Як живе звичайна капустянка

Звичайна капустянка мешкає по всій Європі (крім Норвегії), у Закавказзі, Західній та Середній Азії, Північній Африці. Вона спритно пересувається по землі, плаває як мініатюрна торпеда і навіть літає (два довгі, туго скручені джгути в неї на спині – не що інше, як крила), але цього вона робити не любить.

Основна частина її життя проходить у товщі ґрунту, який вона невпинно риє у пошуках своєї їжі. В основному це соковиті підземні частини рослин (коріння, кореневища, бульби і т.д. – за що цю істоту люто ненавидять городники), але капустянка не проти з’їсти і дощового черв’яка або личинку.

Такий спосіб життя відображений в латинській (Gryllotalpa – буквально «цвіркун-кріт») та англійській (mole cricket – «кротовий цвіркун») назвах капустянки. Вона справді близький родич цвіркунів.

Правда, стрибати вона не вміє зовсім, але співає не гірше домашнього цвіркуна. А ще, коли тримаєш капустянку в руці, важко повірити, що в твоїх пальцях – комаха.

Вовчок звичайний, або капустянка (Gryllotalpa gryllotalpa)

Належить до ряду Прямокрилі, дуже неприваблива на вигляд і завдає людині значної шкоди. На голові є вусики і 5-членисті щупальця, а на тім’ї – 2 додаткові вічка. Усе тіло вкрите м’яким коротким пушком бурого кольору. У самки капустянки зовсім немає яйцекладу. Це комаха з неповним перетворенням.

Дивовижною є живучість цієї комахи. Капустянку одного разу розрізали надвоє заступом, але через деякий час робітник із здивуванням побачив, що передня частина спокійнісінько пожирає задню відрізану частину.

Зовнішній вигляд капустянки

Капустянки дуже полохливі і від найменшого шереху ховаються. Крила у них розвинені слабо, хоча є тропічні види, які добре літають.

Велике тіло вовчка звичайного, або капустянки, завдовжки 3,5–5 см, здається шовковистим завдяки густому покриву з дрібних золотавих волосків. Крила розвинені нормально і в спокійному стані виступають з під укорочених надкрил у вигляді заломлених донизу джгутів.

На голові капустянки добре помітні два великі складні ока, довгі вуса-антени і дві пари щупалець, що облямовують ротовий апарат гризучого типу. Передня пара кінцівок у неї видозмінена і стала чудовим інструментом для риття землі.

Спарювання та розмноження

Спаровування відбувається в червні або липні. Після цього самка вириває підхоже лігво, що складається з кількох звивистих ходів, які ведуть до просторої камери, на глибині близько 10 см під землею. Стіни цього приміщення вона ретельно вирівнює і змочує слиною, від чого вони і гають дуже твердими.

Таке гніздо зазвичай влаштовується на відкритому місці, де сонце добре пригріває. Сюди самка відкладає 200–300 яєць і потім якийсь час сидить біля гнізда, пильнуючи кладку.

У середині липня або на початку серпня з’являються личинки, які починають ритися в землі, хоча тримаються разом і харчуються рослинною їжею. Під кінець осені вони линяють утретє і досягають завбільшки 36 мм, після чого залягають на зимівлю.

Капустянка селиться під землею

Ареал проживання

У природних умовах капустянка селиться зазвичай у заплавах річок, де ґрунт завжди достатньо зволожений. Проте її часто можна знаходити на городах і в садах, де вона завдає великої шкоди, ушкоджуючи кореневу систему багатьох культурних рослин, зокрема кукурудзи, картоплі, огірків, а в Середній Азії – бавовни і рису.

Удень капустянки тримаються під землею, а ввечері, коли темнішає, виходять на поверхню землі, причому іноді летять на світло. Самці цвіркочуть у темряві, хоча можуть видавати звуки і вдень, перебуваючи під землею, але ці звуки значно уривчастіші і слабкіші в порівнянні з довгими і різкими нічними закличними трелями. Характерно, що цвіркотати можуть і самки.

Капустянка поширена в Європі до західної частини Азії та в Північній Африці, а також у Закавказзі й Казахстані.