Нормальна ЕКГ: зубець Р

Утворюється при послідовній деполяризації правого+лівого передсердь.

Після утворення імпульсу в СА-вузлі деполяризується більша частина правого передсердя, після чого по міжпередсердних провідних волокнах імпульс передається на ліве передсердя, викликаючи його деполяризацію. Насправді хвиля Р – це сума двох окремих хвиль (правопередсердної + лівопередсердної), що виникають одна за одною.

ЕКГ-критерії нормального зубця Р

• Повинен бути позитивним у I та II відведеннях, двофазним у V1
• Повинен бути негативним у відведенні aVR
• Ширина Р повинна бути менше 0,12 с, висота – менше 0,25 мВ у відведеннях від кінцівок і менше 0,15 мВ у грудних відведеннях.

Приклад 1: нормальна морфологія Р на ЕКГ здорового пацієнта

• Зубець Р позитивний у I та II відведеннях, двофазний у відведенні V1.
• Тривалість Р не перевищує 120 мсек, амплітуда не перевищує 2,5 мм у стандартних та 1,5 мм у грудних відведеннях.

Додаткові матеріали по темі:

Кардіограма пряма. Як проводиться екг, її розшифровка та нормативні показники. Що це означає

Реєстрація електрокардіограми – спосіб вивчення електричних сигналів, що утворюються під час діяльності м’язів серця. Для фіксування даних електрокардіограми застосовують 10 електродів: 1 нульовий на правій нозі, 3 стандартні від кінцівок і 6 в області серця.

Наслідком зняття електричних показників роботи різних відділів органу стає створення електрокардіограми.

Її параметри записуються на спеціальному рулонному папері. Швидкість переміщення паперу представлена ​​в 3 випадках:

Існують електронні датчики, які можуть записувати параметри ЕКГ на жорсткий диск системного блоку та у разі потреби виводити ці дані на монітор або роздруковувати на необхідних форматах паперу.

Розшифровка записаної електрокардіограми.

Видає результат аналізу параметрів електрокардіограми фахівець кардіолог. Розшифровку запису проводить лікар шляхом встановлення тривалості інтервалів між різними елементами зафіксованих показників. Роз’яснення особливостей електрокардіограми містить багато моментів:

Нормальні показники ЕКГ.

Розгляд стандартної кардіограми серця представлений такими показниками:

Електрокардіограма у разі виникнення інфаркту серцевого м’яза.

Інфаркт міокарда виникає внаслідок загострення ішемічної хвороби, коли значно звужується внутрішня порожнина коронарної артерії серцевого м’яза. Якщо протягом 15 – 20 хвилин не усунути зазначене порушення, настає загибель м’язових клітин серця, які отримують кисень та поживні речовини з цієї артерії. Ця обставина створює значні порушення у функціонуванні серця і виявляється тяжкою та серйозною загрозою для життя. При виникненні інфаркту відділів серця електрокардіограма допоможе виявити місце некрозу. Вказана кардіограма містить відхилення електричних сигналів серцевого м’яза, що помітно проявилися:

Розлад ритму серця.

Розлад ритму скорочення серцевих м’язів виявляється з появою зрушень на електрокардіограмі:

Гіпертрофія відділів серця.

Збільшення обсягу серцевих м’язів – адаптація органу до нових умов функціонування. Зміни, що з’являються на електрокардіограмі, визначені високою біоелектричною силою, характерною ділянкою м’язів, затримкою переміщення біоелектричних імпульсів у його товщі, появі ознак кисневого голодування.

Висновок.

Електрокардіографічні показники патології серця різноманітні. Їх читання складна діяльність, у якій необхідне спеціальне навчання та вдосконалення практичних навичок. Фахівцеві, який характеризує ЕКГ, необхідно знати основні положення фізіології серця, різні версії кардіограм. Йому необхідно мати навички у вмінні визначати аномалії діяльності серця. Вираховувати вплив лікарських засобів та інших факторів, на виникнення відмінностей, у структурі зубців та проміжків ЕКГ. Тому розшифровку електрокардіограми слід довірити спеціалісту, який стикався у своїй практиці з різними варіантами недоліків у роботі серця.

Вам також може бути цікаво

Серцево-судинні захворювання – найпоширеніша причина смерті людей постіндустріальному суспільстві. Своєчасна діагностика та терапія органів серцево-судинної системи допомагає зменшити ризик розвитку патологій серця серед населення.

Електрокардіограма (ЕКГ) – один із найпростіших та інформативніших методів дослідження серцевої діяльності. ЕКГ реєструє електричну активність серцевого м’яза та виводить інформацію у вигляді зубців на паперову стрічку.

Результати ЕКГ застосовують у кардіології для діагностики різних захворювань. Самостійно серця не рекомендується, краще звернутися до фахівця. Однак для отримання загальної думки варто знати, що показує кардіограма.

Показання до проведення ЕКГ

У клінічній практиці виділяють кілька показань до проведення електрокардіографії:

• сильний біль у грудях;
• постійні непритомності;
• задишка;
• непереносимість фізичних навантажень;
• запаморочення;
• шуми у серці.

При плановому обстеженні ЕКГ обов’язковий метод діагностики. Можуть бути й інші показання, які визначає лікар. Якщо у вас з’явилися інші тривожні симптоми – негайно зверніться до лікаря, щоб виявити їх причину.

Як розшифрувати кардіограму серця?

Суворий план розшифровки ЕКГ складається з аналізу отриманого графіка. На практиці використовують лише сумарний вектор QRS-комплексу. Робота серцевого м’яза представлена ​​у вигляді безперервної лінії з відмітками та цифро-літерними позначеннями. Розшифрувати ЕКГ може за певної підготовки будь-яка людина, проте поставити правильний діагноз – лише лікар. Аналіз ЕКГ вимагає знань алгебри, геометрії та розуміння буквених позначень.

Показники ЕКГ, на які необхідно звертати при розшифровці результатів:

Існують суворі показники норми на ЕКГ, і будь-яке відхилення є ознакою порушень у роботі серцевого м’яза. Патологію зможе виключити лише кваліфікований спеціаліст – кардіолог.

ЕКГ розшифровка у дорослих – норма у таблиці

Аналіз кардіограми

ЕКГ реєструє серцеву активність у дванадцяти відведеннях: 6 відведень з кінцівок (aVR, aVL, aVF, I, II, III) та шість грудних відведень (V1-V6). Зубець P відображає процес збудження та розслаблення передсердь. Зубці Q,S показують фазу деполяризації міжшлуночкової перегородки. R – зубець, що означає деполяризацію нижніх камер серця, а T-зубець – розслаблення міокарда.

Комплекс QRS показує час деполяризації шлуночків. Час, що витрачається проходження електричного імпульсу від вузла SA до AV-вузла, вимірюється інтервалом PR.

Комп’ютери, вбудовані у більшість пристроїв ЕКГ, здатні вимірювати час, що витрачається на проходження електричного імпульсу від вузла SA до шлуночків. Ці виміри можуть допомогти лікарю оцінити частоту серцевих скорочень та j, yfhe; bnm деякі типи блокад серця.

Комп’ютерні програми також можуть інтерпретувати результати ЕКГ. І в міру вдосконалення штучного інтелекту та програмування вони найчастіше точніші. Однак інтерпретація ЕКГ має досить багато тонкощів, тому людський фактор, як і раніше, залишається важливою частиною оцінки.

