Молоко від маститних корів

Порушення ветеринарно-санітарних норм утримання і технології доїння лежать в основі виникнення маститів, а відсутність своєчасної діагностики, ізоляції хворих тварин і їх лікування призводить до поширення захворювання.

Загальногосподарські заходи, спрямовані на зменшення частоти захворюваності корів маститом, повинні включати три основні стратегії:

Профілактика

Загальновідомо, що відвернути хворобу дешевше, ніж лікувати. Саме профілактика найкращий шлях «управління маститом», а не лікування та ерадикація. У першу чергу вона повинна включати низку загальногосподарських заходів, які спрямовані на недопущення виникнення й поширення нових випадків захворювання корів маститом.

Утримання. Постійне підтримання комфортних умов утримання корів (як дійних, так і сухостійних) є першочерговою умовою профілактики маститу. Доволі часто в господарствах економлять на гноєприбиранні, що в кінцевому результаті коштує в кілька разів дорожче. Адже гній — основне джерело бактерій, що потрапляють на вим’я корів і спричиняють мастит. Інтервал між гноєвидаленнями не повинен перевищувати 4−6 годин.

Не переповнюйте секції тваринами! Це призводить до збільшення частоти захворюваності корів маститом через погіршення санітарного стану секції та гігієни вимені.

У спекотний період потрібно забезпечити корівник примусовою вентиляцією, щоб не змушувати корів шукати прохолодних місць, зокрема гноєвих проходів.

Щотижнева суха дезінфекція стійл засобами на основі йодоформу зарекомендувала себе як дієвий механізм профілактики поширення хвороби.

Важливим заходом для недопущення маститів є боротьба з мухами. Поява мух, особливо в спеку, сприяє збільшенню захворюваності корів маститом. Передача інфекції мухами від корови до корови відбувається двома шляхами: прямим і непрямим. Прямий — це коли мухи безпосередньо контактують з кінчиками дійок, переносячи бактерії з тварини на тварину. Крім цього, укуси мух спричиняють утворення ран, що полегшує проникнення бактерій у дійку. Дослідженнями встановлено, що рани дійок, зумовлені укусами мух, є однією з причин маститів у первісток.

Непрямий шлях пов’язаний зі збільшенням популяції мух та їх укусами, що змушує корів збиватися в групи. Тривалий час перебування групою значно погіршує санітарний стан місця їх скупчення, гігієну корови, зокрема дійок, на які потрапляють бактерії. Профілактичні заходи, спрямовані на зменшення популяції мух, повинні ґрунтуватися на дотриманні загальних санітарних і гігієнічних вимог (вчасне гноєвидалення, розміщення гноєсховища на відстані щонайменше 500 метрів від молочнотоварного комплексу, оскільки гноєсховище є улюбленим місцем розмноження мух, та профілактична дезінсекція).

Доїння — важлива технологічна процедура, від правильного виконання якої залежить здоров’я молочної залози. Вважається, що 70% корів заражаються збудниками маститів під час доїння. Запровадження «Протоколу доїння» є обов’язковою умовою профілактики маститу. Протокол включає чітку послідовність таких дій:

1. Переддоїльна дезінфекція дійок (предипінг, розконсервація). Мета процедури — розм’якшення бруду, що потрапив на дійки, зняття залишків консерванта, знищення бактерій.

Розчин на дійках має залишатися 20−30 секунд. Стакани для обробки після кожного доїння необхідно обов’язково мити та дезінфікувати. Залежно від кількості корів, а також ступеня забрудненості вимені процедуру можна повторити протягом доїння.

Наносити розконсервант можна за допомогою спеціального стакана, а також розпилювачем. У кожного способу свої переваги та недоліки. Стакан може сприяти поширенню бактерій при його забрудненні під час доїння. Переваги — якісне нанесення розчину на дійки, незначні затрати фізичної сили. При використанні розпилювача відсутній контакт із дійкою, що унеможливлює передачу бактерій. Недолік — потребує більше фізичних зусиль і часу, що погіршує якість обробки.

Слід зазначити, що потрібно мінімізувати використання води протягом доїння, оскільки вона є фактором передачі бактерій. Використання води допускається для миття занадто брудного вимені в мінімальній кількості під низьким тиском. Потрібно пам’ятати, що застояна в шлангу вода є резервуаром бактерій, зокрема синьогнійної палички, яка потрапляє на дійки з такою водою.

