисної інформації, про яку, як мені здавалося, ніхто з садівників не знає, мені захотілося поділитися нею з усім світом! Журналістська освіта про себе нагадала 😊

І перше, що зі своїх теоретичних знань я засвоїла на практиці – земля в саду і на городі не повинна бути голою. Все. І буде вам щастя. Цей принцип – основа, так званого, «лінивого» саду. В його ефективності я переконалася в свій другий садовий сезон, коли перекопану цілину (навіть пирій особливо не вибирала) без особливих проблем перетворила на квітники. На виділену під міксбордери землю внесла мульчу у вигляді подрібненої кори сосни (поряд лісопилка, возила мішками на велосипеді) і з весни до кінця сезону висаджувала багаторічники, розгрібаючи мульчу в потрібному місці.

За все літо жодного разу не сапала бур’яни – легко виривала руками ті, які проростали через мульчу (на наступний сезон вже майже і не проростали), поливала лише вибіркові рослини – гортензію, наприклад, але тільки в посушливі періоди (більше тижня жодного дощу), їздила на дачу тільки на вихідні і не втратила жодної рослини. Жодної! Вони всі не тільки прижилися і гарно виглядали вже в перший сезон, вони пережили зиму!

В порівнянні з моїм першим негативним досвідом, це була величезна перемога. І головна її складова, зрозуміла я – мульча. Ну, і ще треба додати, що я перестала купувати екзотичні і вибагливі рослини, які вимагають ретельного догляду, профілактики і т.д.

Невибагливі рослини і мульча – запорука успіху будь-якого садівника-початківця!

В новому саду кори сосни в мене вже нема, зате є тирса. Всі цибулинні весною садилися в ямки викопані прямо в дерені і щедро мульчувалися тирсою

Яку мульчу використовую зараз?

Заради об’єктивності, треба відмітити, що сам процес внесення мульчі – це теж робота, і навіть добрячий такий її шмат. Але воно того варте! Доступу до кори сосни в мене тепер нема, бо у мене вже інший сад, далеченько від тої лісопилки. Кору, як мульчу, з теплотою згадую досі. Бо, по-перше, красиво, по-друге, перегниває повільно. За сезон достатньо внести на грядки чи квітники таку мульчу двічі – на початку сезону і восени. Сосна дещо підкислює грунт, але це питання легко знімається внесенням доломітового борошна або попелу, який ще й чудово підживлює абсолютно всі рослини (крім тих, які полюбляють кислу землю).

Зате в цьому сезоні у мене в вільному доступі стіг соломи, перепрівша тирса і, як мінімум, соток десять землі, яку косити-не перекосити….

Перепрівша тирса

Не буду писати звідки в мене необмежений доступ до перепрівшої тирси (їй вже років чотири, як мінімум), бо це занадто довга історія, хоч і без криміналу. Свіжа тирса, як я читала, перепріваючи забирає багато азоту з грунту, то ж треба або вносити додатково азотні добрива, або чекати поки вона перепріє не на ваших грядках, а деінде. Але в мене вже не свіжа тирса, а скоріше – такий собі моно-компост з тирси.

Тирса як мульча для мене незамінна в першу чергу на грядках – тендінтні сходи городини ніщо краще не замульчує. Вона дрібна, гарно тримає вологу, лягає щільно, то ж добре стримує бур’яни. Всі декоративні рослини після висадки мульчую теж, в першу чергу, тирсою. Тирса – ідеальна мульча для початку сезону і всіх нових саджанців висотою до 30-40 см.

Але в неї є один недолік – швидко перегниває. Хоча і недоліком це не можна назвати, бо при цьому вона покращує структуру і поживність будь-якого грунту. Але все-таки вносити її потрібно частіше, ніж, наприклад, солому.

♥ Всі фотографії відкриваються у великому розмірі — клікніть на фото!

Полуниця пересаджена зі старої дачі і замульчована тирсою 18 квітня (земля – перекопана цілина з частковим вибиранням коренів пирію)

Та сама полуниця через місяць – не сапала, не розпушувала, не поливала (дощів вистачало)

Солома

Солома перегниває значно довше тирси, то ж поновлювати її доведеться рідше. Цього року солома мене виручає на пустих ділянках. Виділена площа продискованої цілини під живу огорожу з троянд, яка має бути засаджена до кінця цього сезону, щільно вкрита соломою. Розгрібаю солому у потрібному місці, викопую посадкову ямку, саджу троянду і мульчую її прикореневу зону… тирсою, бо солома для маленьких саджанців не дуже підходить. Її може розтріпати вітер, розтаскують сусідські кури, коли мене, буває, кілька днів нема в селі.

