Як визначити кислотність ґрунту?

Кислотність, або здатність проявляти властивості кислот – важлива характеристика якості ґрунту. На її рівень впливають іони водню в ґрунтовому розчині, неабсолютна нейтралізація яких і дає кислу реакцію. На противагу їй існує реакція лужна. Найоптимальнішим варіантом для більшості сільськогосподарських рослин вважаються нейтральні ґрунти. Хоча є й такі види, для росту та розвитку котрих необхідна підвищена кислотність або лужність землі. З огляду на це, кожному аграрію важливо розібратися у низці питань. Зокрема, як визначити кислотність ґрунту на ділянці та чому ця інформація має неабияке значення при вирощуванні с/г культур, які загалом ґрунти розрізняють за рівнем pH, які варіанти зміни рівня кислотності можна застосувати на практиці та ін.

Рекомендуємо не нехтувати з’ясуванням цієї теми, а приділити хоча б трохи часу її вивченню. Далі ми детально розповімо, що й до чого, аби вам було легко зорієнтуватися. А ви зможете взяти усю потрібну інформацію стосовно кислотно-лужного балансу ґрунту у використання задля успішності аграрної справи.

Чому потрібно вимірювати кислотність ґрунту: значення рівня pH для рослин

Коротка відповідь на питання про важливість вимірювання кислотності може бути такою: конкретній рослині потрібен певний рівень pH ґрунту. Щоб вона росла, розвивалася й плодоносила, як слід, тішила об’ємами урожаю та якістю готової продукції, малувато буде технологічного дотримання правил для вирощування, врахування особливостей сівозміни. Не вистачить навіть детально підібраної та якісно реалізованої системи підживлення органічними та/або мінеральними добривами. Малувато буде й сприятливих погодних умов, високоякісного та ретельного догляду за насадженнями. Так, усе це важливо, але якщо упустити контроль та за потреби коригування параметрів кислотності, відповідно до потреб тієї чи іншої культури, будь-які старання можуть звестися нанівець.

Одним рослинам для оптимальної життєдіяльності потрібні слабокислі ґрунти, іншим – слаболужні, ще іншим – нейтральні. Є такі види, які ростуть на землі лише з певними параметрами кислотності. Якщо взяти для прикладу лохину чи журавлину, то їм підійде тільки кислий ґрунтовий розчин. Також на ньому добре почуватимуться малина, смородина, троянда, хризантема, морква, картопля, помідори та ін. Лужне середовище слід забезпечити при вирощуванні глоду, деяких видів слив, груші, черешні, горобини, жасмину, айстри, мальви і гвоздики, гороху, буряка тощо. Якщо брати різні сорти навіть однієї культури, то для них вдалою може бути варіативна кислотність.

Робимо перші висновки:

1. Що б ви не планували вирощувати, обов’язково слід з’ясувати, який показник pH є оптимальним для конкретного виду чи сорту.
2. Забезпечити необхідні параметри кислотності – таке ж важливе завдання, як і будь-які інші агротехнічні заходи.

Якщо цього не зробити, висадженні рослини не зможуть належним чином засвоювати поживні речовини й протистояти хворобам, їх вегетація буде відбуватися в сповільнених темпах. Погане засвоєння макро- та мікроелементів (передусім азоту, фосфору, кальцію і магнію) супроводжуватиметься усіма супутніми негативами, виправити які навіть якісним підживленням буде досить складно, а іноді зовсім неможливо. Може бути й таке, що речовини, які мали б нести користь (як от залізо, марганець чи бор), за невідповідних умов стають токсичними і шкодять насадженням. А ще з кислотністю напряму пов’язана активність мікробіоти. Одні мікроорганізми, діяльність яких впливає на ріст і розвиток рослин, активні в кислому ґрунті, інші – в лужному. Чи виконають вони своє призначення, залежить від того, чи у відповідних умовах перебуватимуть.

Надмірно кислий ґрунт – прямий шлях до поганої фільтраційної здатності, порушеної капілярності та погіршеної проникності. Рослини не засвоюють поживні елементи (P, K, S, Ca, Mg, Mo) й можуть гинути, навіть якщо для того немає видимих причин. Такі ж елементи, як залізо, алюміній і марганець, стають легкодоступними, їхні концентрації здатні сягати критично токсичних меж. Вуглеводний і білковий обмін у рослинному організмі порушується, формування органів розмноження погіршується, врожайність зменшується, під загрозою опиняється усе існування культурних посівів. Через надмір кислотності пригнічується функціонування корисних мікроорганізмів, які потрібні для розкладання органічних матеріалів з метою трансформації живлення в доступні для рослин форми. Коренева система рослин у надто кислому середовищі характеризується поганим розвитком бульбочкових бактерій, що суттєво погіршує засвоєння азоту з повітря бобовими. Земля не збагачується корисними речовинами, потреби рослин не задовольняються.

