25. Основні групи птахів, їхнє значення та охорона
Пристосовуючись до певних умов існування, птахи різних груп набувають схожих рис будови. Ці риси дозволяють чимало дізнатися про особливості життя пернатих у різних умовах. Птахи мають величезне значення у природі та для життя людини, деякі з них потребують охорони.
Екологічні групи птахів
Екологічні групи за місцем існування
Лісові птахи (зозуля, дятел, сорока), як правило, мають невеликі ноги й голову, коротку шию (мал. 25.1). Форма дзьоба пов’язана з типом харчування. Болотяні птахи, такі як чаплі, мають довгі ноги й довгу шию (мал. 25.2). Птахи відкритих просторів, такі як журавлі, мають міцні крила, легкі кістки. Птахи, що живуть біля водойм (пелікани, чайки, гуси), відзначаються перетинчастими кінцівками, міцним дзьобом, добре розвиненою куприковою залозою. Куприкова злоза виділяє секрет, яким птах змащує своє пір’я. Завдяки цьому секрету воно не намокає у воді.
Мал. 25.1. Дятел — це лісовий птах, який добуває їжу під корою дерев
Мал. 25.2. Чапля — представник болотяних птахів
Мал. 25.3. Гніздо сороки, зроблене в кроні дерева
Мал. 25.4. Міська ластівка прикріплює своє гніздо до скель або стін будинків
Мал. 25.5. Дзьоб сокола — це типовий дзьоб хижого птаха; дзьоб дятла — універсальний інструмент для роботи й добування їжі; дзьоб качки дає їй змогу успішно добувати корм у водоймі
Екологічні групи за місцем гніздування
Кроногніздні птахи (голуби) роблять гнізда в деревах, кущогніздні (соловей) — у кущах, дуплогніздні (синиці) облаштовують дупла, нірні (стрижі) риють нори в землі (мал. 25.3-25.4).
Екологічні групи за типом живлення
Залежно від характеру їжі у птахів по-різному розвинені дзьоби (мал. 25.5). Птахи можуть бути комахоїдними, як синиці. Загостреними дзьобами вони знімають комах з листків або дістають зі шпарин. Зерноїдні птахи, такі як вівсянки, розкушують зерна, їхній дзьоб короткий і міцний. Хижі птахи, такі як сокіл, розривають здобич за допомогою міцних загнутих дзьобів і кігтів. Всеїдні птахи (сороки) мають універсальний дзьоб, живляться різною їжею.
Значення та охорона птахів
Значення птахів у природі
Значення птахів на нашій планеті важко переоцінити. Комахоїдні птахи контролюють чисельність комах (мал. 25.7, с. 100), рослиноїдні сприяють поширенню насіння та плодів (мал. 25.6).
Мал. 25.6. Сойка — один з головних поширювачів дубів. Завдяки її діяльності дубові ліси збільшують свою площу
Мал. 25.7. Вигодовуючи пташенят, горобці контролюють чисельність садових шкідників
Мал. 25.8. Сови — одні з головних контролерів кількості гризунів
Хижі птахи й ті, що живляться стервом, є санітарами природи (мал. 25.8, с. 100).
Велике значення мають також птахи, які живляться рибою. Вони утворюють послід, у якому дуже багато сполук Нітрогену й Фосфору. Цей послід накопичується в місцях масового гніздування рибоїдних птахів, під впливом бактерій та атмосферного повітря він розкладається й перетворюється на гуано. Гуано вважають одним з найкращих у світі добрив.
Значення птахів у житті людини
Птахи рятують наші поля та сади від нашесть комах-шкідників і мишоподібних гризунів, прикрашають природу, є об’єктом промислу. Від свійських птахів, яких розводять на птахофермах (курей, качок, гусей, цесарок, індичок, перепелів), отримують м’ясо, яйця, пух, пір’я, добрива (мал. 25.9).
За певних умов птахи можуть завдавати шкоди. Так, якщо щурки оселилися поблизу пасіки, вони можуть поїдати бджіл. Деякі хижі птахи полюють на дрібних птахів. Зіткнення птахів з літаками призводить до серйозних аварій. Здійснюючи перельоти, птахи можуть переносити інфекційні захворювання: орнітози, енцефаліти, грип.
