Розділ 3. Історична наука й історична пам’ять

Під час екскурсії до міста Львова Кліо, вражена його історичним центром, вирішила зробити фото. Розгляньте ілюстрацію. Назвіть 5 фактів, які демонструють архітектуру середньовічного міста.

§ 18. Як описували історичні події в давнину

Розгляньте колаж. Які зображення ви могли б сюди ще помістити? Чи можна стверджувати, що з давніх часів люди цікавились історією?

1. Біля витоків історичного знання

Історичні знання пройшли довгий шлях: від зародження до перетворення в науку. Автори писемних пам’яток по-різному розповідали про історичні події. Мета таких оповідей: записати, щоб не забути. Спробуємо дослідити, хто і як зображав минуле в різні історичні проміжки часу.

Із появою людей поняття минулого зазнавало великого впливу з боку релігійних уявлень, а виникнення письма надало можливість довше зберігати історичні факти і відокремити реальні події від легенд і міфів. Перші записи подій здійснювали жерці на камені і папірусах, як, наприклад, у Стародавньому Єгипті.

У стародавніх греків заняття історією стало необхідним через інтерес до країн, з якими вони мали стосунки. Греки цікавилися місцевістю, кліматом, звичаями, побутом інших народів. Історичні розповіді початково тут виникли як жанр літератури, як вид мистецтва у вигляді оповіді про минуле. Їхні автори часто змішували факти і легенди. Згодом деякі з них прагнули описувати тільки те, що їм здавалося правдою. Свої праці грецькі вчені призначали сучасникам, щоб дати їм певні знання про сусідів. Надалі почали формуватися риси історії як науки. Її ознакою став добір вірогідних фактів, послідовність викладу подій. «Батько історії» Геродот не лише описував факти, але й прагнув розкрити причини явищ і подій, щоправда пояснював їх то божественною волею, то велінням долі, то власними здібностями історичної постаті. Інший грецький історик — Фукідід — наголошував, що визначальним чинником у житті людей є боротьба за владу, гроші, почесті. Проте все залежить від самої людини, а боги лише визначають моральні правила життя, порушення яких зазвичай призводить до поразки. Вчений Плутарх творцями історії вважав історичні постаті, про яких розповів у творі «Порівняльні життєписи». Натомість римський історик Публій Корнелій Тацит розмірковував про діяльність добрих і поганих правителів. Автор переконаний, що погані звички можна подолати шляхом виховання. Як бачимо, грецькі і римські дослідники описали відоме їм життя людських спільнот, історичних постатей, намагалися встановити точні дати історичних подій.

• 1. Яку мету переслідували автори оповідей про минуле?
• 2. Чому одними з перших записи подій здійснювали жерці?
• 3. Про кого і про що писали в давнину?

Барвограй ідей

Прочитайте речення. Разом із Кліо з’ясуйте, яких правил написання історії прагнули дотримуватися давньогрецькі вчені.

1. «Я поставив собі завдання розглядати лише ті події, при яких мені довелося самому бути присутнім» (Фукідід).

2. «Я зобов’язаний передавати все те, що мені розповідають, але вірити всьому не зобов’язаний» (Геродот).

3. «Істина — сутність історії, і той, хто збирається її писати, повинен служити істині, а на все інше не звертати уваги» (Лукіан).

2. Сприйняття минулого в часи Середньовіччя та Гуманізму

У цей період, як і раніше, останні надії люди покладали на Бога, будучи безпорадними як перед грізними силами природи, так і численними суспільними негараздами. В Європі набуло поширення християнство, яке поділяло історію на два великих періоди: до Різдва Христового — як передісторію, та після народження Христа, тобто власне саму історію. Середньовічні історики пояснювали причини подій втручання у божественних сил. Відтак хід історії, на їхню думку, був наперед визначеним волею Божого провидіння. Авторитет Біблії став для авторів визначальним. За нею вони складали хронологію подій. До прикладу, єпископ Аврелій Августин представляв історію як процес послідовних подій, що заплановані і передбачені Творцем. Необхідною умовою для дослідження є віра, а його кінцевою метою — пізнання Бога і душі.