Щодо ґрунтів з надто високою лужністю, то на них для рослин стають малодоступними такі елементи, як Fe, Mn, P, Cu, Zn, B. Причиною виступають нерозчинні гідроксиди, що формуються в таких умовах, нездатність насаджень до їх поглинання.

Тому вміти визначати кислотність ґрунтів, доводити її до потрібних значень, а ще підтримувати на належному рівні – те, що має неабияке значення для сільського господарства. Визначивши pH, ви будете чітко знати, чи ґрунт підходить для запланованих цілей і можна приступати до роботи, чи є актуальним попереднє вживання агротехнічних заходів, спрямованих на регулювання кислотності з доведенням до потрібних показників. Як наслідок, зможете запобігти поганим у плані якості та кількості врожаям.

Як перевірити кислотність ґрунту: шкала pH, тестові смужки та етапи процесу

Існують різні види ґрунтів, відповідно до кислотно-лужної рівноваги, а саме: сильно-, середньо- і слабокислий, близький до нейтрального, нейтральний, слаболужний, лужний та сильнолужний. Для позначення використовується колірно-цифрова шкала, де 0 (червоний) – це максимально кисла реакція, а 14 (фіолетовий) – максимально лужна. Різного ступеня кислі ґрунти позначаються помаранчево-жовто-салатовими тонами, лужні – блакитно-синьо-фіолетовими. Про нейтральність (7) свідчить зелене забарвлення.

Шкала визначення кислотності ґрунту є досить зручною у використанні. Її повинен мати на озброєнні кожен аграрій. Але, окрім шкали, знадобиться й дещо інше. Що може стати в нагоді, розповідаємо просто зараз.

Є варіативні способи визначення pH ґрунтового розчину на ділянці. Два із них рекомендовані, коли потрібно дізнатися точні цифри:

1. Лабораторне дослідження зразка. Потребує певного часу на відвідування агрохімічної лабораторії та здійснення відповідних аналізів спеціалістами. А ще необхідні кошти. Цей спосіб доцільний при великих масштабах аграрної справи. При вирощуванні тих чи інших культур для власних потреб здебільшого необґрунтований.
2. Використання pH-метра. На відміну від попереднього способу, зразок нікуди не потрібно доставляти. Дослідити ґрунт можна безпосередньо на місці. Якщо на господарстві є спеціальний прилад для вимірювання показника pH, чудово – беріть і користуйтеся. Якщо поки немає, але ви б хотіли досліджувати кислотність землі саме таким чином, купити pH-метр в наш час не становить труднощів. В асортименті компанії «Система Оптимум» без проблем зможете підібрати хороший за функціоналом, і доступний за ціною варіант.

Якщо високоточність вимірювань не обов’язкова, а необхідно дізнатися лише кисла, нейтральна чи лужна реакція актуальна на певній ділянці (в чому в основному і виникає потреба), ідеальним рішенням буде аналіз ґрунту з використанням лакмусових папірців, або тест-смужок. Цей спосіб визначення здобув найбільше поширення, з огляду на бюджетність, простоту й доступність. Тестові смужки можна купити в садово-городньому магазині або створити власноруч. Обираючи готові варіанти, надавайте перевагу відомим та надійним виробникам. Адже, якщо при виготовленні був використаний неякісний барвник, він може поплисти під час застосування і дати хибні результати. Якщо ж захочете створити індикаторний папір самостійно, з легкістю знайдете покрокову інструкцію в інтернеті. З цим не повинно виникнути жодних проблем.

Що стосується безпосередньо процесу аналізу ґрунту з використанням тестових смужок, то його слід здійснювати в такій послідовності:

1. Взяти зразок (жмені землі буде цілком достатньо) й розмістити в чистій посудині (можна у склянці).
2. Додати трохи води. На 20 г аналізованого матеріалу вистачить приблизно 50 мл. Більше води використовувати не потрібно, адже це може призвести до похибки у вимірюваннях. Найкраще підійде дистильована вода або з рівнем pH, близьким до нейтрального.
3. Перемішати, створивши витяжку для аналізу.
4. Помістити в розчин індикаторний папір на кілька секунд і одразу дістати.
5. Визначити результати, порівнявши колір, який здобула тест-смужка, з колірною шкалою.