У електрокардіограмі може бути відхилення від норми, які впливають якість життя хворого. Проте існують стандарти нормальних показників серцевої діяльності, прийняті міжнародним кардіологічним співтовариством.

Виходячи з цих стандартів нормальна електрокардіограма у здорової людини виглядає так:

• інтервал RR – 0,6-1,2 секунди;
• P-зубець – 80 мілісекунд;
• PR-інтервал – 120-200 мілісекунд;
• сегмент PR – 50-120 мілісекунд;
• комплекс QRS – 80-100 мілісекунд;
• J-зубець: відсутні;
• сегмент ST – 80-120 мілісекунд;
• T-зубець – 160 мілісекунд;
• інтервал ST – 320 мілісекунд;
• інтервал QT – 420 мілісекунд або менше, якщо частота скорочень серця становить шістдесят ударів на хвилину.
• інд.сік. – 17.3.

Патологічні параметри ЕКГ

ЕКГ у нормі та у патології суттєво відрізняється. Тому необхідно ретельно підходити до розшифрування кардіограми серця.

QRS-комплекс

Будь-яка аномалія в електричній системі серця викликає подовження QRS-комплексу. Шлуночки мають більшу м’язову масу, ніж передсердя, тому комплекс QRS значно довший, ніж зубець P. Тривалість, амплітуда та морфологія комплексу QRS корисні при виявленні серцевих аритмій, аномалій провідності, гіпертрофії шлуночків, інфаркту міокарда, електролітних аномалій та інших хвороб.

Q, R, T, P, U зубці

Патологічні Q-зубці виникають, коли електричний сигнал проходить через пошкоджений серцевий м’яз. Вони вважаються маркерами перенесеного інфаркту міокарда.

Депресія R-зубців, як правило, теж пов’язана з інфарктом міокарда, але вона може бути викликана блокадою лівого пучка Гіса, синдромом WPW або гіпертрофією нижніх камер серцевого м’яза.

Таблиця показників ЕКГ у нормі

Інверсія зубця Т завжди вважається ненормальним значенням на стрічці ЕКГ. Така хвиля може бути ознакою коронарної ішемії, синдрому Велленса, гіпертрофії нижніх серцевих камер чи розладу ЦНС.

Зубець Р із збільшеною амплітудою може вказувати на гіпокаліємію та гіпертрофію правого передсердя. І навпаки, зубець Р із зменшеною амплітудою може вказувати на гіперкаліємію.

U-зубці найчастіше спостерігаються при гіпокаліємії, але можуть бути присутніми і при гіперкальціємії, тиреотоксикозі або прийомі епінефрину, антиаритмічних препаратів класу 1А та 3. Нерідко вони зустрічаються при вродженому синдромі подовженого інтервалу QT та внутрішньочерепному крововиливі.

Перевернутий U-зуб може свідчити про патологічні зміни в міокарді. Ще U-зубець іноді можна побачити на ЕКГ у спортсменів.

QT, ST, PR інтервали

Подовження QTc викликає передчасні потенціали дії під час пізніх фаз деполяризації. Це збільшує ризик розвитку шлуночкових аритмій чи фатальних фібриляцій шлуночків. Вищі показники подовження QTc спостерігаються у жінок, пацієнтів старшого віку, гіпертоніків і у людей невеликого зростання.

Найпоширеніші причини подовження інтервалу QT – гіпертонія та прийом певних медикаментів. Розрахунок тривалості інтервалу проводиться у разі формулі Базетта. У цьому ознакі розшифровка електрокардіограми має виконуватися з урахуванням історії хвороби. Такий захід необхідний виключення спадкового впливу.

Депресія інтервалу ST може вказувати на ішемію коронарних артерій, трансмуральний інфаркт міокарда або гіпокалемію.

Характеристики всіх показників електрокардіографічного дослідження

Подовжений інтервал PR (більше 200 мс) може вказувати на серцеву блокаду першого ступеня. Подовження може бути пов’язане з гіпокаліємією, гострою ревматичною лихоманкою або хворобою Лайма. Короткий PR-інтервал (менше 120 мс) може бути пов’язаний із синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта або синдромом Лауна-Ганонга-Левайна. Депресія сегмента PR може вказувати на травми передсердь чи перикардит.

Приклади опису серцевого ритму та розшифровка ЕКГ

Нормальний синусовий ритм

Синусовий ритм – це будь-який серцевий ритм, у якому збудження серцевого м’яза починається із синусового вузла. Він характеризується правильно орієнтованими зубцями Р на ЕКГ. За згодою, термін «нормальний синусовий ритм» передбачає як нормальні зубці P, а й інші виміри ЕКГ.

Норма ЕКГ та розшифровка всіх показників

1. швидкість серцебиття від 55 до 90 ударів за хвилину;
2. регулярний ритм;
3. нормальний інтервал PR, QT та QRS-комплекс;
4. QRS-комплекс позитивний практично у всіх відведеннях (I, II, AVF та V3-V6) та негативний в aVR.

Синусова брадикардія

Швидкість биття серця менше 55 із синусовим ритмом прийнято називати брадикардією. ЕКГ розшифровка у дорослих має враховувати всі параметри: заняття спортом, куріння, історію хвороби. Тому що в деяких випадках брадикардія є варіантом норми, особливо у спортсменів.

Патологічна брадикардія виникає при синдромі слабкого синусового вузла і фіксується на ЕКГ у час доби. Такий стан супроводжується постійними непритомністю, блідістю та гіпергідрозом. У крайніх випадках при злоякісній брадикардії призначають електрокардіостимулятори.

Ознаки патологічної брадикардії:

1. швидкість серцебиття менше 55 ударів за хвилину;
2. синусовий ритм;
3. зубці P вертикальні, послідовні та нормальні за морфологією та тривалістю;
4. інтервал PR від 0,12 до 0,20 секунд;

Синусова тахікардія

Правильний ритм із високою частотою серцевих скорочень (понад 100 ударів за хвилину) прийнято називати синусовою тахікардією. Зверніть увагу, що нормальний серцевий ритм варіюється в залежності від віку, наприклад, у немовлят ЧСС може досягати 150 ударів за хвилину, що вважається нормою.

Порада! У домашніх умовах за сильної тахікардії може допомогти сильний кашель або натискання на очні яблука. Ці дії стимулюють блукаючий нерв, який активує парасимпатичну нервову систему, змушуючи серце битися повільніше.

Ознаки патологічної тахікардії:

1. ЧСС вище ста ударів за хвилину;
2. синусовий ритм;
3. зубці P вертикальні, послідовні та нормальні в морфології;
4. інтервал PR коливається між 0,12-0,20 секунд і скорочується зі збільшенням частоти серцевих скорочень;
5. QRS-комплекс менше 0,12 секунди.

Миготлива аритмія

Фібриляція передсердь – це патологічний серцевий ритм, що характеризується швидким та нерегулярним скороченням передсердь. Більшість епізодів протікає безсимптомно. Іноді напад супроводжується такими симптомами: тахікардією, непритомністю, запамороченням, задишкою або болем у грудях. Хвороба пов’язана з підвищеним ризиком серцевої недостатності, деменції та інсульту.

Ознаки фібриляції передсердь:

1. ЧСС незмінно чи прискорено;
2. зубці P відсутні;
3. електрична активність; хаотична;
4. RR інтервали нерегулярні;
5. QRS-комплекс менше 0,12 секунд (у поодиноких випадках QRS-комплекс подовжується).

