Жимолость: вирощування в саду, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 10 лютого 2019 Перша редакція: 10 серпня 2015 🕒 18 хвилин 👀 81368 разів 💬 0 коментарів

• Прослушхати статтю
• Посадка й догляд за жимолостю
• Ягода жимолость – опис
  • Жимолость їстівна (лат. Lonicera edulis)
  • Жимолость блакитна, або жимолость синя (лат. Lonicera caerulea)
  • Коли саджати жимолость
  • Як посадити жимолость
  • Вирощування жимолості
  • Чим підживити жимолость
  • Плодоношення жимолості
  • Пересадка жимолості
  • Жимолость після плодоношення
  • Коли обрізувати жимолость
  • Як обрізувати жимолость
  • Як розмножити жимолость
  • Жимолость з насіння
  • Розмноження жимолості живцями
  • Розмноження жимолості комбінованими живцями
  • Розмноження жимолості зеленими живцями
  • Розмноження жимолості відсадками
  • Розмноження жимолості поділом куща
  • Корисні властивості жимолості
  • Жимолость – протипокази
  • Коментарі

  Рослина жимолость (лат. Lonicera) – типовий рід родини Жимолостеві, представлений приблизно двомастами видами в’юнких, повзучих або прямостоячих чагарників. Латинську назву жимолость отримала на честь німецького науковця Адама Лоніцера, хоча Карл Лінней віддавав перевагу назві «капріфоль» – саме жимолость капріфоль (запашна) найчастіше вирощувалася тоді в європейських садах.

  У природі жимолость поширена в Північній півкулі, але найбільше видів цієї рослини зростає в Східній Азії та Гімалаях.

  Сьогодні в садах культивується як в’юнка жимолость, вирощувана найчастіше для вертикального озеленення, так і жимолость садова, що викликає зацікавлення і як декоративна рослина, і як джерело смачних та корисних плодів.

  Прослушхати статтю

  Посадка й догляд за жимолостю

  • Посадка: з весни до осені, окрім травня та червня.
  • Цвітіння: залежно від виду та сорту з червня до вересня.
  • Освітлення: яскраве сонце або притінок.
  • Ґрунт: пухкі, дреновані, не дуже вологі й не дуже бідні ґрунти.
  • Полив: 2-3 рази за сезон і тільки в сильну спеку, витрата води – від 8 до 10 л на кожен кущ.
  • Підживлення: якщо в яму при посадці вносилися добрива, перші два роки рослині підживлення будуть не потрібні. Надалі напровесні та перед цвітінням у ґрунт уносять розчини комплексних мінеральних добрив. Улітку проводять позакореневе підживлення сечовиною та мікроелементами. Восени в пристовбурні кола під перекопування вносять деревну золу.
  • Обрізування: санітарне обрізування – напровесні, до набубнявіння бруньок, або після падолисту. Кущам, які досягли 15-річного віку, у ці ж терміни проводять омолоджувальне обрізування.
  • Розмноження: насінням, відсадками, паростю та зеленими живцями.
  • Шкідники: попелиця, жимолостеві кліщі, щитівки, гусінь трача, мінерів і молей-пістрянок, п’ядуна, рослиноїдні блощиці, пальцекрилки.
  • Хвороби: рамуляріоз, церкоспороз, борошниста роса, віруси огіркової мозаїки й мозаїки різуха.

  Ягода жимолость – опис

  У наших садах поряд із такими визнаними ягідними культурами, як малина, полуниця, аґрус і смородина, в останні роки з’явилися окультурені в недавньому минулому суниця, лохина та ожина. А зовсім недавно ми розповіли вам про рослину, яка набирає популярності – актинідія. Що ж до жимолості, то в культурі вирощується переважно два види жимолості садової – жимолость їстівна та жимолость блакитна, або синя, а також численні сорти, в основу яких покладено два цих види.

  Жимолость їстівна (лат. Lonicera edulis)

  – прямостоячий листопадний чагарник заввишки близько метра з молодими тонкими опушеними зеленими пагонами, що мають у деяких місцях фіолетовий відтінок. Старі пагони голі, завтовшки до трьох сантиметрів, покриті корою жовто-бурого відтінку, яка відшаровується вузькими смугами. Крона у жимолості їстівної куляста, густа, листя завдовжки до 7 см, довгасто-ланцетне з круглими прилистками. Молоде листя, як і молоді пагони, густо опушене, старе листя опушення втрачає зовсім або частково. Жовтуваті лійкоподібні квіти, розташовані в пазухах листків попарно, зацвітають у травні або на початку червня. Плоди жимолості їстівної завдовжки від 9 до 12 мм темно-синього кольору з сизим нальотом залежно від сорту мають різну форму – округлу, еліптичну, циліндричну. М’якоть плодів жимолості червоно-фіолетового кольору, насіння темно-коричневе, дрібне – розміром близько 2 мм.

  Жимолость блакитна, або жимолость синя (лат. Lonicera caerulea)

  – дерев’яниста листопадна рослина, що досягає у висоту 2-2,5 м. Пагони прямостоячі, злегка зігнуті, крона компактна. Кора бура із сірим або червоним відтінком, так само легко, як і кора жимолості їстівної, відокремлюється від стовбура смугами. Листя жимолості синьої супротивне, еліптичне, майже сидяче, завдовжки до 6 см, завширшки до 3 см. Блідо-жовті правильні дзвонові квітки зібрані в суцвіття в пазухах декількох нижніх пар листків. Плід – запашна довгаста еліптична ягода темно-блакитного кольору із сизим нальотом і гіркувато-солодким смаком, що нагадує чорницю. Росте жимолость швидко, живе і плодоносить довго – до 80 років. Сорти жимолості садової самобезплідні, тому для того, щоб дочекатися плодів, потрібно висаджувати на одній ділянці кілька різних сортів, щоб комахи-запилювачі жимолості могли забезпечити їхнє перезапилення. У деяких місцевостях жимолость є найважливішим медоносом.