Охорона птахів
В Україні існує законодавча база з охорони птахів. Полювання на промислові види птахів можливе тільки в певний час, птахів охороняють у заповідниках, заказниках. Але цього недостатньо. Охорона птахів — обов’язок кожного. До Червоної книги України занесено 67 видів птахів (мал. 25.10).
Кожна людина повинна брати участь в охороні птахів. Під час гніздування (травень-липень) у лісі не можна шуміти, руйнувати гнізда, брати до рук яйця і пташенят, бо після цього батьки можуть уже не повернутися в гніздо.
Мал. 25.9. Індик — другий за розміром домашній птах після страуса. Дорослий індик може важити до 35 кг
Мал. 25.10. Скопа (ліворуч) і степовий орел (праворуч) — представники хижих птахів, занесені до Червоної книги України
Слід підгодовувати птахів під час сніжної зими й лютих морозів. Якщо у птаха достатньо корму, він не замерзне. Для зерноїдних птахів знайдіть насіння соняшнику, просо, пшоно, а синицям прикріпіть дротиком несолоне сало. Дуже важливо робити штучні гніздовища: шпаківні, дуплянки, синичники.
Запам’ятайте найважливіше
Птахи пристосувалися до найрізноманітніших умов життя. Одні майже все життя проводять на воді, інші живуть у сухих і спекотних пустелях, біля водойм, у лісах, садах, полях і парках. Будова птахів дуже тісно пов’язана з їхнім способом життя.
Птахи — невід’ємна частина природи. Зменшення чисельності птахів, зникнення якого-небудь виду може призвести до порушення рівноваги, тому людина не тільки вивчає птахів, одомашнює нові види, але й намагається зберегти їх у природних середовищах життя.
Перевірте свої знання
1. На які екологічні групи поділяють птахів?
2. Як птахи пристосувалися до життя на відкритих просторах?
3. Як птахи пристосувалися до життя на берегах водойм?
4. Як птахи пристосувалися до життя в лісі?
5*. Які заходи охорони птахів найбільш ефективні? Доведіть свою думку.
§ 41. ВОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО МЕШКАНЦІ
Для багатьох організмів на Землі середовищем життя є вода. У водному середовищі коливання температури не такі різкі, як у повітрі. Порівняно з наземно-повітряним середовищем у водному середовищі кисень і світло розподілені нерівномірно. Особливістю водного середовища є також те, що в ньому розчинені різні речовини. Одні з них (їх називають солями) надають воді солоного смаку. Якщо вміст цих речовин незначний, таку воду називають прісною. Це вода річок, озер, ставків, джерел. У воді морів і океанів уміст солей значно вищий, тому ці водойми називають солоними.
• Як умови водного середовища впливають на його мешканців
Світ мешканців водного середовища дуже різноманітний. Хоча кисню у водному середовищі не так багато, як у наземно-повітряному, тварини пристосувалися забезпечувати себе цим життєво необхідним газом. Так, риби вбирають розчинений у воді кисень за допомогою зябер. Дельфіни і кити живуть у водному середовищі, але киснем забезпечують себе за його межами. Для цього вони час від часу піднімаються на поверхню води, щоб вдихнути повітря.
У водному середовищі менше світла, ніж у наземно-повітряному. Тому водяні рослини зростають здебільшого в неглибоких, достатньо освітлених місцях. З глибиною кількість світла зменшується, тож рослин стає менше.
Тварини – мешканці водних глибин перебувають у суцільній темряві. Їхні очі або дуже великі, щоб вловлювати світло, або взагалі відсутні. У деяких глибоководних організмів є світні органи (мал. 149).
Мал. 149. Тварини – мешканці водних глибин
У холодних морях температура води низька, але й там не припиняється життя. Тут мешкають тварини доволі великих розмірів – морські слони, моржі, тюлені та інші. Як вони пристосувалися до існування за цих умов, не маючи густого хутра чи пір’я, які б рятували їх від холоду? Виявляється, ці тварини під шкірою мають товстий прошарок жиру, товщина якого може сягати півметра. Це і є їхнім надійним захистом.
Рослини водного середовища – важливі постачальники кисню для всіх його мешканців. У водоймах не побачиш дерев з міцним стовбуром, натомість багато водоростей з гнучким тілом (мал. 150, 1).
