Вітряна віспа (вітрянка)

Що таке вітряна віспа і які її причини?

Це інфекційне захворювання, що викликається вірусом вітряної віспи й оперізуючого герпесу (Varicella-zoster virus — VZV ). Джерелом інфекції є хвора людина. Хвороба надзвичайно заразна. Вірус передається повітряно-крапельним шляхом і з потоком повітря на відстань кількох десятків метрів — звідси й назва вітряна віспа. Також заразним є вміст пухирців при віспі. Хвора людина стає заразною для оточуючих її осіб за 1–2 дні до появи характерного висипу і перестає заражати тільки тоді, коли всі пухирці (везикули) висохнуть і струпи повідпадають, що триває близько тижня. Інкубаційний період, тобто час, що минув із моменту потрапляння вірусу в організм до появи перших симптомів захворювання, становить від 10 до 21 дня, в середньому 14 днів (у людей із ослабленим імунітетом він може бути збільшений до 28 днів).

Захворювання в основному вражає дітей і зазвичай протікає в легкій формі, однак останнім часом спостерігається збільшення числа випадків хвороби серед підлітків і дорослих з тяжчим перебігом і більшою частотою ускладнень.

Найбільш поширеним ускладненням є бактеріальна суперінфекція висипних елементів віспи, що часто призводить до утворення рубців. Менш поширеними, але більш серйозними ускладненнями є: пневмонія, середній отит, міокардит, менінгіт, енцефаліт, церебеліт. У новонароджених і людей з імунодефіцитом захворювання може бути смертельним. Особливо небезпечною вітряна віспа є для вагітних жінок, оскільки це може призвести до зараження плода.

Після віспи формується стійкий імунітет. Однак вірус пожиттєво зберігається латентним у нервових гангліях і під впливом неспецифічних подразників, зазвичай ослаблення імунітету, може активуватися, спричиняючи оперізуючий герпес. Це захворювання зустрічається в основному у людей похилого віку, характеризується значною болючістю уражених ділянок (невралгія) і схильністю до хронізації. Шкірні висипання з’являються локально уздовж ділянок іннервації, найчастіше на грудній клітці або на обличчі та, зазвичай, лише на одній стороні тіла. Небезпечним є ураження органів зору чи слуху.

Контакт із хворим на оперізуючий герпес також може призвести до розвитку вітряної віспи!

Наскільки поширена вітряна віспа?

Вітряна віспа є найбільш поширеним інфекційним захворюванням у дитячому віці. За оцінками, до 95 % населення інфіковані. Через впровадження вакцинації від віспи можна очікувати, що число людей, схильних до інфекції, і, відповідно, відсоток випадків захворювання, буде поступово зменшуватися.

Як проявляється вітряна віспа?

Рисунок 2. Пухирці вітряної віспи (фото: Public Health Image Library)

Захворювання починається з лихоманки, головного болю, нездужання. Потім, зазвичай на 2-й день гарячки, з’являється висип. Не одночасно, а декількома “поштовхами” почергово утворюються плями, папули, за якими слідують везикули, які висихають у пустули. Трансформація висипу зазвичай триває до 7 днів. Висип поширюється по всьому тілу. Це супроводжується сильним свербінням шкіри. Розчухування може стати причиною суперінфекції елементів висипу й утворення рубців. У новонароджених із вродженою віспою (виникає спорадично) спостерігаються порушення розвитку, низька маса тіла при народженні, неврологічні симптоми (мікроцефалія, гідроцефалія, енцефаліт, затримка моторного й інтелектуального розвитку), вади очних яблук (мікрофтальмія, катаракта, атрофія зорових нервів, що призводить до сліпоти, ретиніт), рубцевидні зміни на шкірі, гіпоплазія кінцівок. Розвиток хвороби у матері кілька днів до або після пологів дуже небезпечний для новонародженої дитини, у якої може розвинутися тяжка поліорганна вірусна інфекція.

Що робити у разі виникнення симптомів вітряної віспи?

При появі симптомів необхідно відразу звернутися до лікаря. Важливим є постійний контакт із лікарем і усвідомлення ускладнень, що загрожують пацієнту. Лікар вирішить, чи слід почати противірусну терапію і чи є потреба в госпіталізації.

Як лікар ставить діагноз вітряної віспи?

Шкірні зміни, що виникають при вітряній віспі й оперізуючому герпесі, настільки характерні, що діагностика зазвичай не викликає труднощів. Можна виконати серологічні тести, ізолювати вірус із рідини, зібраної з віспових везикул (тканинна культура), і виявити генетичний матеріал вірусу за допомогою ПЛР.

Які методи лікування вітряної віспи?

У гострий період хвороби рекомендується ліжковий режим. При вітряній віспі з легким перебігом зазвичай використовують лише симптоматичне лікування для зменшення гарячки і свербежу. Доступні препарати для місцевого застосування, які мають підсушуючу і протисвербіжну дію, але вони можуть сприяти бактеріальній суперінфекції. Ванни приносять полегшення і їх потрібно приймати щодня. Ацикловір використовується при тяжчих формах захворювання і в людей з ослабленим імунітетом, що запобігає поділу й розмноженню вірусу і, таким чином, скорочує та полегшує перебіг хвороби. Специфічний імуноглобулін (тобто антитіла) використовується в окремих випадках. Пацієнти з ускладненнями і люди зі зниженим імунітетом потребують госпіталізації та спеціалізованого лікування.