  Посадка жимолості

  Коли саджати жимолость

  Саджати жимолость можна з весни до осені, але тільки не в травні або червні – в цей час у жимолості найактивніший ріст пагонів. Якщо ви хочете посадити жимолость навесні, то робити це потрібно до розпускання бруньок, і слід враховувати, що жимолость пробуджується дуже рано. Але все ж краще висаджувати жимолость восени, з кінця вересня до середини жовтня. Перед тим, як саджати жимолость, виберіть найкомфортніше для її вирощування місце, доведіть склад ґрунту до потрібних показників, викопайте ями і підживіть до посадки саджанці жимолості. Найбільше для жимолості підійде світла, захищена від вітру, низинна, болотиста ділянка – вона може перебувати біля паркану або в оточенні інших кущів. Для жимолості краще родючий ґрунт – суглинний або супіщаний. У бідний ґрунт вносять органіку, а якщо водневий показник ґрунту на ділянці зміщений у кислу сторону, внесіть у ґрунт доломітове борошно або крейду.

  Кущ жимолості перед посадкою ретельно оглядають, видаляють поламані пагони і коріння, задовге коріння вкорочують до 30 см довжини.

  Як посадити жимолость

  Посадка жимолості їстівної або будь-якої іншої здійснюється в ями, вириті за схемою 40х40х40, відстань між ямами – від метра до двох залежно від виду і сорту жимолості. В яму вносять 10-12 кг добре перепрілого гною або перегною, 100 г подвійного суперфосфату, 300 г деревної золи, 30 г сульфату калію – все це ретельно перемішують із родючим ґрунтом з верхнього шару і формують на дні ями горбочком, на який встановлюють кущ жимолості. Розправивши коріння рослини, його засипають пухким ґрунтом. Коренева шийка після посадки повинна опинитися на глибині 3-5 см. Ущільніть ґрунт навколо саджанця, зробіть навколо нього бортик на відстані 30 см і вилийте на утворений майданчик відро води, а після того, як вода вбереться, замульчуйте ґрунт навколо куща перегноєм, торфом або сухою землею.

  Догляд за жимолостю

  Вирощування жимолості

  Як виростити жимолость у своєму саду й отримати багатий врожай плодів? Сподіваємося, що і посадка жимолості, і догляд за нею не здадуться вам складними, оскільки жимолость потребує того ж, чого і всі інші рослини – поливу, виполювання, розпушування ґрунту навколо куща, своєчасного внесення добрив, правильного обрізування та захисту від шкідників і хвороб. Але майте на увазі: що кращим буде догляд за жимолостю, то ошатнішими будуть її кущі і багатшим буде врожай ягід. Полегшує догляд за жимолостю той факт, що перші три роки після посадки кущ потрібно тільки високо підгортати по весні, поливати, розпушувати ґрунт і видаляти навколо нього бур’яни, а за умови використання мульчі робити це доведеться нечасто. Обрізати молоді рослини не потрібно. Поливають жимолость помірно, але в суху погоду, особливо в кінці весни і на початку літа, полив необхідний рясний, оскільки від нестачі вологи жимолость гірчить, і якість врожаю може опинитися під загрозою. Якщо погода м’яка, без сильної спеки і з регулярними помірними дощами, поливають жимолость 3-4 рази за сезон, кількість води, що виливається під кожен кущ за один раз, – 10 літрів. Після поливань і дощів проводьте акуратне розпушування ґрунту навколо куща з одночасним видаленням бур’яну. Коренева система жимолості залягає не надто глибоко, тому і розпушування має бути поверхневим – не глибше, ніж на 7-8 см. Якщо ділянку замульчувати, робити це можна буде крізь мульчу, причому набагато рідше.

  Чим підживити жимолость

  Перші два роки після посадки жимолость не підживлюють. Потім добрива вносяться через рік, і перевага віддається органіці. Пізньої осені жимолость підживлюють п’ятьма кілограмами компосту, 100 грамами золи і 40 грамами подвійного суперфосфату на кожен м² ділянки. Щороку навесні перед розкриттям бруньок у ґрунт вносять аміачну селітру в кількості 15 г на м² або виливають під кожен кущ по відру води з розчиненою у ній столовою ложкою сечовини. Третій раз за сезон необхідно підживити жимолость після врожаю, на початку липня, і складається це літнє підживлення з розчину нітрофоски або нітроамофоски в пропорції 25-30 г на 10 літрів води або з розчину гноївки (1:4), розведеної в 10 літрах води.

  Плодоношення жимолості

  Коли дозріває жимолость? Цвіте і плодоносить жимолость рано – ягоди зріють щорічно вже наприкінці червня або на початку липня. Дозрілі плоди багатьох сортів дуже швидко опадають, тому здійснювати збір жимолості потрібно вчасно, інакше можна втратити більшу частину врожаю. Як тільки ягоди набули темно-синього кольору, настав час їх збирати. Якщо ви вирощуєте неопадаючий сорт, то можна почекати ще тиждень, а якщо ягоди вашої жимолості опадають швидко, то збирати врожай найкраще струшуванням плодів з гілок на постелену під кущем тканину чи плівку – таким чином ви знімете тільки стиглі ягоди. Плоди жимолості дуже ніжні, легко пошкоджуються, тому їх укладають у невелику посудину тонким шаром. Довго ягоди не зберігаються навіть у холодильнику, тому потрібно їх заморозити і зберігати надалі в морозильній камері. Можна зварити з ягід варення чи подрібнити їх у блендері і потім змішати з цукром у пропорції 1:1 для зберігання в холодильнику, або 1:1,25, щоб зберігати при кімнатній температурі. Ця перетерта з цукром жимолость – чудовий полівітамінний еліксир для лікування застуди, особливо якщо ви додасте до жимолості малину чи полуницю. Готують із жимолості також домашні лікери та вина.