Під солому в мене висаджена картопля. Вся полуниця, посаджена цієї весни, також спочатку була замульчована тирсою в прикореневій зоні, але в міжряддях – частково солома. Та і надалі, коли полуниця підросте, буде мульчуватися вже тільки соломою.

Отже, я зробила висновок, що солома – найкраща органічна мульча для пустих ділянок, на яких щось висаджуватиметься невідомо коли, і — для дорослих плодових і декоративних рослин. Малина в мене теж вся під соломою. Пристовбурові кола молодих саджанців плодових і фундуків — також під соломою. Вони достатньо високі, можна викласти щільний шар соломи і не боятися, що саджанці загубляться в ній, як наприклад, мої нововисаджені багаторічники в палісаднику, які тепер час від часу мені доводиться шукати під соломою. Я на скору руку замульчувала палісадник саме соломою, бо тирси в той час в наявності не було. Тепер все ніяк не знайду час прибрати солому і викласти мульчу з тирси.

Фрагмент ділянки майбутнього живоплоту з троянд. Зверніть увагу: зверху ліворуч – це пирій, пробивається він крізь солому і біля троянд, але ж яка різниця! Замульчована ця ділянка соломою місяць назад

Бур’яни

Я ніколи не боролася з бур’янами. Мені їх завжди не вистачало))) Ми купили теперішню нашу ділянку взимку, і коли я весною побачила, яка вона багата на кропиву, страшенно зраділа. Бо мені якраз кропиви на колишній дачі дуже не вистачало. Кропива – це незамінне зелене добриво і це прекрасна мульча, як і всі бур’яни. Звичайно, на парадному палісаднику така мульча виглядатиме не дуже, але на грядках з городиною – це саме те, що треба! А перегниваючи, мульча з бур’янів стане чудовим органічним добривом. А головне – не треба нікуди їхати і таскати на собі мішки з мульчею.

Багато читала порад на кшталт «використовувати у якості мульчі можна тільки бур’яни, які ще не цвіли і тільки без коріння, бо так ви розносите ці бур’яни по грядках»… Я вас прошу! Всі бур’яни прекрасно розмножаться і без вашої допомоги, і навіть якщо у себе на ділянці ви їм не дасте жодного шансу, їх насіння принесе вітер з сусідньої. То ж я не заморочуюся і абсолютно всі бур’яни, перевертаючи догори корінням, використовую в якості мульчі.

Чи проростає цей пирій? Проростає! Але трава легко висмикується руками при нагоді і залишається там само. І потім знову проростає, але це слабенький такий бур’янець, який особливої шкоди дорослій культурній рослині вже не принесе. Сподіваюся, я не відкрию вам секрет, якщо скажу, що бур’яни за вологу, поживні речовини і сонце конкурують не тільки з вашими помідорами і картоплею, але і один з одним. На місці видаленого бур’яна обов’язково виросте новий бур’ян, а, може, й два. А отой першенький, вами замучений і залишений на грядці, буде заважати своїм молодим і сильним родичам рости і розвиватися.

Цибулю, яку посадила і замульчувала місяць назад, теж жодного разу не полола, не розпушувала грунт і не поливала (холодна і волога весна)

Трава з покосу

У мене цього пирію – море. Справжнє таке зелене море. Цього року ми не встигли вчасно виорати і засіяти якимось сидератом землю, яку поки не обробляємо. Це соток десять гарнесенького такого пирію. Він послужить прекрасною мульчею для всіх абсолютно рослин. Скошеною травою можна і треба мульчувати все.

Косити пирій будемо, звичайно, не раз за сезон, де даючи йому зацвісти. Свіжою травою мульчувати недобре, треба дати їй кілька днів пров’ялитися на сонці. А та трава яка не буде використана (10 соток пирію – це вам не жарти) перетвориться на не менш прекрасне сіно, яке також можна ефективно використовувати в якості мульчі.

Сходи руколи, які, як на мене, ще рано мульчувати, бо вони під мульчею можуть загубитися

Чим ще можна мульчувати?