2. Здоювання. Низка досліджень показує, що здоювання чотирьох цівок молока з кожної чверті вим’я з одночасним стимулюванням кінчика дійки є важливою процедурою діагностики маститу, збільшує швидкість молоковіддачі, зменшує бактеріальну забрудненість і, відповідно, покращується якість молока, відвертається утворення гіперкератозу.

3. Витирання дійок. Серветки для витирання дійок слід використовувати за принципом «одна серветка — одна корова». Багаторазові серветки потрібно прати при температурі щонайменше 62−65 °С, що забезпечує знищення бактерій групи кишкової палички. В той же час збудники контагіозних маститів, зокрема золотистий стафілокок, є термостабільними і гинуть лише при 80 °C, та й то через 15−60 хвилин. У господарствах, де виділяють збудники контагіозних маститів, одноразові серветки — найкращий варіант.

4. Доїльний апарат підключають не пізніше як через 60−90 секунд від початку стимуляції вимені. Апарат повинен бути надітий рівно та не сповзати з дійок. Якщо у корови атрофована одна з чвертей вимені, використовуйте заглушки доїльних стаканів, щоб убезпечити від потрапляння бактерій іззовні.

5. Дезінфекція дійок після доїння (постдипінг, консервація, післядоїльна дезінфекція) забезпечує закриття дійкового каналу від проникнення бактерій. Доведено, що канал залишається відкритим 30−60 хв. після доїння. Нанесення консерванта потрібно починати з лівої передньої дійки і продовжувати за годинниковою стрілкою.

На ринку представлено засоби з різними діючими речовинами та концентраціями на основі йоду, хлоргексидину, органічних кислот (молочна, надоцтова тощо). Вибір засобу для дезінфекції дійок після доїння треба робити залежно від циркуляції збудників у стаді. Слід сказати, що йодисті консерванти широкого спектру дії впливають не тільки на бактерії, грибки, дріжджі, а й на більшість вірусів. Вважається, що тривале їх використання не призводить до утворення резистентних штамів мікроорганізмів. До основних переваг консервантів на основі хлоргексидину можна віднести м’якший вплив на шкіру дійок та відсутність специфічного запаху, характерного для йодистих дезінфектантів. Недоліки — повільніша дія порівняно з йодистими дезінфектантами, мала ефективність відносно грибків, вірусів, спор бактерій. Крім того, з часом утворюється резистентність бактерії до нього. Продукти на основі органічних кислот мають ті ж переваги й недоліки, що й хлоргексидинові. Рекомендується кожні три місяці змінювати засіб для дезінфекції дійок після доїння.

Використання гумових рукавичок під час доїння зменшує передачу збудників контагіозних маститів на 50%, а додаткова обробка рук дезрозчином — на 95%.

Тривалість доїння не перевищує 4−6 хвилин за умови дотримання вищеназваних процедур і не потребує додаткових маніпуляцій з боку оператора.

Оператори машинного доїння мають пройти навчання цій процедурі з урахуванням особливостей доїльного обладнання.

Це найбільш складний і трудомісткий процес, що потребує значних фінансових затрат і зусиль, які, на жаль, не завжди виправдовують сподівання. В той же час це необхідно для оздоровлення стада. Успішність заходу залежить від кількох факторів: збудника, його чутливості до антибактеріальних засобів, часу діагностики та початку лікування. Найчастіші помилки, які знижують ефективність лікування:

• відсутність обліку корів, що хворіють маститом протягом лактації, діагностики маститу;
• несвоєчасне відділення хворих корів від здорових;
• доїння маститних тварин не проводиться в останню чергу або окремим доїльним обладнанням;
• лікування без визначення виду бактерій та їх чутливості до антибактеріальних засобів;
• курс терапії розпочинається через декілька днів, а інколи й тижнів, з моменту діагностики, що призводить до хронічного перебігу захворювання, зниження терапевтичного ефекту, а то й узагалі без нього;
• відсутній індивідуальний підхід до тварини;
• курс лікування короткий — 1−2 дні;
• лікування антибіотиками, що не мають каренції, без відділення хворих корів від загального стада;
• лікування покладається на оператора машинного доїння, що, на жаль, не завжди вдається контролювати.

