Зміст:

1 Перстач: види, кращі сорти, правильна посадка і догляд
- 1.1 Перстач садовий – основні види, сорти, описи
- 1.2 Перстач в дизайні саду
2 Кращі сорти та різновиди перстачу, опис та особливості

Перстач: види, кращі сорти, правильна посадка і догляд

Перстач Potentilla – дуже популярний в Європі. У нас ця багаторічна садова рослина теж набирає популярність. Декоративно-квітучий перстач з пишними кущиками – справжня знахідка для будь-якого саду. Його чарівні ніжні квітки розкриваються в червні. І триває цвітіння перстачу, на відміну від більшості багаторічників – дуже довго, практично до жовтня, а якщо зберігається тепла погода, то і довше.

Тільки подивіться різні сорти перстачу – мають природну красу, ця рослина прекрасно вписується в сучасні садові тренди та стилі. У каталогах перстач представлений безліччю різних сортів та видів. І всі вони відрізняються не тільки красою, а й дивовижною невибагливістю до умов вирощування. Досвідчені садівники цінують перстач за його витонченість і довге цвітіння, а новачки й любителі малодоглядних садів – за простоту в вирощуванні, здатність пристосовуватися до різних умов.

Можливо ви вже зустрічалися з перстачем? Крім садових і гібридних форм, є ще кілька видів. Їх побутові назви – гусяча лапка, курильський чай, могущник та інші. Деякі навіть звуть його «калган», хоча перстач не має до калгану ніякого відношення. Так його називають за те, що деякі види перстачу – використовують як лікувальну траву.

Перстач садовий – основні види, сорти, описи

Всі види перстачу підходять для вирощування в саду. Їх висаджують молодими кореневищами навесні або восени. Природних, і садових форм перстачу – більш як 500 видів. Як виглядає перстач? Це трав’янисті й напівкущові рослини, дрібногіллясті, густо облистяні. У дорослих рослин нижня частина пагонів – може дерев’яніти. Сучасна селекція пропонує цілу колекцію сортів. Ви зможете скласти гармонійні садові композиції з одного перстачу. Є відносно високі сорти, які досягають 85-100 см, з прямими жорсткими гіллястими пагонами. Вони прекрасно виглядають в групі або невисокому живоплоту. Цікаві й низькорослі сорти, вони невисокі, можуть бути напівсланкі, висотою до 25-35 см. Прекрасно виглядають в посадці групою, щільним килимом або в бордюрі. Квітки з’являються одна за іншою, постійно прикрашають кущі з середини липня і до осені. Пелюстки – ніби лакові, глянцеві округлі, злегка увігнуті. У кожній квітці 4-5 пелюсток. Серединка – виразна, густо набита золотистими тичинками. Квітки формуються по одній на кінчиках пагонів або в суцвіттях по кілька бутонів. Забарвлення – від білих і м’яко- жовтих, до насичено помаранчевих, рожевих, червоних і навіть біколорів. Квітки навіть найяскравіших забарвлень – не вигоряють на сонці, зберігають насиченість. Восени листва набуває красивого жовтого і червоного відтінків. Перстач морозостійкий, наші українські зими він переносить прекрасно, без укриття витримує навіть до -30°C. Садові види перстачу, кореневища яких пропонують сучасні каталоги:

Перстач кущовий – найбільш поширений садовий вид (P. Fruticosa). Саме його називають курильським чаєм, інші назви – дезіфора, а частіше, просто «п’ятилистник», за кількістю пелюсток у квітці. Листки невеликі, розсічені, злегка сріблясті, густо покривають кущі. Висота рослин залежить від сорту. Читайте описи з фото. Одна група сортів, досить висока від 80 см і до 100 см, іноді трохи вище. Дорослі кущі в діаметрі – до 120 см. Інша група – більш компактна, висотою близько 40-50 см, діаметром до 50-60 см. Перстач кущовий – найпопулярніша садова форма.

