Що буде якщо часто приймати суматриптан
для медичного застосування препарату
СУМАТРИПТАН
(SUMATRIPTAN)
Загальна характеристика:
міжнародна і хімічна назви: sumatriptan;
[3-[2-(диметил аміно) етил]-1Н-індол-5-іл]-N-метилметансульфонамідгідроген бутандіоат;
основні фізико-хімічні властивості: таблетки, вкриті оболонкою білого кольору, овальної форми, з двоопуклою поверхнею, з рискою з одного боку та тисненням“КМП” з іншого боку;
склад: 1 таблетка містить суматриптану сукцинату у перерахунку на 100% суматриптан 0,1 г;
допоміжні речовини: гранулак-70, мікрокристалічна целюлоза, полівінілпіролідон низь комолекулярний медичний, натрію кроскармелоза, тальк, кальцію стеарат, суміш для покриття “Opadry II White”.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при мігрені. Селективніагоністи 5НТ1-рецепторів серотоніну. Суматриптан. Код АТС N02С С 01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Суматриптан – специфічний селективний агоніст серотонін ових 5НТ1-рецепторів, розміщених переважно у кровоносних судинах головного мозку. Стимуляція їх призводить до звужування судин. Препарат не діє на інші підтипи серотонін ових 5НТ-рецепторів (5НТ2-5НТ7).
Клінічний ефект відзначається через 30 хвилин після перорального прийому препарату у дозі 100 мг.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо суматриптан швидко всмоктується у травному тракті, через 45 хвилин його концентрація в сироватці крові досягає 70% від максимальної. Абсолютна біодоступність при прийомі внутрішньо за рахунок пре системного метаболізму та неповного всмоктування в середньому 14%. Зв’язування з білками плазми крові низьке – 14–21%. Періоднапів виведення становить 2 години. Виводиться переважно з сечею.
Показання для застосування. Купірування гострих нападів мігрені, з ауроюабо без неї.
Спосіб застосування та дози. Внутрішньо, якомога раніше після виникнення нападу мігрені. Таблетки не розжовувати, запивати достатньою кількістю води.
Дорослим призначають по 1 таблетці (100 мг), для деяких хворих терапевтична доза може становити 50 мг (1/2 таблетки). Якщо симптоми мігрені не зникають і не зменшуються, то препарат не варто призначати повторно длякупірування нападу, що продовжується.
Якщо симптоми зменшилися або зникли, а потім поновили ся, можна прийняти другу дозу протягом наступних 24 годин при умові, що інтервал між дозами повинен становити не менше 2 годин.
Максимальна доза препарату протягом будь-якого 24-годинного прийому неповинна перевищувати 300 мг.
Побічна дія. З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія, відчуття серцебиття, транзиторне підвищення артеріального тиску одразу після застосування препарату; в окремих випадках – порушення серцевого ритму, скороминучі зміни електрокардіограми ішемічного типу, інфаркт міокарда, спазм коронарних артерій; можливі – розвиток синдрому Рейно.
З боку системи травлення: нудота, блювання; в окремих випадках – незначне підвищення активності ферментів печінки, дисфагія, відчуття дискомфорту в животі, ішемічний коліт.
З боку центральної нервової системи: припливи, запаморочення, слабкість (слабко або помірно виражені і є скороминучі); рідко – сонливість, відчуття втоми; у хворих, які мають в анамнезі епілепсію або органічні ураження мозку, в окремих випадках можливі судомні напади.
Іноді можливі офтальмологічні прояви у виглядідиплопії, миготіння перед очима, ністагму, скотоми, зниження гостроти зору; дуже рідко – скороминуча часткова втрата зору (яка, можливо, пов’язана із самим нападом мігрені).
Алергічні реакції: висип, свербіж, еритема, анафілактичний шок.
Інші: біль, відчуття поколювання, печіння, відчуття тяжкості, тиску або стиснення. Ці симптоми скороминучі і можуть виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітку та горло.
Протипоказання. Геміплегічна, базилярна та офтальмологічна форма мігрені; ішемічна хвороба серця (у т. ч. інфаркт міокарда, постінфарктнийкардіосклероз, стенокардія Принц метала) або наявність симптомів, які дають змогу припустити наявність ішемічної хвороби серця; оклюзивні захворювання периферичних судин; інсульт або скороминучі порушення мозкового кровотоку (у т. ч. в анамнезі); виражені порушення функції печінки та/або нирок; одночасний прийом препаратів, які містять ерготамін або його похідні (у т. ч. метисергід); одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; вагітність; пацієнти до 18 та старше 60 років; підвищена чутливість до препарату.
