Рецепти: “Паста”

Існує міф, що паста з’явилася в Європі завдяки Марко Поло. Він привіз цю незвичайну страву з Китаю. Проте знавці спростовують цю теорію. Вони стверджують, що дещо схоже з’явилося задовго до цього вояжу Марко Поло: ще в період неоліту. Люди навчилися вирощувати зернові і робити з них борошно. Тому виникнення пасти стало невідворотним. Перший рецепт був дуже простим: борошно змішували з водою, а коржики висушували під дією сонячних променів. Зовні така паста мало нагадувала сучасну. Дослідження вчених підтверджують, що готували її у вигляді широкої локшини. Саме вона стала праматір’ю лазаньї. Тоді пасту запікали в печі. Із приходом на територію Італії арабів місцеві кулінарні традиції зазнали кардинальних змін. Зокрема, локшина, доставлена ними у сушеному вигляді, стала родоначальницею пасти. Причому до неї додавали масу східних приправ за рецептом. Зараз ця традиція залишилася актуальною. Щоб приготувати пасту, необхідно приправити її сухофруктами, корицею та іншими спеціями.

Від традицій до сучасності: еволюція рецепта пасти

Суть слова “паста” – борошно, змішане з соусом. Готові вироби у давнину зберігали в сухому вигляді, тому ця смачна італійська страва стала досить популярною у 15 столітті, наприклад, у моряків. Згодом пасту стали спочатку запікати, а потім і варити. Хоча спершу замість води використовували для тодішніх спагеті молоко. Готову страву заправляли цукром, маслом, сиром. Іноді молоко замінювали овочевою чи м’ясною юшкою. Якщо раніше паста була винятково локшиноподібною, то через деякий час вона набула інших форм за рецептом. Селяни їли її руками, а ось для аристократів ця страва довго була недоступною. Люди з високим соціальним статусом не могли дозволити собі копирсатися руками в їжі. Але як тільки вигадали спеціальне приладдя – виделку, паста з’явилася на столах і в аристократів. Приблизно в той же час на територію Європи завезли томати. Проте оскільки вони належали до сімейства пасльонових, то їх спочатку вважали отрутою. Завдяки експериментам кулінарів поєднання пасти і соусу на основі томатів стало класичним рецептом.

Перший зафіксований рецепт пасти належить Мартіну Корно. Кажуть, що він датований 1000 роком. Корно був кулінарним віртуозом і працював у одного з патріархів католицької церкви. Цьому рецепту більше тисячі років. Згідно з ним, традиційну пасту потрібно приготувати, відварюючи на мигдалевому молоці, та приправляти солодкими корінцями.

Чи знаєте ви, що, за статистикою, один житель Італії з’їдає 26 кг макаронних виробів щорічно, тоді як американець споживає тільки 7 кг.

Особливості рецепта смачної сирої та сухої пасти

Зараз італійці виробляють пасту в величезних масштабах, задовольняючи потреби споживачів з усього світу. Її готують у сухому (secca) та сирому (fresco) вигляді. Виробники намагаються дотримуватися класичних італійських рецептів приготування. Сухі макарони готують із твердих сортів пшениці. Вони призначені для тривалого зберігання. Є також варіант рецепта пасти з використанням яєць і м’яких сортів пшениці. Форма сухому вигляду надається методом витискання (екструзії). Ці вироби піддаються спеціальній обробці, наприклад на макарони у вигляді трубок наносять борозенки для хорошого утримання соусу. Свіжа (чи сира) паста, як правило, застосовується того ж дня, коли її зробили. Вона повинна бути щільною, мати рівномірний колір та дещо шершаву текстуру. Причому процес приготування сирої пасти складніший, ніж сухої. Хоча смакові якості страв, виконаних обома способами вдома та в ресторані, практично нічим не відрізняються. Найкращими і найсмачнішими вважаються вироби з шершавою поверхнею і великою вагою при маленькому об’ємі. Таку пасту складно переварити.

Форми та види пасти

Ринок макаронних виробів на сьогодні містить приблизно 350 видів цього продукту. Їхній асортимент має класичні італійські вироби зі стандартною і нетрадиційною формою (наприклад, у вигляді велосипедних коліс). Зовнішній вигляд пасти може бути будь-яким. Усе залежить від вподобань споживача та його вміння приготувати спагеті та інші інгредієнти. Так, є паста у вигляді марки авто, Ейфелевої вежі чи вигляді чисел. Про деякі оригінальні форми видів пасти (спагеті, фарфале, фетучине тощо) та інших макаронних виробів ви зможете прочитати нижче, а також подивитися на них на фото.