Найкращі сорта Potentilla fruticosa:

Перстач Limelight – красивий декоративний кущ ніжно-лимонного кольору. Висота рослини – до 1 м, річний приріст рослин 10-15 см.
Перстач Orange Star – яскравий квітковий кустарник, висота рослини до 60 см. Діаметр суцвіття до 4 см, квітки яскраво-оранжевого кольору.
Перстач Princess – листопадний кущ, з безліччю квіток, ніжно-рожевого кольору. Кущ невисокий 60-80 см, діаметр крони до 1 м. Рослина невибаглива у догляді, володіє високою морозостійкістю.
Перстач McKay’s White – вічнозелений морозостійкий кущ для саду з квітами білого кольору. Форма куща – округла, висотою до 60 см. Цвітіння тривале – з кінця травня по вересень.
Перстач Marian Red Robin – дуже красивий квітучий чагарник до 50 см у висоту, кущ покритий безліччю квіток червоного кольору. Цвітіння – дуже пишне з червня по вересень.

Так само популярні та інші сорти перстачу чагарників: Hachmann’s Gigant, Lovely Pink, Snowbird.

Перстач гібридний – група сортів гібридів різних видів. Кореневища P. Hybrida цінують за широку палітру забарвлень і великі до 4 см квітки. До цієї групи відносять високі та низькорослі сорти до 25-30 см заввишки або більші – до 70-80 см. Як і інші види, гібридні форми відмінно зимують.
Перстач білий (Альба) – належать до невисоких видів. Добре розростається, практично на будь-яких ділянках де немає сильного затінення і надмірної вологості. Висота кущиків до 25 см. Рослини дуже витривалі, невибагливі. Квітки білі до 2,5-3 см, зібрані в невеликі суцвіття.
Перстач гусячий – відрізняється від інших видів тим, що більше розростається ні вгору, а стелиться по землі. Можна використовувати як ґрунтопокривну рослину. Квітконоси підіймаються на висоту до 20 см, квітки насичені яскраво-жовті. Листва злегка опушена, срібляста, молоді листочки – яскраво зелені. На відкритому сонці листя P. Anserina стає червоним і виглядає ефектно. Цей вид і його гібриди можуть швидко розростатися, створюючи щільні куртини.

Є й інші цікаві види перстачу, але в садівництві їх поки використовують незаслужено рідко.

Перстач – посадка кореневищ, основні елементи догляду, як правильно вирощувати

Плануйте посадку кореневищ перстачу на весняний або осінній сезони. Якщо у вас посадковий матеріал в контейнерах, то можна його можна висаджувати й влітку.

Підготовка до посадки – звичайнісінька. Огляньте кореневища, обріжте гострим садовим ножем або секатором – пошкоджені або поламані частини. Опустіть кореневища на пару годин в розчин Корневіна, контейнерні рослини – полийте тим самим розчином. Це значно прискорить укорінення.
Як вибрати місце? Всі види садового перстачу прекрасно ростуть на сонячних і напівтіньових ділянках. Про особливості кожного конкретного сорту – читайте в описах каталогу.
Які ґрунти підходять для вирощування перстачу? Можна сказати, що практично будь-які. Винятком будуть важкі занадто щільні ґрунти. Коренева систем у перстачу – поверхнева, складається з основного великого кореневища і безлічі дрібних бічних коренів. Тому переущільнені землі їм не підходять, як і місця в саду, які часто затоптуються. Місця із застоєм води – теж не підійдуть для перстачу. В іншому – кореневища будуть прекрасно вкорінюватися на будь-яких ґрунтах від слабокислих до слаболужних.
Посадка. При посадці кореневища перстачу не заглиблюйте надмірно. Точка росту не має перебувати глибше, ніж на 3-4 см нижче рівня землі.
Поливи. Кореневище перстачу здатне запасати й зберігати вологу, тому рослина вважається посухостійкою. Потовщене кореневище дозволяє кущам якийсь час обходитися без поливу. Але це не означає, що його не потрібно поливати. Робіть це помірно, уникайте застою води. На суглинних ґрунтах додавайте на дно посадкової лунки дренаж, а в місце посадки пісок і торф, щоб вода не застоювалася в зоні коренів.
Обрізка перстачу. Кущі обрізайте за потреби. Легка обрізка кінчиків – підсилює розгалуження і кущіння. Восени та навесні – видаляють старі великі пагони. Якщо потрібно сильно омолодити кущ, його зрізають восени або ранньою весною так, щоб над землею залишилося не менше 10 см.
Підживлення. Навесні – вносьте повне мінеральне добриво. Посадки мульчуйте компостом для збереження вологи.
Розділ куща – роблять восени або навесні. Кущі викопують, акуратно розділяють кореневища і розсаджують.
Зимує перстач – без укриття. Щоб пагони добре визріли, з осені вносять калійно-фосфорні добрива. Якщо восени ви зробили посадку пізно – добре замульчуйте місце посадки, щоб дати кореневищу час краще вкоренитися і захистити його від ранніх морозів.