Вибір терапевтичних засобів для лікування маститних корів повинен ґрунтуватися на експертному висновку лабораторії, де зазначено вид збудника та його чутливість до антибіотиків. Наведені нижче заходи можуть бути орієнтиром при виникненні маститів. Якісне лабораторне дослідження є остаточним для добору засобів терапії.

Лікування контагіозних маститів. У господарствах, де переважним збудником є стрептокок агалактія (Strep. agalactiae), рекомендується використання «бліц-терапії»: інтрацистернальне введення протягом трьох днів препаратів групи бета-лактамів — переважно пеніцилін, клоксацилін, амоксицилін (+ клавуланова кислота) або цефалоспорин — з інтервалом 12 годин. В той же час у корів, у котрих через 2−3 тижні після лікування кількість соматичних клітин у молоці не зменшується (400−700 і більше тис./см 3 ), проводять бактеріологічне дослідження молока. Повторно призначають курс лікування. Його ефективність становить понад 70−80% і лише незначна частина корів не піддається лікуванню.

Лікування маститів, спричинених золотистим стафілококом (Staph. Aureus), значно ускладнене через стійкість збудника до антибіотиків. Основні ознаки, що вказують на циркуляцію збудника:

Чутливість золотистого стафілокока до антибіотиків різна. Більшість штамів золотистого стафілокока проявляють резистентність до пеніциліну, цефалоспорину, що пов’язано з продукуванням збудником ферментів β-лактамаз, які руйнують β-лактамне кільце антибіотика і тим самим призводять до втрати його активності. Аналіз показує, що 50−70% штамів золотистого стафілокока нечутливі до пеніциліну.

Особливістю лікування маститу даного типу є поєднання парентерального та інтрацистернального введення антибіотиків. При цьому курс терапії повинен становити щонайменше 5 діб, за необхідності його подовжують до 8−10 діб.

Через хронізацію патологічного процесу лікувальна ефективність стафілококового маститу в період лактації в середньому становить 20−25%. Оскільки мастит проявляється переважно в субклінічній або хронічній формі, найкращий терапевтичний ефект досягається консервацією вимені під час запуску в сухостій.

У господарствах, де мастит діагностують у великого відсотка корів-первісток за 1,5−2 місяці до отелення, рекомендовано застосовувати консервацію вимені антибіотиком пролонгованої дії. Корів, що не піддаються лікуванню, вибраковують.

Лікування маститів, спричинених збудниками зовнішнього середовища. Серед збудників коліформних маститів (Escherichia coli, Klebsiella sp. і Enterobacter sp.) найчастіше клінічний мастит викликає кишкова паличка. Перебіг захворювання може бути як у легкій формі з випадками самовиліковування, так і в тяжкій, що призводить до некрозу тканин і навіть загибелі тварини. Основні клінічні ознаки коліформного маститу: загальна пригніченість, підвищення температури тіла до 40−41 °С, набряк ураженої чверті, затвердіння, синюшність із червоним відтінком, можливий набряк суглобів. Тому вибирати лікувальні засоби слід з урахуванням клінічних ознак.

Набряк тканин молочної залози ускладнює лікування, тому необхідно здоювати запальний ексудат кожні 3−4 години, щоб зменшити вплив токсинів збудника та досягти кращого терапевтичного ефекту. Після чого застосовувати загальну та місцеву антибіотикотерапію протягом 3−5 днів, у разі потреби лікування подовжують ще на 3 дні. Поряд з цим потрібно застосовувати препарати кальцію, імуностимулювальні, анальгетики, румінаторні.

Слід зазначити, що, незалежно від походження збудника та його патогенних властивостей, асоціативний перебіг запалення молочної залози значно ускладнює ефективність лікування.

Сухостійна терапія. Як правило, під час запуску корів застосовують антибіотики пролонгованої дії. До їх складу входять переважно клоксацилін, ампіцилін у дозах, у декілька разів вищих порівняно з препаратами, які використовуються для терапії маститу в лактаційний період. Тривалість дії препаратів становить 28−50 діб. Тому при виборі засобів консервації вимені також необхідно пам’ятати і про тривалість сухостійного періоду.