  Пересадка жимолості

  Пересадка дорослого куща жимолості – справа нелегка: потрібно обкопати кущ, визначивши, де закінчується коренева система, потім викопати кущ, перенести його на нове місце і посадити. Процес трудомісткий, але переживати за жимолость не варто – вона чудово дасть собі раду. Коли пересаджувати жимолость, щоб процес пройшов максимально безболісно для рослини, і вона встигла прижитися до настання зими? Найкраще це робити влітку, після того, як урожай ягід жимолості буде зібрано, але до зими ще буде достатньо часу, щоб жимолость могла прийнятися і адаптуватися на новому місці. Як доглядати за жимолостю після пересадки? Після такого стресу кожна рослина потребує посиленого поливу, і жимолость у цьому не є винятком.

  Жимолость після плодоношення

  Після збору врожаю слід здійснити літнє підживлення жимолості. Не забувайте поливати рослину і обрізати пагони, що порушують форму куща, а також за необхідності обробляти її від комах-шкідників. Жимолость – дивовижна рослина, і якби вона щедро не плодоносила смачними та корисними ягодами, її все одно варто було б вирощувати через її високі декоративні якості. Але здоров’я, а, отже, і краса рослини залежить від того, як ви за нею доглядаєте. Дотримуйтеся агротехніки, стежте за змінами у зовнішньому вигляді рослини, щоб можна було швидко усунути будь-яку проблему, що виникне.

  Обрізування жимолості

  Коли обрізувати жимолость

  Перші два-три роки після посадки жимолость навряд чи потребуватиме обрізування, та й потім, якщо ріст пагонів іде нормально і кущ не надто загущений, можна з обрізуванням не поспішати. Тобто бувають випадки, коли до обрізування куща беруться вже після досягнення ним семи-восьмирічного віку. Але деякі фахівці пропонують обрізувати пагони саджанців відразу після посадки до 7-8 см, а вже потім чекати, поки кущ наростить зелену масу. Обрізувати жимолость краще восени.

  Як обрізувати жимолость

  Якщо вам здалося, що кущ став загущуватися, виріжте деякі нульові гілки, що ростуть із землі. Видаліть сухі, зламані, коротенькі гілочки – вони все одно не будуть добре плодоносити. Прорідіть кущ усередині, щоб світло проникало крізь гілки і листя в саму його гущу. Плоди утворюються в основному на міцних річних пагонах, тому через майбутній урожай вкорочувати пагони поточного року не слід, обріжте краще кінці пагонів зі слабким приростом, якщо середина та основа пагона досить сильні. Старі гілки, що погано плодоносять, можна вирізати. Видаляйте також пагони, що низько ростуть і заважають вам обробляти ґрунт навколо кущів. Старий кущ можна омолодити, зрізавши практично всі пагони і гілки, але залишивши молоду парость навколо пня. Навесні проведіть санітарне обрізування куща – злегка підріжте обморожені кінці пагонів, видаліть хворі, зламані гілки. Обрізування жимолості після плодоношення проводиться для підтримки наданої кущу форми.

  Розмноження жимолості

  Як розмножити жимолость

  Жимолость розмножується насінням, поділом куща, зеленими, здеревілими і комбінованими живцями, а також відсадками. У кожного з цих способів є свої плюси і свої мінуси. Наприклад, розмноження їстівної жимолості насінням здійснити нескладно, але оскільки жимолость – рослина перехреснозапильна, властивості батьків у потомстві не зберігаються і, як правило, нові рослини поступаються в якості батьківським. Тому насіннєвий спосіб розмноження використовується в основному для селекційних експериментів. Поділом куща можна розмножувати рослини, яким уже виповнилося 6 років, а коли кущу жимолості виповниться 15 років, це буде вже занадто складно зробити навіть за допомогою сокири і пилки. Тому найефективнішими способами розмноження можна вважати живцювання жимолості і розмноження відсадками. Однак ми готові дати вам інформацію про кожний із цих способів, щоб ви самі визначили, який із них вам більше підійде.

  Жимолость з насіння

  Розмажте по туалетному паперу пару стиглих ягід, намагаючись розсунути насінини жимолості таким чином, щоб вони перебували на відстані 1 см одна від одної. Дайте їм висохнути, потім проставте на папері рік і скачайте її в рулон – у кімнатній температурі прорісність насіння жимолості зберігається близько двох років. Якщо ви хочете зайнятися пророщуванням насіння в поточному році, то отриманий у червні посадковий матеріал потрібно відразу ж посіяти у вологий ґрунт, закладаючи його всього на один міліметр. Ящик або контейнер із посівом відразу помістіть у теплицю або накрийте склом. Слідкуйте за тим, щоб верхній шар ґрунту не пересихав. Тижні за три почнуть з’являтися сходи. Пізньої осені винесіть ящик у сад, і якщо ви сіяли зимостійкий сорт, то сіянці, накриті снігом, нормально переживуть зиму. Якщо ви посіяли насіння жимолості восени, у жовтні-листопаді, то, минаючи етап пророщування в теплиці, відразу винесіть ящик із посівом у двір під сніг, щоб насіння протягом зимових місяців пройшло природну стратифікацію і ранньою весною дружно рушило у зростання. Щоб прискорити проростання вже скарифікованого насіння, внесіть його навесні в теплицю, і коли висота сіянців досягне 2-3 см та вони матимуть дві-три пари справжніх листків, проведіть пікірування сіянців за схемою 5х5 на підготовлену грядку в саду. Регулярно поливайте саджанці, звільняйте грядку від бур’янів і розпушуйте після поливання ґрунт. За рік розсадіть саджанці за схемою 20х20. За 3-4 роки саджанці почнуть плодоносити, і у вас з’явиться можливість визначити, у яких із них найсмачніші ягоди. Саме ці саджанці і слід залишити як ягідну культуру, пересадити на постійне місце, і років через 7-8 вони стануть плодоносити рясно, а їхні ягоди набудуть гарних смакових якостей. Решту саджанців можна використовувати як зелену огорожу.