Важливо! Незважаючи на перераховані вище пояснення з розшифровкою даних, висновок з ЕКГ повинен ставити тільки кваліфікований фахівець – кардіолог або загальний лікар. Розшифровка електрокардіограми та диференціальна діагностика потребує вищої медичної освіти.

Як “прочитати” на ЕКГ інфаркт міокарда?

У початківців вивчення кардіології студентів часто виникає питання, як навчитися правильно читати кардіограму та виявити інфаркт міокарда (ІМ)? «Прочитати» серцевий напад на паперовій стрічці можна за кількома ознаками:

• підвищення сегмента ST;
• гострий зубець T;
• глибокий зубець Q або його відсутність.

У аналізі результатів електрокардіографії насамперед ідентифікують ці показники, та був розбираються коїться з іншими. Іноді ранньою ознакою гострого інфаркту міокарда є тільки гострий Т-зубець. Насправді це зустрічається досить рідко, оскільки він з’являється лише через 3-28 хвилин після початку серцевого нападу.

Електрокардіограма
відображає лише
електричні процеси
в
міокарді: деполяризацію (збудження)
та реполяризацію (відновлення) клітин
міокарда.

Співвідношення інтервалів
ЕКГ
із фазами
серцевого циклу
(систола
та діастола шлуночків).

У
нормі деполяризація призводить до скорочення
м’язової клітки, а реполяризація – до
розслаблення. Для спрощення далі я
замість “деполяризації-реполяризації”
іноді використовувати “скорочення-розслаблення”,
хоча це не зовсім точно: існує
поняття ” електромеханічна
дисоціація
“,
при якій деполяризація і реполяризація
міокарда не призводять до його видимого
скорочення і розслаблення. Трохи
докладніше про це явище я писав раніше

.

Перш
ніж перейти до розшифровки ЕКГ, потрібно
розібратися, з яких елементів вона
складається.

Зубці
та інтервали на ЕКГ
.
Цікаво,
що за кордоном інтервал PQ зазвичай
називають PR
.

Будь-яка
ЕКГ складається з зубців
, сегментів
та інтервалів
.

ЗУБЦІ
–
це опуклості та увігнутості на
електрокардіограмі.
На ЕКГ виділяють
такі зубці:

P
(скорочення
передсердь),

Q
, R
, S
(всі
3 зубці характеризують скорочення
шлуночків),

T
(розслаблення
шлуночків),

U
(постійний
зубець, реєструється рідко).

Сегментом
на ЕКГ називають відрізок
прямої лінії
(ізолінії)
між двома сусідніми зубцями. Найбільше
значення мають сегменти PQ та ST. Наприклад,
сегмент PQ утворюється через затримки
проведення збудження в
передсердно-шлуночковому (AV-) вузлі.

Інтервал
складається з зубця
(комплексу зубців) та сегмента
.
Таким чином, інтервал = зубець + сегмент.
Найважливішими є інтервали PQ та
QT.

Зубці, сегменти та інтервали на екг. Зверніть увагу на великі та дрібні клітини (про них нижче).

Оскільки
міокард шлуночків масивніший за міокард
передсердь і має не тільки стінки, а
й масивну міжшлуночкову перегородку,
то поширення збудження в ньому
характеризується появою складного
комплексу QRS
на
ЕКГ. Як правильно виділити
в ньому зубці
?

Насамперед
оцінюють амплітуду
(розміри) окремих зубців
комплексу
QRS. Якщо амплітуда перевищує 5
мм
,
зубець позначають великою
(великою) літерою
Q,
R або S; якщо ж амплітуда менше 5 мм,
то малої
(маленької)
:
q, r або s.

Зубцем
R(r) називають будь-який
позитивний
(спрямований
вгору) зубець, який входить до комплексу
QRS. Якщо зубців кілька, наступні зубці
позначають
штрихами :
R
, R
‘ , R
”

тощо. .
Якщо ж у комплексі QRS немає
позитивних зубців, то шлуночковий
комплекс позначають як QS .

Варіанти комплексу QRS.

У
нормі зубець Q
відображає
деполяризацію міжшлуночкової
перегородки, зубець R
–
основної маси міокарда шлуночків,
зубець S
–
базальних (тобто біля передсердь) відділів
міжшлуночкової перегородки. Зубець
R V1,
V2 відображає
збудження міжшлуночкової перегородки,
а R V4,
V5, V6 –
збудження м’яза лівого та правого
шлуночків. Омертвіння ділянок міокарда
(наприклад, при інфаркті
міокарді

)
викликає розширення та поглиблення зубця
Q, тому на цей зубець завжди звертають
увагу.

Загальна схема
розшифровки ЕКГ

Перевірка
правильності реєстрації ЕКГ.

Аналіз
серцевого ритму та провідності:

оцінка
регулярності серцевих скорочень,

підрахунок
частоти серцевих скорочень (ЧСС),

визначення
джерела збудження,

Визначення
електричної осі серця.

Аналіз
передсердного зубця P та інтервалу P – Q.

Аналіз
шлуночкового комплексу QRST:

1) Перевірка
правильності реєстрації ЕКГ

На
початку кожної ЕКГ-стрічки повинен
бути калібрувальний
сигнал
–
так званий контрольний
мілівольт
.
Для цього на початку запису подається
стандартна напруга 1 мілівольт,
яка повинна відобразити на стрічці
відхилення 10
мм
.
Без калібрувального сигналу запис ЕКГ
вважається неправильним. У нормі,
принаймні в одному зі стандартних або
посилених відведень від кінцівок,
амплітуда має перевищувати 5
мм
,
а в грудних відведеннях – 8
мм
.
Якщо амплітуда нижче, це називається зниженим
вольтажом ЕКГ
,
який буває при деяких патологічних
станах.

Контрольний
мілівольт
на
ЕКГ (на початку запису).

2) Аналіз
серцевого ритму та провідності
:

Регулярність
ритму оцінюється за
інтервалами RR
.
Якщо зубці перебувають у рівній відстані
друг від друга, ритм називається регулярним,
чи правильним. Допускається розкид
тривалості окремих інтервалів RR
не більше ±
10%
від
їх середньої тривалості. Якщо синусовий ритм
, він зазвичай є правильним.

підрахунок
частоти серцевих скорочень
(ЧСС)

На
ЕКГ-плівці надруковані великі квадрати,
кожен з яких включає 25
маленьких квадратиків (5 по вертикалі
x 5 по горизонталі). Для швидкого підрахунку
ЧСС за правильного ритму вважають число
великих квадратів між двома сусідніми
зубцями R – R.

При
швидкості стрічки 50 мм/с: ЧСС = 600 /
(число
великих квадратів).
При швидкості стрічки
25 мм/с: ЧСС = 300 /
(число
великих квадратів).

На
вище ЕКГ інтервал RR дорівнює
приблизно 4.8 великих клітин, що з
швидкості 25 мм/с дає
300
/ 4.8 = 62.5 уд./мин.

На
швидкості 25 мм/с кожна маленька
клітинка
дорівнює 0.04
с
,
але в швидкості 50 мм/с – 0.02
з
.
Це використовується для визначення
тривалості зубців та інтервалів.

При
неправильному ритмі зазвичай вважають максимальну
та мінімальну ЧСС
відповідно до
тривалості найменшого та найбільшого
інтервалу RR відповідно.