Як бачите, усе просто. Проте маємо додаткові рекомендації. Щоб отримати достовірні результати, дотримуйтеся деяких правил:

• аналізуйте ґрунт восени. Оптимальний період – після збору урожаю й до внесення добрив;
• враховуючи розмір і рельєф ділянки, беріть для аналізу кілька зразків з різних місць та глибин;
• використовуйте чисту землю (без домішок, субстратів та хім. добавок);
• не застосовуйте проби із місць розміщення добрив чи будівельного сміття.

Ще важливо звернути увагу на те, що кислотність ґрунтів не є стабільним параметром. Її можуть змінювати різні добрива, поливальна вода з варіативним рівнем рН, кислотні опади та деякі інші фактори. Тому актуалізується кількаразове здійснення замірів для отримання максимально цілісної картини.

Встановлення сильнокислого ґрунту за зовнішніми ознаками

Часом у садівників та городників виникають запитання, на кшталт, чи можна якось визначити кислотність без застосування додаткових пристосувань, тих самих індикаторних смужок чи рН-метра. Відповідаємо: можна. Знову ж таки, дані будуть приблизними, але кислий, нейтральний чи лужний ґрунт на грядці, зрозуміти можна візуально, без допоміжних речей та маніпуляцій.

Зовнішні ознаки сильнокислої реакції такі:

• якщо є місця, де скупчується вода, то на дні осідає пухкий іржавий мул, а на поверхні може утворюватися плівка;
• не в ґрунті, а на його поверхні формується сіруватий наліт, особливо помітний в теплу сонячну погоду після зливи;
• присутні рослини-індикатори кислої землі (щавель, хвощ польовий, мох, подорожник, м’ята). Не одиничні екземпляри, а масово розповсюджені.

До слова, за індикаторними рослинами можна визначати й інші реакції. Свідченням слабокислої виступають ромашка і кульбаба, нейтральної – кропива, лобода, лужної – дикий мак і польова гірчиця.

Однак такий метод слід застосовувати лише тоді, коли земля не оброблялася. Інакше надійністю рослинна індикація не супроводжуватиметься.

Як визначити кислотність ґрунту в домашніх умовах народними методами

Окрім описаних вище способів для визначення рівня рН на земельній ділянці, існує чимало народних методів, які ми радимо теж взяти до уваги. Можливо, вам підійде щось саме із цього:

√ Столовий оцет і харчова сода. Візьміть два зразки ґрунту, насипте їх на робочу поверхню, сформувавши дві невеликі гірки. На верх однієї налийте трохи оцту, на іншу – содовий розчин. Відслідкуйте, на якій із гірок з’явиться піна. Якщо під дією оцтової кислоти у ґрунті утворяться бульбашки (стане виділятися вуглекислий газ), значить йому характерна лужна реакція. Якщо ж бульбашки дасть харчова сода, тоді кисла.

√ Листя смородини або вишні. Візьміть кілька (3-4) свіжих листків, залийте склянкою окропу і зачекайте поки відвар схолоне до кімнатної температури. Додайте трохи землі і прослідкуйте, який колір утворився. Якщо червоний або рожевий, то ґрунт високо- і, відповідно, середньокислий. Якщо зелений, то нейтральний. А якщо блакитний, то лужний.

√ Червонокачанна капуста. Поріжте капусту на шматки, покладіть в каструлю, залийте дистильованою водою і прокип’ятіть упродовж 10 хвилин. Отриманий відвар процідіть і матимете рідкий робочий матеріал приємного фіолетового забарвлення з рН 7 (нейтральний). Залийте цим відваром зразок землі, поміщений у будь-яку ємність, ретельно перемішайте й залиште на 30 хвилин. Оцініть результати за кольором рідини. Зелений або синій свідчитиме про лужну реакцію, рожевий – про кислу. А якщо колірні зміни не відбудуться (розчин залишиться фіолетовим), маєте нейтральний ґрунт.

√ Столовий буряк. Висадивши на ділянці буряк, можете визначити кислотність за кольором його гички. На кислих землях вона червоніє, на слабокислих червоний колір поєднується з зеленим, а на нейтральних гичка здебільшого зелена, в червоний забарвлюються тільки черешки.

√ Виноградний сік. Всипте трохи землі у невелику кількість свіжого натурального соку винограду і прослідкуйте, чи з’являться бульбашки. Якщо так, то реакція нейтральна або лужна, якщо ж ні – кисла.