  Розмноження жимолості живцями

  Вважається, що з одного зрілого куща можна отримати близько двохсот живців. Як розмножувати жимолость живцями? Здеревілі живці жимолості заготовляють ранньою весною, до початку розпускання бруньок, із найміцніших однорічних гілок діаметром не менше 7-8 мм. Довжина живця 15-18 см. Висаджують їх у теплицю або просто на грядку, коли земля розмерзнеться після зими. Заглиблюють живці в ґрунт сантиметрів на десять за умови, що дві верхні бруньки залишаться над поверхнею. Зверху живці вкривають лутрасилом або плівкою, щоб коренеутворення пройшло успішніше. Укорінення відбувається протягом місяця.

  Розмноження жимолості комбінованими живцями

  Після цвітіння, в травні або червні, зріжте з рослини однорічний пагін зі зростаючими на ньому пагонами поточного року. Нарізають живці якраз із пагонів поточного року, але таким чином, щоб на них залишилася «п’яточка» однорічного пагона, з якого вони ростуть. Висадіть живці на грядці, заглиблюючи у ґрунт на 3-5 см, і поставте над ними укриття із плівки. Догляд за жимолостю після розмноження полягає в помірному поливанні живців 2-3 рази на день, щоб у них швидше почали рости верхівки – вірна ознака того, що у живців вже утворилося коріння.

  Розмноження жимолості зеленими живцями

  Існує ще один спосіб – розмноження жимолості влітку зеленими живцями. Найкращі живці отримуються із зелених пагонів поточного року під кінець їхнього активного росту. Це трапляється в пору, коли плоди жимолості стають темно-синіми – приблизно на початку червня. Розмір нарізуваних живців повинен бути з олівець. Укорінюють їх у ґрунті так само, як і здерев’янілі живці, але вони більшою мірою потребують того, щоб і ґрунт, і повітря під плівкою перебували у вологому стані. Обробка нижніх зрізів живців гетероауксином прискорить їхню приживлюваність. Наступної осені підрослі саджанці висаджують на постійне місце.

  Розмноження жимолості відсадками

  Це найпростіший спосіб розмноження: у червні ґрунт навколо кущів розпушують і злегка «піднімають». Вибирають зі зростаючих у нижній частині куща кілька міцних однорічних пагонів, пригинають їх до поверхні ґрунту, пришпилюють дротом у декількох місцях, а потім присипають три-п’ятисантиметровим шаром ґрунту і не забувають протягом сезону їх поливати. Наступної весни секатором відокремте вкорінені відсадки від материнської рослини і пересадіть їх на постійне місце – за два роки з кожного відсадка розвинеться повноцінний кущик жимолості.

  Розмноження жимолості поділом куща

  Рано восени або навесні, до початку набрякання бруньок жимолость, що досягла шести років, викопують і за допомогою секатора або, якщо знадобиться, пилки розділяють кущ на кілька частин. Ретельно продезинфікувавши зрізи, кущики розсаджують на нові місця. Якщо ви візьметеся ділити занадто дорослий кущ, це може привести до плачевного результату – рослина загине.

  Як бачите, посадка і розмноження жимолості, а також догляд за нею не є складними або особливо трудомісткими процедурами. Мабуть, тому так швидко зростає серед садівників популярність цієї культури.

  Хвороби жимолості та їхнє лікування

  Жимолость стійка до хвороб, проте іноді уражається захворюваннями, серед яких можна назвати червонувато-оливкову плямистість, борошнисту росу, туберкуляріоз, або всихання гілок, почорніння гілок – ці хвороби викликаються грибковою інфекцією. Кожна грибкова хвороба має свою симптоматику: від одних грибків жимолость засихає, її пагони буріють або чорніють, від інших жимолость жовтіє і обсипається завчасно. У рідкісних випадках жимолость вражає рак, а також вірусні хвороби – крапчастість листя і мозаїка-різуха. Проти вірусів ліків ще немає, а от грибні хвороби лікують такими фунгіцидами, як бордоська суміш, колоїдна сірка, Скор, оксихлорид міді та інші. Не чекайте, коли на кущі жимолості з’явиться якась хвороба, вживайте превентивних заходів, щоб не допустити цього у принципі – проводьте профілактичну обробку кущів фунгіцидами ранньою весною, перед початком активного зростання, і пізньою осінню, перед зимівлею, і тоді вам не доведеться з відчаєм констатувати, що жимолость засохла або почорніла від невідомої хвороби.

  Шкідники жимолості і боротьба з ними

  Загалом жимолость до шкідників і хвороб стійка, але іноді і їй доводиться потерпати від навали тих чи інших шкідників. Вченими виявлено 37 шкідників, що харчуються листям жимолості, і один, який живиться її ягодами – гусениця жимолостевої пальцекрилки пошкоджує плід у час його дозрівання, від чого він завчасно синіє, потім сохне й опадає. Решта шкідників – жимолостева, верхівково-жимолостева і жимолостево-ялинова попелиці, жимолостеві мінери, жимолостеві смугастий трач, акацієва, яблунева комоподібна і вербова несправжня щитівка, трояндова листовійка, жимолостева міль-пістрянка і жимолостевий кліщ – пошкоджують листя жимолості, обплутуючи його павутинням. Проти листогризучих шкідників використовують препарати Інта-Вір, Елексар або Децис, а проти сисних комах жимолость обробляють Рогором, Актеліком, Конфідором та іншими препаратами подібної дії.

  Сорти жимолості

  Їстівна жимолость відрізняється від неїстівної кольором ягід – у їстівних видів ягоди темно-синього кольору із сизим нальотом. З їстівних видів жимолості у культурі вирощуються алтайська, блакитна, камчатська та їстівна, або жимолость Турчанінова. Кожен із цих видів був у тій чи іншій мірі використаний для виведення нових сортів. Їстівні сорти жимолості поділяються за термінами дозрівання на:

  • ранньостиглі, що дозрівають до середини червня (Блакитне Веретено, Принцеса Діана, Роксана, Гжельська Рання);
  • середньостиглі, що починають плодоносити з третьої декади червня (Омега, Попелюшка, Сувенір, Шахиня);
  • пізньостиглі, ягоди яких достигають в останній тиждень червня (Зимородок, Ласунка, Німфа, Раменська).