Перстач в дизайні саду

Для рокаріїв, альпійських гірок, першого плану міксбордерів чудово підійдуть сланкі й низькорослі сорти. Вони будуть помірно розростатися, створюючи щільні квітучі куртини. Середньорослі та високорослі – відмінно виглядають групою. Формуєте з них бордюри й невисокі живоплоти. Для квітників перстач – незамінний. Він відмінно поєднується з іншими рослинами, має округлу гармонійну форму куща, красиву сріблясту листву і довго цвіте. Підійде перстач і для створення акценту в газонах. Посадіть його разом з бруслиною Форчуна, шилоподібними флоксами, геранями та ін.

Кращі сорти та різновиди перстачу, опис та особливості

Види перстачу поділяються на 500 найменувань, є підвиди з квітами різного відтінку: білими, жовтими, рожевими та червоними, помаранчевими, наприклад, перстач чагарниковий Ред Айс.

Перстач чагарниковий – це прямостоячі кущі, які чудово переносять обрізку. Чагарникові види виростають до 1,5 м заввишки і до 1 м завширшки.

Якщо рослина стоїть під прямими променями сонця, то забарвлення його квітів стає блідим.

Найпопулярніші види та сорти перстачу

Перстач трав’янистий – це багаторічна квітуча рослина. Вона вкриває землю щільним зеленим килимом. Різьблене листя зібране на стеблах віялом і нагадує лапки. Популярні в садівництві трав’янисті види:

Висота стебел трав’янистих сортів – від 30 до 90 сантиметрів .

Чагарникові перстачі — рослина з жорсткими пагонами, популярна в ландшафтному дизайні. Кущі довго зберігають форму після обрізки і рясно цвітуть. Види чагарникової перстачу, які часто зустрічаються у приватних садах та міських парках:

Гібридна перстач поєднує сорти з прямими стеблами, глянсовими та махровими кольорами яскравих відтінків. Популярні гібриди:

Багаторічна перстачу, яка росте в дикій природі і підходить для садового вирощування:

вільчаста – росте в кам’янистому, піщаному грунті. Трав’яниста рослина утворює зелений покрив завтовшки 25 сантиметрів. Листя з рівними краями та різьбленими кінчиками. Квіти традиційно жовті та маленькі, від 8 міліметрів до 1,5 сантиметра у діаметрі;
суниці — низько лісовий багаторічник, що стелиться, схожий на суницю різьбленим бархатистим листям, парно зібраним біля коріння. Бутони діаметром 16 мм об’єднані в суцвіття;
скандинавська – високий сорт з прямостоячими червоними стеблами досягає 60 сантиметрів у висоту. Листя із зубчастими краями, сріблясте з внутрішньої сторони і вкрите гарматою, як і стебла. Жовті дрібні квіти зібрані в суцвіття.