√ Крейда або вапно. Помістіть жменю землі в прозору скляну банку, залийте незначним об’ємом (не більше 100 мл) теплої води, всипте чайну ложку подрібненої крейди/вапна. Після цього одягніть на банку гумову рукавицю й акуратно потрусіть вміст. Якщо рукавиця ставатиме об’ємною, це свідчитиме, що інгредієнти вступили в реакцію і виділився вуглекислий газ. Відтак проба ґрунту кисла. При випрямленні рукавиці лише на половину – слабокисла. Якщо ж рукавиця залишиться в початковому положенні, то земля нейтральна.

Як змінити кислотність ґрунту можна в ту чи іншу сторону?

Коли рівень рН визначений і є потреба відкоригувати (зменшити або збільшити) кислотність, можна піти різними шляхами. Зараз вас зорієнтуємо.

Щоб зменшити кислотність (розкислити), виберіть один із наведених нижче варіантів:

• внесіть гашене вапно, яке є потужним розкислювачем. Оптимальна пора – осінь, до перекопування. Продукт містить здебільшого гідроксид кальцію, який і працює над розкисленням. Розмістіть вапно рівномірним шаром по ділянці, пройдіться граблями і полийте. Розраховуючи витрату, майте на увазі, що різного ступеня ґрунт кислий потребує варіативних обсягів вапна. Так, якщо на слабокислому достатньо буде використати 250-350 г/м², то на сильнокислому знадобиться 500-750 г/м²;
• застосуйте доломітове борошно (можна як восени, так і навесні). Цей матеріал містить не лише кальцій-розкислювач, а й магній, особлива потреба в якому існує на бідних піщаних землях;
• візьміть деревний попіл. Такий спосіб примітний доступністю та результативністю. Час застосування – осінь. Витрата – 600 грамів на м². Врахуйте, що лужна основа золи не лише розкислює землю, а й може дати хім. реакцію, через яку в рослин обмежиться доступ до поживних речовин. Візьміть це до уваги наступного року, реалізуючи позакореневі підживлення насаджень;
• можете задіяти крейду. Це розкислювач меншої сили, проте для пісків та супісків – те, що треба. Підходить для внесення і восени, й навесні. Розміщувати потрібно по вологому ґрунту (впливає вологість на результативність). Норма – 100-200 і 300-400 г/м² для слабо- і сильнокислих ґрунтів, відповідно;
• використайте спеціальні комплексні препарати (впливають не лише на кислотність, а й на інші параметри). При цьому обов’язково дотримуйтесь інструкції до конкретного з них;
• посійте сидерати, наприклад, люпин. Це природний розкислювач, який потрібно висіяти під зиму і при перекопуванні загорнути у землю.

Збільшувати кислотність доводиться, як правило, значно рідше. Але якщо все ж таки є актуальним, найпростіше досягнути мети буде за допомогою верхового торфу, компосту, гною, сечовини або мульчі із соснової кори/хвої. Усе, крім двох останніх матеріалів, рекомендовано вносити в землю восени і перекопувати. Особливість сечовини – зниження лужності з приведенням рівня рН до нейтрального. Це пояснює популярність її застосування як інгредієнта мінеральних добрив-комплексів.
Користується попитом така речовина для підвищення кислотності, як колоїдна або гранульована сірка. Стандартна витрата реактиву становить 100-150 г/м². Вноситься він під зиму, й до весни ґрунт стає кислішим.

Для підкислення можна також використати розчин лимонної або щавлевої кислоти (на 10 л води 1 ст. л.). Полийте ділянку таким матеріалом, вкрийте подрібненими гілками хвойних дерев – і закислення ділянки пройде на ура.

Який би із окислювачів ви не обрали, уважно слідкуйте за змінами, постійно вимірюючи кислотність тим способом, який вас влаштовує. Це потрібно для того, щоб не сформувати надмірно кислу реакцію.

Регулюючи рівень рН ґрунтового розчину, керуйтеся передусім необхідністю створення комфортних умов для рослин, для їхнього росту та розвитку. Обов’язково враховуйте, яким культурам які реакції ґрунту підходять. Не прагніть зробити однакові показники на всьому городі. Коригуйте кислотність окремо для конкретних видів рослин.

Внесення азотних добрив на кислих ґрунтах: що потрібно знати?

В основній своїй масі садово-городні культури можуть добре реагувати на широкий кислотно-лужний діапазон при одній умові. Мається на увазі грамотна організація мінерального живлення на ділянці, правильне використання передусім азотних (аміачних та нітратних) добрив. Тож якщо не маєте змоги коригувати рівень рН котримось із наведених способів, особливо зосередьтесь на використанні мінеральних добрив. Зверніть увагу, що лужні ґрунти краще реагуватимуть на аміачні підживки, тоді як кислі – на нітратні.

