Хто перший винайшов електрику?

Перші явища електрики були помічені ще в стародавньому Китаї, стародавній Греції та Індії за кілька століть до нашої ери. Першим, хто відкрив електрику, був давньогрецький філософ Фалес. Сталося це в 600 році до нашої ери: одного разу натираючи бурштин об шерсть, він зауважив, що камінь може притягувати дрібні предмети, між якими виникає електричний струм. Бурштин в Стародавній Греції називався електрон. Від нього також пішло слово електрика.

У 1600 році Вільям Гілберт, придворний лікар королеви Англії Єлизавети, користуючись електроскопом, довів, що притягати предмети може не тільки бурштин. Такими властивостями володіють і сапфір, алмаз, аметист і опал. Він написав працю «Про магніти і магнітні тіла», в якій виклав свої знання про електрику і магнетизм. Саме Гілберту належить введення поняття «електрику» в науковий обіг.

Німецький бургомістр і вчений Отто фон Геріке в 1650 році створив першу в своєму роді електричну машину. Вона являла собою кулю з сірки. Якщо її швидко обертати і натирати, то вона здатна притягувати і відштовхувати легкі тіла. Після машина була вдосконалена французькими і німецькими вченими.

Англієць Стівен Грей в 1729 році виявив здатність речовин, що проводяться електрику. Він ввів поняття непроводнікі і провідників. Наступним хто створив електрику, був фізик Шарль Франсуа Дюфе. У 1733 році він виявив 2 види електрики: «скляне» і «смоляне». Одне з’являється в дорогоцінному камінні, склі та вовні, а друге в шовку, бурштині, папері.

Наступний етап історії електрики відноситься до 1745 року, коли голландський математик і фізик Пітер ван Мушенбрук виявив властивість скляної банки, обклеєної олов’яною фольгою, накопичувати електрику. Це був перший в світі електричний конденсатор, названий лейденською банкою.

Через 2 роки фізик Жан Антуан Нолле винаходить прилад для оцінки електричного потенціалу – електроскоп. Крім того, вчений виявив властивість досліджуваного явища стікати з гострих тіл набагато швидше, ніж з інших. У 1747-1753 роках Бенджамін Франклін, досліджуючи електрику, винайшов блискавковідвід і висунув ідею електричного двигуна. Він ввів у науковий обіг поняття двох заряджених станів «-» і «+». Він був першим, хто застосував електричну іскру для запалювання пороху.

Шарль Огюстен Кулон, французький фізик, в період 1785-1789 років провів роботи по дослідженню розташування зарядів електрики на поверхні провідника. Він ввів поняття поляризації зарядів і магнітного моменту.

Італійський лікар і анатом Луїджі Гальвані в 1791 році виявив, що електрика виникає при зіткненні живого організму з двома різнорідними металами. Сьогодні його ідея лежить в основі сучасного електрокардіографа. Через 4 роки Алессандро Вольта досліджував ефект Гальвані і довів факт виникнення електричного струму між різнорідними металами внаслідок взаємодії спеціальної провідної рідини.

Василь Володимирович Петров в 1801 році встановив, що електричний струм може нагрівати провідники електричних дуг і газів. Також він висунув думку про його використання для плавки і освітлення металів.

Ханс Крістіан Ерстед, датський фізик, встановив в 1820 році зв’язок між магнетизмом і електрикою. Він заклав фундамент сучасної електротехніки. А ось в 1827 році німецьким вченим Георгом Симоном Омом був відкритий закон Ома – фундаментальний закон електрики, який встановлює залежність між напругою і силою струму.

Відкриття англійського фізика Майкла Фарадея в 1831 році привели до розвитку нової галузі – електротехніки. Подальші відкриття пов’язані зі створенням електричних двигунів, телефону, генераторів, радіо, телеграфу. Електрика стало впроваджуватися в медицину. Вулички Парижа в 1878 році вперше освітилися дуговими лампами, з’явилися перші електростанції.

Таким чином, в процесі розвитку даного явища сформувалося поняття електрики. Електрика це справді унікальне явище, яке визначене властивостями матерії виробляти електричний заряд.

Бенджамін Франклін: просвітитель, учений, політик

Спитай сьогодні практично будь-кого хто саме зображений на банкнотах Сполучених Штатів Америки, неодмінно почуєш – президенти США. І якщо цей хто-небудь і не згадає всіх поіменно, то хоча б два прізвища він назве – Джорджа Вашингтона й Бенджаміна Франкліна, які увічнені на одно- і стодоларових банкнотах. Більшість навіть без запинки також скажуть, що Вашингтон – головнокомандувач колоністів у війні за незалежність у Північній Америці й перший президент великої держави, а от про Франкліна більше не зможуть додати нічого. Так хто ж він такий, Бенджамін Франклін?

Перш за все, одразу необхідно сказати, що Бенджамін Франклін (Benjamin Franklin) (17 січня 1706 – 17 квітня 1790) ніколи не був президентом США.