• Acini di pepe у перекладі звучить як «маленька паста». Вона підходить для того, щоб приготувати супи чи салати.
• Agnolotti – паста з начинкою Зовні вона трохи нагадує вареники. Її тісто фарширується м’ясом, сиром чи шпинатом. Подавати таку пасту за рецептом потрібно разом із соусом.
• Alphabet (алфавіт) зроблена у формі букв. Цей вид італійських макаронів дуже популярний у молодих батьків. Бо з цікавою їжею і саме годування для малюка стає веселішим.
• Anellini має форму кілець і часто додається до салату чи в суп.
• Bucatini (букатині) українською звучить як «дірявий». Зовні така паста нагадує солому, а серед кулінарних “побратимів” вона нагадує спагеті. Поєднуються букатині з різноманітними соусами. Проте найбільше підходить для них італійська аматричіана з томатами та корейською морквою.
• Gigli, чи Campanelle (лілії, або кампанеле), виглядає як мініатюрні копії квітів – деталі можна побачити на фото. Для неї вважається чудовим м’ясний чи сирний соус густої консистенції. Додається до супів та салатів.
• Cannelloni (канелоні) схожі на великі трубки. Ця паста зроблена як основа для м’ясних та сирних начинок, а також для запікання із соусами. У готовому вигляді вона нагадує апетитні фаршировані млинці.
• Cappelletti (капелеті) – дрібна паста. Здебільшого містить у собі смачну начинку. Зовні вони нагадують невеликі пельмені. Подається разом із сиром чи зі спеціальним бульйоном або з соусом.
• Capellini (капеліні) перекладається як «волосинка». Дуже тонка (приблизно 1 мм) та довга паста. Є і тонші макарони під назвою “ді анджело” (“волосинка ангела”). Таку пасту добре комбінувати з соусом із ніжною структурою.
• Cavatappi (каватапі) в перекладі означає «штопор», оскільки макарони мають характерну форму. Завдяки цьому часто трапляються в італійських салатах. Добре поєднуються з легкими соусами.
• Conchiglie (конкільї), або мушля. Ця назва, напевно, відома багатьом. Проте, повірте, смак дійсно італійських виробів дуже відрізняється від звичного для нас. А завдяки формі, мушлі здатні утримувати великий об’єм соусу.
• Conchiglioni – великі черепашки молюска. Це така ж паста, як і мушля, тільки дещо збільшена – різницю добре видно на фото. Їхнє приготування починається з запікання під соусом і закінчується фаршируванням.
• Ditalini (диталіні) – наперсток. Паста з доволі дрібних трубок. Добре підходить для густого овочевого супу.
• Elbow macaroni (елбоу макароні), або ріжки. Трішки увігнуті повненькі трубочки. Це традиційний вид паст, який споживається з сиром. Також його використовують як інгредієнт для салату та запіканки.
• Farfalle (фарфале) – метелики. Ця форма виникла ще тоді, коли пасту робили власноруч. Готували її так: прямокутний шматочок тіста затискали посередині. Подають ці оригінальні макарони разом з овочами і томатним соусом.
• Fettuccine (фетучині) – стрічки. Більш звична для нас назва – локшина. Це стрічки тіста довжиною в 1 см. Спосіб приготування цього виду макаронів нагадує рецепт лінгвіне. Подають їх під рибним чи томатним соусом.
• Fideo (фідіо) – тонкі, трохи зігнуті нитки. Використовуються для супу, салату і як гарнір.
• Fusilli (фузилі) – фігурки у вигляді спіралі. Вони мають довжину приблизно 4 см. Є ще більші спіралі. Їх називають ротині. Такі макарони добре утримують соус, зокрема песто.
• Gemelli (джемелі) – близнюки. Паста має два компоненти – джгутики, переплетені між собою. Комбінується не тільки з рибними та м’ясними, але і з овочевими, вершковими соусами тощо.
• Gnocchi (ньокі) – галушки. Тісто для них, згідно з рецептом, готується з додаванням манної каші, картоплі, шпинату чи сиру. На стіл пасту подають разом із натертим сиром або томатним соусом.
• Lanterne (лантерне) – рибні макарони, краї яких дещо загнуті. Добре подавати з тягучими соусами.
• Lasagne (лазанья) – плоска, широка і дуже довга паста. Вона буває будь-яких розмірів із хвилястим і прямим краєм. Лазанью запікають таким же способом, як і торт. Вона виконує роль бісквіта. Крем замінюють овочами, сиром, м’ясом чи морепродуктами, поєднуючи їх із соусами “Болоньєз” і “Бешамель”. Лазанья найпопулярніша в італійців.
• Linguine (лінгвіні) – язички. Дуже схожі на спагеті. Хоча вони плоскіші та довші. Поєднують таку пасту з рибними і томатними соусами.
• Maccheroni (макароні). Такий вид пасти найбільше знайомий вітчизняним кулінарам. Він дав назву усім іншим класам макаронних виробів. Паста порожниста, тому соус потрапляє всередину і робить її сочнішою.
• Orecchiette (орек’єте) – вушка. Паста круглої форми не більше 2 см в діаметрі. Зовні вона нагадує смішні вушка. Таку пасту додають до салатів і супів. Із неї можна готувати, наприклад, гарніри.
• Orzo (орзо). На перший погляд така паста схожа на рис. Її додають до супів та салатів.
• Pappardelle (папарделе). Паста схожа з фетучині. Вона подається як запіканка та приправляється густими соусами.
• Pasta colorata (різнокольорова паста). Хоча кольоровим може бути будь-який варіант цієї страви. Обов’язкова умова – використовувати для зафарбовування натуральні барвники. Наприклад, сік шпинату дає насичений зелений відтінок, морква – помаранчевий, томати – червоний, буряк – рожевий. При цьому колір пасти ніяк не впливає на спосіб її приготування.
• Penne (пене). У перекладі з італійської – «перо». Паста у вигляді трубочок зі скошеними краями, наче у пер для письма. Вона має довжину не більше 4 см і ширину не більше 1 см. Пасту “Пене” доповнюють гарячими соусами. Схожі розміри також має манікоті (Manicotti). Вона застосовується в рецептах пасти як основа під різні начинки та запікається в печі чи в духовці.
• Radiatori (радіатори). Рельєфна паста з глибокими жолобками. Її комбінують із вершковими соусами. Пасту використовують для запіканок і салатів.
• Ravioli (равіолі). Така паста має квадратну форму і нагадує пельмені. Причому їхня відмінність не в формі, а в начинці. Усередину равіолі кладуть начинку не тільки м’ясну, але й рибну, сирну і навіть солодку шоколадну. Їх також відварюють і подають із гострими соусами. Проте смак равіолі не повинен перебивати начинку. Цю страву також можна запікати.
• Rigatoni (ригатоні). Паста у вигляді коротких трубочок із рифленою поверхнею. Вона має широкий отвір, тому добре насичується соусом. Ця паста не тільки використовується як самостійна страва, але й додається до салатів і запікається.
• Rocchetti (рочеті) – котушка. Дуже коротка паста. Вона чудово підходить для рагу, салатів використовується в рецепті як гарнір.
• Rotelle (коліщатка). Паста круглої форми з перемичками, які нагадують спиці колеса. Добре поєднується з густими соусами. Вони роблять пасту соковитішою і насиченішою завдяки незвичайній формі.
• Rotini (ротині). Паста у вигляді коротких спіральок. Раніше її виготовляли за допомогою обвивання навколо спеціальної спиці. Як тоді, так і зараз пасту подають із м’ясом та овочами.
• Spaghetti (спагеті) – міні-мотузки. Найвідоміший вид пасти. Товстіші варіанти називають спагетоні, тонші – спагетині. Особливо смачними вони стають із томатними соусами. Хоча кожен кухар готує їх по-своєму.
• Stelline (стеліні). Найменша паста у вигляді зірочки з отвором в центрі. Добре смакує в супах та салатах.
• Tagliatelle (тальятеле) – яєчна локшина. Плоска довга паста, схожа на фетучині. Завдяки пористій структурі добре утримує соус (для прикладу, рибний чи болоньєзе), а також маскарпоне.
• Tortellini (тортеліні). Макарони у вигляді кілець із начинкою – сиром чи овочами. Пасту подають у класичному варіанті з соусом або збризкують оливковою олією, посипають перцем, пармезаном чи часником. Тортеліні можна додавати до бульйону.
• Tortiglioni (тортильйоні). Короткі макарони у вигляді трубок середньої довжини. Вони поєднуються з простими соусами, згідно з більшістю рецептів.
• Tripoline (триполіні). Маленька паста у вигляді бантика. Готується окремо, а також у салатах та супах.
• Tubini (тубіні). Паста, виконана в формі трубочок середньої довжини. Її можна підсмажувати на пательні.
• Vermicelli (вермічеллі). У перекладі означає «черв’ячки». Зовні цей вид пасти нагадує спагеті, але вона дещо коротша та тонша. Поєднується з легкими соусами.
• Ziti (зиті). Вигнуті дугою короткі трубочки. Така паста застосовується для запіканок і салатів з густими соусами.

Технологія приготування пасти – розглядаємо детальні фото

Будь-який із перерахованих видів пасти готується за одним принципом. Він має назву «аль денте», що переводиться як «на зубок». Суть цього принципу в тому, щоб у серединці приготованих макаронів залишилась невелика затверділість. Його секрет полягає у використанні посуду великого об’єму для варіння. Це попереджує неприємну ситуацію із макаронами, які злиплися. Деякі кулінари з цією ж метою додають до спагеті оливкову олію. Хоча хороший кухар ніколи цього не зробить з тієї причини, що поверхня пасти вийде жирнішою і буде гірше взаємодіяти з соусом. Ще один секрет рецепта приготування цієї вишуканої страви полягає в тому, що кулінари не промивають макарони після варіння, що може “вбити” смак найкращих виробів.

Процес приготування пасти вдома: як правильно зварити спагеті та інші макаронні вироби

1. Заповніть каструлю водою. Розрахунок необхідного об’єму рідини за рецептом проходить так: на 1 літр потрібно 100 г сухих спагеті чи інших макаронних виробів.
2. Доведіть воду до кипіння, а потім посоліть її (на 1 літр – 1 ст. л солі без гірки).
3. Опустіть в окріп пасту та добре розмішайте. Це попередить прилипання макаронів. Свіжа паста вариться 3-5 хвилин, суха – 6-15 хвилин. В останньому випадку все залежить від товщини спагеті та інших макаронів.
4. За хвилину до завершення приготування дістаньте шматочок і перевірте його на готовність. Якщо в серединці є тоненькі білі крапочки чи лінія, паста приготувалася до стану аль денте.
5. Приготовлену пасту відкиньте на друшляк, додайте соус і подавайте на стіл.

