Ліквідація ДАБІ: Реформа містобудівної галузі – на фінішній прямій

Відтепер 15 вересня стане знаковою датою для містобудівної галузі нашої держави – ліквідовано один з найкорумпованіших органів – Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ). Натомість створено та вже запущено абсолютно новий орган – Державну інспекцію архітектури та містобудування (ДІАМ).

Довгі роки корупція і хабарництво в сфері будівництва було так званою приказкою в народах.

Кожен українець знав, що практично будь-яке будівництво завжди було пов’язане з аферами, кришуванням “рішал” і чиновників, одним словом – будівельною мафією.

З першої хвилини рішення інвестора і забудовника про зведення об’єкту починався багатосерійний корупційний серіал з хабарями місцевим і центральним бюрократам, їх численним “довіреним ” особам і кишеньковим “громадським організаціям “, які влаштовували вуличні перформанси і акції протесту з єдиною метою – отримати і собі шматок ласого пирога.

Все це було наслідком катастрофічної непрозорості сфери архітектурно-будівельного контролю, що в підсумку прямо “било по кишенях” звичайних українців.

Кожна корупційна гривня (а за оцінками експертів Українського клубу нерухомості ця сума коливалась від 30 до 50 доларів за кв.м.) віддана забудовником у “волохаті руки ” корупціонерів, вкладалася в вартість будинку, квартири та квадратного метра.

Демонтаж системи

Мусимо визнати – система за роки прогнила настільки, що привести її до тями простою зміною керівників чи тасуванням середньої ланки виконавців вже було неможливо.

Саме тому було прийнято категоричне і важливе рішення – демонтувати ДАБІ, створивши нову citizen-friendly структуру – Державну інспекцію архітектури та містобудування України, скорочено ДІАМ.

Реформа ДАБІ стикалась з багатьма перешкодами. Для очернення та знецінення реформи проводилось безліч так званих кампаній. Адже тим, хто десятки років збагачувався за рахунок корупційних схем у ДАБІ не вигідна її ліквідація, діджиталізація містобудівної галузі і тим паче створення нового органу ДІАМ.

В основу будь-якої реформи повинен бути покладений принцип, який унеможливить відкат назад. Міцний фундамент, що зведе нанівець штучні інформаційні хвилі та можливі політичні інтриги.

Три принципи реформи

Саме тому концепція реформи сфери містобудування базується на трьох принципах: цифровізація, децентралізація, відповідальність, які назавжди позбавлять галузь інструментів корупційного впливу.

Цифровізація процесів у функціонуванні ДІАМ покликана усунути так званий людський фактор і нівелювати можливу спокусу корупційного збагачення чиновника.

Крім того, “цифра” максимально інтенсифікує документообіг і зробить його більш якісним.

В Єдиній електронній системі у сфері будівництва буде генеруватися вся документація на об’єкти – від містобудівних умов та обмежень до акту готовності об’єкту, експлуатації та верифікації з інформацією з усіх реєстрів. У підсумку, за наявності всіх необхідних документів, система видаватиме дозвіл автоматично. Так само автоматично об’єкти будівництва прийматимуться в експлуатацію.

Другий принцип реформи – максимальна децентралізація процесів контролю за будівництвом.

Держава і Мінрегіон, через ДІАМ здійснюватиме контроль лише за особливим об’єктом класу будівництва (СС3): критичною інфраструктурою, об’єктами які становлять державну таємниці тощо.

Решту повноважень отримають акредитовані юридичні особи, а найголовніше – органи місцевого самоврядування. Прикметно, що в них буде обов’язок не тільки контролювати законність будівництва, а й право на знесення незаконних споруд, так званих “нахалбудів “.

Третій ключовий принцип – відповідальність. ДІАМ з першої секунди свого створення декларує нульову толерантність до корупції і запроваджує абсолютно нові підходи в сфері архітектурно-будівельного контролю.

ДІАМ – це не перефарбовані чиновники з минулого, а юристи, архітектори, інженери, будівельники і геодезисти, які вибороли посади на відкритих конкурсах і після перевірки на доброчесність державними антикорупційними структурами – НАЗК та НАБУ.

Також посилюється адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення будівельних норм. Зокрема, відповідний законопроєкт вже зареєтровано у Верховній Раді. Крім того ДІАМ та Всеукраїнська асоціація громад підписали Меморандум про співпрацю у напрямку вдосконалення виконання функцій державного архітектурно-будівельного контролю.