Набули поширення аннали — короткі записи подій за роками; хроніки, в яких фіксували найважливіші епізоди релігійного і політичного життя країни, міста; історії — описи сучасних подій з коментарями, житія святих. Тогочасні автори вважали історію зібранням прикладів, які спонукають наслідувати добрі вчинки й остерігатися поганих. Водночас учені дбали про цікавий виклад розповіді, хороше художнє оформлення своїх творів.

У добу Гуманізму відбулася зміна тематики історичних творів. У центрі світобачення була Людина. Дослідники писали також про становлення, занепад і загибель держав. Пояснення причин історичного розвитку вони шукали не на небесах, а в людській природі. До прикладу, італійський учений Пікколо Макіавеллі в праці «Історія Флоренції» закликав робити висновки з історичного досвіду і прагнути не повторювати помилок. Мислителі цієї доби звернули також увагу на критичне ставлення до джерел, розробили прийоми відновлення початкового тексту історичних документів.

• 1. Як пояснював історичний розвиток Аврелій Августин?
• 2. Назвіть види творів, що набули поширення у Середньовіччі.
• 3. У чому історики-гуманісти вбачали причини історичного розвитку?

З джерела народної мудрості

«Історія — вчителька життя». Чи згідні ви з цим твердженням? Свої судження висловте за такою схемою: «На мою думку, . », «Варто було б . », «Зазвичай . ».

3. Зародження історичних уявлень в українських землях

Погляди на минуле найперше поширювалися в усній народній творчості — переказах, казках, історичних піснях, думах, прислів’ях та приказках. Ця традиція продовжується до наших днів. Розвитку історичних знань на теренах України сприяла також поява писемності. Приклад зацікавлення книгами, науками, історією показували київські князі та їхнє оточення. Поширеними творами стали літописи, в яких автори розповідали про різні сторони життя населення: творення держави, християнізацію, господарство, побут, військову справу.

«Повість минулих літ», створений монахом Києво-Печерського монастиря Нестором 1113 року, є найдавнішим із відомих нині руських літописів. В ньому йдеться про розселення слов’янських племен, історію виникнення і розвитку Русі, її зв’язки з іншими народами, культуру. Автор не просто описав події, але й прагнув установити їхні причини і наслідки. В Іпатіївському літописі, при розповіді про загибель князя Володимира Глібовича, вперше під 1187 роком вжито назву «Україна». Автор записав: «. I плакали по нім усі переяславці. За ним же Україна багато потужила». Галицько-Волинський літопис повідомляє про правління короля Данила Галицького та волинських князів. Він складається з різних оповідань історичного змісту періоду 1201-1292 років.

Одночасно з літописами набули поширення літературні твори. У «Слові про закон і благодать» митрополит Іларіон позитивно оцінив запровадження християнства на Русі. Київський князь Володимир Мономах у «Повчанні дітям» закликав вчитися, пізнавати історію і враховувати минулий досвід. У центрі оповіді «Києво-Печерського патерика» — факти, події, імена будівничих, живописців, розповіді про життя і чудеса ченців. Одними із давніх рукописних книг є «Ізборники» князя Святослава, в яких вміщені матеріали із граматики, риторики, стверджується користь читання книжок. Історична думка Русі розвивалася в межах західноєвропейських традицій.

• 1. Про що розповідали в літописах?
• 2. Коли і в якому історичному джерелі було вперше вжито назву «Україна»?
• 3. Назвіть літературні твори, поширені на Русі.

Острів цікавинок

Чи знаєте ви, що в творі «Повчання дітям» київський князь Володимир Мономах записав правила поведінки для своїх дітей? Прочитайте їх. Висловте своє відношення до цих правил. Чи є вони актуальними сьогодні? Складіть пам’ятку, в якій запишіть правила поведінки сучасного школяра.

«. не давайте сильним погубити людину. Старих шануйте як отця, а молодих — як братів. А коли добре щось умієте, того не забувайте, а чого не вмієте — то того учітеся».

Галявина творчості

Ознайомившись із тим, як писали історію в давнину, Кліо захотіла задати кілька питань ученим-історикам. Допоможіть їй це зробити. Складіть п’ять питань, відповіді на які ви хотіли б дізнатися в дослідників чи дослідниць минулого.