  Залежно від розмірів куща жимолості поділяються на:

  • низькорослі – ті, що не перевищують півтора метра – до таких належать сорти Сувенір, Ласунка, Омега, Камчадалка;
  • середньорослі, що досягають двометрової висоти, представлені сортами Зимородок, Попелюшка, Шахиня, Куминівка;
  • високі – вище двох метрів, серед яких сорти Блакитне Веретено, Німфа і Фортуна.

  Але більша частина садівників воліє поділяти сорти жимолості на солодкі, врожайні і великоплідні. Якщо вас цікавлять сорти, що дають високі врожаї, вам підійдуть Принцеса Діана, Німфа, Маша, Сувенір і Консервна. Для любителів великих ягід, у смаку яких солодкість переважає над кислотою, інтерес становлять Троє друзів, Захват, Дочка Велетня, Німфа, Дельфін, Пам’яті Куминова, Югана. Тим, хто полюбляє ягоди з кислинкою і суничним присмаком, можна вирощувати Камчадалку, Попелюшку, Синичку і Роксану. Присмак лохини має Сибірячка. А такі сорти, як Німфа, Омега і та ж Сибірячка, добре зарекомендували себе тим, що не обсипаються з куща при дозріванні.

  Пропонуємо вашій увазі опис сортів жимолості, найбільш часто згадуваних у розділі:

  • Принцеса Діана – кущ до 2 м заввишки, крона овальна, пагони голі, подовжене листя з округлою вершиною яскраво-зеленого кольору. Плоди великі, циліндричної форми, завдовжки до 4 см і діаметром до 1 см. Поверхня плоду слабо горбиста, смак десертний, солодко-кислий, приємний;
  • Шахиня – кущ заввишки до 180 см, крона конічної форми, листя тонке, темно-зеленого кольору. Цей сорт добре використовувати для декоративного озеленення. Плоди подовжено-циліндричні з «обрубаною» верхівкою за широким «блюдцем». Шкірочка ніжна, смак солодко-кислий;
  • Німфа – сильнорослий кущ з овальною розлогою кроною. Пагони опушені, велике овальне листя з гострою вершиною темно-зеленого кольору. Плід має форму широкого веретена, у деяких ягід вигнутого, шкірка тонка, смак кисло-солодкий, злегка терпкий;
  • Сувенір – кущ заввишки до півтора метра з овальною густою кроною, прямі пагони слабко опушені, листя овальне, темно-зелене, плоди подовжено-циліндричні з овальною основою і злегка загостреною верхівкою, смак кисло-солодкий.

  Властивості жимолості – користь і шкода

  Корисні властивості жимолості

  Чим корисна жимолость? У плодах жимолості містяться цукри (галактоза, сахароза, глюкоза і фруктоза), органічні кислоти (щавлева, бурштинова, лимонна і яблучна), провітамін А, вітамін С, вітаміни В1, В2, В9, мікроелементи (калій, магній, залізо, кремній, кальцій, фосфор, натрій, йод, цинк і мідь), а також пектини та дубильні речовини. У зв’язку з цим ягоди жимолості здатні підвищувати шлункову секрецію і підсилюють травну властивість шлункового соку. Мають вони жовчогінну, сечогінну, антицинготну, загальнозміцнюючу, в’яжучу, проносну, протигрибкову, противірусну, антиоксидантну та антибактеріальну дію.

  Народні цілителі використовують їх при лікуванні хвороб шлунка, проносів і запорів, гіпертонії, анемії, а також із лікувально-профілактичною метою, як жарознижувальний, судиннозміцнюючий і полівітамінний засіб при серцево-судинних захворюваннях. Сік ягід жимолості виводить лишаї, відвар ягід очищає очі, знімає больові відчуття в роті і горлі. Користь жимолості не тільки в її їстівних ягодах – корисні і неїстівні види рослини, такі, як жимолость капріфоль.

  Наприклад, відваром з її гілок лікують нирки, підвищують апетит в ослаблених затяжною хворобою людей, миють голову для зміцнення коренів волосся. Тибетські цілителі застосовують препарати з кори жимолості як болезаспокійливий засіб при головному болі і суглобовому ревматизмі. Відваром кори і гілок жимолості лікують водянку. Екстракт жимолості, що має відлущуючу дію, застосовується при лікуванні екземи. Вітаміни, поліфеноли, глікозиди, таніни і катехіни, що містяться в рослині, роблять жимолость не просто корисним, а іноді просто необхідним цілющим засобом.

  Жимолость – протипокази

  Їстівні види жимолості не мають протипоказань, однак при переїданні її плодів можуть виникати розлад шлунку і м’язові спазми, а також висип на шкірі. Будь-який корисний продукт при надмірному споживанні може стати небезпечним, і жимолость у цьому не виняток. Ось і вся шкода жимолості, якої варто побоюватися.

  Неїстівні види жимолості теж цілющі, але якщо ви не знаєте, як приготувати з них відвар або екстракт, краще не намагайтеся це робити. І запам’ятайте: їсти можна тільки сині або чорні ягоди жимолості, а види з червоними і помаранчевими плодами отруйні!

  Жимолость

  Жимолость (Lonicera) або деревниик — рід родини Жимолостеві, що поєднує майже 200 різноманітних видів, представлених сланкими, в’юнкими і прямостоячими чагарниками. Кущ зростає у помірних і субтропічних областях. В Україні найчастіше зустрічаються жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.) і жимолость їстівна (Lonicera edulis). В’юнка застосовується для вертикального озеленення. Догляд не складний та займає багато часу.