Передозування. При прийомі внутрішньо понад 400 мг препарату неспостерігалось будь-яких побічних реакцій, крім перерахованих у п. “Побіч надія”.
Лікування: при передозуванні необхідно спостерігати за хворим протягом 10 годин, в міру необхідності проводити симптоматичну терапію. Дані про впливгемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану в плазі крові відсутні.
Особливості застосування.Препарат не призначений для застосування з метою профілактики мігрені.
Суматриптан необхідно призначати з обережністю пацієнтам, хворим на епілепсію, при будь-яких станах зі зниженням порогу судомної готовності, пацієнтам з контрольованою артеріальною гіпертензією, так як препарат може спричинити транзиторне підвищення артеріального тиску та загального периферичного судинного опору.
При призначенні Суматриптану пацієнтам із раніше недіагностованоюмігренню або з мігренню, яка супроводжується ати пічними симптомами, необхідно виключити інші потенційно небезпечні неврологічні захворювання. Необхідно матина увазі, що у пацієнтів з мігренню є ризик розвитку цереброваскулярнихускладнень ( у т. ч. інсульту або скороминучих порушень мозкового кровотоку).
Препарат не слід призначати пацієнтам, які належать до групи ризику розвитку патології з боку серцево-судинної системи (жінки у пост клімактеричному періоді, чоловіки у віці старше
40 років, пацієнти з факторами ризику ІХС), без попереднього обстеження. При появі таких побічних ефектів, як біль і відчуття стиснення угрудях, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження, так як ці симптоми можуть вказувати на ішемічну хворобу серця.
Препарат необхідно призначати з обережністю при порушеннях функції нирок або печінки, у зв’язку з можливою істотною зміною абсорбції, метаболізму або виведенням суматриптану.
У пацієнтів з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів можливий розвиток алергічних реакцій (від шкірних проявів до анафілактичного шоку).
Суматриптан слід призначати тільки у випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумнівів.
У випадку одночасного призначення Суматриптану та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну необхідно ретельно контролю вати стан пацієнта.
При мігрені, а також на фоні терапії Суматриптаном можливий розвиток сонливості. Тому у період прийому Суматриптану пацієнтам не можна керувати автомобілем та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, які потребують високої швидкості психічних реакцій.
З обережністю необхідно застосовувати препарат в період лактації. Не рекомендується годувати дитину груддю протягом 24 годин після прийомуСуматриптану.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному прийомі з ерготаміном відзначається довготривалий спазм судин.
Суматриптан можна приймати не раніше ніж за 24 години після прийому препаратів, які містять ерготамін. Препарати, що містять ерготамін, можна приймати не раніше ніж через 24 години після прийому Суматриптану.
Протипоказаний одночасний прийом Суматриптану та інгібіторів МАО (можлива взаємодія).
При одночасному прийомі Суматриптану та інгібіторів зворотного захвату серотоніну можливий розвиток слабкості, гіперрефлексія та порушення координації руху.
Не відзначена взаємодія Суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етанолом.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі від 15 0 С до 25 0 С. Источник
Термін придатності – 2 роки.
Суматриптан
допоміжні речовини: гранулак-70, мікрокристалічна целюлоза, полівінілпіролідон низь комолекулярний медичний, натрію кроскармелоза, тальк, кальцію стеарат, суміш для покриття “Opadry II White”.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при мігрені. Селективні агоністи 5НТ1-рецепторів серотоніну. Суматриптан. Код АТС N02С С 01.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Суматриптан – специфічний селективний агоніст серотонін ових 5НТ1-рецепторів, розміщених переважно у кровоносних судинах головного мозку. Стимуляція їх призводить до звужування судин. Препарат не діє на інші підтипи серотонін ових 5НТ-рецепторів (5НТ2-5НТ7).
Клінічний ефект відзначається через 30 хвилин після перорального прийому препарату у дозі 100 мг.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо суматриптан швидко всмоктується у травному тракті, через 45 хвилин його концентрація в сироватці крові досягає 70% від максимальної. Абсолютна біодоступність при прийомі внутрішньо за рахунок пре системного метаболізму та неповного всмоктування в середньому 14%. Зв’язування з білками плазми крові низьке – 14–21%. Період напів виведення становить 2 години. Виводиться переважно з сечею.