Цивілізовані і чесні правила для всіх

Сфера містобудування багато років характеризувалася нечесністю, корупцією і хабарництвом.

Завдяки політичній волі вищого керівництва держави – президента Володимира Зеленського, уряду, моєї команди, народних депутатів, профільних та правоохороних комітетів, міжнародних партнерів, експертів та консультантів, вдалось зсунути справу з мертвої точки і дати серйозний імпульс для формування чесних і цивілізованих правил на будівельному ринку.

Попереду чимало роботи, але міцний фундамент реформи закладено. В її основі – ДІАМ, який відновить довіру громадськості та бізнесу до державних інституцій та забезпечить створення сприятливих інвестиційних умов.

Олексій Чернишов

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Чим відрізняється ДІАМ від ДАБІ, або як вдвічі збільшити інвестиції у будівельну галузь

11 червня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про реформу архітектурно-будівельного контролю. У нас з’явилася унікальна можливість створити нове законодавче поле для повноцінного функціонування Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ). Саме цей орган приходить на зміну ДАБІ.

Реформа ДАБІ (Державної архітектурно-будівельної інспекції) назріла вже давно. Наприклад, за даними Українського клубу нерухомості, корупційна складова будівництва житла у 2019 році становила від $30 до $50 за кв. м., а ДАБІ, на думку більшості київських забудовників, було одним з її джерел.

Змінити цю систему багатьом здавалося надскладним. Але, якщо є запит суспільства і політична воля, немає нічого неможливого. У грудні 2020 року постановою Кабінету Міністрів була створена Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ). Цей орган повинен запрацювати у прозорий й зрозумілий спосіб на новому нормативно-правовому полі.

У травні цього року Кабінет Міністрів, за результатами конкурсу, призначив головою новоствореного органу Семена Кривоноса. Це — перший крок на шляху до запуску ДІАМу. Повністю він розпочне діяльність лише після того, як на роботу візьмуть 30% співробітників, тобто близько 200 людей. І це буде ще одним важливим етапом у комплексному реформуванні галузі державного архітектурно-будівельного контролю в Україні.

Фінал ДАБІ

Чому з’явився ДІАМ? Відразу було зрозуміло, що реформа такого гіганта, як Державна архітектурно-будівельна інспекція, не буде простою. Унаслідок призупинення навесні 2020 року дії постанови КМУ «Про порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», фактично була введена тимчасова заборона на здійснення архітектурно-будівельного контролю. 17 червня 2020 року запустили новий Реєстр будівельної діяльності. 15 вересня — створили Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах архітектурно-будівельного контролю. Проте, шлях реформування ДАБІ продемонстрував, що недостатньо лише ліквідувати один орган і розділити його повноваження між двома-трьома новими. У процесі концепція реформи була змінена на більш адаптивну та просту. Таку, яку можна імплементувати у межах чинного законодавства. Ми вирішили ліквідувати створені до цього Державну інспекцію містобудування України та Державну сервісну службу містобудування, і створити один орган — ДІАМ.

Кабмін на засіданні 19 травня призначив Семена Кривоноса головою Державної інспекції архітектури та містобудування.

Потрібен новий закон

Повноцінному функціонуванню ДІАМ має передувати ухвалення нового закону про реформу архітектурно-будівельного контролю. У Мінрегіоні розробили та погодили концепцію законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування”. Його прийняття дозволить запровадити концептуально нову прогресивну модель державного управління у цій сфері. У підготовці документу на платформі Мінрегіону взяли участь народні депутати України, профільний комітет Верховної Ради, Конфедерація будівельників України, Офіс простих рішень, Асоціація міст України, забудовники та представники ринку.

24 березня законопроєкт було подано до комітету Верховної Ради. 28 квітня 2021 року на базі комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування було утворено робочу групу з доопрацювання цього документу. Представники Мінрегіону брали активну участь у роботі вказаної робочої групи. Сподіваємося, що проєкт Закону найближчим часом буде розглянутий Верховною Радою.

Відповідно до законопроєкту, ДІАМ здійснюватиме контроль лише за деякими категоріями об’єктів будівництва, віднесеними до класу наслідків підвищеної небезпеки (СС3) та об’єктами, що становлять державну таємницю. Також ДІАМ стане органом адміністративного оскарження рішень щодо реєстрації права на виконання будівельних робіт та прийняття об’єктів в експлуатацію. Функції органу архітектурно-будівельного контролю перерозподілять. Передбачена можливість здійснення перевірки об’єктів будівництва юридичними особами, акредитованими на здійснення відповідної діяльності. Для органів місцевого самоврядування детально прописано, як вони зможуть реагувати на самочинне будівництво, включно зі знесенням незаконно збудованих об’єктів.