Електрокардіограма (ЕКГ) – запис електричної активності клітин серцевого м’яза у стані спокою. Професійний аналіз ЕКГ дозволяє оцінити функціональний стан серця та виявити більшість серцевих патологій. Але деякі їх це дослідження не показує. У разі призначаються додаткові дослідження. Так, прихована патологія може бути виявлена ​​при знятті кардіограми на фоні тесту навантаження. Ще більш інформативним є холтерівський моніторинг – зняття цілодобової кардіограми, а також ехокардіографія.

У яких випадках призначається ЕКГ

Кардіолог видає направлення за наявності у хворого наступних первинних скарг:

• біль у серці, спини, грудях, живота, шиї;
• набряки на ногах;
• задишка;
• непритомність;
• перебої у роботі серця.

При раптовій появі різкого болю в серці, слід негайно зняти ЕКГ!

Регулярне зняття кардіограми вважається обов’язковим при таких діагностованих захворюваннях:

• перенесений інфаркт чи інсульт;
• гіпертензія;
• цукровий діабет;
• ревматизм.

В обов’язковому порядку ЕКГ проводиться під час підготовки до операцій, моніторингу вагітності, при медичному огляді льотчиків, водіїв, моряків. Результат кардіограми часто потрібний при оформленні путівки на санаторне лікування та видачу дозволів на активні спортивні заняття. У профілактичних цілях, навіть за відсутності скарг, рекомендується щорічно знімати ЕКГ усім, особливо людям старше 40 років. Нерідко це допомагає діагностувати безсимптомні хвороби серця.

Серце невтомно працює все життя. Дбайте про цей дивовижний орган, не чекаючи його скарг!

Що показує ЕКГ

Візуально кардіограма показує сукупність зубців та спадів. Зубці послідовно позначаються буквами P, Q, R, S, T. Аналізуючи висоту, ширину, глибину цих зубців і тривалість інтервалів між ними, кардіолог отримує уявлення про стан різних ділянок серцевого м’яза. Так, перший зубець містить інформацію про роботу передсердь. Наступні 3 зубці відображають процес збудження шлуночків. Після зубця T настає період розслаблення серця.

Приклад фрагмента ЕКГ із нормальним синусовим ритмом

Кардіограма дозволяє визначити:

• частоту серцевих скорочень (ЧСС);
• ритм серцевих скорочень;
• різні види аритмій;
• різні види блокад провідності;
• інфаркт міокарда;
• ішемічні та кардіодистрофічні зміни;
• синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW);
• гіпертрофію шлуночків;
• становище електричної осі серця (ЕОС).

Діагностичне значення параметрів ЕКГ

ЧСС

Серце дорослої людини в нормі скорочується від 60 до 90 разів на хв. За меншого значення визначається брадикардія, а при більшому – тахікардія, що необов’язково є патологією. Так, значна брадикардія властива тренованим спортсменам, особливо бігунам і лижникам, а минуща тахікардія цілком нормальна при душевних переживаннях.

У здорових дорослих людей частота пульсу відповідає частоті серцевих скорочень і дорівнює 60-90 за 1 хвилину

Серцевий ритм

Нормальний серцевий ритм називають регулярним синусовим, тобто генерується в синусовому вузлі серця. Несинусова генерація патологічна, а нерегулярність вказує на один із видів аритмії.

Під час зняття ЕКГ пацієнта просять затримати дихання для того, щоб виявити можливу патологічну недихальну аритмію. Серйозною проблемою є миготлива аритмія (мерехтіння передсердь). При ній генерація серцевих імпульсів відбувається над синусовому вузлі, а клітинах передсердь. Внаслідок цього передсердя та шлуночки скорочуються хаотично. Це сприяє тромбоутворенню та створює реальну загрозу інфаркту та інсульту. Для їх запобігання призначається довічна антиаритмічна та антитромботична терапія.

Миготлива аритмія – досить часто захворювання у літньому віці. Воно може бути безсимптомним, але створювати реальну загрозу здоров’ю та життю. Стежте за своїм серцем!

До аритмії відноситься і екстрасистолія. Екстрасистолою називається позаштатне скорочення серцевого м’яза під впливом зайвого електричного імпульсу, що не виходить із синусового вузла. Розрізняють передсердну, шлуночкову та атріовентрикуляну екстрасистолію. Які види екстрасистол потребують втручання? Поодинокі функціональні екстрасистоли (зазвичай передсердні) часто виникають і за здорового серця на тлі стресів або надмірних фізичних навантажень. До потенційно небезпечних відносяться групові та часті шлуночкові екстрасистолії.

Блокади

Атріовентрикулярною (AV) блокадою називають порушення провідності електричних імпульсів від передсердь до шлуночків. Внаслідок цього вони скорочуються несинхронно. При AV блокаді, як правило, потрібне лікування, а у важких випадках – встановлення кардіостимулятора.

Порушення провідності всередині міокарда називається блокадою ніжок пучка Гіса. Вона може локалізуватися на лівій чи правій ніжці або на обох разом і бути частковою чи повною. За цієї патології показано консервативне лікування.

Синоатріальна блокада – дефект провідності від синусового вузла до міокарда. Цей вид блокади виникає при інших серцевих хворобах або передозуванні лікарських препаратів. Потребує консервативного лікування.

Інфаркт міокарда

Іноді ЕКГ виявляє інфаркт міокарда – некроз ділянки серцевого м’яза через припинення кровообігу. Причиною можуть бути великі атеросклеротичні бляшки чи різкий спазм судин. Тип інфаркту розрізняють за ступенем ураження – дрібноочаговий (не Q-інфаркт) і великий (трансмуральний, Q-інфаркт) види, і навіть по локалізації. Виявлення ознак інфаркту передбачає термінову госпіталізацію пацієнта.

ЕКГ при інфаркті міокарда

Виявлення на кардіограмі рубців свідчить про перенесений колись інфаркт міокарда, можливо, безболісний і непомічений пацієнт.

Ішемічні та дистрофічні зміни

Ішемією серця називається кисневе голодування його різних ділянок унаслідок недостатнього кровопостачання. Виявлення такої патології потребує призначення протиішемічних препаратів.

Дистрофічними називають порушення обміну речовин у міокарді, які не пов’язані з порушеннями кровообігу.

Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта

Це вроджене захворювання, що полягає у існуванні у міокарді аномальних шляхів провідності. Якщо ця патологія викликає аритмічні напади, то необхідне лікування, а у тяжких випадках – хірургічне втручання.

Гіпертрофія шлуночків – збільшення розмірів чи потовщення стінки. Найчастіше гіпертрофія – наслідок вад серця, гіпертензії, легеневих захворювань. Не має самостійного діагностичного значення та положення ЕОС. Зокрема, при гіпертензії визначається горизонтальне положення чи відхилення вліво. Має значення та комплекція. У худорлявих людей, як правило, становище ЕОС – вертикальне.

Особливості ЕКГ у дітей

Для дітей віком до року вважаються нормальними тахікардія до 140 ударів на хв., коливання ЧСС при знятті ЕКГ, неповна блокада правої ніжки пучка Гіса, вертикальна ЕОС. У віці до 6 років допустима ЧСС до 128 ударів за хв. Дихальна аритмія притаманна віку від 6 до 15 років.

Електрокардіограма – це найдоступніший, найпоширеніший спосіб постановки діагнозу навіть в умовах екстреного втручання в ситуацію бригади швидкої допомоги.