Спеції та сир в рецепті смачної пасти

Традиційно до готових макаронів додають базилік. Він має приємний аромат та пікантний смак. Саме тому його так люблять італійські кулінари. Цікаво, що базилік краще рвати руками, а не різати металічним ножем. Особливо вдало він поєднується з часником. Як правило, італійці додають їх до соусів для спагеті. Причому відбувається це на фінальних етапах приготування. Так базилік зберігає смак і аромат. А без нього важко уявити хорошу пасту. Її також можна поєднувати з пармезаном. Цей сир має ледве вловимий аромат та яскравий приємний смак. Якщо в магазині не було пармезану, його варто приготувати самостійно вдома. 1 кілограм готового сиру можна зробити з 16 літрів молока. Максимально смачним він виходить у плавленому вигляді. Тому пармезаном посипають спагеті або інші види пасти.

Макарони покращують настрій

Як відомо, за хороше самопочуття та позитивний настрій у стресових ситуаціях відповідає гормон щастя – серотонін. Його кількість залежить від триптофану. Ця рідина відноситься до амінокислот. А вони не виробляються організмом і поступають разом із їжею. Щоб підвищити рівень серотоніну, потрібно збільшити споживання продуктів, у яких міститься триптофан. До такої їжі відносяться стручкові рослини, ананаси, насіння соняшника, шпинат, банани, індичка і, звичайно ж, смачні макаронні вироби. Отже, споживання пасти покращує самопочуття і дозволяє легше переносити стресові ситуації. Хоча в процесі варіння під дією високої температури частина корисних елементів втрачається. Зокрема, це вуглеводи, білок, фосфор та вітамін В1. Щоб збалансувати раціон, пасту потрібно поєднувати з їжею, яка містить білок. Споживання макаронних виробів з овочами та соусами підвищує їхні поживні властивості.

Їхня Величність Макарони

Любов італійців до макаронів безмежна. Саме тому в Римі був навіть створений Національний музей на 11 залів, присвячених цій страві (до речі, єдиний у світі). Там відвідувачі зможуть побачити оригінальні машини для виробництва макаронних виробів, а також відвідати бібліотеку з цінними кулінарними книгами з фото. Але це не все. Стіни музею прикрашені фото, на яких зображено спосіб, як приготувати макарони від самого початку (тобто вирощування пшениці) і до кінцевого результату (тобто готової страви). Тут же спеціально запрошеним гостям читають різноманітні лекції. Вони, звичайно ж, присвячені Їхній Величності Макаронам!

• Основні страви : ЛазаньяПастаРагуКотлетиПіцаПловРис, різотоМясоОвочіМлинці, оладки, сирникиОмлетГарніриКрупи
• Супи і бульйони : БорщГрибні супиЗ овочів і бобовихЗ птиціСупи з м’ясаСупи з рибиСупи-пюреСирні супи
• Випічка : ХлібПирогиПиріжкиКекси, мафіниПечивоЗапіканкиПаски
• Інше : Рецепти для пікнікаБутербродиСендвічі, гамбургериРецепти для мультиварки
• Салати : Італійські салатиЛітні салатиСвяткові салати
• Закуски : ПаштетДомашні заготовкиСоуси і заправки
• Пельмені та вареники : ВареникиПельмені
• Напої : ЛимонадиКава
• Десерти : МорозивоТорти

Паста

Що ми знаємо про Італію? Хтось знає про неї більше, хтось менше, а хтось зовсім без розуму від неї. Якщо деякі люди мріють про Італію, а інші ставляться до неї абсолютно байдуже, то все одно є одна річ, в якій вони напевно сходяться. Вони люблять італійську кухню. І пасту. Саме це слово згадується першим при згадці цієї спекотної країни. До того ж, пасту все пробували. Вона швидко і легко готується, і має безліч варіацій подачі і рецептів.

Складно знайти людину, яка б не любила пасту. Грубо кажучи, паста складається з двох частин. Це макарони і соус до них. Самі макаронні вироби самі по собі визнаються вчиненими. Любителям пасти найчастіше зовсім не важливо, з чим її подають: з сиром, сиром, морепродуктами, грибами або м’ясом. Від будь-якої страви вони отримують рівне задоволення.

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ПАСТИ: СПРАВЖНЯ ІТАЛІЙСЬКА ПАСТА

Паста, яка існувала спочатку, разюче відрізняється від тієї, яку сьогодні знаємо всі ми. Вона варилася дві години і після обов’язково посипалася сиром, солодкими спеціями, корицею або цукром. Спочатку, римляни створили свій прообраз пасти. Це були широкі смуги тонко розкачане тісто. А різноманітні форми макаронних виробів вже почали надавати в Середні століття.

Але появою пасти такою, яка вона на столах у сучасних сімей, люди зобов’язані саме арабам. Вони винайшли сушку, для того, щоб брати з собою макаронні вироби в подорожі ще напередодні 9-го в. н.е. Завдяки цьому, з домашньої кухні виробництво пасти перейшло на потік, і її почали поставляти в різні країни світу. Вона довго зберігалася, легко готувалася і тому набула широкого поширення по всіх континентах.

ВИДИ ПАСТИ: РЕЦЕПТИ ЛАЗАНЬЯ, СПАГЕТТІ І ПАСТА карбонара, Болоньєзе, ПРІМАВЕРА

Всі види пасти просто не злічити. Вона ідеально поєднується з будь-якими продуктами, підходить для вегетаріанського і дитячого меню, може подаватися з соусом або просто в гарячому вигляді з маслом. Її комбінують з м’ясом, зеленню, овочами і грибами, постійно винаходячи нові рецепти. Однак деякі види пасти традиційно вважаються класичними. це:

• Карбонара, з беконом, пармезаном і яєчним соусом
• Прімавера, з овочевим соусом
• Болоньєзе, з яловичим фаршем, часником і томатом
• Лазанья, з широких плоских листів

ПАСТА І СМАЧНІ РЕЦЕПТИ СОУСІВ З ФОТО: ЯК ВИБРАТИ пасту

Приготувати пасту не смачно практично неможливо! Головне, правильно вибрати самі макаронні вироби. Запам’ятайте, що справжня італійська паста виготовляється з борошна твердих сортів пшениць, дурум, і містить не менше 12 г білка на 100 г продукту. Це дуже важливо, тому що не дотримання цих стандартів може позначитися не тільки на зовнішньому вигляді і смак страви, але і на вашій фігурі.

Щоб приготувати смачну пасту, ви завжди можете скористатися рецептами на нашому сайті. Вони перевірені і містять всі необхідні підказки та поради щодо її приготування. До того ж, в моїх рецептах немає дорогих інгредієнтів і складних процесів, а значить, ви з легкістю зможете відтворити будь-який з них на своїй кухні!

Итальянская паста — виды макарон, рецепты, фото, история появления

Чаще всего, первое, о чем вспоминается при упоминании итальянской кухни – это, конечно же, пицца. За ней, почти без отрыва по популярности, следует паста. Давайте же узнаем, что представляет из себя это мега-популярное блюдо. История пасты намного более древняя, чем пиццы или томатного соуса, являющимися неотъемлемой частью итальянской традиционной кухни.

История появления

По одной из легенд пасту в Европу привез венецианский купец Марко Поло из своего путешествия в Китай, однако историки опровергают эту версию.

Исследователи считают, что история появления пасты уходит далеко к неолиту. Именно тогда, когда люди научились выращивать злаковые, а чуть позже и перетирать злаки в муку, появление макарон стало лишь делом времени. Первая паста представляла собой всего лишь муку, смешанную с водой и высушенную на солнце. По внешнему виду она, конечно же, очень сильно отличалась от современной.

