Патент на винахід і корисну модель

Якщо Ви є автором винаходу, ви можете засвідчити право інтелектуальної власності на нього патентом. Для того, щоб отримати патент, потрібно подати заяву разом з прикріпленими документами до ДП “Український інститут інтелектуальної власності”. Якщо винахід відповідає умовам патентоспроможності і надісланий комплект документів складений правильно і у повному обсязі, у Державний реєстр патентів України на винаходи чи Державний реєстр патентів України на корисні моделі на корисні моделі вносяться відомості і ви отримуєте патент.

Як отримати і що для цього потрібно

Де отримати

Державне підприємство “Український інститут інтелектуальної власності”

Як замовити послугу

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: http://base.uipv.org/efiling.

Хто може звернутися: фізична особа, юридична особа, фізична особа-підприємець

Документи, що необхідно надати для отримання послуги:

Документи про оплату відповідних зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Умови і випадки надання

Для отримання патенту заявка на видачу патенту має пройти відповідні процедури (перевірка заявленого винаходу/корисної моделі на відповідність умовам патентоздатності та умовам надання правової охорони, проведення формальної та кваліфікаційної експертизи заявки тощо) відповідно до Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.

На підставі експертного висновку ДП “Український інститут інтелектуальної власності” приймає рішення про видачу патенту.

Державна реєстрація патенту здійснюється за наявності документів про сплату державного мита за його видачу і збору за публікацію про видачу патенту. Зазначені мито та збір сплачуються після надходження до заявника рішення про видачу патенту.

Видача патенту здійснюється ДП “Український інститут інтелектуальної власності” в місячний строк після його державної реєстрації за умови отримання документа про сплату державного мита за його видачу.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у відносинах з ДП “Український інститут інтелектуальної власності” реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), якщо інше не передбачено міжнародними угодами. У разі, якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає, чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, заявку може бути подано без залучення представника за умови зазначення адреси для листування в Україні.

У разі якщо право на одержання одного й того самого патенту мають декілька осіб, видається один патент.

Результат та способи отримання результату

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Строк та вартість надання послуги

Для фізичних (юридичних) осіб, які постійно проживають (знаходяться) в Україні

Для фізичних (іноземних юридичних) осіб, які постійно проживають (знаходяться) за межами України

Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?

Підстави для відмови у наданні послуги

Заявник не надіслав матеріалів на запит закладу експертизи протягом установленого строку або клопотання про його продовження

Заявка з урахуванням матеріалів, надісланих у відповідь на запит закладу експертизи, не відповідає встановленим вимогам щодо її оформлення

Ненадходження документів про сплату державного мита за видачу патенту і збору за публікацію про видачу патенту протягом трьох місяців з дати надходження до заявника рішення про видачу патенту

Заявлений винахід (корисна модель) або група винаходів не відповідають умовам надання правової охорони

Заявка на видачу патенту на винахід не відповідає локальній новизні
Хоча б один із заявлених винаходів групи, охарактеризованих у формулі, не є патентоздатним
Невідповідність плати за видачу патенту встановленому розміру

Винахід, охарактеризований у незалежному пункті багатоланкової формули, що не має інших незалежних пунктів, відповідає умові патентоздатності, але характеристика винаходу, яка міститься в залежних пунктах, є такою, що перешкоджає здійсненню винаходу або реалізації вказаного заявником призначення, або є підставою для визнання винаходу таким, що суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі

Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача

Органи, до яких оскаржується

Адміністративний (позасудовий) порядок оскарження

Апеляційна палата Національного органу інтелектуальної власності

Строк для подання скарги: Протягом двох місяців від дати одержання рішення Національного органу інтелектуальної власності чи копій матеріалів, що протиставлені заявці (документам, необхідним для видачі патенту).

Граничний строк розгляду скарги: Протягом двох місяців від дати одержання заперечення та документа про сплату збору за подання заперечення.