Зараз у кожного лікаря кардіолога у виїзній бригаді є портативний та легкий електрокардіограф, здатний вважати інформацію за допомогою фіксування на самописці електричних імпульсів серцевого м’яза – міокарда у момент скорочення.

Розшифрувати ЕКГ під силу кожній навіть дитині з огляду на той факт, що пацієнт розуміє основні канони роботи серця. Ті самі зубці на стрічці і є пік (відповідь) серця на скорочення. Чим вони частіше – тим швидше відбувається скорочення міокарда, чим менше – тим повільніше відбувається серцебиття, а за фактом передача нервового імпульсу. Однак це лише загальне уявлення.

Щоб поставити правильний діагноз, необхідно враховувати часові інтервали між скороченнями, висоту пікового значення, вік хворого, наявність або відсутність обтяжуючих факторів тощо.

ЕКГ серця для діабетиків, у яких крім цукрового діабету є і пізні серцево-судинні ускладнення дозволяє оцінити ступінь виразності захворювання і вчасно втрутитися в те, що відкладає подальше прогресування хвороби, яке може призвести до серйозних наслідків у вигляді інфаркту міокарди. і т.д.

Якщо вагітна була погана електрокардіограма, то призначають повторні дослідження з можливим добовим моніторингом.

Однак варто враховувати той факт, що значення на стрічці у вагітної будуть дещо іншими, тому що в процесі зростання плода відбувається природне зміщення внутрішніх органів, які витісняються маткою, що розширюється. Їхнє серце займає інше положення в області грудної клітки, тому відбувається зміщення електричної осі.

Крім того, чим більший термін – тим більше навантаження відчуває серце, яке змушене інтенсивніше працювати, щоб задовольнити потреби двох повноцінних організмів.

Проте не варто так сильно переживати, якщо лікар за результатами повідомив про ту ж тахікардію, оскільки саме вона найчастіше може бути помилковою, спровокованою або навмисне, або через незнання самим пацієнтом. Тому дуже важливо правильно підготуватися до цього дослідження.

Для того, щоб правильно здати аналіз необхідно розуміти, що будь-яке хвилювання, збудження та переживання неминуче позначиться на результатах. Тому важливо заздалегідь себе підготувати.

1. Вживання алкоголю або будь-яких інших алкогольних напоїв (включаючи енергетики та інше)
   
2. Переїдання (краще здавати на голодний шлунок або злегка перекусити перед виходом)
   
3. Куріння
   
4. Вживання лікарських засобів, що стимулюють або пригнічують серцеву активність, або напої (наприклад, кава)
5. Фізична активність
   
6. Стрес
   

Непоодинокі такі випадки, коли пацієнт, запізнюючися в процедурний кабінет до призначеного часу, починав сильно переживати або несамовито мчав до заповітного кабінету, забуваючи про все на світі. В результаті його лист був поцяткований частими гострими зубцями, і лікар, зрозуміло, рекомендував своєму пацієнтові повторно пройти дослідження. Однак, щоб не створювати зайві проблеми, постарайтеся максимально себе заспокоїти ще до заходу в кардіологічний кабінет. Тим більше що нічого страшного з Вами там не станеться.

Коли пацієнта запросять, необхідно за ширмою роздягнутися до пояса (жінкам зняти бюстгальтер) і лягти на кушетку. У деяких процедурних кабінетах, залежно від передбачуваного діагнозу, також потрібно звільнити тіло нижче торса до нижньої білизни.

Після чого на місця відведення медсестра наносить спеціальний гель, до яких зміцнює електроди, від яких до апарату, що зчитує, протягнуті різнокольорові дроти.

Завдяки спеціальним електродам, які медсестра має в своєму розпорядженні на певних точках, вловлюється найменший серцевий імпульс, який і фіксується за допомогою самописця.

Після кожного скорочення, званого деполяризацією, на стрічці відображається зубець, а момент переходу в спокійний стан – реполяризацію самописець залишає пряму лінію.

За кілька хвилин медсестра зніме кардіограму.

Саму стрічку, як правило, не віддають пацієнтам, а передають безпосередньо лікареві-кардіологу, який займається розшифровкою. З позначками та розшифровками стрічка відправляє лікарю або передається в реєстратуру, щоб пацієнт зміг сам забрати результати.

Але навіть якщо Ви візьмете в руки стрічку кардіограми, то важко зможете зрозуміти, що ж там зображено. Тому, ми постараємося трохи відкрити завісу таємниці, щоб Ви змогли хоча б більш-менш оцінити потенціал свого серця.

Розшифровка ЕКГ

Навіть на чистому аркуші цього виду функціональної діагностики є деякі позначки, які допомагають лікарю з розшифровкою. Самописець відбиває передачу імпульсу, який за певний проміжок часу проходить по всіх відділах серця.

Щоб зрозуміти ці каракулі, необхідно знати у тому порядку і як саме відбувається передача імпульсу.

Імпульс, проходячи різні ділянки серця, на стрічці відображається у вигляді графіка, на якому умовно відображаються позначки у вигляді латинських літер: P, Q, R, S, T

Давайте розберемося, що вони позначають.

Значення P

Електричний потенціал, виходячи за межі синусового вузла, передає збудження насамперед у праве передсердя, в якому знаходиться синусовий вузол.

У цей момент прилад зачитує зміну у вигляді піку порушення правого передсердя. Після провідної системи – міжпредсердному пучку Бахмана перетворюється на ліве передсердя. Його активність настає в той момент, коли праве передсердя вже повсюдно охоплене збудженням.

На стрічці обидва ці процеси постають у вигляді сумарного значення збудження обох передсердь правого та лівого та записуються як пік P.

Іншими словами, пік P – це синусове збудження, яке проходить провідними шляхами від правого до лівого передсердя.

Інтервал P – Q

Одночасно зі збудженням передсердь імпульс, що вийшов за межі синусового вузла, проходить нижньою гілочкою пучка Бахмана і потрапляє в передсердно-шлуночкову сполуку, яку інакше називають – атріовентрикулярну.

Тут відбувається природна затримка імпульсу. Тому на стрічці з’являється пряма лінія, яку називають ізоелектричною.

В оцінці інтервалу грає значення час, за який імпульс проходить це з’єднання та наступні відділи.

Підрахунок ведеться за секунди.

Комплекс Q, R, S

Після імпульс, переходячи по провідних шляхах у вигляді пучка Гіса і волокон Пуркіньє, досягає шлуночків. Весь цей процес на стрічці представлений як комплекс QRS.

Шлуночки серця завжди збуджуються у певній послідовності та імпульс проходить цей шлях за певну кількість часу, яке також відіграє важливу роль.

Спочатку збудженням охоплюється перегородка між шлуночками. На це йде близько 0.03 сек. На діаграмі з’являється зубець Q, що йде трохи нижче основної лінії.

Після імпульсу за 0.05. сек. досягає верхівки серця та прилеглих до неї областей. На стрічці формується високий зубець R.

Після чого переходить до основи серця, яке відбивається у вигляді спадаючого зубця S. На це йде 0.02 сек.

Таким чином, QRS – це цілий шлуночковий комплекс із загальною тривалістю 0.10 сек.

Інтервал S – T

Оскільки клітини міокарда що неспроможні довго перебуває у збудженні, то настає момент спаду, коли імпульс згасає. На той час запускається процес відновлення початкового стану, що панував до порушення.

Цей процес також фіксується на ЕКГ.

До речі, у цій справі початкову роль грає перерозподіл іонів натрію і калію, переміщення яких і дає цей імпульс. Усе це називається одним словом – процес реполяризації.