Мал. 150. Водяні рослини: водорість ламінарія (1), латаття біле (2), глечики жовті (3)
Ростуть у водоймах і квіткові рослини, наприклад латаття біле і глечики жовті (мал. 150). Коренями вони прикріплені до дна водойми, а їхні листки й квітки плавають на її поверхні. Листки деяких водяних рослин нагадують стрічки. Так збільшується їхня поверхня, щоб вбирати з води кисень і поживні речовини.
Завдяки вмісту різноманітних речовин у воді прісні й солоні водойми населені різними організмами. Так, найбільший хижак українських річок щука не має пристосувань до життя в солоному морі, а небезпечна акула не зможе існувати у прісних водоймах.
• Як рухаються водяні тварини
Водне середовище більш щільне порівняно з наземно-повітряним. Людині складніше бігти і стрибати у воді, ніж на суходолі. Купаючись у річці, ставку або морі, тобі, напевно, доводилося помічати, що слід докласти більше зусиль, щоб добігти до м’яча чи високо підстрибнути. Вода чинить опір рухам дужче, ніж повітря. Проте водяні тварини мають різноманітні пристосування до руху у водному середовищі.
Маленькі рачки дафнії та циклопи (мал. 151, 1, 2) ніби зависають у товщі води чи на її поверхні, підхоплюються течіями й переносяться в інші місця. Медуза утримується у воді завдяки формі тіла, що нагадує дзвін (мал. 151, 4). Стискаючи його, медуза виштовхує струмінь води, а сама рухається у протилежний бік. Подібний спосіб переміщення властивий і кальмару та восьминогу (мал. 151, 3, 5).
Мал. 151. Тварини водойм: дафнія (1), циклоп (2), кальмар (3), медуза (4), восьминіг (5)
Розглянемо, як інші мешканці водного середовища пристосовані до активного руху або плавання. Почнемо з риб.
Зверни увагу на форму тіла риб (мал. 152). Голова дещо загострена, від неї тіло поступово потовщується, досягає найбільшої товщини посередині й звужується до хвоста. Завдяки цьому тіло риби з меншим напруженням врізається в товщу води. Вода наче обтікає рибу. Тому така форма тіла дістала назву обтічної. Людина використала таку форму в суднобудуванні для створення підводних човнів. Зберігати рівновагу тіла й швидко рухатися рибі допомагають плавці на спинному й черевному боках тіла, а хвостовий плавець виконує роль керма.
Мал. 152. Риби – типові мешканці водойм
Пристосуванням жаб і водоплавних птахів до руху у водному середовищі є плавальні перетинки між пальцями ніг (мал. 153, 1, 2).
Органами руху мешканців холодних морів і океанів тюленя і моржа є ласти (мал. 153, 3). Завдяки ним ці тварини вправно плавають, а от виповзаючи на крижини, вони стають доволі неповороткі.
Мал. 153. Пристосування до руху у воді жаби (1), качки (2) і тюленя (3)
• Про деяких мешканців водойм України
Жук-плавунець (мал. 154, 1) – велика комаха українських прісних водойм. Пласке, гладке й заокруглене тіло жука розтинає воду, наче підводний човен. Задня пара ніг плавунця схожа на весла. Завдяки ним жук плаває з такою швидкістю, що може позмагатися з рибою. Жук-плавунець дихає киснем повітря. Час від часу він виставляє з води задній кінець тіла. Через наявні в ньому спеціальні отвори повітря потрапляє в організм жука.
З водним середовищем пов’язано життя крижня (мал. 154, 2) – великої дикої качки. Завдяки перетинкам між пальцями ніг цей водоплавний птах управно плаває. А от на березі крижень рухається повільно. Птах довго перебуває на воді, іноді спритно пірнає, але не намокає. Цьому сприяють водовідштовхувальні речовини, якими вкрите пір’я, а також маленькі бульбашки повітря між пір’їнками.
У водоймах і на їхніх узбережжях мешкає бобер (мал. 154, 3). Плавальні перетинки на ногах допомагають бобру рухатися у воді, а хвіст у формі весла – змінювати напрямок руху. Тобто хвіст бобра виконує роль керма. У разі небезпеки бобер голосно плескає хвостом по воді й пірнає, що є сигналом тривоги для інших бобрів.