Вважається, що утворення кератинової пробки дійкового каналу відбувається одразу ж після переведення корови в запуск і вона є біологічним бар’єром, що захищає канал від проникнення інфекції. Водночас дослідженнями встановлено, що до 25% корів сухостійного періоду не утворюють кератинову пробку навіть після 6 тижнів, а у 3−5% вона взагалі відсутня. Використання герметиків у поєднанні з консервацією вимені забезпечить додатковий захисний ефект. Герметик зберігається на кінчику дійки до 7 діб і потребує додаткового нанесення. Його також можна застосовувати і нетелям, особливо в приміщеннях, де багато мух. Отже, консервація вимені при запуску є важливим елементом профілактики маститу.

Вибраковування корів

Вибракування, або ерадикація збудника зі стада, є крайнім заходом боротьби зі збудником, у першу чергу контагіозних маститів. З часом постає нагальне питання щодо вибраковування корів — на жаль, єдиного та ефективного методу профілактики поширення інфекції. Адже такі корови є постійним джерелом інфекційних маститів. Нижче наведено критерії, що можуть бути орієнтиром вибраковування тварин:

• низькопродуктивні корови з хронічним перебігом;
• мастит діагностується повторно в наступній лактації (рецидив у наступній лактації);
• корів лікували не менше 3 разів протягом поточної лактації і лікувальний ефект відсутній;
• збудник виділяють тричі з більш як однієї чверті;
• комбінація «мастит-неплідність»;
• кількість соматичних клітин у молоці протягом місяця >400 тис/см 3 .

Мастит — комплексна загальногосподарська проблема, вирішення якої залежить від узгодженої та систематичної дії всіх відповідальних спеціалістів. Мастит неможливо подолати сегментарно, усунення проблем в одному технологічному блоці не дасть бажаного результату, лише комплексний підхід забезпечить успіх.

Пам’ятка спеціалістові

Збудники, джерела та шляхи передачі маститу

Джерело/Локалізація

Шляхи передачі

Staph. aureus, hyicus

Інфіковане вим’я, дійки, шкіра вимені тощо

Від корови до корови під час доїння (брудні серветки, руки, стакани для дезінфекції тощо).

Strep. agalactiae

(спричиняє високу кількість соматичних клітин у молоці)

Від корови до корови під час доїння (брудні серветки, руки, стакани для дезінфекції тощо).

Mycoplasma bovis,

californicum

Інфіковані корови, вим’я, носові та можливі вагінальні виділення у телят і старших телиць

Під час проведення інфузійних процедур, поширення через руки та доїльне обладнання.

Staph. spp. epidermidis

Нормальна мікрофлора, що населяє шкіру вимені

Неналежна підготовка вимені корів до доїння. Підключення доїльного обладнання на вологі дійки.

Streptococcus non-ags

Різна локалізація збудника (шерсть, губи, вагіна, гній, доїльне обладнання, підстилка тощо)

Збудник потрапляє із зовнішнього середовища до корови через брудне доїльне обладнання, підстилку, вологі дійки, неналежну підготовку вимені до доїння.

Miscellaneous

Bacillus, Pseudomonas

Шланги, брудна вода, гній, підстилка тощо

Те ж саме, що й Strep. non-ags.

Coliforms — E. coli,

Те ж саме, що й Strep. non-ags

Cornyebacterium

Населяє дійковий канал. Потрапляє в молочний танк у разі нездоювання перших цівок молока.

Arcanobacterium

Підвищена вологість зовнішнього середовища, тріщини доїльної гуми, контаміновані ліки, застояна вода шланга, холодильне обладнання

Травми дійок, сфінктера. Переносником бактерії є мухи.

На першому етапі потрапляють із ґрунту, на другому — контамінація лікувального матеріалу, рук, серветок тощо

Через контаміновані інфузійні розчини.

Віталій Захарченко, консультант, кандидат ветеринарних наук, КЦ АВМ;

Аполлінарій Краєвський, професор, доктор ветеринарних наук, СНАУ

Правила лікування маститу у корів, використання народних засобів

Мастит вимені у корови – це захворювання, яке не тільки завдає болючих відчуттів тварині, але й завдає збитків фермерству. У період лікування значно падає удою. З іншого боку, молоко не можна використовувати у їжу, т.к. як терапія використовуються антибіотики. Навіть після успішного лікування потрібно багато сил, щоб відновити надої.