Ми не будемо вдаватися до подробиць, а лише зазначимо, що цей перехід від збудження до згасання видно на інтервалі від S до зубця T.

Норма ЕКГ

Такі основні позначення, дивлячись на які можна судити про швидкість та інтенсивність биття серцевого м’яза. Але, щоб отримати повнішу картину необхідно звести всі дані до якогось єдиного стандарту норми ЕКГ. Тому всі апарати налаштовані таким чином, що самописець спочатку викреслює на стрічці контрольні сигнали, а вже потім починає вловлювати електричні коливання від електродів, підключених до людини.

Зазвичай такий сигнал дорівнює по висоті 10 мм та 1 мілівольту (mV). Це і є та сама калібрувальна, контрольна точка.

Усі виміри зубців проводять у другому відведенні. На стрічці воно позначено римською цифрою ІІ. Контрольній точці повинен відповідати зубець R, а виходячи з нього розраховується норма інших зубців:

• висота T 1/2 (0.5 mV)
• глибина S – 1/3 (0.3 mV)
• висота P – 1/3 (0.3 mV)
• глибина Q – 1/4 (0.2 mV)

Відстань між зубцями і інтервалами розраховують у секундах. В ідеалі дивляться на ширину зубця P, яка дорівнює 0.10 сек, а подальша довжина зубців та інтервалів дорівнює кожного разу по 0.02 сек.

Таким чином, ширина зубця Р дорівнює 0.10±0.02 с. За цей час імпульс охопить збудженням обидва передсердя; P – Q: 0.10±0.02 с; QRS: 0.10±0.02 сек; для проходження повного кола (збудження, що переходить від синусового вузла через атріовентрикулярну сполуку до передсердь, шлуночків) за 0.30±0.02 сек.

Давайте розглянемо кілька нормальних ЕКГ для різного віку (у дитини, у дорослих чоловіків та жінок)

Дуже важливо враховувати вік пацієнта, його загальні скарги та стан, а також наявні на даний момент проблеми зі здоров’ям, тому що навіть найменша застуда може позначитися на результатах.

Понад те, якщо людина займається спортом, його серце «звикає» працювати у іншому режимі, що відбивається на підсумкових результатах. Досвідчений лікар завжди враховує всі фактори, що мають.

Норма ЕКГ підлітка (11 років). Для дорослої людини це не буде нормою.

Норма ЕКГ молодої людини (вік 20 – 30 років).

Аналіз ЕКГ оцінюється у напрямі електричної осі, у якому найбільшу важливість має інтервал QRS. Будь-який кардіолог також дивиться на відстань між зубцями та їхню висоту.

Опис отриманої діаграми проводиться за певним шаблоном:

• Ведеться оцінка серцевого ритму з виміром ЧСС (частоти серцевих скорочень) за норми: ритм – синусовий, ЧСС – 60 – 90 ударів на хвилину.
• Розрахунок інтервалів: QT за норми 390 – 440 мс.

Це необхідно оцінити тривалість фази скорочення (їх називають систолами). При цьому вдаються за допомогою формули Базетта. Подовжений інтервал свідчить про ішемічну хворобу серця, атеросклероз, міокардит тощо. Короткий інтервал може бути пов’язаний із гіперкальціємією.

Цей параметр розраховують від ізолінії з урахуванням висоти зубців. При нормальному серцевому ритмі зубець R повинен бути завжди вищим за S. Якщо вісь відхиляється вправо, а S вище R, то це свідчить про порушення в правому шлуночку, з відхиленням вліво у II та III відведеннях – гіпертрофія лівого шлуночка.

У нормі інтервал повинен перевищувати 120 мс. Якщо інтервал спотворений, це може говорити про різні блокади в провідних шляхах (ніжок у пучках Гіса) або про порушення провідності в інших областях. За цими показниками можна виявити гіпертрофію лівого чи правого шлуночків.

По ньому можна судити про готовність серцевого м’яза до скорочення після повної деполяризації. Цей сегмент повинен бути довшим за комплекс QRS.

Що позначають римські цифри на ЕКГ

Кожна точка, до якої підключають електроди, має своє значення. Вона фіксує електричні коливання і самописець відбиває їх у стрічці. Щоб правильно вважати дані важливо правильно встановити електроди на певну зону.

• різниця потенціалів між двома точками правою і лівою рукою записується в першому відведенні і позначається I
• друге відведення відповідає за різницю потенціалів між правою рукою та лівою ногою – II
• третє між лівою рукою та лівою ногою – III

Якщо подумки поєднати всі ці точки, ми отримаємо трикутник, названий на честь засновника електрокардіографії Ейнтховена.

Щоб не сплутати їх між собою, всі електроди мають різні за кольором дроти: червоний кріпиться до лівої руки, жовтий до правої, зелений до лівої ноги, чорний до правої ноги, він виконує роль заземлення.

Така схема розташування відноситься до двополюсного відведення. Воно найпоширеніше, але є ще й однополюсні схеми.

Такий однополюсний електрод позначається буквою V. Реєструючий електрод, встановлений праворуч, позначається знаком VR, на ліву, відповідно, VL. На нозі – VF (food – нога). Сигнал від цих точок слабкіший, тому його зазвичай посилюють, на стрічці є позначка «a».

Грудні відведення також трохи відрізняються. Електроди кріпляться безпосередньо на грудній клітці. Отримання імпульсів від цих точок найсильніші, найчіткіші. Вони не вимагають посилення. Тут електроди розташовуються за обумовленим стандартом:

При стандартному дослідженні використовується 12 відведень.

Як визначити патології у роботі серця

При відповіді на це питання лікар звертає увагу на діаграму людини і за основними позначеннями може припустити який відділ почав збоїти.

Ми всю інформацію відобразимо як таблиці.

Враховуючи все вищеописане, можна навчитися розшифровувати стрічку хоча б за найпростішими параметрами. Хоча багато серйозних відхилень у роботі серця буде видно неозброєним поглядом навіть з урахуванням цього набору знань.

Для наочності ми опишемо кілька найневтішніших діагнозів, щоб можна було просто візуально порівнювати норму та відхилення від неї.

Інфаркт міокарда

З огляду на це ЕКГ діагноз буде невтішним. Тут із позитивного лише тривалість інтервалу QRS, яке перебуває в нормі.

У відведеннях V2 – V6 бачимо підйом ST.

Це результат гострої трансмуральної ішемії
(ГІМ) передньої стінки лівого шлуночка. Q хвилі видно у передніх відведеннях.

На цій стрічці ми бачимо порушення провідності. Однак навіть при цьому факті відзначається гострий передньоперегородковий інфаркт міокарда на тлі блокади правої ніжки пучка Гіса.

Праві грудні відведення демонтують підйом ST та позитивні зубці T.

Римт – синусовий. Тут високі правильні зубці R, патологія зубців Q у задньо-бічних відділах.

Видно відхилення ST у I, aVL, V6. Все це вказує на задньо-бічний інфаркт міокарда з ішемічною хворобою серця (ІХС).

Таким чином, ознаками інфаркту міоркарда на ЕКГ є:

• високий зубець Т
• підйом або депресія сегмента ST
• патологічний зубець Q або його відсутність

Ознаки гіпертрофії міокарда

Шлуночків

Здебільшого гіпертрофія властива тим людям, серце яких тривалий час відчувало додаткове навантаження внаслідок, скажімо, ожиріння, вагітності, будь-якої іншої хвороби, що негативно позначається на судинній діяльності всього організму в цілому або окремих органів (зокрема легень, нирках).