Але зробив за життя надзвичайно багато, був просвітителем, ученим, державним діячем, керівником революційного руху в Америці, одним з авторів Декларації незалежності США і Конституції 1787 року, засновником першої в Північній Америці публічної бібліотеки, Американського філософського товариства Пенсільванського університету. З його ім’ям пов’язано становлення й розвиток американської журналістики.

Саме перу цієї надзвичайно мудрої людини з величезним життєвим досвідом належать такі відомі крилаті фрази, як “Час – гроші”, “Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні”, “Один переїзд дорівнює трьом пожежам”.

Все, чим би не займався Франклін, він робив старанно й сумлінно. Але основною роботою, яку він виконував дійсно із задоволенням і для якої практично не залишалось часу, були теоретичні дослідження й наукові експерименти. Більш-менш регулярна його наукова діяльність тривала недовго – всього п’ять-шість років, і тим більше гідні подиву ті надзвичайні результати, яких він досягнув за цей короткий період у найріз¬номанітніших галузях науки. Франклін докладно дослідив електрику, теплопровідність металів, розповсюдження звуку у воді, цікавився суднобудуванням, геологією, ботанікою, історією, економікою, винайшов блискавковідвід (який в побуті неправильно називають громовідводом), надзвичайно зручний та ефективний камін, яким зараз користуються в усьому світі, а також незамінний атрибут цього каміна – крісло-гойдалку.

Уже в дитячі роки в нього виявилася схильність до винахідництва. Так, одного разу Бен прийшов на берег моря з невеличкими дощечками, виготовленими за розмірами долонь і стоп. Надівши ці імпровізовані ласти, він поплив з такою швидкістю, що його друзі були просто шоковані. Іншого разу хлопець прийшов до моря з величезним паперовим змієм. Дочекавшись попутного вітру, він запустив змія, увійшов у воду, перевернувся на спину і, тримаючись руками за мотузку, поплив ніби під парусом, викликаючи заздрість у однолітків.

У 1753 році Франклін, першим зайнявшись дослідженням атмосферної електрики й довівши електричну природу блискавки, обґрунтував ідею створення блискавковідводу. Щоб оцінити справжній подвиг ученого, треба згадати часи, коли він ставив свої досліди: протягом багатьох століть небо вважалося святістю, а тут звичайний смертний експериментує з “небесним вогнем”. Великий філософ Імануїл Кант проголосив, що Франклін – новий Прометей, який дістав людям вогонь з неба. Але вчений не тільки дістав, але й приборкав цей небесний вогонь, який щороку призводив до загибелі багатьох людей і жахливих пожеж, під час яких вигоряли цілі міста. Нарешті, саме Франклін відкрив позитивний і негативний полюси в електриці та запропонував ввести в цій галузі такі звичні нам поняття, як “плюс” і “мінус”, винайшов плоский конденсатор і сформулював закон збереження електричного заряду. Через багато років його ім’ям у системі одиниць СГС назвали одиницю кількості електрики та електричного заряду – франклін.

Студенти і співробітники нашого університету можуть бачити Франкліна не лише час від часу на американських банкнотах, а навіть щоденно: варто лише піднятися сходами енергокрила першого корпусу – його фігура займає чільне місце в галереї видатних учених-електриків.

. Виходець з народу, п’ятнадцята дитина в сім’ї, Бенджамін Франклін користувався дійсно всенародною любов’ю. Нікого в країні за її історію не ховали з такою шаною, як Франкліна: за його труною йшли двадцять тисяч душ, а конгрес США оголосив двомісячну жалобу по всій країні. І як можна не шанувати Людину, яка весь час жила за сформульованим нею принципом: “Найбажаніші Богу справи – це добрі справи заради людей”!

• Людина живе не тим, що з’їдає, а тим, що перетравлює. Це справедливо для тіла і для розуму.
• Якщо час найдорожча річ, розтрата часу є найбільшим марнотратством.
• Якщо ти не хочеш, щоб тебе забули, як тільки помреш, пиши достойні книги або роби вчинки, гідні того, щоб про них писали в книгах.
• Коли я служу іншим людям, я вважаю, що плачу борги, а не заробляю нагороду.
• У річках і поганих урядах нагорі плаває найлегше.
• Хто купує зайве, врешті-решт продає необхідне.
• Будьте обережні з дрібними витратами: найменша теча може потопити найбільший корабель.
• Якщо хочете дізнатися про недоліки дівчини, похваліть її перед подругами.
• Якщо хочеш позбавитися гостя, який набридає своїми візитами, позич йому гроші.
• Вибирай друга не поспішаючи, ще менше квапся проміняти його.
• Не можна допомогти тому, хто не бажає слухати поради.
• Якщо хочеш продовжити своє життя, вкороти свої трапези.
• Хто стверджує, що гроші можуть зробити все, імовірно сам може зробити все заради грошей.
• Майстер шукати виправдання рідко буває майстром у чому-небудь ще.
• Лінь робить всяку справу важкою.
• Відсутні завжди винуваті.
• Бачити легко, важко передбачити.
• Одне сьогодні варте двох завтра.
• Що почалося гнівом, кінчається соромом.
• Велика людина звичайно губить себе сама.