Взагалі азотні добрива вкрай важливі для усіх рослин. Однак при їхньому внесенні в кисле середовище можлива трансформація у важкодоступні для рослин форми. Тому задля оптимального засвоєння азоту на кислих землях паралельно з аміачними МД використовуйте агрохімікати, що містять калій, кальцій та магній. Слідкуйте, щоб ґрунтовий розчин також містив достатні концентрації фосфору і молібдену, щоб не був порушений процес відновлення нітратів та як слід відбувалося вбирання рослинними організмами нітратного азоту. Сказане вище не стосується хіба що калієвої селітри. Вона піддається доброму засвоєнню в кислих умовах, з огляду на свою лужну природу, й додаткових помічників не потребує.

Підсумуємо. Кислотність ґрунту для рослин – показник, що має неабияке значення для їхнього росту та розвитку. Які культури яким реакціям ґрунтового розчину (кислим, нейтральним, лужним) віддають перевагу, як визначати і коригувати кислотність в обидва боки – знання, без яких не обійтися навіть при висаджуванні кількох видів рослин на невеликій грядці біля дому. А що вже говорити, коли аграрна справа має значно суттєвіші масштаби. Тож беріть на озброєння інформацію, наведену у статті, заходьте в наш каталог, замовляйте необхідні матеріали для правильного закислення/розкислення ґрунту (карбонат кальцію, карбонат магнію, сечовину, гашене вапно, гранульовану сірку тощо) на сайті ПП «Система Оптимум» (онлайн, телефоном або через електронну пошту) – й максимізуйте ефективність результатів своєї праці.

Компанія займається реалізацією хімічних реактивів та сировини, лабораторного та хімічного посуду, лабораторного обладнання, меблів та іншої продукції більше 20 років

9 способів визначення кислотності ґрунту на ділянці

У нещодавній статті я торкнулася теми кислотності ґрунту і роз’яснила, у чому небезпека високого значення цього показника. Сьогодні я хочу детально висвітлити способи самостійного визначення кислотності ґрунту – включаючи як прості та безкоштовні, так і потребують деяких витрат. Ґрунтова реакція сильно варіює від грядки до грядки, крім того, на неї впливають зміна сезонів, збирання врожаю тощо. Тому вимірювання краще проводити за допомогою проб з різних місць на городі та двічі – на початку сезону та після його завершення.

Нижче представлена ​​таблиця різних культур, які розподілені за групами згідно з вимогами до кислотності ґрунту.

Як видно з таблиці, якщо підтримувати на всьому городі кислотність в районі 6 pH, це сприятиме зростанню більшості городніх культур.

Далі я хотіла б перейти безпосередньо до методів перевірки кислотності ґрунту в домашніх умовах.

Спосіб № 1. Лакмусовий папірець

Цей простий аналізатор кислотності продається у садівницьких магазинах, аптеках, спеціалізованих магазинах для хіміків та через інтернет. Він складається з певної кількості смужок, оброблених спеціальним реагентом, який змінює колір залежно від реакції середовища. Усі необхідні дані щодо відповідності отриманого кольору та рівня pH є в наборі.

Порядок ваших дій наступний:

1. Візьміть проби землі з різної глибини та з різних грядок. Якщо вам хочеться порахувати середнє значення кислотності по дачі, просто вибираєте ґрунт із різних місць у довільному порядку. Тільки врахуйте, що за законами статистики середнє значення буде достовірним лише якщо кількість проб буде не менше 30. Десять проб — це мінімум, хоча тоді буде серйозна похибка.
2. Відібраний ґрунт загорніть у тришарову марлю та опустіть у баночку з чистою дистильованою водою. Її потрібно придбати окремо в аптеці.
3. Ретельно збовтайте баночку з рідиною і потім опускаєте лакмусовий папірець у воду на пару секунд, доки він не змінить колір.
4. Визначаєте кислотність по вкладишу в наборі і повторюєте цю процедуру для інших проб.

Листя смородини

Дуже цікавий такий незвичайний спосіб визначення кислотності ґрунту:

1. Візьміть три свіжі листки чорної смородини і помістіть їх у ємність.
2. Закип’ятіть воду і наповніть тару з приготовленим листям однією склянкою окропу.
3. Остудіть настій.
4. Перемішайте розчин і всипте в нього жменю землі, яку слід досліджувати.

За кольором розчину визначте реакцію:

• червоний колір розчину свідчить про те, що ґрунт кислий;
• рожевий – земля середньої кислотності;
• зелений – нейтральний ґрунт;
• блакитний – лужна земля.