Чи можливе повне одужання від вітряної віспи?

Люди з ефективною імунною системою одужують самостійно, але вірус не виводиться з організму, залишаючись в латентному (тобто прихованому) стані. Тому можлива реактивація, зазвичай через багато років, у формі оперізуючого герпесу. Після перенесеної віспи в місцях висипу можуть залижаться рубці, особливо після бактеріальної суперінфекції. У разі ускладнень можуть виникнути тривалі розлади, в основному кардіологічні та неврологічні. Найбільш серйозні наслідки спостерігаються при вродженій інфекції, яка може призвести до тяжкої інвалідності. У людей із ослабленим імунітетом перебіг захворювання може бути навіть смертельним.

Що потрібно робити після лікування вітряної віспи?

Подальше медичне спостереження не потрібне для людей, які мали типовий перебіг віспи без ускладнень. Пацієнти, у яких розвинулися ускладнення або перебіг захворювання був тяжким, що спричинило пошкодження органів, потребують подальшого спеціалізованого медичного нагляду, включаючи неврологічний, кардіологічний, офтальмологічний та медичну реабілітацію.

Що робити, щоб не захворіти на вітряну віспу?

Існує ефективна вакцина для захисту від інфекції. У деяких країнах вакцинація проти вітряної віспи є обов’язковою (США, окремі країни Європи). Якщо вакцинація проводиться протягом 72 годин після контакту з хворою людиною, це може захистити від хвороби або полегшити її перебіг. Пацієнти з віспою повинні бути ізольовані, щоб не поширювати інфекцію. В закритих установах (лікарнях, будинках для людей похилого віку) рекомендується ізолювати хворих і контактних осіб. Контактні особи з високим ризиком ускладнень і новонароджені від матерів, інфікованих у перинатальний період, отримують специфічну сироватку, що містить захисні антитіла. Щеплення рекомендовано жінкам, які планують вагітність і не хворіли на віспу, однак, слід пам’ятати, що вони не повинні вагітніти протягом 3-х місяців після вакцинації.

Вакцинація від вітрянки: чи обов’язкова, коли робити щеплення дитині?

Вакцинація проти вітряної віспи безпечна і добре переноситься дітьми – поствакцинальні побічні реакції зустрічаються дуже рідко. Вакцина захищає від ускладнень важкої та середньої тяжкості вітряної віспи, часто дозволяє повністю її уникнути.

Щеплення від вітряної віспи захищає від повного перебігу захворювання, яке може залишити сліди і шрами на тілі, а також призводить до серйозних ускладнень і дезорганізує сімейне життя.

Вітряна віспа не завжди протікає легко, ускладнення можуть бути серйозними та небезпечними для життя – наприклад, бактеріальні суперінфекції шкіри та підшкірної клітковини або навіть сепсис у дітей.

Чи варто робити щеплення від вітряної віспи?

Щеплення від вітряної віспи рекомендовано всім дітям. Хоча у більшості дітей хвороба протікає досить легко, бувають випадки важкого перебігу вітряної віспи у дітей. Переваги вакцинації проти натуральної віспи переважають ризик розвитку більш серйозної вітряної віспи.

Переваги щеплення від вітряної віспи:

• Високий ступінь захисту – вакцина високоефективна,
• Уникнення важкого перебігу вітряної віспи,
• Захист від ускладнень після вітряної віспи,
• Вакцина запобігає захворюванню віспою в пізньому віці, яка часто протікає важче, ніж у дітей,
• Менший ризик захворіти на оперізувальний лишай.

Найбільш схильні до ускладнень після вітрянки новонароджені, немовлята, люди зі зниженим імунітетом і вагітні жінки. Хоча ускладнення виникають у 2-6% людей, які перехворіли на натуральну віспу, то – враховуючи масштаби захворювання – ці проблеми стосуються кількох тисяч дітей і дорослих.

Можливі ускладнення після вітряної віспи:

• з боку дихальної системи – віспяна пневмонія, вторинна пневмонія,
• з боку дихальної системи – церебеліт,
• бактеріальні інфекції шкіри та підшкірної клітковини.

Вакцинація від вітряної віспи – протипоказання

Щеплення від вітряної віспи можна зробити не всім. Протипоказаннями до щеплення проти віспи є:

Чи обов’язкове щеплення від віспи?

Вакцинація проти вітряної віспи не входить до календаря обов’язкових щеплень (за деякими винятками – див. нижче). Однак вона рекомендована всім, хто раніше не хворів на вітряну віспу і не був щеплений (незалежно від віку). Варто знати, що люди, які хворіють на вітряну віспу в дорослому віці (наприклад, після зараження від своїх дітей), часто сильно хворіють.