Исторические раскопки нашли подтверждение того, что где-то в первом веке из пшеницы твердых сортов изготавливалась широкая лапша, которую называли lagane. Оттуда и появилось название современной лазаньи. В то время такая лапша не отваривалась, а запекалась в печах. И так продолжалось на протяжении нескольких веков.

Примерно в восьмом веке, во время вторжения в Европу, арабы оказали очень сильное влияние на кухню Италии. Сушеная лапша, привезенная ими на Сицилию, и стала основным родоначальником пасты. В оригинальном блюде в тесто добавлялось очень много восточных специй. Может быть, именно поэтому на Сицилии до сих пор существует традиция добавлять в тесто для пасты корицу, изюм и другие специи.

Новый продукт оказался настолько хорош для климата Италии, что очень быстро распространился с острова на материк.

Эволюция приготовления пасты

Слово pasta, в переводе с древнегреческого, обозначает – «мука, смешанная с соусом». В качестве названия блюда, это слово стало употребляться где-то в начале 14 века.

В это время блюдо уже распространилось по всему полуострову. К 15 веку сухие макаронные изделия приобрели еще большую популярность из-за возможности длительного хранения. По этой же причине паста стала желанным блюдом путешественников и моряков. А новые географические открытия помогли ей распространиться по всему миру.

Стали совершенствоваться и способы приготовления пасты. Теперь она не только запекалась, но и отваривалась. Кроме лапшевидной, паста начала приобретать самые разнообразные формы. Важным этапом в истории развития пасты считается 18 век. До этого времени макароны были едой простолюдинов, которые ели их руками. Примерно как плов на Востоке. Аристократы же, несмотря на отличный вкус, не могли позволить себе копаться в еде руками. Но все изменилось, когда при дворе неаполитанского короля была изобретена вилка. Четырехзубый столовый прибор позволял элегантно накрутить пасту и отправить ее в рот, не испачкав при этом руки.

Если в начале эволюции тесто для пасты замешивалось ногами, то к 19 веку все сильно изменилось. Для увеличения объемов производства и сокращения затрат на человеческий труд, итальянский инженер Чезаре Спадаччини изобретает механическую машину, имитирующую движения ног. Это был настоящий прорыв в истории макаронных изделий. Массовое производство стало более удобным и гигиеничным.

Первые рецепты приготовления пасты нашими предками кардинально отличались от современности. Даже после того, как вместо запекания пасту стали отваривать, делали это в молоке, заправляя его маслом, сахаром и сыром.

Иногда вместо молока использовали бульон. И лишь в начале 19 века кулинарная революция отделила сладкие блюда от соленых, и помогла пасте встретиться с соусами.

Несмотря на то, что помидоры попали в Европу сразу после открытия Америки, прошло очень много времени, прежде чем они стали употребляться в пищу. Ведь томаты – это пасленовое семейство. А то, что пасленовые ядовиты, считалось вплоть до середины 19 века.

Именно в это время нашелся кулинар, рискнувший добавить томаты при приготовлении пасты. После этого использование томатов в кулинарии стало повсеместным, а сочетание пасты и томатного соуса – классическим.

Самый первый рецепт пасты

Автором первого задокументированного рецепта приготовления пасты является Мартин Корно. Он был настоящим мастером на своей кухне и работал на очень уважаемого патриарха католической церкви. Книга, в которой более тысячи лет назад был опубликован уникальный рецепт, называлась «Искусство приготовления сицилийских макарон и вермишели». Согласно средневековому рецепту, пасту следовало варить на миндальном молоке и заправлять сладкими кореньями.

Согласно статистическим данным, средний итальянец съедает за год около 26 кг макаронных изделий. Италия по этому показателю легко обгоняет любую другую страну мира. Например, средний американец съедает за год всего лишь около 7 кг макарон. Однако возможности страны при выращивании качественной пшеницы твердых сортов не могут в полной мере удовлетворить любовь итальянцев к этому замечательному продукту. В связи с этим Италия вынуждена импортировать дополнительное количество зерна для изготовления национального продукта.

В настоящее время итальянская промышленность производит пасту как в сухом (secca), так и в сыром (fresco) виде. Одной из проблем стала возможность в полном объеме удовлетворить как местный, так и мировой спрос. Но, несмотря на массовость и повсеместность, итальянский продукт до сих пор изготавливается с сохранением вековых традиций, которые гарантируют его превосходное качество.

Сухая паста

Сухая паста – это макароны, высушенные с целью длительного хранения.

Классическая итальянская паста изготавливается только из пшеницы твердых сортов и воды.

Крупнейшие производители пасты обязательно придерживаются этого золотого правила. Однако не менее широко встречается и сухая паста, изготовленная из мягких сортов с добавлением яиц. Секретными же составляющими, которые придают итальянской пасте неповторимый вкус, являются процесс их выдавливания или экструзии и способ сушки.

Любая итальянская паста, а особенно более сложные формы, идеальна для захвата и удерживания соусов на своей поверхности.

Почти все трубчатые изделия для этой цели имеют бороды на поверхности. Именно они создаются во время выдавливания теста через насадку. После выдавливания и нарезки, паста сушится при определенной температуре.

В этом аспекте классический итальянский способ сушки выигрывает у массового производства по получаемым впоследствии вкусовым качествам. Промышленная сушка происходит при очень высокой температуре для сокращения времени изготовления. При традиционном методе сушка производится при более низкой температуре, но может продолжаться до 50 часов. Готовая паста фасуется в фирменную упаковку.

Свежая паста

Если разобраться, то любая паста рождается свежей. И лишь малая часть полученного продукта сразу попадает на кухню. Свежую пасту необходимо использовать в день изготовления, чтобы не потерять свои вкусовые качества. Приготовление свежего продукта требует большего внимания, чем сухого, но при этом считается предметом особой гордости. На самом деле сухая паста ничем не хуже свежей. Просто используют их в разных ситуациях.

Как выбрать правильную пасту?

Какую бы пасту Вы не предпочитали, свежую или сухую, при ее выборе стоит ориентироваться на хорошо зарекомендовавшие себя бренды. Именно они используют лучшие качественные ингредиенты.

Классическая сухая паста изготавливается из муки пшеницы твердых сортов. При выборе отдавайте предпочтение шероховатым изделиям, именно они будут хорошо удерживать соус. Еще одним показателем хорошего качества служит небольшой объем продукта при большой массе. Именно такие изделия сложно переварить, так они плохо развариваются. Остановив свой выбор на свежей пасте, стоит обратить внимание и на внешний вид и на дату изготовления, указанную на упаковке. Такие макароны должны быть плотными, иметь приятную текстуру и цвет. Во многих итальянских пекарнях продается свежая паста собственного производства. Такой вариант всегда намного лучше покупки в супермаркете. К тому же Вы сможете узнать секрет приготовления хорошего соуса по семейному рецепту.

Не стоит забывать, что приобретая продукт массового дешевого производства, можно очень легко лишиться вкусного обеда или ужина.

Формы и виды пасты

Сегодня на рынке представлено более 350 видов различных форм макаронных изделий. Причем их удивительное разнообразие может варьироваться от классических трубочек до теннисных ракеток. Почти любое значимое событие в мире может подсказать изготовителям пасты новую форму. Например, существует паста в мире марок автомобилей, букв алфавита и Эйфелевой башни. О некоторых формах мы хотим рассказать Вам поподробнее в нашем фото справочнике:

Acini di pepe или зерна перца
Как можно понять из названия, это очень маленькая паста. В основном используется в салатах или супах.

Agnolotti – аньолотти.

Это маленькая паста с начинкой. Небольшие кусочки теста могут быть нафаршированы шпинатом или сыром или мясом. По внешнему виду напоминает варенички. Подается обязательно с соусом.

Alphabet –алфавит.