  Жимолость блакитна, або синя – дерев’яниста листопадна рослина, висота якої варіюється від 2 до 2,5 м. Крона компактна, трохи вигнуті стебла прямостоячі. Бура кора має червоний або сірий відтінок, вона відшаровується від стовбура смужками. Протилежно розташовані, практично сидячі листові пластини еліптичної форми в довжину досягають 60 мм, а в ширину – 30 мм.

  Суцвіття розташовуються в пазухах кількох нижніх пар листових пластин, вони складаються з жовтих правильних квіток дзвоникоподібної форми. Плід – це запашна довгаста ягода еліптичної форми і темно-блакитного забарвлення, на її поверхні є сизий наліт. Смак у плодів солодкий, трохи гіркуватий, чимось нагадує чорницю. Ця рослина є швидкорослою, вона здатна жити та давати плоди протягом 80 років.

  1. Як садити жимолость
  2. Де краще садити
  3. Жимолость: догляд
  4. Як часто поливати
  5. Внесення підживлення
  6. Коли збирати ягоди
  7. Як пересадити
  8. Обрізка жимолості
  9. Розмноження жимолості
  10. Чим корисні ягоди жимолості
  11. Найкращі сорти жимолості для України
  12. Жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.)
  13. Жимолость чорна (Lonicera nigra L.)
  14. Жимолость звичайна (Lonicera xylosteum L.)
  15. Жимолость татарська (Lonicera tatarica L.)
  16. Хвороби та шкідники

  Як садити жимолость

  Висадити чагарник у відкритий ґрунт можна навесні, влітку та восени. Але не варто проводити посадку в травні та червні, тому що в цей час спостерігається інтенсивне зростання пагонів . Якщо ви плануєте посадити чагарник навесні, зробити це необхідно до розкриття бруньок. При цьому врахуйте, що у жимолості вони розкриваються досить рано.

  Досвідчені садівники радять висадити чагарник восени, а точніше, з кінця вересня до середини жовтня.

  Глибина та діаметр посадкового місця повинні бути не менше 40 см. Якщо ви плануєте висадити кілька чагарників, то витримуйте між ними відстань в 1–2 м. Під час викопування верхній живильний шар ґрунту відкиньте убік, надалі вам потрібно змішати його з відром перегною, 300 г деревної золи, 0,1 кг подвійного суперфосфату та 30 г сульфату калію. Приготовлений склад висипте на дно ями таким чином, щоб вийшов горбок, на який у майбутньому встановіть жимолость.

  Після підготовки ями помістіть саджанець на її середину, добре розправте коріння, після чого заповніть посадкове місце пухким ґрунтом. Після посадки коренева шийка повинна бути в ґрунті на глибині 3-5 см. Добре утрамбуйте ґрунт, потім вилийте під жимолость відро води. Після вбирання рідини засипте шаром мульчі поверхню ґрунту.

  Де краще садити

  Найкраще жимолость росте на освітленому низинному болотистому місці, при цьому ділянка повинна бути надійно захищена від вітру. Бажано, щоб ґрунт був суглинистим або супіщаним. Якщо він бідний, то варто попередньо удобрити. У надто кислу землю внесіть крейду або доломітове борошно.

  При покупці саджанця звертайте увагу на те, щоб у нього була добре розвинена коренева система, на ній не було пошкоджень або сухого коріння.

  Також безпосередньо перед посадкою зверніть увагу на стан культури. При необхідності видаліть зламані стебла, коріння. Якщо коріння надто довге, укоротіть його до 30 см.

  Жимолость: догляд

  Вирощувати та доглядати чагарник досить просто. Поливайте у міру потреби, видаляйте бур’яни, вносите добрива і розпушуйте ґрунт.

  Також проводите профілактичні обробки від шкідників та захворювань. Після посадки у відкритий грунт протягом 3 років високо підгортайте чагарник навесні. Після збирання врожаю потрібно підгодувати жимолость, обрізати стебла та своєчасно поливати.

  Як часто поливати

  Жимолость любить помірний полив, але в посушливу погоду рослина вимагає більше рідини. Частота поливу залежить від кількох факторів, таких як тип грунту, кліматичні умови та вік рослини.

  У перші два роки після посадки жимолость потребує регулярного поливу, особливо в першому році, коли коренева система ще не розвинулася повністю. В цей період її слід поливати раз на тиждень, намагаючись утримувати грунт вологим на глибині 5-10 см.

  Після того, як рослина зростає і коренева система стає більш розвиненою, частоту поливу можна зменшити до одного-двох разів на місяць. Проте, якщо погода спекотна та суха, можна зробити додаткові поливи. Важливо уникати перезволення грунту, оскільки це може призвести до гниття кореневої системи та загибелі рослини.

  Внесення підживлення

  Протягом кількох років після посадки рослина не потребує жодних підживлень. Починаючи з 3 року, слід вносити органічні добрива один раз на рік. Підживлення проводьте пізньої осені, вносячи під чагарник склад з 0,1 кг золи, 5 кг компосту і 2 ст.л. подвійного суперфосфату. Така суміш розрахована на 1 кв.м ґрунту.

  Щорічно навесні до розкриття бруньок підгодовуйте рослину аміачною селітрою з розрахунку 3 ч.л. на 1 кв.м ділянки. Це сприятиме покращенню грунту та підготує жимолость до нового сезону росту. Підживлення жимолості краще проводити після дощу або після зволоження грунту, щоб добрива краще вбиралися.

  Коли збирати ягоди

  Чагарник починає цвісти і плодоносити досить рано. Плоди дозрівають наприкінці червня чи на початку липня. Ягоди слід вчасно збирати, оскільки вони швидко обсипаються з кущів, через що ви ризикуєте втратити більшу частину врожаю.

  Коли колір ягід стає темно-синім – настав час збирати врожай. Якщо ж на вашій ділянці росте сорт жимолості з плодами, що не опадають, то після дозрівання зачекайте тиждень, і тільки потім приступайте до збору ягід.