Народна медицина

Лікувати варто ретельно та уважно, щоб виключити ускладнення. Щоб отримати належний ефект, треба освоїти продуманий підхід до лікування. Тільки так вам вдасться отримати належний результат, який виявляється у здоров’ї корови та її потомства. Розрізняють такі основні методики позбавлення корови від хворобливої ​​та небезпечної недуги:

Фітотерапія. Продуманий до дрібниць спеціальний комплекс із трав’яних зборів має винятково сприятливий вплив на домашню тварину. Організм та здоров’я зміцнюється, рівень імунітету підвищується. У певних випадках мастит безвісти пропадає. Настоянка, розчини, мазі натурального домашнього виготовлення. Багато доступні для всіх рослин, різноманітні плоди відрізняються лікувальними властивостями та особливостями

В активній боротьбі з неприємним маститом треба звертати увагу на корисні водорості та ароматну календулу. Водяні корисні та рясні компреси допоможуть зігрівати або охолоджувати хворе вим’я корови. Терапія за допомогою звичайної глини, що купується в аптеці. Стимуляція точок біологічного характеру. Теля починає інакше смоктати вим’я. Акуратне введення в соскові канали яєчного білка ефективно допомагає позбавитися маститу.

Такі прості методики допомагають фермерам позбавити свійських тварин хворобливого захворювання.

Календула – ефективний народний засіб при маститі

Профілактика маститу у корів

Досвідчені фермери стверджують, що сума фінансів на проведення профілактики маститу набагато нижча за розмір збитків після захворювання.

Однією з найчастіших причин розвитку захворювання вважається порушення раціону корови. Молочні корівки в період лактації потребують кормів з підвищеним вмістом вітамінів та мінералів. Не можна різко змінювати раціон. Це призводить до зниження імунітету. У кормах повинна в рівних частках бути присутнім і соковита і груба їжа.

Важливо правильно дбати про гігієну доїння корів:

Необхідно перед кожним доїнням мити вим’я, щоб уникнути передачі бактерій у молоко. Мити вим’я можна зі шланга або м’яким рушником

При цьому важливо дотримуватися температури води, вона повинна бути теплою. Після проведення очищення вим’я протирають м’якими серветками. Якщо є рани або тріщини, їх потрібно обробити перекисом водню, потім йодом. Ніжну шкіру потрібно змащувати зволожуючими кремами або використовувати бальзами, щоб не допустити сухості.

Комплексна профілактика включає правильне годування, догляд і утримання. Комплекс полягає в наступному:

• проведення щоденного вигулу тварин;
• регулярні профілактичні дослідження;
• використання якісних кормів з додаванням ферментів та пробіотиків;
• перші кілька діб після отелення теля має бути поруч із коровою;
• використання сучасних апаратів для доїння.

У приміщенні, де утримуються тварини, має дотримуватися гігієна. Хороший догляд за великою рогатою худобою та своєчасна діагностика допоможе виявити захворювання на ранній стадії та уникнути великих наслідків.

Причини виникнення

Запалення вимені може розвинутися як під час годування потомства, і перед запуском, і під час сухості. Найчастіше причина – атака мікроорганізмів при зниженні резистентності організму.

Крім цього розвитку маститу сприяють:

1. Травмування вимені. Проблеми у вигляді мікротріщини можуть виникнути при будь-яких ударах або поштовхах і навіть при використанні інвентарю для доїння.
2. Поганий роздування корів. Особливо це актуально відразу після отелення або початку доїння. Важливо стежити за повнотою видоїння і не залишати навіть невелику кількість молока у молочній залозі.
3. Антисанітарія. Потрібно створити оптимальні умови в приміщенні, де живе тварина — вчасно змінювати та проводити дезінфекцію підстилки, щоб бактерії не мали змоги розмножуватися. Крім цього, руки доярки та обладнання обов’язково повинні бути чистими, щоб інфекція не потрапила під час доїння.
4. Хвороби статевої системи. Проблема з’являється у вигляді побічного ефекту з інших хвороб і проявляється як запалення слизової оболонки.
5. Наявність непотрібної кількості різних концентратів у кормі. При додаванні спеціальних речовин для збільшення надою вим’я може почати опухати.
6. Неправильно підібране або пізнє лікування. Препарати поганої якості знижують ефективність лікування, що призводить до появи ускладнень. Занедбаний стан набагато складніше вилікувати.