Перстач кущовий відомий як курильський чай. Із заварених у окропі гілочок та листя рослини виходить вітамінний напій.

Особливості догляду та вирощування у відкритому ґрунті

Чагарниковий перстач не вимогливий, відмінно працює, як покривна рослина, підходить для робітників, кам’янистих садів.

Вимоги до ґрунту, місця посадки

Чагарник стійкий до морозу. Сорти з помаранчевими або рожевими квітами, що ростуть у трохи затіненому місці, мають більш забарвлені квітки, ніж рослини, що ростуть на сонці.

вирощування чагарника краще здійснювати на світлих, піщаних, помірно вологих ґрунтах, у добре освітлених сонцем місцях;
необхідно регулярно поливати чагарниковий перстач, він чутливий до довготривалого висихання ґрунту, надмірного нагрівання;
відповідний рН середовища становить 4,5-6,5; вище значення pH може негативно вплинути на цвітіння куща, спричинити дефіцит заліза;
якщо в саду важкий, збитий ґрунт, не потрібно відмовлятися від чагарникового перстачу, достатньо додати до ґрунту домішку піску або гравію для покращення структури та проникності субстрату;
цвіте чагарник рясніший на більш вологому грунті;
не слід висаджувати рослину на важкі, піщані, надто вологі ґрунти та місця, що мають високий рівень ґрунтових вод;
погано розвивається перстач у субстраті з високим вмістом кальцію.

Полив та добриво

Безпосередньо після посадки, а також у спекотні літні дні чагарникову перстачу слід рясно поливати. Не можна допускати висихання кореневої грудки. Чагарник особливо чутливий до нестачі води у роки зростання.

Увага! Перстач дуже чутливий до перезволоження, слід уникати застою води.

Попит рослини на добрива навпаки дуже скромний. Мало того, надмірне добриво перешкоджає розвитку квітів, тому підживлення перстачу слід вводити обережно.

На початку вегетаційного періоду варто використовувати багатокомпонентне добриво для квітучих рослин.

Шкідники та хвороби

Чагарникові перстачі рідко піддаються впливу шкідників чи хвороб. Основна проблема у вирощуванні – коріння у важких, підтоплюваних ґрунтах може загнивати. Також причиною захворювань може стати нестача сонячних променів. Тоді рослину атакують грибкові захворювання.

Шкідники не люблять цю рослину.

Обрізка

Щоб зробити чагарник рясно квітучим щороку, виконують обрізання. Найбільші переваги перстачу:

приваблива крона,
рясне цвітіння,
універсальність використання,
легкість вирощування.

Щоб рослина виявляла повноту позитивних якостей, її слід регулярно обрізати.

Навіщо потрібне обрізання?

Гілки перстачу з віком стають деревними та дещо перевантаженими великою кількістю тонких, слабких, витягнутих пагонів, які все менше зав’язують квітів. Щоб уникнути такого стану, необхідне регулярне обрізання перстачу. Відразу після цвітіння потрібно зрізати стебла за допомогою секатора. Також обрізають зайво буйні та оголені внизу пагони без листя.

Обрізка чагарникового перстача має 2 мети:

Перша обрізка

Перше обрізування чагарникового перстачу виконується після посадки. Потім обрізають усі слабкі та пошкоджені прирости. Втечі, що залишилися, обрізаються навпіл, щоб стимулювати розвиток нових пагонів, що розвиваються від основи рослини. Істотна обрізка перстачу полягає у видаленні залишків кольорів та збереженні компактної крони рослини.

Санітарна обрізка

Догляд за перстачем обов’язково включає профілактику хвороб. Для цього необхідне санітарне обрізування. Таке обрізання проводять ранньою весною – з другої декади березня до кінця квітня. Щорічно варто проводити санітарний огляд чагарникових рослин, що культивуються, при необхідності, виконати санітарне різання. Сухі, пошкоджені, заражені хворобами, слабкі пагони перстачу обрізають.