Как говорит нам название, это маленькие буквы из теста. Особенно популярны среди детей. Ведь с такой пастой обед становится намного интереснее.

Anellini – анеллини.

Небольшая паста в виде миниатюрных колечек. Используется в качестве добавки к салатам и супам.

Bucatini – букатини.

В переводе с итальянского «bucato» означает дырявый. Эта длинные макароны внешне похожие на соломинку. Идеальным соусом к букатини считается аматричиана с корейкой и помидорами. Хотя с другими соусами она не менее вкусная.

Campanelle или gigli – кампанелле или лилии.

Короткая цветочная паста похожая на маленькие колокольчики или лилии. Подается с густыми сырными или мясными соусами. Может использоваться в салатах и супах.

Cannelloni – каннеллони.

Паста, напоминающая по виду большие трубки. Предназначена для фаршировки мясом или сыром и запекания с соусом. После приготовления становятся похожи на фаршированные блинчики.

Cappelletti – капеллети.

Небольшая паста, чаще всего с начинкой , но может быть и без нее. По внешнему виду похожи на шапочки или маленькие пельмени. Подают их с или с бульоном, или с соусом, или просто с сыром.

Capellini – капеллини.

Длинная и очень-очень тонкая (около 1 мм) паста. В переводе с итальянского «capellinо» — это волосок. Кроме того, существует паста еще тоньше. Она называется капели ди анджело, что значит волос ангела. Эти макароны принято подавать с легкими нежными соусами.

Cavatappi – каватаппи , что значит штопор.

Эта веселая паста похожа на завитки штопора. Она отлично сочетается с простыми соусами. А благодаря своей форме она находит свое применение в салатах.

Conchiglie – конкильи, что значит раковина моллюска или просто ракушка.

Знакомое название, не правда ли? Но то, насколько отличается вкус настоящих итальянских конкильи от обычных макарон, мы уверены, Вы обязательно почувствуете. Благодаря своей форме, они отлично удерживают любые соусы.

Conchiglioni – большие ракушки.

Такие же ракушки, но намного крупнее, называются конкильони. Их используют для фарширования и запекания под соусом.

Ditalini – диталини, что значит наперсток.

Это маленькая паста в виде очень коротких трубочек. Используются в густых супах и похлебках с овощами.

Elbow macaroni – элбоу макарони (рожки).

Макароны в виде небольших полых трубочек слегка изогнутых. Традиционно используются для приготовления макарон с сыром. Могут использоваться для запеканок и салатов.

Farfalle – фарфалле, что значит бабочки.

Паста формы, которая напоминает также бантики, появилась примерно в 16 веке. В то время их делали вручную. Для этого тесто, нарезанное прямоугольниками сжимали посерединке каждого. Подаются бантики фарфалле с яркими томатными соусами и овощами.

Fettuccine – Феттуччине, что значит ленточки.

Такую пасту по другому называют лапша. Она представляет собой длинные тонкие полоски шириной 1 см. Феттуччине готовят так же как лингвине. Подают ленточки с томатными или рыбными соусами.

Fideo – фидио.

Макароны в виде тонких слегка изогнутых нитей. Может использоваться как супах, салатах, так и во вторых блюдах.

Fusilli – фузилли.

Часто также называемые фузилини – это фигурная паста длиной 4 см в виде спирали. Более крупные и более загнутые спирали называются ротини. Изгибы спиралей отлично держат соус. Лучше всего сочетается с соусом песто (pesto).

Gemelli – джемелли, что значит близнецы.

Макароны в виде двух жгутиков близнецов перевитых друг с другом. С этой пастой сочетаются как мясные и рыбные, так и сливочные и овощные соусы.

Gnocchi – ньокки или маленькие клецки.

Изготавливаются из теста с манкой, шпинатом, картофелем или сыром. Подаются к столу с томатным соусом и тертым сыром.

Lanterne – лантерне.

Небольшие кусочки этой ребристой пасты, загнутые по краям, идеально сочетаются с самыми густыми соусами.

Lasagne – лазанья.

Широкая, плоская и длинная паста. Тонкие пластины бывают разных размеров. Кроме того, отличаются прямыми или волнистыми краями. Лазанья предназначена для запекания в форме, наподобие торта, выполняя роль бисквита. Вместо крема прослаивается различными начинками (мясными, сырными, овощными, морепродукты) и соусами (бешамель, болоньез). Считается одним из самых популярных видов пасты в Италии.

Linguine – лингвини, что значит язычки.

Макароны сильно похожие на толстые спагетти, но более длинная и сплющенная. Подается с томатными или рыбными соусами.

Maccheroni – макарони.

Эта паста является наверное самым первым представителем семейства макарон в нашей стране. И именно эта паста дала название всему классу макаронных изделий. Полости внутри макарон позволяют легким соусам попадать внутрь и становиться сочными.

Orecchiette – ореккьете или ушки.

Небольшая круглая паста, диаметром не более 2 см, внешне похожая на симпатичные ушки. Ее добавляют в супы и салаты или же готовят как самостоятельное блюдо.

Orzo – орзо.

Необычная паста по размеру и форме напоминающая обыкновенный рис. Чаще всего добавляется в салаты и супы.

Pappardelle – папарделле.

Очень широкая и длинная паста, напоминающая феттуччине. Подается с густыми соусами или в качестве запеканки.

Pasta colorata – цветная паста.

Цветной может быть практически любая паста. Причем для окрашивания используются лишь натуральные ингредиенты. Такие как шпинат для зеленого цвета, помидоры для красного, тыква и морковь для оранжевого, свекла для розового. Полученный цвет никак не влияет на способ приготовления пасты.

Penne – пене.

Макароны в виде трубочек со скошенными краями, внешне похожими перья для письма. Ведь в переводе с итальянского «penna» означает именно «перо». Паста по длине не превышает 4, а по ширине 1 см. Подается пене с густыми горячими соусами. Очень похожи на пене, но длиннее и шире маникотти (Manicotti). Они используются фаршированными разнообразными начинками и запеченными в форме.

Radiatori – радиаторы.

Гофрированная паста с глубокими желобками. Хорошо сочетается со сливочными соусами. Может использоваться в запеканках и салатах.

Паста по внешнему виду очень похожа на наши пельмени, только квадратные. Основным отличием является не форма, а начинка. Она может быть как мясной, так и рыбной или сырной или даже шоколадной. Равиоли отваривают до полной готовности и подают с простыми соусами, не перебивающими вкус оригинальной начинки. Могут также использоваться для запекания.

Rigatoni – ригатони.

Макароны в виде коротких трубочек с рифленой поверхностью. Благодаря широкому отверстию, прекрасно удерживает соус на поверхности. Кроме самостоятельного блюда может использоваться в салатах и запеканках.

Rocchetti – рочетти или катушка.

Короткая необычная паста, нашедшая применение в рагу, салатах или как самостоятельное блюдо.

Rotelle – колесики.

Круглая паста в виде маленьких колес со спицами. Отлично сочетается с густыми соусами, удерживая их внутри.

Rotini – ротини или спиральки.

Паста в виде небольших коротких пружинок. Раньше такие макароны изготавливалась путем обвивания полосочек теста вокруг спицы. Подаются к столу с начинками из мяса и овощей.

Spaghetti – спагетти или маленькие веревки.

Самый распространенный вид пасты. Если потолще, то называется спагетони, если же потоньше – то спагеттини. Особенно хороши на вкус с томатными соусами. Но вариантов приготовления и подачи бесчисленное множество.

Stelline – стеллини.

Самая маленькая паста в виде пятиугольной звездочки с отверстием в центре. Обычно используется в салатах и супах.

Tagliatelle – тальятелле или яичная лапша.