Загальний нагляд здійснюватиме Міністерство розвитку громад та територій України. Його об’єктами стануть ДІАМ, юридичні особи, органи місцевого самоврядування, держреєстратори, проєктні та експертні організації, уповноважені органи містобудування та архітектури, виконавці робіт та інші структури.

Три кити нової реформи

У чому ж суть нової реформи архітектурно-містобудівного контролю? В її основі — лібералізація можливості будівництва і криміналізація відповідальності учасників цього процесу. Насамперед, вирішено кардинально змінити підходи. Реформа базується на трьох принципах: цифровізація, жорсткий контроль за незаконними забудовами (належить до компетенції органів місцевого самоврядування) та підвищення відповідальності.

Цифровізація означає впровадження електронної системи для будівельної галузі. Я впевнена, що диджиталізація сприятиме істотному зменшенню корупції в цій сфері, адже ми прибираємо людський фактор. Все буде просто і прозоро. У Єдину електронну систему у сфері будівництва можна увійти через сервіс Дія. Буде забезпечена взаємодія між усіма реєстрами та формато-логічний контроль документів. Посилиться функція проведення експертизи проєктної документації — буде перевірятися не тільки відповідність проєкту ДБН-ам, але й вимогам чинного законодавства.

За наявності необхідних документів видача дозволів відбуватиметься автоматично. Ми передбачили залучення державних реєстраторів або нотаріусів, а також необхідність цифрових підписів усіх учасників у системі. Але, головне — чітко визначена відповідальність за кожен процес. У Е-системі для будівельної галузі вже працює понад 10 000 суб’єктів. Наш амбітний план — 1 млн. користувачів.

Після реформи органи місцевого самоврядування будуть зобов’язані контролювати всі будівельні процеси на територіях своїх громад. Їхнє головне завдання — виявлення об’єктів самочинної забудови. Водночас ОМС повинні будуть застосовувати усі законні засоби для виправлення ситуації на об’єктах, аж до рішення щодо знесенню “нахалбуду”. Також ОМС будуть зобов’язані вжити усіх законних заходів для відповідного покарання усіх учасників незаконних процесів — йдеться навіть про позбавлення права на професію. Наступним кроком реформи стануть проєкт Закону про внесення змін в Кримінальний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення щодо посилення персональної відповідальності у сфері містобудівної діяльності.

Управлінням ДАБi у Кіровоградській області прийнято до експлуатації пункт обробки та зберігання зернових культур, c. Комишувате Новоукраїнського району.

Зупинити корупцію

Корупція виникає у момент, коли є контакт між корумпованим чиновником та замовником. Реформа виключає цю можливість. Момент прийняття в експлуатацію завершених об’єктів будівництва стає максимально прозорим. Будуть запроваджені електронні кваліфікаційні підписи усіх учасників будівельного процесу — від замовника та генпроєктувальника до інженера містобудівного контролю. Всі ці особи персонально відповідатимуть за те, що проєкт виконано у межах законодавства. Після підписання відбуватиметься автоматична реєстрація документів про прийняття об’єкта в експлуатацію.

Реформу містобудування не зупинити — у нас є детальний план змін та підтримка експертного кола й громадськості. Звичайно, попереду чимало роботи, але початок покладено. Ми сподіваємось, що внаслідок реформи досягнемо збільшення інвестицій у будівельну галузь у 2 рази до 2023 року. Містобудівна галузь стане інвестиційно привабливою, прозорою і надійною. А це також й сотні інших “підгалузей”: будівельні матеріали, сфера будівництва, транспорт, логістика, видобуток. Тож йдеться про колосальний економічний двигун для всієї країни.

ДАБІ: коли і яких змін чекати

Карантин в Україні та розв’язання нагальних проблем і задоволення потреб, пов’язаних з ним, нівелювали важливе питання реформування Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ). Проте влада про це не забула.

Періоди реформування

Нагадаємо: в середині березня 2020 року Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що замість ДАБІ буде створено три структури. Це Державна сервісна служба містобудування (на неї буде покладено функції реєстрації та дозволу), Державна інспекція містобудування (виконуватиме нагляд та контроль) і Державне агентство з питань технічного регулювання у містобудуванні (визначатиме параметри та державні будівельні норми). Цікаво, що два останні органи буде створено відповідно у червні та вересні цього року.