Стимулююча

Різання перстачу має стимулювати рослину до розвитку безлічі нових пагонів, щоб вони з віком не були голими біля основи. У середині весни всі довгі, буйні пагони мають бути обрізані. Старі та надмірно товсті пагони перстачу вкорочують на 1/3.

Омолоджуюча

У більш старих кущів перстачу рекомендується проводити омолоджуючу обрізку кожні кілька років. У цьому випадку видаліть деякі з найстаріших пагонів чагарника біля землі.

Чагарник також допускає сильне обрізання (до 10 см над землею) для омолодження. Після цього нові пагони перстачу швидко розвиватимуться, крона стане більш щільною.

Жовті квіти

У природі рослина цвіте маленькими жовтими квітами. За допомогою селекції з’явилися декоративні краєвиди з бутонами різних відтінків:

Голдстар – кущі з кулястою кроною діаметром 120 сантиметрів. Висота рослини – 80 сантиметрів. Яскраво-жовті квіти діаметром 5 см розпускаються з початку червня до жовтня. Швидкорослий сорт додає протягом року 15 сантиметрів заввишки і 20 сантиметрів завширшки;
Джекман Вераїті – високий сорт перстачу 1,5 метра заввишки;
Хакманс Гігант – вид курильського чаю заввишки від 70 до 100 сантиметрів. Крона у формі подушки досягає 1 метра у діаметрі. На кущах розпускаються золотаві квіти;
Елізабет – формує крону у вигляді подушки. Розкриває яскраво-жовті квіти, які вигідно виглядають і натомість хвойних чагарників;
Кобольд швидко витягується до мінімальної висоти 60 сантиметрів. Максимальне зростання не досягає метра. До вересня на кущах розкриваються світло-жовті квіти;
Йєллоу Квін – гібридний сорт виростає на 30 сантиметрів вгору від землі, блискучі квіти досягають більше 3 сантиметрів у діаметрі.

Як правильно посадити айстри восени під зиму і можна Читати

Види перстачу з жовтими квітами зберігають їхнє забарвлення в спекотну безхмарну погоду.

Розмноження

Кущик, який досяг віку трьох-чотирьох років, можна розмножити поділом. Навесні чи восени рослину викопують. Коріння промивають і розрізають на кілька частин, обробляють препаратом, що стимулює ріст коріння, і висаджують, витримуючи відстань між кущами 20-40 см.

Розмножувати живцями слід у похмуру погоду, можна це робити протягом усього літа, а краще у липні – серпні. З кінців будь-яких пагонів нарізають живці завдовжки близько десяти сантиметрів.

З гілочок видаляють квіти і садять для укорінення у вологий родючий ґрунт або в тінисте місце в саду, покривши банкою. Живці кілька разів на день потрібно зволожувати, бутони, що з’являються, – видаляти, а через 1-1,5 місяці рослини можна пересадити на постійне місце.

Для розмноження відведеннями вибирають пагони, які ростуть низько біля землі. Знизу на них роблять надрізи, укладають у приготовлену траншею, засипають землею та прикріплюють у кількох місцях гачками. Після утворення коренів пагони відокремлюють та пересаджують.

Розмноження насінням займає досить тривалий час. Трав’янисті види можна висівати восени у відкритий ґрунт, але краще виростити розсаду. Підсохле насіння перстачу на добу замочити у воді, потім висадити в родючий пухкий ґрунт, полити і накрити плівкою. Через місяць розсаду висадити у ґрунт.

Рожеві сорти

Найбільш оригінально виглядають такі декоративні види курильського чаю:

Пінк Бьюті – насичений рожевий колір пелюсток не змінюється до кінця цвітіння;
Пінк Парадайз – покривається яскравими рожевими квітами у липні. Його особливість – напівмахрові пелюстки;
Принцеса – за короткий період цвітіння з червня до серпня розпускає ніжно-рожеві бутони. Відтінок не зберігається, вицвітає до білого.