  У разі швидкого опадіння ягід збирайте врожай таким чином: розстеліть під кущем тканину і почніть струшувати. Така процедура допоможе вам зібрати стиглі плоди.

  Ягоди жимолості не можуть зберігатися довго і легко травмуються. Тому рекомендується після збирання врожаю помістити їх у морозильну камеру або відразу ж приступити до приготування варення, компотів тощо.

  Як пересадити

  Дорослий чагарник дуже складно пересадити. Спочатку обкопайте його, заздалегідь визначивши межі кореневої системи. Найкраще це зробити влітку відразу після збирання врожаю. Це дозволить жимолості встигнути прижитися на новому місці.

  1. Для рослини потрібна достатня площа кореневої системи, щоб рослина могла розвиватися. Яма має бути глибокою і широкою, але не занадто глибокою – корені жимолості розміщуються в основному на поверхні грунту. Яма має бути заповнена добре розкладеним добривом і піском для покращення дренажу.
  2. Перед пересадкою кущ потрібно витягти з грунту, зберігаючи якнайбільше коренів. Для цього можна використовувати лопату.
  3. Помістіть рослину в яму, покладіть решту грунту на коріння, злегка притисніть грунт навколо рослини, щоб вона не опустилася під час поливу. Після пересадки рослину потрібно ретельно полити водою.
  4. Висаджена жимолость потребує регулярного поливу та підживлення до початку росту. Регулярно прибирайте бур’яни, які можуть конкурувати з рослиною за воду та поживні речовини.

  Обрізка жимолості

  Проводити перше обрізання слід лише через 2-3 роки після посадки. Надалі пагони не потрібно обрізати, якщо вони відрізняються нормальною швидкістю росту, а сам чагарник не загущений.

  Обріжте пару нульових гілок, що ростуть прямо з ґрунту. Додатково виріжте всі травмовані, пошкоджені, висохлі та короткі гілки, що забирають силу рослини. Прорідіть кущ зсередини для кращого проникнення сонячних променів.

  Більшість плодів зростає на річних пагонах. З цієї причини небажано вкорочувати пагони поточного року, оскільки ця процедура негативно позначиться на кількості врожаю. Якщо у стебел спостерігається слабкий приріст, то злегка обріжте їх кінчики, але у тому випадку, коли основи пагонів досить потужні.

  Видаліть торішні гілки , які приносять мало плодів. Видаліть всі стебла, які низько ростуть, оскільки вони перешкоджають нормальній обробці поверхні ґрунту.

  У старої жимолості проведіть омолоджуючу обрізку, видаливши всі старі гілки та стебла, залишивши тільки молоді пагони. Навесні обріжте чагарник з метою видалення пошкоджених холодами кінчиків стебел, видаліть усі травмовані та пошкоджені захворюваннями гілки. Після збирання врожаю за потреби виконайте обрізання, яке допоможе зберегти форму куща.

  Розмноження жимолості

  Розмноження жимолості відбувається насіннєвим та вегетативним методом. У кожного з цих способів є свої недоліки та переваги. Їстівну жимолость можна розмножити насінням, але ця рослина є перехресно запилюваною, тому сіянці не можуть зберегти сортові ознаки батьківської культури. Зазвичай із насіння жимолость вирощують лише селекціонери.

  При досягненні 6-річного віку чагарник можна розмножити за допомогою поділу куща. Для рослин старше 15 років цей спосіб не підходить, тому що кущ важко буде розділити. Садівники зазвичай практикують лише 2 методи розмноження жимолості: використання відведень та живцювання.

  Чим корисні ягоди жимолості

  Ягоди жимолості містять багато корисних речовин, серед яких вітаміни С, А, Е, К, групи В, антоціани, каротиноїди, пектини, флавоноїди, органічні кислоти та інші. Ці речовини мають антиоксидантну, протизапальну, імуномодулюючу, антибактеріальну та антисептичну дії.

  Також вони сприяють покращенню перистальтики кишечника, зниженню кров’яного тиску, зміцненню судин і серцево-судинної системи, покращенню зору та загального стану організму.

  Плоди можна споживати свіжими, додавати до салатів, використовувати для виготовлення варення, соку або компоту. Оскільки вони мають гіркуватий присмак, їх часто солять або цукрують для покращення смаку. Також їх можна використовувати для виготовлення чаю або додавати до коктейлів.

  Проте важливо не переборщити з кількістю споживання, оскільки ягоди жимолості містять кислоту, яка може пошкодити емаль зубів або викликати дратівливість шлунка. Рекомендується їсти їх у помірних кількостях – не більше 10-15 ягід на день.

  Найкращі сорти жимолості для України

  Настав час визначитися з тим, яку саме жимолость ви хочете вирощувати на своїй присадибній ділянці. Відрізнити їстівний сорт можна за допомогою забарвлення. У їстівних сортів ягоди темно-сині із сизим нальотом на поверхні.

  За термінами дозрівання сорти діляться:

  • ранньостиглі – ягоди дозрівають у середині червня;
  • середньостиглі – плоди дозрівають у 3 декаді червня;
  • пізньостиглі – плоди дозрівають наприкінці червня.

  По висоті чагарника виділяють: низькорослі – висота чагарнику не перевищує 1,5 м, середньорослі – величина чагарнику становить не більше 2 м.

  Жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.)

  Дерев’янистий чагарник, ягоди якого використовуються в їжу та для лікування. Квіти жимолості блакитної мають світло-жовте забарвлення та дуже слабкий аромат. Ягоди близько 1-1,5 см в діаметрі, темно-синього або блакитного кольору, з сильним і приємним ароматом.

  Жимолость блакитна вирощується як плодова культура і часто використовується для приготування десертів, напоїв та варення. Вона містить багато вітамінів та мінералів, таких як вітаміни А, С, Е, К, В6, фолат, калій, магній, залізо та інші корисні речовини. Також жимолость блакитна має антиоксидантні властивості та може допомогти зменшити запалення, знизити рівень холестерину та підтримувати здоров’я серця.