В якості мульчі можна використовувати все органічне, що є у вас під рукою. Щепа, сіно, солома, бур’яни, скошена трава, компост; шишки, хвоя — для любителів кислого грунту. Картон, папір, тканину. Так, старий непотрібний одяг також можна використовувати в якості мульчі. А щоб виглядало це більш менш пристойно, можна зверху покласти невеликий шар соломи, трави чи сіна. Ну і, звичайно, цілий ряд спеціальних матеріалів для мульчування можна купити в садових магазинах.

Єдине правило, яке треба виконувати при мульчуванні – слідкувати, щоб мульча не заважала культурним рослинам. І щодо рослин, які проростають з насіння, поспішати не можна. Спочатку треба дочекатися, поки вони виростуть настільки, щоб не загубилися в тій мульчі. Відповідно і матеріал для мульчування треба обирати не тільки з того, що під рукою, але й з того, що не прикриє ваші рослини з головою.

Щодо розсади і саджанців — мульчувати потрібно одразу. Так ви полегшите і рослинам процес приживання, і собі життя.

Читайте також наші статті:

Недоліки мульчі

Нема. От просто я їх не бачу. Сусіди в мій перший сезон мульчування лякали мене слимаками. «От хайно слимаки всі твої квіти з’їдять, тоді ти мені розкажеш про свою мульчу»… В той сезон якось за пару днів слимаки з’їли всі мої іриси, але і у сусідів вони постаралися на славу, а в них ніякої мульчі абсолютно – гола земля. В наступні три роки у мене слимаків майже не було. Майже – це не так, щоб зовсім, але це так, коли ніякої особливої шкоди рослинам вони принести не можуть. Ніколи нічим не травила, збираю руками, коли бачу, і годую сусідських курей.

Щодо мишей, то в тирсі і щепі в якості мульчі вони не можуть завестися, а в соломі, то це проблема, думаю, скоріше зимового періоду. Але мульча з соломи, внесена весною, до зими достатньо перегниє, щоб бути непривабливою для мишей, а в кінці сезону можна солому для мульчі вже й не використовувати.

Про мульчу на сьогодні все. Нехай у вас завжди буде багато мульчі під рукою і легко мульчується!

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Мульча для городу: які матеріали використовують

Мульча – це спеціальний матеріал, яким накривають грунт для захисту і поліпшення хімічних властивостей городньої культури. Її використання дозволяє зберегти і зміцнити здоров’я різних рослин.

Переваги використання мульчі

Мульчування має багато переваг, до основних з яких можна віднести:

• збереження води в грунті і поліпшення її вбирання в землю;
• зниження кількості бур’янів в саду;
• додатковий захист рослин від різних патогенних мікроорганізмів, що знаходяться в грунті;
• запобігання перегріву, промерзання або ерозії грунту;
• підвищення пухкості грунту;
• поліпшення зовнішнього вигляду городу.

Своєчасно замульчовані культурні рослини утворюють велику кількість додаткових коренів, що сприяє збільшенню їх врожайності.

Яка буває мульча

Мульча може бути органічною та неорганічною. До органічної мульчі відносяться листя, тирса, тріска, хвоя, папір і т.д. Вона відрізняється економічністю, зручністю і доречністю. Її можна використовувати як на овочевих грядках, так і на квіткових клумбах (без будь-яких обмежень). Згодом органічний матеріал перегниває, привносячи в землю корисні речовини і покращуючи її кислотність. Неорганічна мульча представлена ​​пластиком, торфом, плівками, камінням, гравієм, гумою. Вона має переважно декоративне призначення, хоча здатна захистити рослини від гниття або забруднення.

Найпопулярніші матеріали для мульчування

Сьогодні на ринку представлена ​​велика кількість мульчуючих матеріалів. Найбільш популярними з них є:

1. Садова земля – ​​це найбільш популярний матеріал для мульчування.
2. Перегній . Він не тільки захищає ґрунт, але і забезпечує її корисними речовинами.
3. Торф – екологічно безпечний матеріал, який не вимагає частої заміни.
4. Компост – високопоживна мульча, яка готується з рослинних залишків, соломи, побутових відходів, тирси, листя, гною (в невеликих кількостях). Для швидкого дозрівання цього матеріалу можуть використовуватися спеціальні біо-деструктори .
5. Солома – найбільш дешевий і доступний матеріал. Вона прекрасно відображає ультрафіолетові промені, перешкоджає випаровуванню рідини з землі і стримує ріст бур’янів.
6. Тирса – мульча, добре захищає від бур’янів, патогенних мікроорганізмів і слимаків. Матеріал довго зберігає вологу і добре регулює температуру грунтів.
7. Листя – мульчуючий матеріал з високим поживним потенціалом.
8. Свіжоскошена або висохла трава . Вона використовується для збагачення грунту азотом та іншими поживними речовинами.
9. Хвоя – матеріал, що володіє унікальними повітро-і водонепроникними властивостями.
10. Деревна кора . Велику кору (9-20 см) використовують для декорування майданчиків і кущів, а дрібну або середню застосовують для мульчування пристовбурних кіл або квітників. При цьому досвідчені городники рекомендують накривати посадки корою різного розміру, щоб мульчування проходило повільно і природно.
11. Тирса – каучукова мульча, зроблена з перероблених автомобільних покришок. Вона прекрасно проводить воду, не вимагає спеціального догляду, не ковзає навіть при намоканні і легко забирається.
12. Агроволокно (спанбонд, агроспан) – суцільний матеріал, схожий на плівку, але при цьому здатний пропускати повітря і вологу (навіть під час сильного дощу на ньому не залишається калюж: рідина швидко вбирається в землю).
13. Агротканина – мульча, зроблена з поліпропіленових ниток. Вона моментально зупиняє ріст бур’янів і знищує шкідників.
14. Геотекстиль або геоткань – неткані матеріали, зроблені з синтетики і мінеральної сировини. Вони характеризуються високим ступенем екологічності, витримують всілякі механічні пошкодження (проколювання або розриви) і відрізняються високою стійкістю до підвищеної кислотності грунту і нагрівання під сонячними променями.
15. Мох сфагнум – це мульчуючий матеріал, який регулює вологість і кислотність грунту, захищаючи зону навколо стовбура або стебла від шкідників.
16. Яєчна шкаралупа . Вона має лужну реакцію і використовується на кислих грунтах. Також шкаралупа насичує грунт кальцієм і захищає посадки від равликів і слимаків.
17. Очищення картоплі або картопляне лушпиння . Така мульча багата крохмалем і калієм, завдяки чому не тільки вкриває, а й насичує грунт.
18. Дрібно посічена азотовмісна зелень (живокіст, квасоля, конюшина, деревій, папороть, кропива). Вона насичує грунт азотом та іншими мікроелементами, виконуючи роль добрива.

Як вибрати мульчу для грядок і квітників

При виборі мульчі необхідно враховувати тип місця, для якого цей матеріал купується:

• для мульчування грядок найкраще підходять хвойні голки, тирса, скошена трава і солома;
• доріжки між грядками слід засипати гравієм, гранітною крихтою і дрібними камінчиками;
• квітники рекомендується мульчувати тріскою, корою і торфом;
• пристовбурні круги дерев закривають за допомогою великих трісок, кори та листя.

При цьому агроволокно, агротканина, гній і компост можна використовувати для мульчування і грядок, і квітників.

Коли проводять мульчування грунтів

Мульчування проводять в 2 етапи. Спочатку мульчу на землю викладають навесні для збереження вологи, боротьби з бур’янами травами і шкідниками, захисту кореневої системи від пересушування. Другий етап мульчування доводиться на пізню осінь. Його метою є захист коренів від сильних морозів і переохолодження. Процедура проводиться щороку і один раз в декілька років. Її періодичність залежить від типу використовуваного матеріалу, виду рослинних культур і площі грядок (клумб).

Як правильно мульчувати грунт

Мульчування землі в городі проводиться за такими правилами:

• мульча кладеться тільки на сухий грунт;
• перед укладанням матеріалу необхідно прибрати всі бур’яни і ретельно розпушити всю землю;
• мульчу не варто утрамбовувати (вона повинна лежати пухким, рівним і однаковим скрізь по товщині шаром);
• важкі грунту можна накривати шаром товщі 3-5 см.

Мульчування захищає рослини від посухи, замерзання і інфікування. Процедура сприяє активному росту і збільшення врожайності городніх культур, тому вона користується великою популярністю як у садівників-любителів, так і у досвідчених хліборобів.