Показання для застосування. Купірування гострих нападів мігрені, з аурою або без неї.
Спосіб застосування та дози. Внутрішньо, якомога раніше після виникнення нападу мігрені. Таблетки не розжовувати, запивати достатньою кількістю води.
Дорослим призначають по 1 таблетці (100 мг), для деяких хворих терапевтична доза може становити 50 мг (1/2 таблетки). Якщо симптоми мігрені не зникають і не зменшуються, то препарат не варто призначати повторно для купірування нападу, що продовжується.
Якщо симптоми зменшилися або зникли, а потім поновили ся, можна прийняти другу дозу протягом наступних 24 годин при умові, що інтервал між дозами повинен становити не менше 2 годин.
Максимальна доза препарату протягом будь-якого 24-годинного прийому не повинна перевищувати 300 мг.
Побічна дія. З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, брадикардія, відчуття серцебиття, транзиторне підвищення артеріального тиску одразу після застосування препарату; в окремих випадках – порушення серцевого ритму, скороминучі зміни електрокардіограми ішемічного типу, інфаркт міокарда, спазм коронарних артерій; можливі – розвиток синдрому Рейно.
З боку системи травлення: нудота, блювання; в окремих випадках – незначне підвищення активності ферментів печінки, дисфагія, відчуття дискомфорту в животі, ішемічний коліт.
З боку центральної нервової системи: припливи, запаморочення, слабкість (слабко або помірно виражені і є скороминучі); рідко – сонливість, відчуття втоми; у хворих, які мають в анамнезі епілепсію або органічні ураження мозку, в окремих випадках можливі судомні напади.
Іноді можливі офтальмологічні прояви у вигляді диплопії, миготіння перед очима, ністагму, скотоми, зниження гостроти зору; дуже рідко – скороминуча часткова втрата зору (яка, можливо, пов’язана із самим нападом мігрені).
Алергічні реакції: висип, свербіж, еритема, анафілактичний шок.
Інші: біль, відчуття поколювання, печіння, відчуття тяжкості, тиску або стиснення. Ці симптоми скороминучі і можуть виникати в будь-якій частині тіла, включаючи грудну клітку та горло.
Протипоказання. Геміплегічна, базилярна та офтальмологічна форма мігрені; ішемічна хвороба серця (у т. ч. інфаркт міокарда, постінфарктний кардіосклероз, стенокардія Принц метала) або наявність симптомів, які дають змогу припустити наявність ішемічної хвороби серця; оклюзивні захворювання периферичних судин; інсульт або скороминучі порушення мозкового кровотоку (у т. ч. в анамнезі); виражені порушення функції печінки та/або нирок; одночасний прийом препаратів, які містять ерготамін або його похідні (у т. ч. метисергід); одночасний прийом інгібіторів МАО та період до 14 днів після їх відміни; вагітність; пацієнти до 18 та старше 60 років; підвищена чутливість до препарату.
Передозування. При прийомі внутрішньо понад 400 мг препарату не спостерігалось будь-яких побічних реакцій, крім перерахованих у п. “Побічна дія”.
Лікування: при передозуванні необхідно спостерігати за хворим протягом 10 годин, в міру необхідності проводити симптоматичну терапію. Дані про вплив гемодіалізу або перитонеального діалізу на концентрацію суматриптану в плазі крові відсутні.
Особливості застосування. Препарат не призначений для застосування з метою профілактики мігрені.
Суматриптан необхідно призначати з обережністю пацієнтам, хворим на епілепсію, при будь-яких станах зі зниженням порогу судомної готовності, пацієнтам з контрольованою артеріальною гіпертензією, так як препарат може спричинити транзиторне підвищення артеріального тиску та загального периферичного судинного опору.
При призначенні Суматриптану пацієнтам із раніше недіагностованою мігренню або з мігренню, яка супроводжується ати пічними симптомами, необхідно виключити інші потенційно небезпечні неврологічні захворювання. Необхідно мати на увазі, що у пацієнтів з мігренню є ризик розвитку цереброваскулярних ускладнень ( у т. ч. інсульту або скороминучих порушень мозкового кровотоку).
Препарат не слід призначати пацієнтам, які належать до групи ризику розвитку патології з боку серцево-судинної системи (жінки у пост клімактеричному періоді, чоловіки у віці старше
40 років, пацієнти з факторами ризику ІХС), без попереднього обстеження. При появі таких побічних ефектів, як біль і відчуття стиснення у грудях, необхідно провести відповідне діагностичне обстеження, так як ці симптоми можуть вказувати на ішемічну хворобу серця.