Оскільки вакцинація проти віспи не є добровільною, вона також не безкоштовна.

Обов’язкова вакцинація проти віспи для дітей, особливо схильних до ризику інфікування через:

• такі захворювання, як гострий лейкоз;
• важкі імунодефіцити (наприклад, через ВІЛ-інфекцію);
• лікування, яке порушує імунітет (наприклад, хіміотерапія, трансплантація кісткового мозку або органів) – тоді щеплення проводиться перед початком лікування.

Щеплення від віспи: коли можна робити щеплення дитині?

Щеплення від вітрянки рекомендують робити двічі: першу дозу вакцини вводять у однорічному віці, а другу — у 4-6 років. Якщо вакцинація не була проведена в рекомендовані терміни, дитині до 13 років також слід зробити два щеплення: друге з них роблять не раніше, ніж через 3 місяці після першого.Сама вакцина дуже добре переноситься навіть маленькими дітьми.

Ускладнення після щеплення від вітряної віспи?

Вакцина проти вітряної віспи – це т.зв жива вакцина – містить живі віруси віспи, які, однак, позбавлені вірулентності і не можуть викликати захворювання. При контакті з ними організм створює імунологічну пам’ять, завдяки якій він буде готовий боротися з хворобою в майбутньому. Побічні поствакцинальні реакції та ускладнення після вакцинації проти віспи зустрічаються рідко і набагато менш серйозні, ніж ускладнення після віспи. Це може виглядати, наприклад:

• транзиторна лихоманка,
• почервоніння в місці ін’єкції,
• набряк, біль у місці ін’єкції,
• висип.

Висипання після вакцинації проти віспи виникають у 3-5% випадків. З’являється через 5-26 днів після щеплення, набуває вигляду червоних грудочок і зникає самостійно.

Чи захищає від хвороби щеплення від віспи?

Не вистачає досліджень і даних, за якими можна було б зробити тверді висновки про те, як довго зберігається імунітет після вакцинації проти вітряної віспи. Однак спостереження показують, що з часом люди, щеплені проти віспи, не втрачають імунітет до хвороби, віспа не проявляється в подальшому житті, а також ризик оперізуючого лишаю також менший.

Вакцинація проти вітрянки: коли та кому потрібно робити щеплення

В помірному кліматі понад 100 з 1000 дітей віком до 9 років хворіють на вітряну віспу протягом року, не менше 90% людей хворіють на неї до підліткового віку. Інші люди залишаються чутливими до цієї інфекції у дорослому віці. У дітей вітрянка зазвичай протікає легко.

Ускладнення та вплив вітрянки

У розвинених країнах вітрянка призводить до госпіталізації приблизно 5 із 1000 хворих, помирають 2 – 3 зі 100 тисяч хворих. До гострих ускладнень хвороби відносять бактеріальний сепсис, пневмонію, енцефаліт, крововилив у мозок. Одне з них розвивається приблизно у двох третин госпіталізованих пацієнтів. Більшість смертей – близько 80% – припадає на дорослих пацієнтів із вітрянкою.

До груп з високим ризиком важкого перебігу вітряної віспи відносять:

• людей із порушеним імунітетом (з пухлинами крові, імунодефіцитами, які приймають препарати, які послаблюють імунітет);
• новонароджених, у матерів, в яких вітряна віспа почалася за п’ять днів до пологів або через два дні після них;
• недоношених дітей;
• вагітних жінок без імунітету до вітряної віспи.

Ефективність вакцини проти вітряної віспи

У деяких районах США з 1995 по 2003 роки (перші роки масової вакцинації) поширеність вітряної віспи знизилася на 80%, що приблизно відповідало показникам охоплення дітей щепленням. Кількість смертей від вітрянки зменшилася на 88% після 12 років програми вакцинації однією дозою.

У дослідженні, більшість учасників якого отримали лише одне щеплення проти вітрянки, захист від цієї інфекції становив 90% протягом 15 років. Вакцина залишається ще порівняно новою, тому невідомо, чи дає вона довічний захист.

Дія вакцинації від вітрянки виразно відчувається на рівні країни. Наприклад, один розрахунок показав, що навіть за ефективності вакцини у 75% та охопленні вакцинацією 50% може дати населенню США майже 13 тисяч років здорового життя щорічно.

Наголосимо, що вакцини проти вітряної віспи продемонстрували гарний профіль безпеки. Вони практично ніколи, на відміну від самої вітрянки, не викликають небезпечних ускладнень.

Рекомендації щодо вакцинації

ВООЗ рекомендує рутинну вакцинацію проти вітряної віспи в країнах, де ця інфекція дуже впливає на громадське здоров’я. У відомстві підкреслюють, що за масові щеплення потрібно братися лише якщо можливо забезпечити охоплення вакцинацією понад 80%. Найменше охоплення, побоюються експерти, може призвести до збільшення захворюваності на вітрянку серед дорослих.

CDC рекомендує щеплюватися від вітряної віспи всім дорослим та підліткам старше 13 років, які не отримали імунітет раніше.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.