Рожевий колір не стійкий, тому часто перстач втрачає ніжне забарвлення під променями сонця.

Помаранчеві різновиди

Для оформлення бордюрів та клумб використовують такі види п’ятилистника:

Танжерін – пелюстки компактного чагарника змінюють відтінок. Мідний тон проявляється в тіні та сутінках, а жовтий – опівдні, при яскравому сонці. Бутони розкриваються у липні;
Манго Танго – помаранчево-червоні пелюстки з жовтим градієнтом у центрі. Кущ дає малий приріст та відрізняється яскравим цвітінням;
Хопліс Оранж – пелюстки зберігають яскравий колір під дією сонячних променів. Листя блищать завдяки сріблястим ворсинкам. Сорт цвіте протягом трьох літніх місяців та до жовтня.

Рослини відрізняються відтінками пелюсток, але зберігають природну здатність до довгого цвітіння.

Лікарські властивості рослини

Листя рослини можна заварювати та пити. У свіжих листочках є величезна кількість вітаміну C, в 2-3 рази більше, ніж у лимонах і велика кількість каротину, а також ефірні олії, таніни, катехіни, фенолкарбонові кислоти.

Настій з листя та квітів рослини п’ють при кривавому проносі. Настій із гілок приймають при болях у животі, при крупозній пневмонії.

Настій з коріння використовують при туберкульозі легень, цингу, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, діареї, стафілококовому дисбактеріозі.

Настій із усіх частин рослини відновлює обмін речовин, його застосовують як сечогінний засіб, він лікує запори, його п’ють при циститі, дуоденіті. Їм промивають та лікують рани, опіки, фурункули, нариви, попестить рот при ангіні.

Червоні краєвиди

Різновиди перстачу з червоними квітами відносяться до невисоких гібридів:

Маріон Ред Робін – рослина з кроною, що стелиться. Червоні квіти приглушеного цегляного відтінку з’являються у червні і бліднуть до вересня;
Ред Ейс – напівчагарник на початку цвітіння розпускає яскраві червоні квіти. На сонці вони змінюють відтінок на мідний;
Гібсон Скарлет — перстач з криваво-червоними блискучими квітами, прямими стеблами ворсистими, висотою 60 сантиметрів;
Міс Вільмотт – відноситься до непальських сортів, відрізняється пишним цвітінням. У пелюстках бутонів поєдналися вишневий та рожевий відтінки;
Флоріс — пелюстки коралового відтінку набувають вогненно-червоного кольору в серцевині.

Незвичайний різновид непальської перстачу — Роксана. У забарвленні її бутонів змішалися кораловий, помаранчевий та червоний відтінки.

Червоні види напівчагарників внесуть яскравий акцент у композиції з білих та жовтих троянд.

Посадка

Рослини воліють легкий пухкий грунт зі слаболужним або нейтральним середовищем. Найбільш вимогливі до якості ґрунту представники, що мають рожеві квіти. За винятком білого перстачу, який добре росте в тіні, для посадки вибирають добре освітлене місце, при цьому злегка приховане від яскравих сонячних променів.

Перстач кущовий висаджують у відкритий грунт на початку квітня, можна садити наприкінці літа або на початку осені. Бажано купувати саджанці з кількома пагонами.

Перед посадкою рослину поливають теплою водою. Викопують яму глибиною 50-60 см, для саджанців із контейнера – удвічі більше земляної грудки. З гальки або щебеню викладають шар дренажу завтовшки 15-20 см.

Для приготування суміші необхідний листовий ґрунт, торф та пісок у співвідношенні 2:2:1, сюди ж додається 100-150 г мінеральних добрив.

Насипати шар суміші та встановити рослину в посадкову яму, намагаючись не заглиблювати кореневу шийку. Засипати вільний простір посадковою сумішшю, полити та замульчувати. Після посадки у відкритий ґрунт потрібно добре поливати саджанець протягом трьох тижнів.