Препарат необхідно призначати з обережністю при порушеннях функції нирок або печінки, у зв`язку з можливою істотною зміною абсорбції, метаболізму або виведенням суматриптану.
У пацієнтів з підвищеною чутливістю до сульфаніламідів можливий розвиток алергічних реакцій (від шкірних проявів до анафілактичного шоку).
Суматриптан слід призначати тільки у випадку, якщо діагноз мігрені не викликає сумнівів.
У випадку одночасного призначення Суматриптану та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну необхідно ретельно контролю вати стан пацієнта.
При мігрені, а також на фоні терапії Суматриптаном можливий розвиток сонливості. Тому у період прийому Суматриптану пацієнтам не можна керувати автомобілем та займатися іншими потенційно небезпечними видами діяльності, які потребують високої швидкості психічних реакцій.
З обережністю необхідно застосовувати препарат в період лактації. Не рекомендується годувати дитину груддю протягом 24 годин після прийому Суматриптану.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. При одночасному прийомі з ерготаміном відзначається довготривалий спазм судин.
Суматриптан можна приймати не раніше ніж за 24 години після прийому препаратів, які містять ерготамін. Препарати, що містять ерготамін, можна приймати не раніше ніж через 24 години після прийому Суматриптану.
Протипоказаний одночасний прийом Суматриптану та інгібіторів МАО (можлива взаємодія).
При одночасному прийомі Суматриптану та інгібіторів зворотного захвату серотоніну можливий розвиток слабкості, гіперрефлексія та порушення координації руху.
Не відзначена взаємодія Суматриптану з пропранололом, флунаризином, пізотифеном та етанолом.
Умови та термін зберігання. Зберігати в сухому, захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі від 15 0С до 25 0С.
Термін придатності – 2 роки.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. 1 таблетка в контурній чарунковій упаковці. 1 контурна чарункова упаковка в пачці.
Виробник. ВАТ «Київ медпрепарат».
Адреса. Україна, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.
Тел. (044) 490 7522.
Суматриптан
Суматриптан (Sumatriptan) – це препарат проти гострих нападів мігрені, який можна приймати в таблетованій формі, інтраназально (через ніс) та ін’єкційно. Найпопулярніша форма – таблетки, на них переважно і буде сфокусовано увагу в цьому матеріалі. Повна назва активного агента препарату – [3- [2- (диметиламіно) етил] 1Н-індол-5-іл] -N-метилметансульфонамідгідроген бутандіоат.
Протимігренозний засіб випускається різними виробниками, включаючи київський «Київмедпрепарат» та ізраїльську «Тева».
Інструкція по застосуванню препарату Суматриптан
Склад та схема застосування. Одна таблетка медикаментозного засобу містить суматриптану сукцинату в перерахуванні на 100-відсотковий суматриптан 0.1 г (що дорівнює 100 мілілітрам). Таблетку потрібно приймати всередину, запиваючи невеликою кількістю води. Старт лікування має припадати на початок мігренозного нападу – чим раніше вийде випити пігулку, тим краще. Зазвичай дозування – одна таблетка, для деяких категорій пацієнтів це може бути забагато і вони мають розділити пігулку навпіл. Якщо симптоматика не йде, повторно приймати не можна. Якщо симптоми починають проходити, то не раніше, ніж через дві години можна повторити прийом. Але не можна виходити за максимальні добові рамки, встановлені на рівні 300 мг / доб.
Побічні дії. Як і будь-який інший лікарський препарат, цей може викликати певний спектр побічних ефектів, включаючи, але не обмежуючись:
- брадикардія (патологічно уповільнене серцебиття);
- відчуття сну;
- порушення з боку шлунково-кишкового тракту;
- офтальмологічні відхилення, наприклад, миготіння перед очима, мимовільні коливальні рухи очей (ністагм), дублювання об’єктів в полі зору (диплопія), скотома (сліпа ділянка в полі зору);
- реакції алергічної природи (свербіж, еритеми, висип);
- симптоми тиску, тяжкості, поколювання в області горла, грудної клітки та ін, які швидко проходять.