Рекомендуємо прочитати: Самоїдська собака: опис породи, характер, розміри

Рекомендації щодо домашнього лікування

Щоб результат лікування не виявився плачевним, розчини та мазі на основі натуральних трав не використовують у гарячому вигляді. Оптимальна температура – 20-23 o C. Вимірювати температуру не обов’язково, достатньо провести легкий тест. Фермер наносить трохи складу на зовнішній бік кисті: якщо суміш не палить і не здається холодною, можна проводити процедуру. Під дуже гарячим компресом створюється сприятливе середовище для активного розмноження мікробів.

Відвари обов’язково проціджують, а мазі доводять до однорідного стану. Зберігають їх у темному прохолодному місці протягом 3-х діб. Для компресів використовують лише стерильну тканину або бинт.

Народна медицина добре допомагає при знятті запалення, але від запущеної форми маститу не позбавить. І тут народні засоби використовують як додаткову терапію під час лікування антибіотиками.

Чи можна пити молоко хворих тварин

Продукт надою під час розвитку запалення отримав назву «маститне молоко». Вживання цього продукту заборонено. З початку хвороби у складі молока розвиваються соматичні клітини. Підвищена кількість клітин робить молоко шкідливим здоров’ю людини.

Прийом маститного молока призводить до наслідків:

Наявність шкідливих мікроорганізмів у молоці здатне спровокувати зниження імунних якостей та погіршення загального самопочуття.

Зіпсоване молоко має сторонній, неприємний запах. На дні утворюються опади. При нагріванні молоко згортається, смак відрізняється нормального продукту. У домашньому маститному молоці нерідко присутні домішки гною чи крові.

Після одужання тварини має пройти кілька тижнів, перш ніж молоко буде придатне для вживання. За цей час відбувається стабілізація кількості соматичних клітин, нормалізація хімічного складу, регулювання показника жирності.

Види

Вирізняють кілька різних видів мастит у корів.

Для того, щоб правильно визначити специфіку хвороби, необхідно провести лабораторну діагностику та симптоматику. Ці заходи потрібні призначення схеми ефективного лікування тварин, і навіть унеможливлення ризику виникнення можливих ускладнень.

Серозний після отелення

Форма серозного (клінічного), гостро-серозного маститу розвивається після отелення, внаслідок травми або неправильного доїння та вражає лише 1 частину вимені.

• наявність у молоці пластівців та грудок;
• набряк, почервоніння, болючість ураженої частини вимені;
• зниження якості та кількості молока;
• збільшення лімфовузлів над вименем;
• локальне підвищення температури та ущільнення запаленої ділянки.

У разі тяжкої форми хвороби спостерігається інтоксикація організму, що зумовлює критичний стан тварини.

Важливо! При серозному маститі молоко стає блакитним.

Субклінічний

Один із найнебезпечніших видів, оскільки протікає безсимптомно і піддається лише лабораторній діагностиці, яка передбачає проведення аналізу мікрофлори та підрахунок соматичних клітин.

Хронічний із прихованим характером перебігу

Хронічний мастит розвивається на тлі невиліковного запалення

Діагноз встановлюють з урахуванням дослідження молока. Його тестують, відстоюють та проводять візуальну оцінку – воно водянистої консистенції та містить пластівці. Відсутність своєчасної діагностики та належного лікування веде до переходу субклінічного маститу у гостру серозну форму.

Катаральний

Характеризується запаленням молочних проток та альвеол, розвивається внаслідок механічної травми сосків та попадання в рану патогенної мікрофлори.

• поява невеликих горбків та вузлів біля соска на 5-й день хвороби;
• зниження жирності молока, поява в ньому пластівців та згустків;
• ущільнення та закупорка соска сирної рідиною;
• підвищення температури.

Як правило, катаральна форма вражає лише 1 частку вимені.

Фіброзний

Найчастіше це ускладнення катарального маститу, що стрімко розвивається. Ознаки:

• зниження кількості молока;
• жар, тремор та рясне потовиділення;
• біль у вимені, що призводить до кульгавості під час ходьби;
• відсутність апетиту;
• збільшення ураженої ділянки вимені, помітні крововиливи на ньому;
• збільшення лімфовузлів;
• гнійні виділення.

Фіброзний мастит характеризується накопиченням у тканинах білка фібрину, що веде до порушення кровообігу та некрозу.

Гнійний

Серед основних симптомів гнійної форми відзначають:

• почервоніння вимені, поява на ньому твердих горбків;
• підвищення температури до 41 ° C;
• наявність пластівців та гною в молоці.