Мал. 154. Мешканці наших водойм: 1 – жук-плавунець, 2 – крижень, 3 – бобер
Бобри – управні інженери і будівельники. У крутих берегах вони риють нори з кількома входами, які розташовані під водою. Там, де немає можливості вирити нору, наприклад у болотистій місцевості, бобри споруджують хатки. Для цього численні гілочки скріплюються мулом і землею. Хатка бобра нагадує купку хмизу, та насправді це надійна фортеця від ворогів і укриття для зимівлі.
Бобри, які мешкають на неглибоких річках, будують греблі. Бобер здатний підгризати рослини під водою. Але ж існує загроза захлинутись! Щоб цього не сталося, губи опиняються позаду передніх зубів, щільно притискаються і вода не проникає до рота.
Підсумки
• У водному середовищі світло і кисень розподілені нерівномірно, коливання температури не різкі.
• Водне середовище населене різними організмами.
• Рослини і тварини мають різні пристосування до існування у водному середовищі.
Сторінка природодослідника
Мешканці водного середовища риби є окрасою акваріумів. Як визначити температуру тіла риби, яка плаває в акваріумі? Риби належать до тварин, які не мають постійної температури тіла, тобто до холоднокровних. Температура їхнього тіла приблизно на 1 °С вища за температуру навколишнього середовища. Отже, слід виміряти температуру води в акваріумі й додати один градус.
Запитання і завдання
1. Які умови життя організмів у водному середовищі?
2. Які тварини мешкають у водному середовищі?
3. Назви рослини водного середовища.
4. Які пристосування мають тварини і рослини до існування у водному середовищі?
5*. Користуючись додатковими джерелами інформації (довідниками, енциклопедіями, Інтернет-ресурсами), підготуй повідомлення про будь-яку тварину – мешканця водного середовища за таким планом: 1) назва тварини, 2) де мешкає, 3) які особливості будови тіла забезпечують пристосування тварини до водного способу життя, 4) як пристосована до руху (якщо тварина рухається), 5) які пристосування має для добування їжі.
Попрацюйте в групах
Запишіть ознаки, за якими можна визначити, що організм мешкає у водному середовищі.
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ПТАХІВ (екологічні групи птахів)
Лісові птахи добре пристосовані до життя в лісах. У них укорочені заокруглені крила, довгі хвости. Такі особливості будови дозволяють швидко злітати і маневрувати між деревами. Залежно від споживаного корму птахи лісу бувають:
Птахи відкритих повітряних просторів
Ластівка
Стриж
Більшу частину життя ці птахи проводять у польоті, тут же і ловлять комах. Цьому сприяє дуже широкий розріз рота і маленький сплощений дзьоб. Ноги у них короткі, тому ходять вони незграбно і рідко сідають на землю. Політ швидкий, легкий і справний.
Птахи відкритих просторів і пустель
Журавель степовий
Дрохва
Хохітва
У цих птахів сильні ноги і довга шия. Багато часу вони проводять на землі, страуси взагалі втратили здатність до польоту. Мають захисне забарвлення, добре розвинений зір, тому помічають ворога на великій відстані. У разі небезпеки ховаються, рятуючись від ворогів. Корм розшукують серед рослин.
Птахи боліт, узбереж і відкритих ділянок водойм
Чапля
Пірникоза
Чайка
1. У мілководних жителів голова невелика, з тонким довгим дзьобом; довга гнучка шия; довгі неоперені з видовженими пальцями ноги, короткий хвіст (чаплі, чайки, лелеки, кулики).
2. У птахів відкритих ділянок водойм щільне оперення, добре розвинений пух і підшкірний шар жиру, куприкова залоза; ноги з плавальними перетинками; широкий дзьоб із цідильним апаратом (качки, чирянки, гуси, пелікани, пірни-кози).
3. У птахів, які більшу частину життя проводять у польоті над водою, тіло легке, струнке, крила довгі, гострі, на ногах плавальні перетинки (мартини).