Протипоказання. В їх перелік входять:
- геміплегічна (при якій спостерігається геміплегія – тимчасова слабкість з одного боку тіла), базилярна (стан з аурою – запамороченням, шумом у вухах та ін.) або офтальмоплегічна (характеризується окоруховими порушеннями – мідріазом, птозом та ін.) різновиди мігрені;
- ішемічна хвороба серця;
- стенокардія, в тому числі, Принцметала;
- кардіосклероз постінфарктного характеру;
- підвищений артеріальний тиск (неконтрольований);
- одночасне вживання спільно з препаратом ерготаміном та похідними медикаментами;
- використання при фоновому лікуванні інгібіторами МАО;
- серйозне ниркове або печінкове порушення;
- шістдесятип’ятирічний та вище вік;
- наявність підвищеної чутливості до будь-якого з компонентів протимігренозного засобу.
Застосування при вагітності та ГВ. Протипоказано, цей препарат може потенційно завдати шкоди плоду та / або майбутній мамі. Що стосується лактації, повідомляється, що годування грудьми забороняється протягом двадцятичотирьохгодинного періоду з моменту прийому препарату.
Умови відпустки. Препарат є рецептурним, тобто пацієнту потрібно отримати відповідний дозвіл у лікаря. Рецепт на латинській: Rp .: Tab. Sumatriptani 0,07 № 3.
Як працює Суматриптан?
Суматриптан відрізняється структурною схожістю до серотоніну – одного з ключових нейромедіаторів в тілі людини. Серотонін відноситься до категорії біогенних амінів та в народі часто іменується «гормоном гарного настрою» або «щастя». При цьому ключовий механізм дії суматриптана полягає в придушенні маловідомої речовини – пептиду, пов’язаного з геном кальцитоніну (CGRP). Є дані, що цей CGRP активізує сенсибілізацію (збільшену чутливість) ноцицептивних нейронів трійчастого нерва, сприяючи виникненню больових відчуттів, які долають при мігрені. Блокування CGRP імовірно і викликає більшу частину корисної дії медикаменту.
Ціна Суматриптану в звичайних та онлайн-аптеках
Ціна препаратів з даним активним компонентом зазвичай невелика та прийнятна для більшості категорій населення. Продукт доступний як в класичних, так і в інтернет-аптеках. Якщо ви не можете знайти препарат саме з такою назвою, що може бути цілком ймовірно, шукайте аналоги з даними компонентом, їх в аптеках досить багато.
Аналоги: яку підібрати заміну Суматриптану?
Таблетовані аналоги (з суматриптаном):
- Антимігрен (Antimigren);
- Імігран (Imigran);
- Мегрефіт (Megrefit);
- Стопмігрен (StopMigraine);
- Сумамігрен (Sumamigren Sumatriptanum);
- Сумітран (Sumitran);
- Мігранол (Migranol);
- Амігрен (Amigren);
- Альгомакс (Algomax).
На фармацевтичному ринку також доступний медикамент з аналогічним активним компонентом, але в формі для інтраназального (внутрішньо-носового) застосування. Це спрей Імігран, що містить 10 або 20 мг суматриптану. Як часто можна приймати цей різновид препарату? Офіційна інструкція говорить, що середнє дозування при гострому мігреневому нападі становить 20 мг медикаменту в одну ніздрю. Якщо після впорскування корисний ефект не настає, не слід використовувати спрей ще один раз. Наступні дозування призначаються для знищення наступних нападів головного болю.
В інших країнах препарат Суматриптан також доступний під нижченаведеними назвами:
- ApoMigra (АпоМігра) – Польща;
- Rosemig (Роземіг) – Чехія;
- Sumacta (Сумакта) – Румунія;
- Sutriptan (Сутріптан) – Греція;
- Triptagram 100 mg (Тріптаграм 100 мг) – Угорщина;
- Youshu (Юшу) – Китай;
- Migralgin (Мігралгін) – Грузія;
- Imiject (Іміджект) – Франція.
Дані досліджень
Згідно з даними Cady R, Schreiber C. (журнал Expert Opinion on Pharmacotherapy, 2006) оральний Суматриптан є ефективним препаратом для боротьби з гострим приступом мігрені. Він є добре переносимою субстанцією, хоча незначні несприятливі події не були рідкістю у включених випробуваннях.
Згідно з дослідженням групи авторів, надрукованому в журналі The New England Journal of Medicine в 1991 році, в 77% ситуацій було показано, що ін’єкційна форма препарату (в уколах) усуває кластерний головний біль протягом 30 хвилин. Однак у повсякденному житті така форма не дуже поширена, зважаючи на незручності застосування.