Спосіб № 5. Оцет чи соляна кислота

Далі я опишу кілька народних способів вимірювання pH ґрунту. Вони не настільки достовірні, як різні покупні пристрої і тим більше лабораторні аналізи, зате дешеві і швидкі у виконанні .

При цьому методі потрібно жменьку землі з городу злегка полити міцно розведеною соляною кислотою або звичайним оцтом. Якщо змочена земля починає «закипати», тобто на поверхні з’являться невеликі бульбашки, значить, показник pH для цієї проби є нормальним. Якщо ж ви так і не дочекалися жодної реакції, то грунт потребує вапнування.

Як підвищити кислотність

Підкислення землі проводиться, якщо рослині у розвиток потрібна грунт кисліше, ніж є дільниці. Наприклад, картопля любить слабокислий ґрунт. Якщо у городі нейтральна земля, є сенс підкислити її на 1-1.5 рН. Це підвищить урожайність.

Ось кілька способів підвищення кислотності:

• Органічні речовини
• Сірка
• Сульфат заліза
• Лимонна кислота
• Щавелева кислота
• Яблучна кислота
• Електр оліт

Розповімо докладніше про кожного.

Органічні речовини

Такий спосіб підійде, якщо ґрунт у вас пухкий.

Ефективними органічними засобами визнано:

• Гній
• Мох-сфагнум
• Листовий компост
• Верховий торф
• Тирса
• Перепрілий опад хвої

Для помітного підвищення рівня кислотності їх потрібне багато. Так, на 1 м2 потрібно 12 кг компосту або 6 кг гною – таке співвідношення підвищує кислотність на 2 рН.

Якщо треба підкислити ґрунт трохи, додайте восени в ґрунт сірчанокислий калій. Також можна додати сульфат амонію під осіннє перекопування або аміачну селітру навесні.

Сірка

Якщо ґрунт важкий і щільний, використовуйте сірку. На площу землі 6*6 м потрібно близько 2 кг. Розсипати сірку над ділянкою потрібно у безвітряну погоду та обов’язково використовувати засоби захисту: маску, окуляри та рукавички. Вносити сірковмісні засоби рекомендується навесні-восени. Вони підвищують показник кислотності кілька пунктів через 1 рік.

Сульфат заліза

Це найшвидший спосіб збільшення кислотності глинистої землі. Візьміть 1 кг сульфату заліза та посипте 15 м2 землі. Вже за кілька тижнів будуть помітні результати.

Лимонна кислота

Для підкислення ґрунту візьміть на 20 л води 3-4 ст.л. лимонної кислоти. Такої кількості розчину з лимонною кислотою вистачить, щоб пролити 2 м2 ділянки.

Щавелева кислота

Вона безпечна та ефективна, але продається далеко не у всіх магазинах. Щоб приготувати розчин, що підкислює, візьміть 10 г на 20 л води. Отриманим розчином треба пролити ділянку землі.

Яблучна кислота

Яблучна кислота – теж зручний та ефективний спосіб. У 10 л води потрібно розмішати 100 г яблучної кислоти (9%). Цього вистачить на 1 м2 землі.

Електроліт

Беріть тільки чистий свіжий електроліт, тому що в ньому немає домішок. Використовувати електроліт з відпрацьованого акумулятора не рекомендується, оскільки в ньому присутні солі свинцю.

Для підкислення можна купити готовий електроліт або приготувати його із сірчаної кислоти. При цьому кількість кислоти для розчину і кількість електроліту істотно відрізняються. Це пов’язано з тим, що у концентрацію кислоти у розчині впливає його щільність.

При приготуванні розчину кількість кислоти чи електроліту залежить як від щільності, а й від кислотності води. Чим менше рН води та вище щільність електролітного розчину, тим менше знадобиться сірчаної кислоти. 1 мл електроліту щільністю 1.22 г/см2, розчинений в 1 л води з рН 7, знижує кислотність з 7 рН до 5 рН. Для 1 м2 землі достатньо 10 л розчину електроліту.

Будьте дуже обережні при роботі із сірчаною кислотою та електролітом! Ці речовини можуть спричинити серйозні хімічні опіки.

Спосіб № 8. Крейда

Метод складніший за попередні, але вважаю за потрібне згадати і його для повноти картини.

Вам знадобляться: дві повні столові ложки городнього ґрунту, п’ять столових ложок води кімнатної температури, одна чайна ложка крейди.

Все це добро засипають у пляшку, на шийку якої надягають напальчник (для шиття), попередньо позбавлений повітря. Пляшку поміщають у папір, щоб нагрівання від ваших рук не спотворило результати експерименту.