Хижі птахи
Яструб
Шуліка
Пугач
Лапа і дзьоб хижого птаха
Серед хижих птахів є ті, що полюють вдень (соколи, яструби, шуліки, орли), і ті, які полюють вночі (сови). Для НИХ характерні: швидкість, маневреність, добрий слух і зір. Гострими загнутими кігтями вони хапають та вбивають здобич. Дзьоб хижих птахів могутній, відносно короткий, з гострими краями. Наддзьобок загнутий вниз. Дзьобом хижі птахи розривають корм, утримуючи його лапами. Рослинний корм вони не споживають. Живляться звірками (наприклад, мишоподібними гризунами), птахами, рибою, зрідка комахами. Грифи, стерв’ятники — трупоїдні птахи.
Значення птахів
У природі
У житті людини
Ланка в ланцюгах живлення.
Регулюють чисельність багатьох видів тварин.
Сприяють перехресному запиленню та поширенню насіння рослин
Знищують шкідників культурних рослин.
Різні типи польоту та особливості будови використовують в авіаційній техніці.
Надають естетичну насолоду.
Деякі види птахів, збираючись у зграї, можуть завдавати шкоди сільськогосподарським культурам.
Переносники багатьох інфекційних захворювань (грип, енцефаліт тощо)
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• Птахи — двоногі тварини, передні кінцівки яких перетворились на крила, тіло вкрите пір’ям, температура тіла стала і висока.
• Пристосування птахів до польоту:
— обтічна форма тіла, пір’яний покрив;
— особливості будови скелету: а) своєрідні видозміни кінцівок та їхніх поясів; б) легкість і міцність усього скелету;
— особливості травної системи: а) відсутність зубів, функцію яких виконує частково дзьоб (захоплення та утримання корму), частково мускульний відділ шлунку (механічне перетирання корму); б) відносно невелика довжина кишечнику; в) наявність залозистого відділу шлунку, пов’язана з необхідністю інтенсивного хімічного впливу на корм через укорочений кишечник. Швидке перетравлення корму полегшує масу тіла;
— чотирикамерне серце, повне розділення артеріального і венозного кровотоку. Теплокровність;
— сеча утворена переважно сечовою кислотою та швидко проходить через шляхи видільної системи. Відсутній сечовий міхур;
— редукція правої половини статевих органів у самок.
• Запліднення у птахів внутрішнє, розвиток зародка — зовнішній.
• Сигналом для відльоту птахів у теплі краї є скорочення тривалості світлового дня.
Птахи Червоної книги України (87 видів)
Пелікан рожевий
Баклан малий
Косар
Каравайка
Змієїд
Беркут
Сип білоголовий
Ходуличник
ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ
1. Які середовища існування заселили птахи?
2. Які ознаки будови відрізняють птахів від інших тварин?
3. Які особливості будови птахів зумовлені пристосуванням до життя у наземно-повітряному середовищі?
4. Якими є особливості будови птахів, які не можуть літати?
5. Як птахи пристосовані до життя у водному середовищі?
6. Як птахи пристосовані до життя в різних екологічних умовах?
7. Якими є роль птахів у природі та значення в житті людини?
ЦЕ ЦІКАВО!
• Справжній гігант серед птахів — африканський страус. Його маса 50-90 кг. Літати йому важко, зате він прудко бігає — його швидкість іноді сягає 70 км/год.
• Найменший представник пташиного світу — карликовий колібрі. Його маса трохи більша, ніж у джмеля, — 0,5-2 г.
• Вік папуги — 120 років, беркута — 80, ворони — 60, страуса та орла — 50, голуба і фламінго — 30, яструба — 25, шпака — 19, ластівки — 9. Проте у природі вік цих птахів значно коротший.
• Найбільшу кількість пер має лебідь. У нього 25 тисяч пір’їн! Тільки п’ята частина з них на тілі, решта — на голові і граційній шиї. У качки крижня пер удвічі менше. Голуб має лише 2 600 пір’їн.
• Найчисленніші птахи на Землі — домашні кури. Вчені вважають, що їх не менше 3 млрд — приблизно півкурки на кожну людину. На друге місце «претендують» горобцеподібні.
• Середня маса яйця страуса — 1400 г. За один сезон самка страуса може знести 68 яєць. Середня маса яйця курки — 59 г, курки-несучки дають за рік 300 і більше яєць.
• Серпокрилець, ловлячи комах, щодня долає відстань майже 1000 км, приносячи своїм пташенятам 400 різних комах.