Історична довідка та цікаві факти
Суматриптан був запатентований в 1982 році і, після проведення сотень відповідних досліджень, був схвалений для медичного застосування в 1991 році. Але наукові дослідження в даному векторі почалися ще два десятка років перед патентуванням. Ідея про те, що серотонін може відігравати важливу роль в мігрені, сходить до 1960-х років, коли дослідники з трьох різних континентів показали, що внутрішньовенне введення 5-гідрокси-триптаміну (5-НТ) може перервати напад мігрені. Взявши на озброєння цінні знання, учений Патрік Хамфрі та його «колеги по цеху» Мішель Феррарі та Джес Олесен з лабораторій A & H почали скрупульозну роботу по винаходу речовини, яка б імітувала корисні властивості серотоніну при мінімізації або повному уникненні його побічних дій. Сотні аналогів 5НТ були вивчені та в підсумку експерименти засвідчили позитивний ефект GR43175 (суматриптану) в кровотоці сонної артерії.
В РФ суматріптанові препарати, незареєстровані в установленому законодавчою базою порядку, можуть розглядатися як наркотичні засоби, оскільки дана речовина належить до похідних діметілтріптамін. Діметілтріптамін (DMT) або N, N-діметілтріптамін – це психоделік, який працює в людському організмі як агоніст 5-HT2A серотонінових рецепторів.
DMT також міститься в якості алкалоїду в деяких високоотруйних та наркотичних рослинах. Трави з ДМТ використовуються в шаманських практиках в південноамериканських регіонах. Зокрема, шамани готують напій-відвар аяуаска – потужний галюциноген та ентеоген (викликає екстаз). Базовим інгредієнтом аяуаскі є ліана Баністеріопсіс Каап (Banisteriopsis caapi). Іншими натуральними джерелами ДМТ виступають Mimosa tenuiflora (мімоза тенуіфлора), Diplopterys cabrerana (чаліпонга), Psychotria viridis (чакруна), Virola (вірола) і Anadenanthera peregrina (йопо).
Увага!
Використання Суматриптан без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.
Суматриптан фото
Нажмите, чтобы увеличить.
Категорії
- Акушерство та гінекологія
- Контрацептиви
- Ліки від молочниці
- Нормалізація мікрофлори
- Протитуберкульозні
- Здорове харчування
- Замінник цукру
- Вітаміни для вагітних і годуючих
- Вітаміни для дітей
- Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
- Вітамінно-мінеральні комплекси
- Загальнозміцнюючі вітаміни
- Залізовмісні препарати
- Кальцій Д3 (D3)
- Полівітаміни
- Риб’ячий жир
- Тонізуючі засоби
- Догляд за зубами і порожниною рота
- Стоматологічні
- Гормональні препарати
- Захворювання щитоподібної залози (лікування)
- Від болю в горлі
- Вушні краплі
- Жарознижуючі
- Засоби від нежитю
- Ліки від кашлю
- Відхаркувальний засоби (препарати)
- Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
- Ранозагоювальні засоби
- Гіполіпідемічні препарати
- Лікування ожиріння
- Антианемічні засоби (препарати)
- Гемостатичні засоби (препарати)
- Препарати для розрідження крові
- Анальгетики (Болезаспокійливі)
- Анестезія та м’язові релаксанти
- Вакцини (щеплення)
- Пневмокок
- Від нудоти і захитування
- Плазмозамінники (розчини)
- Протипаразитарні препарати
- Очні краплі, мазі, гелі
- Антидоти і ентеросорбенти
- Лікування підшлункової залози
- Препарати для шлунково-кишкового тракту
- Пробіотики і пребіотики
- Проносні засоби
- Ферменти
- Антидепресанти
- Антиоксиданти
- Заспокійливі засоби
- Ліки для нервової системи
- Нейролептики і нейропротектори
- Ноотропи
- Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
- Протиепілептичні препарати
- Снодійні
- Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
- Препарати для зовнішнього застосування
- Протизапальні засоби
- Гепатопротектори
- Ангіопротектори і мікроциркуляція
- Діуретики
- Зниження холестерину
- Серцево-судинні препарати
- Лікування передміхурової залози
- Препарати для сечостатевої системи і нирок
- Гіпоглікемічні засоби
- Препарати (засіб) для потенції
- Лікування алкоголізму
- Нікотинова залежність і тютюнопаління
Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.