Якщо ґрунт на вашій ділянці має недостатньо вапна (тобто він кислий), то в процесі хімічної реакції в пляшці буде з’являтися вуглекислий газ. Він почне швидко заповнювати напальчник і той випростається. Якщо ґрунт має слабокислу реакцію, то напальчник випрямиться лише наполовину, при нейтральній – не розпрямиться зовсім.

Виноградний сік

Для цього необхідний натуральний виноградний сік. Магазинний сік теж можна використовувати, але реакція може бути дуже слабкою, тому що в такому соку майже немає натуральних компонентів, до того ж він розбавлений водою.

Проводимо дослідження в такий спосіб:

1. Налийте у склянку виноградного соку.
2. Зануріть у ємність із соком невеликої грудки землі.
3. Простежте за реакцією: якщо вона відсутня – грунт кислий, якщо ж з’явилася піна, бульбашки, сік поміняв свій колір – грунт лужний або нейтральний.

Бур’яни

Наступний спосіб є найбільш економічним, без фінансових вкладень та використання підручних засобів та інструментів. Цей метод вимагає лише вашої спостережливості та знання місцевої флори. Визначити рівень кислотності ґрунту на ділянці вам допоможуть бур’яни, які там ростуть:

• у кислому ґрунті ростуть такі рослини: хвощ польовий, подорожник, іван-да-мар’я, верес, волошка, перстач, м’ята польова, триколірна фіалка, папороть, кульбаба, осока, щавель, конюшина;
• у слабокислому грунті добре почуваються: люцерна, мокриця, горець, мучниця, реп’ях, польова гірчиця;
• лужний грунт віддають перевагу: гірчиця, цикорій, шавлія, будяко, чебрець, бадан;
• в нейтральному грунті ростуть: лобода, снить, берізка, мати-і-матчеха, деревій, кропива.

Однак не варто повністю покладатися на результати визначення кислотності землі таким способом, оскільки насіння бур’янів, що виростають, можуть бути випадково занесені вітром або птахами.

За допомогою розглянутих методів можна легко визначити рівень кислотності ґрунту та своєчасно створити рослинам найбільш сприятливі умови.

Що таке рН та її значення

Окислюють землю іони алюмінію та водню, тоді вона починає виявляти ознаки кислот у своєму складі. Чим більше іонів водню буде в ґрунті, тим кисліше він буде. Показники кислотності позначають терміном – рН, що означає десятковий ступінь зворотної величини рівня іонів водню (Н+) – від 0 до 14. Нейтральною є кислотність з показниками – рН 7.0, нижчою за нейтральну кислотність грунт буде кислим, вище нейтральним – він буде лужним. Отже, кислотність ґрунту – це водневі показники якості землі.

Важливо знати. За наявності в землі марганцю, заліза, міді та цинку вона буде кислою, а за наявності сірки, молібдену, кальцію та калію – лужної. Кисле середовище добре розчиняє залізо, цинк, бор, фосфор та марганець. Велике окиснення чи луження гальмує розвиток рослин.

Кожній культурі необхідні оптимальні значення кислотно-лужного балансу (рН) ґрунту , при яких вона найкраще розвиватиметься, цвістиме і плодоноситиме.

Класифікація кислих ґрунтів

Показники рН, які відносять до ґрунтів:

• найкислішим – 3,8 – 4,0;
• сильнокислим – 4,1 – 4,5;
• середньокислим – 4,6 – 5,0;
• слабокислим – 5,1 – 5,5;
• наближені до нейтрального ґрунту – 5,6 – 6,9.

Класифікація лужних ґрунтів

Показники рН, які відносять до ґрунтів:

• найбільш лужним – 11 – 14;
• сильнолужним – 10;
• лужним – 9;
• слаболужним – 8;
• нейтральним – 7.

Прилади

Крокують у ногу з часом садівники звикли довіряти технічним засобам. Ось і для визначення кислотності існує такий прилад – pH-метр для ґрунту.

Складається вимірник із щупа, який встромляється в землю та монітора, що відображає рівень pH-реакції. Вони можуть бути з’єднані жорстко або через гнучкий провідник. Усередині прилад, звичайно, влаштований складніше, але навіщо нам знати про будь-які аноди-катоди, нам важливий наочний результат.

Такі прилади для вимірювання кислотності ґрунту випускають нині багато виробників: і європейські, і китайські, і вітчизняні. Щоб не бути звинуваченими в рекламі, називати марки та відзначати їх моделі на краще чи гірше не станемо (та й не платять нам за це :)).