Длинная и плоская паста, похожая на фетучини, но уже. Хорошо удерживает соусы, благодаря пористой структуре. Сочетается с маскарпоне, болоньезе или пикантными рыбными соусами.

Tortellini – тортеллини.

Круглая паста в виде колечек с начинкой. Начинка может быть сырной или овощной. Кроме классической подачи с соусами, может подаваться сбрызнутая оливковым маслом и посыпанная перцем, чесноком и пармезаном. Можно также подавать к столу тортеллини в бульоне.

Tortiglioni – тортильони.

Короткие макароны в виде трубочек среднего размера. Подается с простыми соусами.

Tripoline – триполини.

Маленькая паста в виде галстука бабочки. Используется в салатах, супах или отдельно с простыми соусами.

Tubini – тубини.

Паста в виде простых трубочек среднего размера. Отличается возможностью приготовления с помощью быстрого обжаривания.

Vermicelli – вермичелли.

В переводе с итальянского «Vermicelli » означает «червячки.» По внешнему виду похожа на классические спагетти, но тоньше и короче. Подается с легкими соусами.

Ziti – зити.

Паста в виде коротких трубочек, изогнутых дугой. Похожа на elbow macaroni, но длиннее и шире. Используют в запеканках и салатах с густыми соусами.

Приготовление

Даже самую высококачественную пасту нужно уметь правильно приготовить. Самым популярным вариантом приготовления макарон во всем мире считается варка до состояния «аль денте», что означает «на зубок». При этом самая серединка пасты сохраняет небольшую твердость.

Одним из секретов приготовления является использование посуды больших объемов. Это помогает удержать макароны от слипания. Некоторые хозяйки для этих целей добавляют в воду оливковое масло. Однако итальянский шеф-повар никогда не сделает так, из-за ухудшения взаимодействия поверхности пасты с соусом.

Другой секрет приготовления – никогда не промывайте макароны после варки. Эта простая процедура способна убить вкус даже самого лучшего изделия.

Итак, основные действия для приготовления правильной пасты:

1. Заполнить кастрюлю водой из расчета один литр на каждые 100 грамм сухого продукта и довести до кипения;
2. Добавить в кипящую воду соли из расчета одной столовой ложки без горки на литр воды;
3. Опустить в кипящую воду сухую пасту и хорошо размешать, во избежание прилипания ко дну и слипания между собой;
4. За одну минуту до окончания полного времени приготовления, извлечь кусочек и проверить его на готовность;
5. Свежая паста варится до готовности 3-5 минут, а сухая из твердой пшеницы готовится от шести до пятнадцати минут в зависимости от толщины;
6. Если в серединке разломанной пасты можно увидеть тоненькую белую точку или линию, значит она приготовилась до состояния аль денте;
7. Готовую пасту необходимо быстро откинуть на дуршлаг, добавить соус и подавать к столу.

Приправы

Незаменимой приправой и неотъемлемой частью в процессе приготовления пасты является базилик. Он отличается пикантным вкусом и сильным ароматом. Именно поэтому он так часто используется в итальянской кухне. Кроме того добавление небольшого количества чеснока придает блюдам с базиликом особенно прекрасный вкус. В основном, итальянские повара используют базилик при приготовлении соусов, без которых сложно представить настоящую итальянскую пасту. Важно при использовании базилика в кулинарии не резать его ножом, а рвать руками и добавлять в блюдо в самом конце. При этом приправа сохраняет максимум вкусовых и ароматических свойств.

Сыр пармезан – это лучший сорт итальянского сыра для лучшего блюда итальянской кухни. Сыр имеет интенсивный пряный вкус и очень тонкий аромат. Для приготовления одного килограмма пармезана необходимо 16 литров цельного молока. Максимально вкус сыра раскрывается при плавлении под действием температуры. Поэтому чаще всего пармезаном посыпают уже готовое горячее блюдо.

А сейчас мы хотим представить Вашему вниманию один из классических итальянских рецептов приготовления пасты.

Римские буккатини (рецепт на 6 порций)

Для приготовления этого блюда Вам понадобятся следующие ингредиенты:

• Паста-спагетти – 600 гр.
• Спелые помидоры – 800 гр.
• Сыр моцарелла – 200 гр.
• Красный лук – 2 шт.
• Зеленые оливки – 3 столовые ложки
• Каперсы – 2 столовые ложки
• Листья душицы (свежие) – 10-12 шт.
• Зелень петрушки (измельченная) – 2 столовые ложки
• Чеснок – 2 зубчика
• Оливковое масло – 90 гр.
• Сыр пармезан – по вкусу
• Соль
• Перец

Нарезать моццареллу и лук тонкими ломтиками. Крупно покрошить оливки. Помидоры очистить от кожуры и семян и измельчить блендером с листьями душицы. Чеснок очистить и расплющить широкой стороной ножа. В отдельной миске смешать подготовленные овощи и сыр. Полученную смесь посолить, поперчить, заправить оливковым маслом и перемешать. Соус готов.

Тем временем необходимо правильно отварить пасту. По готовности отбросить ее на дуршлаг и добавить к полученному соусу. Аккуратно перемешивая, срочно подавайте к столу. Любители могут дополнить готовое блюдо тертым пармезаном.

Приятного Вам аппетита!

И в заключении хотелось бы поделиться несколькими интересными фактами из жизни макарон.

Макароны для улучшения настроения

Серотонин или гормон счастья – это нейромедиатор, отвечающий за наше самочувствие и помогающий преодолевать стрессы. Непосредственное влияние на его концентрацию в организме оказывает триптофан. Триптофан принадлежит к аминокислотам, которые не могут быть выработаны организмом самостоятельно, а должны поступать вместе с едой.

Чтобы увеличить уровень серотонина необходимо в первую очередь увеличить потребление продуктов, содержащих триптофан. К ним относятся спаржа и другие стручковые растения, семена подсолнечника, ананас, бананы, шпинат, индейка и, «барабанная дробь», макароны. Следовательно, употребляя макаронные изделия (желательно из твердых сортов пшеницы) мы улучшаем самочувствие и легче переносим стрессы.

Питательная ценность макарон

Традиционная порция пасты (100гр.) состоит из: 75% сложных углеводов, 12% белка, 3% волокна, витаминов В1, В2 и РР и минеральных солей. В процессе варки часть питательных веществ уходят в воду, а часть разлагаются под действием высокой температуры. В основном – это углеводы, белок, витамин В1 и фосфор. Учитывая же факт аминокислотной разбалансированности белка, содержащегося в макаронах, оптимально употреблять макароны совместно с продуктами, содержащими другой белок для увеличения пищевой ценности продукта. Именно поэтому употребление пасты с овощами и соусами существенно поднимает питательную ценность макаронных изделий.

Музей пасты в Парме

В Парме по адресу Strada Giarola, 11 находится единственный в мире музей макарон. В залах национального музея пасты расположены оригинальные машины, которые использовались для производства макарон. На стенах висят фотографии, изображающие процесс изготовления макарон от выращивания пшеницы до конечного продукта. В отдельном зале для специально приглашенных гостей проходят семинары на тему искусства производства и использования макарон, например, в диетологии. Еще в музее расположена библиотека с бесценными кулинарными рецептами.

Официальный сайт музея пасты: pasta.museidelcibo.it

Італійська паста – види, рецепти і гастрономічний смак

Всім привіт! Завжди з надією дивилася кулінарні телепередачі, особливо італійські, де кухар готував неймовірно красиву і, я впевнена, шалено смачну пасту. У цей момент в мені прокинувся інтерес до цього чудового блюда. Чомусь мені здавалося, що «паста» – це соус J дивна я жінка. Покопавшись в інтернеті, я почала знайомство з італійською пастою і розповім трохи вам про походження цього смакового божевілля.