Махрові квіти

Гібридні махрові та напівмахрові сорти цвітуть яскраво, як непальська перстач.

Вулкан – розпускає великі бутони, червоні пелюстки оточують жовту серцевину;
Емілі – рослина з великими квітами насиченого червоного відтінку. Пелюстки обведені по краю золотаво-жовтим кантом. Зубчасте листя нагадує формою суницю;
Арк-ен-Сіл – низькорослий суниці гібрид виділяється темно-червоними квітами з малиновим відтінком. Краї пелюсток прикрашає жовта облямівка;
Сноуберд — морозостійкий чагарник із світло-зеленим листям у червні покривається білими квітами з жовтим відливом у центрі. Сорт цвіте до перших морозів.

Підстрижені чагарники із махровими квітками здалеку нагадують кущ троянди.

Дабл Панч Піч (Double Punch Peach)

Висота дорослого кущика цього сорту становить 40-50 см, а діаметр 60-90 см. Щільна подушкоподібна крона густо усипана яскраво-зеленим злегка опушеним листям. Великі напівмахрові квітки діаметром до 5 см пофарбовані в лососево-рожевий відтінок із жовтим розсипом тичинок у серцевині. Цвіте чагарник із середини червня до кінця вересня.

Перстач сорту Дабл Панч Піч може рости на сонці та в півтіні, при цьому в притінених місцях забарвлення квіток стає більш насиченим.

Рослина невимоглива до ґрунтів і має високу зимостійкість. Відмінно підходить для одиночних і групових посадок, рокаріїв і міксбордерів, чудово виглядатиме у вигляді невисокої живоплоту.

Крупноквіткова перстач

Види курильського чаю з великими квітами використовують у дизайні японського саду. Рослини також відрізняються великим листям. Діаметр розкритих бутонів – 4,5-5 сантиметрів.

Класифікація видів чорнобривців, опис та характеристики сортів та гібридівЧитати

Дартс Голддіггер – низька чагарникова перстач покривається квітами лимонного відтінку. Морозостійку рослину висаджують як живоплот. Цвітіння можна спостерігати все літо та до жовтня;
Клондайк – чагарник досягає метра заввишки, розпускає бутони блідо-жовтого відтінку. Жорсткі пагони довго зберігають форму після обрізки. Сорт також підходить для живоплоту;
Голдфінгер – тонкі пагони формують округлу крону. Квіти темно-жовті;
Уайт Леді – представник великоквіткової групи з білими бутонами.

Сорти перстачу з великими квітами походять від дикого курильського чаю, тому в фарбуванні їх бутонів переважають жовті відтінки.

Манго Танго (Mango Tango)

Невеликий чагарник висотою до 60-80 см з дрібним густим листям і компактною округлою кроною. Вертикально зростаючі пагони вкриті складноперистими сіро-зеленими листочками.

Цвіте перстач цього сорту великими одиночними квітками до 5 см в діаметрі. Квітки оригінального забарвлення – жовті з червоно-жовтогарячою серцевиною – з’являються на чагарнику на початку червня і залишаються прикрасою саду до жовтня.

Як і багато сортів перстачу, Манго Танго любить легкий зволожений ґрунт, воліє рости на сонячних ділянках, але й у півтіні почуватиметься чудово. Рослина стійка до посухи та зимових морозів, майже не схильна до хвороб і добре переносить умови міської загазованості.

Цікава особливість цього сорту – здатність квіток змінювати свій відтінок залежно від погоди. При похолоданні квітки стають насичено-червоними, тоді як у спекотні дні їх відтінок ближче до помаранчевого та персикового.