До речі, в цій галузі існує два документи, згідно з якими має відбутися реформування ДАБІ: постанови Кабінету Міністрів «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» і «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Таїсія Барингольц, керівник сектору «Будівництво», й Андрій Біленко, старший експерт сектору «Будівництво» BRDO проаналізували ризики та проблеми, які можуть супроводжувати реформи ДАБІ. Фахівці застерігають владу, що може статися просто формальна заміна старої системи ДАБІ новою чи, як репрезентував уряд, кількома новими органами. Експерти радять не допустити відмови від електронних сервісів, а саме Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Нова влада вже давно себе репрезентує як команда суцільної диджиталізації, тож такого напевне не станеться.

Закони, а не постанови та нові приватні структури

Ще аналітики кажуть, що становлення нових інституцій має відбуватися не за урядовими постановами, а за ухваленими у Верховній Раді законами. Цікава думка про права здійснення повноважень з будівельного контролю. Так, чимало аналітиків упевнені, що їх треба передати приватній структурі. Так відбувається у Новій Зеландії, є позитивна практика й у США.

Однак є й інші думки, які полягають у якісно іншому підході. Як вважає юрист-практик ринку Владислав Кисіль, свого часу (2017 року) було здійснено так звану горизонтальну реформу ДАБІ. Вона полягала в тому, щоб без проведення глибинних змін у структурі передати частину повноважень у регіони. Що фактично й було зроблено.

На думку фахівця, тепер ми спостерігаємо таку саму спробу реформування системи архбудконтролю та нагляду, але вже у вертикальному поділі влади. «По суті, ми рубаємо одну голову гідри і одразу вирощуємо на її місці чотири нові. Це хибний шлях. Проблема насамперед полягає не в організаційній структурі, а в необхідності перегляду повноважень та побудові таких систем надання адмінпослуг і контролю, щоб унеможливити корупцію. Усе інше — марне витрачання часу й паперу», — вважає Владислав Кисіль.

Збільшити роль правоохоронців і страхових компаній

Юрист Олег Бойчук також вважає, що треба якісно переглянути функціонал ДАБІ й запровадити механізми, які б значно мінімізували корупційні прояви. Він вважає, що найдієвіший чинник, який міг би значно поліпшити ситуацію, — залучення правоохоронних органів до боротьби з такими проявами. До того ж, на його думку, брак ефективного контролю за будівельними процесами, притаманними ринку, — менш важлива проблема, ніж корупційні ризики.

Деякі фахівці вважають, що треба й надалі розширювати реформу (за планом уряду в кілька етапів у 2020 році) і переходити у 2021-му до наступного теж дуже важливого — страхування всіх етапів будівництва окремими компаніями. Тут ідеться про страхування ризиків на етапі укладання договорів з підрядниками і до самого завершення зведення будівель. Не зайвим буде страхування проєктних робіт, техніки, різного обладнання. До речі, це дуже важливо для інвесторів будівництва, тобто пересічних громадян, які вклали кошти у зведення будинку.

Страхові компанії повинні покривати всі ризики, до того ж вони частково виконують функції контролю і нагляду, покривають усі описані у договорах моменти.

Отже, єдине, що можна сказати на даному етапі: будівельну галузь вже давно треба реформувати. Інша річ, якою має бути реформа — чи у частині повного перегляду функцій ДАБІ і створення нових незалежних одиниць, як пропонують одні фахівці, чи в частині докорінної реформи цієї структури зсередини. Час на це є. Хоч і для ухвалення певних законів та підзаконних актів теж потрібний час.

Шановні читачі! Звертаємо вашу увагу на правила коментування матеріалів на сайті видання «Урядовий кур’єр».
Коментарі з’являються на сайті тільки після їх перевірки модератором, а не відразу після того, як ви їх розмістили.
У коментарях заборонено антисемітські висловлювання, спонукання до расизму, заклики до насильства, тероризму, збройного повалення чинної конституційної влади.
Просимо вас утриматися від нецензурних слів та виразів, лайок тощо, які ображають людську честь і гідність, а також від комерційних пропозицій, реклами, посилань на інші сайти та ін.
Редакція видання не несе відповідальності за образи, висловлені на адресу інших осіб.