Зміст:

Історія походження пасти

Історія появи пасти йде далеко до неоліту. Саме тоді, коли люди навчилися вирощувати злакові, а трохи пізніше і перетирати злаки в борошно, поява пасти стала лише справою часу. Перша паста була всього лише борошно, змішане з водою і висушене на сонці. Історичні розкопки знайшли підтвердження того, що десь в першому столітті з пшениці твердих сортів виготовлялася широка локшина, яку називали lagane. Звідти і з’явилася назва сучасної лазаньї. У той час така локшина не відварювалася, а запікалася в печах. І так тривало протягом кількох століть.

Приблизно в восьмому столітті, під час вторгнення в Європу, араби зробили дуже сильний вплив на кухню Італії. Сушена локшина, привезена ними на Сицилію, і стала основним родоначальником пасти. В оригінальному блюді в тісто додавалося дуже багато східних спецій. Можливо, саме тому на Сицилії до сих пір існує традиція додавати в тісто для пасти корицю, родзинки та інші спеції.

Традиційно словом «паста» позначають так звані макаронні вироби, які готують із суміші пшеничного борошна і води (або борошна, води і яєць), а також страви з цих виробів. Нещодавно стала популярна паста з екзотичних видів борошна: нутового, гречаного, житнього, ячмінного та полбенного, а також з пшеничного борошна грубого помелу і з висівками. Важливо відзначити, що численні види східної локшини в поняття «паста» не включаються: в технологічному сенсі вони, звичайно, до пасти близькі, але в культурному – абсолютно немає.

Розрізняють пасту свіжу і суху, яєчну і приготовлену на воді, великого та дрібного формату, а також пасту кольорову (підфарбовану, наприклад, шпинатом, морквою, буряком, чорнилом каракатиці, шафраном), пасту рігате (тобто рифлену) і пасту з начинкою.

Якщо раніше суху пасту виробляли промислово, а свіжу – виключно вдома і в невеликих ресторанчиках, то з 70-х років минулого століття було налагоджено промислове виробництво і свіжої пасти, так що і цей критерій, «фабрична – домашня», став ненадійним. Існує досить невелике число загальноітальянських і навіть загальносвітових видів пасти, а також величезна кількість видів, характерних для окремих областей Італії. Деякі види регіональної пасти – предмет особливої ​​гордості всіх італійців.

Види пасти

Існує шість основних видів макаронів: довгі, короткі, фігурні, макарони для запікання, для супів і для начинки.

До довгих макаронів відносять:

• Капелліні – довга і дуже тонка паста товщиною 1 мм.
• Вермішель – тонка паста до 2 мм завтовшки.
• Спагеті – найвідоміша тонка паста, відрізняється довжиною до 50 см.
• Лінгуіне – довга, тонка, трохи сплющена паста.
• Фетучіні – довгі, плоскі макарони, сплетені в «гнізда».
• Тальятелле – такі ж «гнізда», як і фетучіні, але трохи ширші.
• Паппарделле – довга паста шириною 12-13 мм, також сплетена в «гнізда».

Короткі макарони:

• Фузилли – паста у вигляді маленьких спіральок.
• Джірандоле – спіральки за розміром менші і тонші, ніж фузіллі.
• Пенне – коротка паста з косими зрізами по діагоналі діаметром 8-10 мм.
• Тортеліні – коротка паста з ребристою поверхнею і прямими зрізами.
• Маккероні – паста у вигляді витягнутих і трохи зігнутих трубок.

Фігурні макарони:

• Фарфалле – невеликі макарони, що нагадують бантики або метеликів.
• Конкільє – паста у вигляді черепашок.

Макарони для запікання:

• Каннеллоні – трубочки до 30 мм завширшки і довжиною до 10 см. Макарони наповнюють начинкою і запікають.
• Лазанья – її використовують для приготування знаменитого італійського блюда, чергуючи листи тіста з начинкою.

Дрібні макарони для супів:

Для приготування супів з пастою використовують дрібні макарони у формі зірочок, кілець або маленьких ниток.

Макарони для начинки:

• Равіолі – аналог пельменів і вареників. Равіолі можуть бути як несолодкі, так і десертні, з начинкою з ягід або фруктів.
• Тортелліні – італійські пельмені з начинкою з м’яса, овочів або сиру.
• тортелліні.

Основні правила приготування італійської пасти

• Заповнити каструлю водою з розрахунку один літр на кожні 100 грам сухого продукту і довести до кипіння;
• Додати в киплячу воду солі з розрахунку однієї столової ложки без гірки на літр води;
• Опустити в киплячу воду суху пасту і добре розмішати, щоб уникнути прилипання до дна і злипання між собою;
• За одну хвилину до закінчення повного часу приготування, витягти шматочок і перевірити його на готовність;
• Свіжа паста вариться до готовності 3-5 хвилин;
• Для пасти використовуйте тільки макаронні вироби, виготовлені з з твердих сортів пшениці durum
• Суха паста з твердої пшениці готується від шести до п’ятнадцяти хвилин в залежності від товщини;
• Якщо в серединці зламаної пасти можна побачити тоненьку білу точку або лінію, значить вона приготувалася до стану аль денте;
• Готову пасту необхідно швидко відкинути на друшляк, додати соус і подавати до столу.
• Якщо рецепт приготування пасти передбачає використання помідор, видаліть з них шкірку, попередньо обдавши окропом.

Рецепти італійської пасти

А зараз я познайомлю вас з одним з класичних італійських рецептів приготування пасти.

Римські букатіні

Для приготування цієї пасти нам знадобиться:

• Паста-спагетті – 600 гр;
• Стиглі помідори – 800 гр;
• Сир моцарелла – 200 гр;
• Червона цибуля – 2 шт;
• Зелені оливки – 3 столові ложки;
• Каперси – 2 столові ложки;
• Листя орегано (свіже) – 10-12 шт;
• Зелень петрушки (подрібнена) – 2 столові ложки;
• Часник – 2 зубчики;
• Оливкова олія – ​​90 гр;
• Сир пармезан – за смаком;
• Сіль, перець – за смаком.

Нарізаємо моцареллу і червону цибулю тонкими скибочками. Оливки необхідно покришити, але досить крупно. Помідорчики очищаємо від шкірки і насіння (ми пам’ятаємо, як це зробити з вищеописаних порад), подрібнюємо в блендері разом з листям орегано. Часник очищаємо, розплющуємо широкою стороною ножа і дрібно рубаємо. Всі підготовлені овочі: помідори з орегано, цибуля, каперси, оливки і часник змішуємо в окремому посуді. Обов’язково посолити, поперчити і заправити оливковою олією. Наш соус готовий!

Тим часом, пасту відварюємо (знову ж нагадую, вище є рекомендації, як правильно відварити пасту). Відкидаємо готову пасту на друшляк, заправляємо нашим смачним соусом і дуже швидко все подаємо до столу. Любителі можуть доповнити готову страву тертим пармезаном.

Паста із соусом Болоньєзе

Спагеті Болоньєзе – це, мабуть, одне з найзнаменитіших італійських страв! У багатьох кулінарних книгах дається рада готувати соус Болоньєзе близько 3 годин. У будні дні не кожен може собі дозволити витратити таку кількість часу на приготування їжі, тому я знайшла досить швидкий, але не менш смачний варіант.

• сіль, перець, орегано, базилік – за смаком;
• петрушка;
• сир пармезан – за смаком;
• м’ясний фарш – 600 г;
• болгарський перець – 2 шт;
• помідори у власному соку – 500 г;
• оливкова олія;
• спагетті – 250 г;
• цибуля ріпчаста – 1 шт;
• часник – 2 зубчики.