  Жимолость чорна (Lonicera nigra L.)

  Вічнозелений чагарник має висоту близько 2-3 метри, товсті гілки, які зазвичай згортаються в спіралі. Листки довгасті, зубчасті, зеленого кольору. Квіти жовтувато-білого кольору, зібрані в гронах. Плоди – соковиті, чорні ягоди з діаметром близько 1 см, зібрані в групи по 2-3 штуки. Вони мають солодкий, трохи кислуватий смак.

  Жимолость чорна має повільний ріст, тому потребує регулярного поливу та підживлення в період вегетації. Найкраще використовувати добрива для кислої грунтової середи. Взимку рослина не потребує особливого догляду, але може бути захищена від сильних морозів за допомогою снігу або сухого листя.

  Жимолость звичайна (Lonicera xylosteum L.)

  Листопадний кущ або невелике дерево зростає в природі в Європі, Азії та Північній Америці. Стебла тонкі і вкриті буруватою корою з тріщинами. Листки темно-зелені, довгасті. Квіти невеликі, жовто-зелені, зібрані по 2-5 шт. Плоди представляють собою яскраво-червоні ягоди діаметром 6-8 мм, які дозрівають влітку.

  Догляд звичайною не вимагає особливих зусиль. Кущ відносно морозостійкий та відчуває себе комфортно в сонячних та напівзатінених місцях з родючим грунтом. Жимолость звичайна розмножується насінням, зеленими пагонами та живцями. Найкращий час для посадки куща – восени або навесні до розпускання бруньок.

  Жимолость татарська (Lonicera tatarica L.)

  Кущ або невелике дерево рідко досягає висоти понад 3 метри. Кора з сірим відтінком, збігається дрібними борозенками. Листки протилежні, довгасті, з точкою на кінці, зеленого кольору. Квіти з’являються в кінці травня або на початку червня, яскраво-рожеві або малинові, зібрані в пахучі кисті.

  Ягоди діаметром близько 1 см, червоні або жовтувато-зелені з білими смужками. Рослина є дуже декоративною і має важливе значення в народній медицині та кулінарії.

  Хвороби та шкідники

  Рослина стійка до багатьох шкідників та захворювань. Але іноді вона уражається червонувато-оливковою плямистістю, борошнистою росою. Також нерідко спостерігається всихання та почорніння гілок. Ці захворювання – грибкові і проявляються так: чагарник починає сохнути, його стебла стають бурими чи чорними, листя жовтіє і облітає раніше належного терміну.

  Усунути грибкові захворювання можна за допомогою фунгіцидних засобів. При цьому важливо періодично обробляти рослину від шкідників та захворювань, у цьому випадку ризик зараження зводиться до мінімуму. Таку обробку необхідно проводити навесні до початку інтенсивного зростання, а також пізно восени перед заморозками (у цьому випадку застосовують фунгіциди).

  Вчені з’ясували, що завдати шкоди листю даної культури можуть 37 різних шкідників, наприклад: попелиці, мінери, кліщі. Гусінь завдає шкоди ягодам під час їхнього дозрівання, в результаті плоди раніше визначеного терміну стають синіми, засихають і обсипаються. Шкідників можна позбутися за допомогою спеціальних препаратів.

  Підживлення жимолості: повний посібник

  Якщо ви шукаєте посібник, як удобрювати жимолость, ви потрапили за адресою! У цій публікації блогу ми обговоримо все, що вам потрібно знати про підгодівлю ваших рослин жимолості. Ми поговоримо про те, коли і як вносити добрива, а також яке співвідношення NPK вибрати. Дотримуючись наших порад, ви можете допомогти своїм рослинам жимолості процвітати!

  Що таке жимолость і що їй потрібно, щоб краще рости?

  Жимолость – це вид ліани, який вирощують заради привабливих квітів. Квіти зазвичай білі або жовті, є як листопадні, так і вічнозелені види. Його можна використовувати для покриття огорож або стін, а також є хорошим грунтопокривним покриттям. Жимолость потребує повного перебування на сонці та добре дренованого ґрунту, щоб рости найкраще. Батьківщиною вони є в Європі, Азії та Північній Америці.

  Які переваги підживлення жимолості?

  У підгодівлі жимолості є багато переваг, зокрема:

  • Посилення цвітіння і цвітіння
  • Більш здорові рослини з більшою силою
  • Краща стійкість до шкідників і хвороб
  • Більш тривалі терміни життя

  Виберіть правильне співвідношення NPK для ваших потреб, щоб отримати максимальну віддачу від свого добрива. Щоб отримати здорову, енергійну рослину жимолості, шукайте збалансоване добриво або добриво з високим вмістом азоту. Азот необхідний для росту листя і допоможе вашому кущі жимолості давати багато нових листків і квітів. Фосфор сприяє сильному розвитку коренів, тоді як калій сприяє поліпшенню загального стану рослин.

  Яке співвідношення NPK вибрати?

  На ринку існує багато співвідношення NPK, тож як вибрати правильний? Перший крок – зрозуміти, що потрібно вашій жимолості. Більшість рослин потребує збалансованого добрива для жимолості з співвідношенням N-P-K 20-20-20. Однак, якщо ваша жимолость росте на піщаному або кислому грунті, їй може знадобитися більший вміст фосфору. У цьому випадку потрібно використовувати добриво з співвідношенням NPK 30-15-15. З іншого боку, якщо ваша рослина росте на багатому ґрунті, ви можете використовувати добриво з низьким вмістом фосфору, наприклад 12-24-12.

  Коли і як удобрювати жимолость?

  Найкращий час для підгодівлі жимолості — рання весна до початку нового росту. Ви також можете вносити добрива пізньої осені після того, як рослини перебувають у стані спокою на зиму.

  Щоб внести добриво, посипте ним основу кожної рослини, стежачи, щоб воно не потрапило на листя. Після нанесення добре полийте. Підживлення жимолості кожні шість тижнів має бути достатньо для більшості рослин.