Гіпертрофований міокард характерний декількома ознаками, одна з яких – збільшення часу внутрішнього відхилення.

Що це означає?

Порушення доведеться витратити більше часу на проходження серцевих відділів.

Теж стосується і вектора, який також більший, довший.

Якщо шукати ці ознаки на стрічці, то зубець R буде вищим за амплітудою, ніж при нормі.

Характерна ознака – ішемія, що є наслідком недостатнього кровопостачання.

По коронарним артеріям до серця йде потік крові, який зі збільшенням товщі міокарда зустрічає шляху перешкоду і уповільнюється. Порушення кровопостачання викликає ішемію субендокардіальних верств серця.

Виходячи з цього, порушується природна, нормальна функція провідних шляхів. Неадекватна провідність призводить до збоїв у процесі збудження шлуночків.

Після чого запускається ланцюгова реакція, адже від роботи одного відділу залежить робота інших відділів. Якщо в наявності гіпертрофія одного із шлуночків, то його маса збільшується за рахунок зростання кардіоміоцитів – це клітини, які беруть участь у процесі передачі нервового імпульсу. Тому, його вектор буде більшим за вектор здорового шлуночка. На стрічці електрокардіограми буде помітно, що вектор буде відхилено у бік локалізації гіпертрофії зі зміщенням електричної осі серця.

До основних ознак відноситься і зміна в третьому грудному відведенні (V3), яка являє собою щось подібне до перевалкової, перехідної зоною.

Що це за така зона?

До нього відносять висоту зубця R та глибину S, які рівні за своєю абсолютною величиною. Але при зміні електричної осі внаслідок гіпертрофії зміниться їхнє співвідношення.

Розглянемо конкретні приклади

При синусовому ритмі виразно помітна гіпертрофія лівого шлуночка з характерними високими зубцями T у грудних відведеннях.

Присутня неспецифічна депресія ST у нижньо-бічній ділянці.

ЕОС (електрична вісь серця) відхилено вліво з переднім геміблоком та подовженням інтервалу QT.

Високі зубці T вказують на наявність у людини крім гіпертрофії ще й гіперкаліємії, що швидше за все розвинулися на тлі ниркової недостатності і властиві багатьом пацієнтам, які хворіють протягом багатьох років.

Крім того, більш подовжений інтервал QT з депресією ST вказує на гіпокальціємію, яка прогресує при останніх стадіях (при хронічній нирковій недостатності).

Таке ЕКГ відповідає літній людині, яка має серйозні проблеми з нирками. Він знаходиться на межі.

Передсердь

Як Вам вже відомо сумарне значення порушення передсердь на кардіограмі показано зубцем P. У разі збоїв у цій системі збільшується ширина та/або висота піку.

При гіпертрофії правого передсердя (ГПП) P буде вищою за норму, але не ширше, тому що пік збудження ПП закінчується раніше збудження лівого. У деяких випадках пік набуває загостреної форми.

При ГЛП спостерігається збільшення ширини (більше 0.12 секунд) та висоти піку (з’являється двогорбість).

Ці ознаки свідчать про порушення провідності імпульсу, що називається внутрішньопередсердною блокадою.

Блокади

Під блокадами розуміються будь-які збої у системі серця.

Трохи раніше ми переглядали шлях імпульсу від синусового вузла через провідні шляхи до передсердь, одночасно з цим синусовий імпульс спрямовується нижньою гілочкою пучка Бахмана і досягає атріовентрикулярного з’єднання, проходячи по ньому він зазнає природної затримки. Після чого потрапляє у провідну систему шлуночків, представлену у вигляді пучків Гіса.

Залежно від рівня, на якому стався збій, розрізняють порушення:

• внутрішньопередсердної провідності (блокада синусового імпульсу в передсердях)
• атріовентрикулярною
• внутрішньошлуночковий

Внутрішньошлуночкова провідність

Ця система представлена ​​у вигляді стовбура Гіса, розділеного на два відгалуження – ліву та праву ніжки.

Права ніжка «постачає» правий шлуночок, усередині якого вона розгалужується на безліч дрібних сіток. З’являється у вигляді одного широкого пучка з відгалуженнями всередині мускулатури шлуночка.

Ліва ніжка ділиться на передню та задню гілки, які «примикають» до передньої та задньої стінки лівого шлуночка. Обидві ці гілки утворюють мережу дрібніших відгалужень усередині мускулатури ЛШ. Вони називаються волокнами Пуркіньє.

Блокада правої ніжки пучка Гіса

Хід імпульсу спершу охоплює шлях через збудження міжшлуночкової перегородки, а потім у процес залучається спочатку незаблокований ЛШ, через звичайний його хід, а вже після збудиться правий, до якого імпульс доходить перекрученим шляхом через волокна Пуркіньє.

Зрозуміло, все це позначиться на структурі та формі комплексу QRS у правих грудних відведеннях V1 та V2. При цьому на ЕКГ ми побачимо роздвоєні вершини комплексу, схожі на букву «М», у якому R – порушення міжшлуночкової перегородки, а друга R1 – фактичне порушення ПЗ. S як і раніше відповідатиме за порушення ЛШ.

На цій стрічці ми бачимо неповну блокаду ПНПГ та AB блокаду I ступеня, також є рубцеві зміни задньо-діафрагмальної області.

Таким чином, ознаки блокади правої ніжки пучка Гіса наступні:

• подовження комплексу QRS у ІІ стандартному відведенні понад 0.12 сек.
• збільшення часу внутрішнього відхилення ПЗ (на графіку вище цей параметр представлений у вигляді J, яке більше 0.02 сек. у правих грудних відведеннях V1, V2)
• деформація та розщеплення комплексу на два «горби»
• негативний зубець T

Блокада лівої ніжки пучка Гіса

Хід збудження аналогічний, імпульс досягає ЛШ через манівці (він проходить не по лівій ніжці пучка Гіса, а через мережу волокон Пуркіньє від ПЖ).

Характерні риси цього явища на ЕКГ:

• розширення шлуночкового комплексу QRS (більше 0.12 сек)
• збільшення часу внутрішнього відхилення у заблокованому ЛШ (J більше 0.05 сек)
• деформація та роздвоєння комплексу у відведеннях V5, V6
• негативний зубець T (-TV5, -TV6)

Блокада (неповна) лівої ніжки пучка Гіса

Варто звернути увагу на той факт, що зубець S буде «атрофований», тобто. він не зможе досягти ізолінії.

Атріовентрикулярна блокада

Розрізняють кілька ступенів:

• I – характерне уповільнення провідності (ЧСС у нормі в межах 60 – 90; всі зубці P пов’язані з комплексом QRS; інтервал Р-Q більший за нормальний 0.12 сек.)
• II – неповна, розділена на три варіанти: Мобітц 1 (сповільнюється ЧСС; не всі зубці P пов’язані з комплексом QRS; інтервал P – Q змінюється; з’являється періодика 4:3, 5:4 тощо), Мобітц 2 (теж саме, але інтервал P – Q постійний; періодика 2:1, 3:1), високоступенева (значно знижена ЧСС; періодика: 4:1, 5:1; 6:1)
• III – повна, розділена на два варіанти: проксимальна та дистальна

Ми ну вдаватимемося в подробиці, а лише відзначимо найважливіше:

• час проходження атріовентрикулярним з’єднанням в нормі дорівнює 0.10±0.02. Разом, трохи більше 0.12 сек.
• відображено на інтервалі P – Q
• тут відбувається фізіологічна затримка імпульсу, яка важлива для нормальної гемодинаміки

AV блокада II ступеня Мобіц II

Такі порушення призводять до збоїв внутрішньошлуночкової провідності. Зазвичай у людей з такою стрічкою є задишка, запаморочення або швидко перевтомлюються. Загалом це не так страшно і зустрічаються дуже часто навіть серед здорових людей, які не особливо скаржаться на своє здоров’я.