Повне найменування (ім’я) оскаржувача, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника оскаржувача, якщо скарга подається представником

Зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку оскаржувача

Викладення обставин, якими оскаржувач обґрунтовує свої вимоги
Підпис оскаржувача або його представника із зазначенням дати складання скарги
Відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання

До скарги додаються: Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав оскаржувача, У випадку оскарження представником – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника оскаржувача

Судовий порядок оскарження

Спосіб подання позовної заяви: Подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Строк для подання позовної заяви: Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строк розгляду позовної заяви: Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження – не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, – якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів – зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору – у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень – обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

у справах щодо оскарження нормативно-правових актів – відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника.

До позовної заяви додається: документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази – позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Інші додатки: У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Як використовувати інформацію з патентів

Дана робота представлена для звичайного підприємця, зацікавленого використати різні інструменти вивчення, вдосконалення та захисту свого бізнесу, тому автори використали мінімум специфічних термінів та посилань на норми закону, а викладений матеріал поданий просто і доступно.

Інформацію викладено у вигляді алгоритму, прийнятного для аналізу патентного документу, що походить з майже будь-якої країни.

Усі посилання на сайти відомств звичайний користувач інтернетом може знайти без особливих зусиль.

Загальна інформація про патент

Перед тим як перейти безпосередньо до теми, стисло нагадаємо що таке патент, які його функції та як його застосовують у сучасних ринкових умовах.

Отже патент – це є не тільки паперова версія свідоцтва про реєстрацію прав на об’єкт інтелектуальної власності (далі ІВ), а власне дані про реєстрацію відповідних прав на вказаний об’єкт, причому зазначена інформація знаходиться у відкритих реєстрах. Чому саме так? Будь-який патент має термін дії, термін подовження дії, здійснюється щорічна плата за підтримання чинності патенту, також існують інші ознаки, що обумовлюють статус та стан патенту, тобто діє патент чи ні. Паперова версія лише підтверджує, що саме з таким номером, саме такий власник отримав патент на дату реєстрації та публікації в бюлетені. Однак, протягом дії патенту власники можуть змінитися, або сам патент з багатьох причин може припинити дію повністю або частково (зміниться обсяг прав за патентом).

Таким чином, досліджуючи стан патенту, необхідно аналізувати не паперову версію, а саме ту інформацію, що містять про цей документ патентні бази.

Останніми роками значно підвищився рівень обізнаності суспільства щодо об’єктів інтелектуальної власності, тому не будемо зосереджуватися на тому, для чого потрібно захищати свою інтелектуальну власність, який порядок складання заявок і що повинно бути зазначено в патентному документі. Хоча, звісно, це теж дуже цікаві аспекти.

Але для розкриття представленої теми необхідно розуміти, що в патенті є розділ «формула винаходу», який можна вважати головним з точки зору прав, які надає патент.

Також, нагадаємо, що процес отримання патенту починається з подання на реєстрацію до патентного відомства документів заявки, ці матеріали потім проходять експертизу, за результатами якої патентне відомство приймає рішення про внесення змін до матеріалів заявки, про видачу патенту або про відмову у видачі патенту. Тобто, спочатку подають заявку, яка потім може перетворитися на патент або ні, тобто діловодство за заявкою завершується реєстрацією патенту або відмовою у реєстрації.

Крім того, необхідно зазначити, що заявка може бути національною, тобто такою, що подана до відомства конкретної країни, або міжнародною, що подана за певною процедурою та певний час не стосується конкретної країни, а згодом, за бажанням заявника перейде у вибрану ним країну. Після проходження всіх етапів, передбачених національним/міжнародним патентним законодавством, і національна і міжнародна заявки або перетворюються на національні патенти або ні.

Користуйтеся консультацією: Головне про патент

Інформаційне поле об’єкту патентування

Щоб краще орієнтуватися у питаннях, які будемо розглядати далі, необхідно приділити увагу ще одній важливій ознаці об’єкту патентування – місцю в інформаційному полі. Тобто, будь-який об’єкт займає своє положення серед інших подібних об’єктів. Лише визначивши це, стане зрозумілим рівень винаходу в часі, кількість подібних винаходів та можливості для варіантів удосконалення свого існуючого або майбутнього технічного рішення.