Які бувають ґрунти

Ґрунт вважається важливою складовою навколишнього світу та виконує величезну роль у житті всього живого на нашій планеті. Саме у ній відбувається взаємодія всіх верств Землі — водної, повітряної, підземної. Землі, з якими найчастіше працюють садівники, городники, агрономи, є такими:

• піщані;
• супіщані;
• суглинисті;
• глинисті;
• торф’яні.

Вдало зробити висадку рослин означає знати властивості грунту та способи нормалізації її властивостей правильною обробкою, внесенням необхідних мінеральних елементів і добрив.

Піщаний ґрунт

Це легкий тип ґрунту, який складається з пісочних зерен і маленької частини глинистих елементів. Вона добре пропускає воду і дуже пухка. Такий вид землі не вийде скомкати в грудку. Вона розсипається. Інші її властивості – велика повітропроникність, теплопровідність, легка перероблюваність. Родючості вносити в подібний ґрунт важко. Вони в ній не зупиняються, йдуть разом з водою в найглибші ґрунтові шари.

Подібні землі бідні і не дуже придатні для розведення культур. Але розводити садові дерева, а також моркву, цибулю та полуницю на ній дуже прийнятно. Для окультурення пісковика відмінно включати торф, перегній та глиняне борошно.

Супіщаний тип

Така земля найкраща за параметрами, схожа за вмістом на піщану, проте включає великий відсоток глинистих домішок. Якщо взяти в долоні трохи землі і стиснути її, то вийде грудка. Але він не щільно утримує форму. Властивості подібного ґрунту цінніші. Вона сильніше стримує вологу та мінеральні елементи, повітропроникна, не швидко висихає, краще розігрівається, легша в обробці. Вирощувати можете всі культури, якщо правильно удобрювати її. Методи нормалізації подібного ґрунту: внесення калійних та органічних родючості, мульчування, сидерація та відносно часто розпушування.

Суглинисті землі

Найкращий за показниками різновид землі, що називається ще суглинок. Включає максимальний процент живильних елементів. Вона добре зберігає вологу і має властивість розділяти її по товщі горизонту. Проста в обробці та тримає тепло. З подібного типу відмінно формується грудка і можна розкрутити “ковбаску”, але неможливо зігнути в кільце. Це особливий прийом у агрономії визначення механічного складу грунту. Цей ґрунт необхідно не покращувати, а лише утримувати його родючі якості, для чого виконують його мульчування і вселяють перегній при осінньому перекопуванні.

Грунт глиняний

Відсоток глинистих порід до 80%. Досить важка та ущільнена, важко вбирають воду, у вологому стані прилипає до взуття. Конструкція комковата. Якщо взяти грудку мокрого грунту, можна просто виліпити довгу ковбаску і звернути в кільце. При такому воно не потріскається і порветься.

Майже схожа на пластилін. Отже, характеристики її псуються: включає мало повітря, погано розігрівається і пропускає воду. Розвести на подібному ґрунті садово-городні культури важко.

Професійне оккультивування зможе допомогти стати і такому родючому. Для такого постійно вносять вапно, золу, компост, гній. Ретельне розпушування та мульчування точно також підуть на користь.

Визначення кислотності ґрунту в домашніх умовах за допомогою оцту та соди

Існує також швидкий спосіб у домашніх умовах визначити pH ґрунту. Для цього вам знадобиться оцет та харчова сода. Це не буде точним виміром, але воно дозволить приблизно визначити рівень pH ґрунту.

А ви знаєте що навіть бур’яни допомагають визначити кислотність ґрунту, як визначити по бур’янах приблизний pH ґрунту ми розповімо наступного разу.

Цей вимір полягає у відборі проб ґрунту в дві банки та їх заливанні водою (переважно дистильованою). Грунт повинен бути ретельно перемішаний, щоб створити каламутний розчин. Потім вилити харчову соду в одну банку і додати трохи оцту в іншу. Якщо після додавання соди розчин починає пінитися, це означає, що ґрунт кислотний. Однак, якщо після додавання оцту ви почуєте шипіння і з’являться бульбашки, це означає, що грунт є лужним. Якщо після додавання оцту та харчової соди реакції не буде, це означатиме, що ґрунт нейтральний.

Ось такі прості способи існують як дізнатися про кислотність грунту на ділянці народними засобами.

Перед посадкою плодових дерев вибираю їм вдалих «сусідів», щоб отримати багатий урожай та 100% приживаність

“Вже готую грядку під озимий часник” – розповідаю що роблю перед посадкою восени, щоб бути з урожаєм” пересаджую півонії щоб вони цвіли наступного року»Перець на грядці почорнів і зник»: розповідаю що стало причиною і як можна врятувати врожай»Потворні та деформовані томати не з’являться» — розповідаю причини та як їх усунути