Порушення ритму

Ознаки аритмії, зазвичай, видно неозброєним поглядом.

Коли порушується збудливість, змінюється час відповіді міокарда на імпульс, що створює характерні графіки на стрічці. Причому варто розуміти, що не у всіх серцевих відділах ритм може бути постійним з урахуванням того, що має бути, скажімо, якась із блокад, що гальмує передачу імпульсу і спотворює сигнали.

Так, наприклад, нижченаведена кардіограма вказує на передсердну тахікардію, а та, що під нею на шлуночкову тахікардію з частотою 170 ударів на хвилину (ЛШ).

Правильним є синусовий ритм із характерною послідовністю та частотою. Його характеристики такі:

• частота зубців Р в діапазоні 60-90 хв
• інтервал Р-Р однаковий

• зубець Р позитивний у II стандартному відведенні
• зубець Р негативний у відведенні aVR

Будь-яка аритмія вказує на те, що серце працює в іншому режимі, який не можна назвати регулярним, звичним та оптимальним. Найважливішим у визначенні правильності ритму є однаковість інтервалу зубців РР. Синусовий ритм є правильним, коли дотримується цієї умови.

Якщо є невелика різниця в інтервалах (навіть 0.04 с, не перевищує 0.12 с), то лікар вже вкаже на відхилення.

Ритм синусовий, неправильний, оскільки інтервали Р-Р різняться лише на 0.12 сек.

Якщо інтервали будуть більше 0.12 сек, це вказує на аритмію. До неї відносяться:

• екстрасистолія (зустрічається найчастіше)
• пароксизмальна тахікардія
• мерехтіння
• тремтіння і т.д.

Аритмія мати своє вогнище локалізації, коли на кардіограмі відбувається порушення ритму в певних ділянках серця (у передсердях, шлуночках).

Найбільш яскравою ознакою тріпотіння передсердь є високочастотні імпульси (250 – 370 ударів за хвилину). Вони настільки сильні, що перекривають частоту синусових імпульсів. На ЕКГ будуть відсутні зубці P. На їх місці на відведенні aVF будуть видні гострі, пилкоподібні низькоамплітудні «зуби» (не більше 0.2 mV).

ЕКГ Холтера

Цей метод інакше скорочено називають ХМ ЕКГ.

Що це таке?

Перевага в тому, що можна здійснити добовий моніторинг роботи серцевого м’яза. Сам апарат, що зчитує (реєстратор), компактний. Його використовують як портативний пристрій, здатний протягом тривалого часу фіксувати сигнали, що надходять електродам на магнітну стрічку.

На звичайному стаціонарному апараті помітити деякі стрибки, що періодично виникають, і збої в роботі міокарда виявляється досить складно (враховуючи безсимптомність) і щоб переконатися в правильності діагнозу використовують холтерівський метод.

Пацієнту пропонується самостійно після лікарських настанов вести докладний щоденник, тому що деякі патології можуть проявляти себе в певний час (серце «колить» тільки вечорами і то не завжди, вранці щось «тисне» на серце).

Ведучи спостереження людина записує все, що відбувається з ним, наприклад: коли він перебував у спокої (спав), перевтомився, бігав, прискорював крок, працював фізично чи розумово, нервувався, хвилювався. При цьому важливо також дослухатися себе і намагатися максимально чітко описувати всі свої відчуття, симптоми, які супроводжують ті чи інші дії, події.

Час збору даних зазвичай триває не довше за добу. За таке добове моніторування ЕКГ дозволяє отримати чіткішу картину і визначитися з діагнозом. Але час збору даних може бути збільшено до декількох днів. Все залежить від самопочуття людини та якості, повноти попередніх лабораторних досліджень.

Зазвичай основою призначення такого типу аналізу є безболеві симптоми ішемічної хвороби серця, прихована гіпертонія, коли лікарі мають підозри, сумніви в будь-яких діагностичних даних. Крім того, можуть призначити його і при виписуванні нових для пацієнта лікарських засобів, що впливають на роботу міокарда, які застосовують у лікуванні ішемії або є штучний водій ритму і т.д. Робиться це також з метою оцінки стану хворого, щоб оцінити рівень ефективності призначеної терапії та інше.

Як підготуватися до ХМ ЕКГ

Зазвичай нічого складно у цьому процесі немає. Однак варто розуміти, що на апарат можуть впливати інші прилади, що особливо випромінюють електромагнітні хвилі.

Взаємодія з будь-яким металом також не бажана (кільця, сережки, металеві пряжки та інше варто зняти). Прилад необхідно берегти від вологи (неприпустима повна гігієна тіла під душем або прийом ванни).

Синтетичні тканини також негативно позначаються на результатах, оскільки можуть створювати статичну напругу (вони електризуються). Будь-який такий «сплеск» від одягу, покривала та іншого спотворюють дані. Замініть їх на натуральні: бавовна, льон.

Прилад дуже вразливий і чутливий до магнітів, не варто стояти біля мікрохвильової печі або індукційної варильної панелі, уникайте знаходження поблизу високовольтних проводів (навіть якщо проїжджаєте в машині через невелику ділянку дороги, над якою пролягають високовольтні лінії).

Як проводиться забір даних?

Зазвичай пацієнту виписують направлення, і до призначеного часу він приходить до лікарні, де лікар після деякого теоретичного вступного курсу встановлює певні ділянки тіла електроди, які приєднані за допомогою проводів до компактного реєстратора.

Сам реєстратор є невеликим приладом, який фіксує будь-які електромагнітні коливання і запам’ятовує їх. Кріпиться він на поясі та ховається під одягом.

Чоловікам іноді доводиться заздалегідь поголити деякі ділянки тіла, куди кріпляться електроди (наприклад, «звільнити» від волосся грудну клітину).

Після всіх приготувань та встановлення обладнання пацієнт може зайнятися своїми звичними справами. Він повинен влитися у своє повсякденне життя як ні в чому не бувало, правда, не забуваючи робити замітки (украй важливо вказувати час прояву тих чи інших симптомів та подій).

Після закінчення заданого лікарем терміну «випробуваний» повертається до лікарні. З нього знімають електроди і забирають прилад, що зчитує.

Кардіолог за допомогою спеціальної програми обробить дані з реєстратора, який, як правило, легко синхронізується з ПК та зможе зробити конкретний опис усіх отриманих результатів.

Такий метод функціональної діагностики як ЕКГ набагато ефективніший, оскільки завдяки йому можна помітити навіть найменші патологічні зміни в роботі серця, і він повсюдно застосовується у лікарській практиці з метою виявлення небезпечних життя пацієнтів захворювань як інфаркт.

Діабетикам із серцево-судинними пізніми ускладненнями, що розвинулися на тлі цукрового діабету, особливо важливо періодично його проходити хоча б раз на рік.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.