Отже, місце в інформаційному полі визначають при патентно-інформаційному пошуці, а ознаками місця в цьому положенні є індекси МПК (міжнародної патентної класифікації), час, коли документ з’явився в рівні техніки (дата оприлюднення), інші бібліографічні дані та власне інформація з самого документу.

Аналіз інформації з патентних документів

Що можна дізнатися з національного патентного документу? Це наступна інформація:

• чи зареєстрований патент або заявка;
• якщо зареєстровано патент, то чи діє він (активний, тимчасово припинена дія або не діє зовсім), скільки часу лишилося його до закінчення його дії;
• хто власники, чи змінювалися власники протягом дії патенту;
• чи відбувалися якісь незвичні «події» в діловодстві, тобто, чи були претензії від третіх осіб до власників цього патенту, чи вносили зміни до формули патенту.

Ще раз зазначимо, що вся вказана інформація міститься на сайтах відомств та в бюлетенях, які регулярно видають відомства.

Що дає інформація про національний патент?

Статус патентів відображає стан продуктів, на які ці патенти видані.

Якщо змінювалися власники, то велика вірогідність того, що змінювалася і вартість патенту, відповідно продукт за патентом користується попитом. Звісно зміни власника можуть бути обумовлені іншими мотивами, не пов’язаними з якістю продукту.

Якій країні належать власники або з якої країни представники.

Чи є це патент, що походить з міжнародної заявки, або що зазначено в графі «пріоритет», тобто звідки перша заявка.

Що можна дізнатися з міжнародної заявки?

В принципі, все те саме, що і з національної заявки/патенту, як описано вище, однак:

• неможливо на 100% визначити. чи прийде ця заявка у вашу країну чи ні, але можливо дізнатися в які країни дана заявка вже зайшла;
• чи лишився ще час, щоб дана заявка зайшла у вашу країну;
• чи видані вже патенти за цією заявкою і на який конкретно продукт/спосіб видані, тобто чи змінилася формула винаходу;
• скільки часу йде діловодство в тих країнах, де заявка ще не отримала патентну охорону.

Що дає інформація про міжнародну заявку?

Якщо заявки подані у країни, що подібні до вашої, або близькі до вашої регіонально та термін тимчасової охорони ще не вичерпано – вірогідність зайти до вашої країни велика.

Якщо видані патенти в інших країнах і формула майже не змінилась, то скоріше за все, при заході у вашу країну ситуація буде така сама.

Якщо за цією заявкою діловодство тривале, тобто більше звичайного, або взагалі занадто тривале, то вірогідніше за все продукт має тимчасовий захист протягом часу проходження експертизи у відомстві і шансів, що патент буде видано, мало. Але продукт натепер і на час, від дати пріоритету даної міжнародної заявки є тимчасово захищеним.

Резюмуємо

Аналізуючи інформацію з патентів та заявок, що охоплюють продукти, подібні до продуктів, які буде виробляти або вже виробляє ваше підприємство, ви маєте змогу дізнатися:

• про нішу, яку може займати або вже займає ваш продукт у виробничому секторі;
• про власників патентів чи заявників, що є натепер або потенційно можуть бути вашими конкурентами;
• про ступінь захищеності, популярність та розповсюдженість вашого продукту в конкретній країні або у світі;
• і, звісно, аналізуючи всю виявлену інформацію, ви можете більш точно орієнтуватися щодо можливостей подальшого розвитку вашого власного продукту, про можливості масштабування у вашій країні або у світі загалом.

Є очевидним, що повні патентні дослідження – громіздкі, навантажені різними показниками, ресурсні по задіяності кваліфікованого персоналу, інформаційних джерел, часу та собівартості. І якщо підприємець фінансово спроможний, він замовить таке дослідження у патентних експертів.

Однак, за наявності лише ПК та інтернету навіть пересічна людина може отримати орієнтовну інформацію, яка зможе, принаймні, убезпечити підприємство від негативних наслідків, показати перспективи, допоможе зрозуміти положення продукту на ринку.