Кремові сорти

Основний колір бутонів називають кремовим, але в фарбуванні незмінно присутній жовтий підтон:

Дей Даун – низький чагарник висотою 60 сантиметрів з кулястою кроною. Квіти відрізняються жовтим відтінком, який стає яскравішим до центру;
Клондайк – кущ виростає до 80 сантиметрів заввишки. Кремові квіти з жовтим підтоном блідіють до кінця цвітіння;
Прімроуз Бьюті – декоративний чагарник з квітами кремово-жовтої гами досягає 90 сантиметрів у висоту. На початку цвітіння пелюстки повністю золотаві. До кінця періоду вони світлішають. Центр залишається насичено жовтим;
Тільфорд Крим – відрізняється невисоким зростом, 50 сантиметрів. Колір пелюсток кремово-білий. Цвітіння починається наприкінці травня та закінчується у вересні;
Кетрін Дікс – морозостійкий світлолюбний гібрид. Відмітна ознака — сріблясто-зелене блискуче листя.

Кремові види також вигорають на сонці, як і рожеві.

Дабл Панч Крим (Double Punch Cream)

Рожеві бутони рослин цього сорту розкриваються махровими кремово-білими квітками. Цвіте перстачу Дабл Панч Крим рясно, з початку до кінця літнього сезону.

Кущики компактні, у висоту досягають 40-50 см, а завширшки 60-100 см. Вважають за краще рости на добре освітлених сонячних ділянках, стійкі до посухи і здатні переносити морози до -25°C.

Перстач цього сорту чудово підходить для садових композицій як підбивання до високорослих чагарників, а при вирощуванні в контейнерах може використовуватися для озеленення балконів, терас і лоджій.

Квіти відтінку слонової кістки

До благородного кольору близькі відтінки білих сортів:

Абботсвуд – метровий чагарник часто садять на альпійській гірці. Його квіти зібрані в гроно;
Вічі – високий чагарник досягає 150 сантиметрів завдовжки і завширшки. Відмінна риса – дрібні червоні тичинки;
Маккейс Уайт – кущовий різновид з кремовим підтоном пелюсток. Тичинки виділяються яскравими точками жовтого кольору;
Менхи – відрізняється зеленим листям зі сріблястим узліссем;
Фаррерс Уайт – квітучий чагарник.

Селекціонерам поки що не вдалося отримати чистого кольору слонової кістки. Схожі тони зустрічаються також серед кремових видів перстачу.

Низькорослі сорти

Гібриди, які не виростають вище 50-60 сантиметрів:

Джолайна – карликова перстач з великими жовто-жовтогарячими квітами відрізняється рясним цвітінням і морозостійкістю;
Дакота Санрайз – густий подушковидний чагарник з опушеним листям рясно цвіте жовтими квітами;
Родокелікс – низька перстач з білими бутонами;
Саммерфлор – пагони тягнуться вгору і утворюють крону у вигляді напівсфери. На тлі сіро-зеленого дрібного листя виділяються великі жовті квіти. Цвітіння триває з початку літа до кінця осені. Відтінок пелюсток – жовтий із золотим відливом;
Голдтеппіч — насичений жовтий колір бутонів сорту стане акцентом у хвойній композиції. Кущі відрізняються зимостійкістю та імунітетом до борошнистої роси.

У гібридних сортах поєднуються кілька декоративних властивостей. Низькорослі кущі цвітуть великими бутонами. Види перстачу з квітами вогненних відтінків відносять до червоних та помаранчевих. Зі звичайними трав’янистими родичами їх поєднує стійкість до холоду та простота у догляді.

Містер дачник попереджає: хвороби та шкідники

Чагарник має хороший імунітет і рідко страждає від комах та хвороб. Але існує ряд патологій, які все-таки вражають перстачу:

Якщо був вражений однорічник, то не вживають жодних заходів. У вересні чагарник і так викидають, а літня декоративність не знизиться. За наявності захворювань у багаторічників їх обробляють фунгіцидами. Добре підійде колоїдна сірка або бордоська рідина. Зі шкідників рослина зрідка вражають совки. Їх усувають, використовуючи інсектициди Децис та Фітоверм.