Лук з часником дуже дрібно рубаємо і обсмажуємо на оливковій олії близько 3-5 хвилин. До нашої цибульки з часником додаємо фарш і обсмажуємо ще 10 хвилин. Перець ріжемо кубиком, помідорчики подрібнюємо в блендері, разом з соком, і все відправляємо до нашого фаршу. Не забуваємо посолити, поперчити, приправити орегано, базиліком і тушкуємо ще близько 15-20 хвилин. Спагеті відварюємо в підсоленому окропі майже до готовності, відкидаємо на друшляк і перекладаємо в каструлю з соусом. Прогріваємо пасту, інтенсивно перемішуючи, на максимальному вогні протягом 30 секунд, розкладаємо по тарілках і відразу ж подаємо до столу, посипавши пармезаном. Паста «Болоньєзе» виходить неймовірно смачна.

В оригінальному ж рецепті, рекомендується соус тушкувати, періодично помішуючи 2-3 години, поки він не увариться. Я пробувала обидва варіанти соусу Болоньєзе і скажу вам, що швидкий рецепт ні в чому не програє класичногому.

Паста із соусом Карбонара

Кажуть, що паста Карбонара (або як її часто в народі називають спагетті Карбонара) отримала свою назву завдяки вугільникам (carbonaio – іт.), які на кілька місяців йшли працювати в гори. Вони запасалися продуктами, які могли довго зберігатися – серед них були сири твердих сортів, рослинне масло, паста і сиров’ялена свинина. Давайте спробуємо і ми цей варіант пасти.

• 250 г спагетті;
• 150-200 г бекону;
• 50 г пармезану;
• 3 яйця;
• 2 зубчики часнику;
• рослинна олія;
• сіль;
• чорний мелений перець.

Насамперед ставимо на повільний вогонь розігріватися сковороду. Подрібнюємо часник і ріжемо соломкою бекон. У сковороду наливаємо оливкову олію, додаємо часник – обсмажуємо. Далі до часнику відправляємо бекон і смажимо ще 2-3 хвилини. В окремій мисці збиваємо з сіллю і перцем яєчні жовтки, додаємо до них натертий на дрібній терці пармезан і все ще раз збиваємо. Тепер відварюємо спагетті. Готову пасту розкладаємо на тарілки, додаємо яєчно-сирний соус і все добре перемішуємо. Подаємо пасту відразу до столу, зверху можна прикрасити її листочком базиліка і злегка посипати тертим пармезаном.

У рецепта пасти Карбонара є секрет: щоб яєчно-сирний соус був приємною шовковистою консистенції, потрібно близько хвилини потримати миску з ним над гарячою парою з каструлі зі спагеті.

Паста Фарфалле в вершковому соусі з лососем

Можна використовувати і інші макарони, але найсмачніше цей рецепт саме з фарфалле. Бантики Фарфалле бувають також різнокольоровими (червоними, помаранчевими, зеленими), що надає страві святкового вигляду.

• Часник – 1 зубчик;
• Вершкове масло;
• 1 ст. л. протертих помідорів;
• 100 мл вершків жирністю 23%;
• Червонf цибуля – 1 шт;
• 200 г філе лосося без шкіри і кісток;
• 400 г пасти фарфалле;
• Сіль і білий перець.

Очищаємо і дрібно рубаємо цибулю з часником. У глибокій сковороді розтопити 50 г вершкового масла і обсмажуємо до прозорості цибулю і часник. Рубку ріжемо невеликими кубиками і відправляємо в сковороду. Обсмажуємо ще 3-4 хвилини, щоб риба ввібрала аромати зі сковороди. Потім додаємо протерті томати, все добре перемішуємо і залишаємо гаситися на слабкому вогні. Далі вливаємо вершки і постійно помішуючи, доводимо соус до кипіння. На цьому етапі можемо присолити соус і додати меленого білого перцю. Риба повинна ніби розваритися в соусі.

Тепер відварюємо Фарфалле до стану «аль денте» в обов’язково підсоленій воді. Відкидаємо на друшляк. Заправляємо маслом й приготованим вершковим соусом. Подаємо виключно гарячим.

В даному рецепті рибу можна замінити креветками або іншими морепродуктами. Смачного!

Фетучіні з шинкою і грибами у вершковому соусі

Фетучіні – один з популярних в Римі видів пасти. До складу страви входить товста локшина, аналогічна тальятелле, і різні соуси. Ми сьогодні приготуємо пасту з шинкою і грибами у вершковому соусі.

• Паста Фетучіні – 250 г;
• Печериці – 100 г;
• Шинка – 100 г;
• Вершкове масло – 50 г;
• Вершки 20% -ві – 200 г;
• Пшеничне борошно – 1,5 столові ложки;
• Пармезан – за смаком;
• Сіль за смаком;
• Рослинна олія – ​​2 чайні ложки;
• Зелень.

Насамперед наріжемо красиво грибочки і відправимо в киплячу воду на 5-10 хвилин. У глибокій сковороді розтопимо вершкове масло, додаємо борошно, сіль і, помішуючи, тонким струменем вводимо вершки. Так як ми солили борошно, воно повинне добре розійтися в вершках, перемішуємо до однорідності і вливаємо гриби прямо з бульйоном (його повинно бути небагато) і ще раз добре перемішуємо. Шинку ріжемо соломкою і відправляємо в соус.

Поки соус доходить, швидко відварюємо пасту Фетучіні до стану «аль денте». Відкидаємо в друшляк. Соус знімаємо з вогню, додаємо натертий на дрібній терці сир. Пасту змішуємо з соусом, прикрашаємо нарубаною зеленню. Подається, паста Фетучіні з шинкою і грибами у вершковому соусі, гарячою, щоб не упустити можливість насолодитися цими чарами.

Паста лінгуіні із соусом песто

Песто – це знаменитий соус італійської кухні на основі базиліка, горіхів пінії, сиру і оливкового масла. Напевно ви не раз чули цю назву, а може навіть і пробували. Італійці додають цей соус не тільки в пасту, а й в піцу, супи або просто кладуть на хліб.

• Паста лінгуіні – 300 г;
• Оливкова олія – ​​1 ст. л;
• Базилік – 1 пучок;
• Часник – 1 зубчик;
• Горіхи кедрові – 40 г;
• Сир пармезан тертий – 50 г;
• Сіль.

Так як соус Песто готується дуже швидко, я рекомендую в першу чергу відварити пасту. Лінгуіне відправляємо в підсолену, киплячу воду і відварюємо до стану «аль денте». Чому я завжди говорю про цей пункт, «Al dente» – поняття в кулінарії, що означає ступінь готовності пасти, коли, будучи повністю готовими, вона зберігає відчутну при укусі внутрішню пружність. Саме так правильно відварювати пасту, тоді ви зможете скуштувати всю красу пасти. Коли наша паста готова, відкидаємо її в друшляк і ні в якому разі не промиваємо. Займемося соусом. У блендер відправляємо базилік, часник і кедрові горіхи, трохи солі і оливкове масло. Все подрібнюємо до стану пюре. Тепер додаємо натертий пармезан і знову перемішуємо. Пасту розкладаємо на тарілки і поливаємо соусом песто. Смачного!

Ну, ось і все, я розповіла вам про найпопулярніші види італійської пасти. Звичайно, немає правильного чи неправильного рецепта, як мені здається, приготування соусу – це політ вашої фантазії. Гурмани впевнені, що саме соус є серцем пасти, без якого воно не може існувати. І пам’ятайте: довгі сорти пасти добре поєднуються з ніжною консистенцією соусу, а шматочки овочів, морепродуктів і м’яса чудово підійдуть до короткої пасти з великими отворами.

Якщо у вас є свої рецепти пасти або соусів до неї, буду рада побачити їх в коментарях до даної статті! До зустрічі!