Уявлення давніх людей про Землю і Всесвіт

Ми живемо на планеті, яка має назву Земля. Удень ми можемо бачити на небі Сонце, а вночі — Місяць і зорі. Сонце, Земля, Місяць, зорі — це небесні тіла Всесвіту.

Всесвіт — це весь світ, що нас оточує. Всесвіт заповнений величезною кількістю зір, які розсіяні в ньому нерівномірно.

З давніх-давен люди замислювалися над тим, як влаштований величезний і різноманітний навколишній світ. Спостерігаючи за рухом Місяця, Сонця, планет та зір, люди багато чого про них дізналися. Поступово накопичувалися знання про Всесвіт і місце Землі в ньому. Так виникла наука про небесні тіла — астрономія.

Різні народи по-різному уявляли світ, який їх оточував. Наприклад, у Стародавній Індії вважали, що плоский диск Землі розташований на спинах гігантських слонів. Слони стоять на черепасі, а черепаха — на змії, яка огортає навколоземний простір (мал. 2).

Уявлення стародавніх єгиптян про Всесвіт зводилися до того, що над плоскою Землею розташований небесний купол, який спирається на чотири високі гори. На небесному куполі підвішені небесні тіла (мал. 3).

Мал. 2. Всесвіт в уявленні давніх індійців

Плоскою уявляли Землю й давні греки. У їхньому уявленні плоский диск Землі був оточений величезним морем, із-за якого в золотій колісниці щоранку піднімався бог Сонця і рухався небом. Увечері на небо виходили зорі та розміщувалися на ньому (мал. 4).

Мал. 3. Всесвіт в уявленні давніх єгиптян

Мал. 4. Всесвіт в уявленні давніх греків

З часом у людей накопичувалися докази кулястості Землі й змінювалися їхні уявлення про Всесвіт.

Давньогрецький учений Арістотель ще понад 2 тисячі років тому, спостерігаючи за затемненнями Місяця, звернув увагу на те, що тінь від Землі, яка падає на повний Місяць, завжди округла (мал. 5). Така тінь може бути лише від кулі, а отже, Земля — куля.

Давньогрецький астроном Клавдій Птолемей створив модель побудови Всесвіту. За його вченням, усі небесні тіла рухаються навколо нерухомої Землі. Тривалий час люди справді вважали, що центром Всесвіту є Земля, навколо якої обертаються Сонце, зорі та планети.

Мал. 5. Затемнення Місяця

Минуло понад 1000 років, перш ніж польському астроному Миколі Копернику вдалося довести, що Земля й усі планети обертаються навколо Сонця.

Винайдення понад 400 років тому телескопа дало людям змогу більше дізнатися про Всесвіт і небесні тіла, розташовані в ньому. Першим, хто вдосконалив телескоп (мал. 6) і спрямував його в небо, був італійський учений Галілео Галілей.

Мал. 6. Телескоп Галілео Галілея

З давніх-давен люди цікавилися світом, що їх оточував, і вивчали його. Давні люди уявляли Землю нерухомим плоским тілом, навколо якого рухаються небесні тіла. Упродовж тисячоліть поступово змінювалися уявлення людей про Землю і Всесвіт.

1. Якими були уявлення давніх людей про Землю і Всесвіт? 2. Який внесок у розвиток уявлень про Землю і Всесвіт зробив давньогрецький вчений Арістотель? 3. Який внесок у розвиток уявлень про Всесвіт зробив Микола Коперник? 4. Який винахід дав змогу людям збагатити знання про Всесвіт?

Зорі у Всесвіті дуже різноманітні. Вони відрізняються розмірами, яскравістю, температурою, кольором. Є зорі-гіганти і зорі-карлики. Гіганти — це зорі, які за розмірами та яскравістю в багато разів перевищують Сонце. Сонце належить до карликів.

Колір та яскравість зорі залежить від її температури. За кольором зорі бувають блакитні, білі, жовті, червоні. Найвищу температуру та яскравість мають блакитні зорі, а найнижчу — червоні. Наприклад, блакитна зоря Денеб у 10 000 разів яскравіша за жовту зорю Сонце.