Довідка. Гнійний мастит може призвести до розвитку абсцесу та флегмони, після чого тварина не відновиться.

У першому випадку на молочній залозі утворюються гнійники, у тварини підвищується температура, уражена частина вимені перестає функціонувати, а у разі низького імунітету починається метастазування. При флегмоне в зцідженому із запаленої частки молоці помітна велика кількість гнійних згустків.

Гнійно-катаральний

Гнійно-катаральний мастит – це ускладнена форма гнійного маститу,

Розвивається хвороба внаслідок неналежних умов утримання тварин або через проблеми статевої системи. Через 3-4 дні від початку хвороби видима симптоматика проходить.

Геморагічний

Гостра форма, що виникає після катарального або серозного маститу. Хвороба починається різко, протікає швидко і вражає більшу частину вимені. Воно набрякає, покривається багряними плямами, слизова оболонка внаслідок втрати великої кількості еритроцитів набуває жовтуватого відтінку, молоко стає червонуватим або рожевим, у ньому помітні згустки крові.

Гангренозний

Патологія розвивається через порушення кровообігу. Тканини уражених ділянок вимені темніють і відмирають, з сосків виділяється бура або зелена рідина з пластівцями, що неприємно пахне. При поширенні інфекції та ураженні життєво важливих органів хвороба закінчується летальним результатом.

Колимастит

Ця форма маститу практично не піддається лікуванню. Вона проявляється у повному припиненні лактації, зневодненні, різкій втраті ваги та підвищенні температури до 42 °C.

Різновиди

Щоб лікування було успішним, важливо не тільки виявити вчасно мастит, але і правильно визначити його вид. Зробити це можна, ґрунтуючись на симптоматиці та результатах аналізів

Клінічний

Симптоми залежать від ступеня тяжкості захворювання:

• при легкій формі – у молоці є пластівці та грудки;
• при помірній формі – вим’я набрякає, твердне, червоніє і стає болючим;
• при тяжкій формі – інтоксикація, стан тварини критичний.

Субклінічний

Ця форма захворювання небезпечна прихованим перебігом. Вона тривалий час не минає безсимптомно. Визначити її можна шляхом лабораторних досліджень шляхом підрахунку соматичних клітин та аналізу мікрофлори.

Якщо вчасно виявити субклінічний мастит, він перейде у клінічну форму.

Хронічний

Як і при субклінічному маститі, форма захворювання має прихований характер. Можна довгий час не підозрювати, що буря хвора. Бактерії, що викликають захворювання, знаходяться у тканинах.

Хронічна форма виникає, якщо організм корови долає короткочасне запалення і настає уявне одужання.

Якщо тварина не отримає адекватного лікування, хвороба періодично загострюватиметься.

Катаральний

Він виникає, як правило, через неправильне доїння. Найчастіше торкається лише одна частка вимені. Інфекція, проникаючи у тканини, вражає молочні протоки та слизові оболонки.

Шлях проникнення бактерій – сосок.

• невеликі вузлики біля соска – вони з’являються на 5-й день хвороби;
• у перші дні тварина почувається нормально, потім з’являється висока температура;
• корова погано їсть, слабшає;
• молоко стає нежирним, у ньому є пластівці.

Гнійний

• На вимені тварини з’являються затвердіння.
• Температура у місці ущільнення підвищується.
• Температура тіла дуже висока – 40-41 градус.
• Молоко містить гній.

При гнійному запаленні вимені може виникнути:

1. Абсцес. На молочній залозі з’являються гнійники, що розростаються і зливаються один з одним. Корова має високу температуру. Хвороба призводить до деструктивних змін – частина залози не діє. При зниженому імунітет починаються метастази.
2. Флегмон. При цій гнійній формі утворюється розлите вогнище гною. Молоко, зціджене з хворої частки, сіре, у ньому багато згустків.

Фібринозний

Характерною особливістю цієї форми маститу є випотівання фібрину на поверхню слизової оболонки або його відкладення в товщі тканин. У корів найчастіше спостерігається гнійно-фібринозне запалення вимені.

Різко знижується або припиняється молоковиділення. Спочатку молоко може бути мало змінено, але вже на 2-3-й день із соска важко видавлюється кілька крапель сироватки або гнійного ексудату з домішкою фібринозних крихт.

Коли фібринозне запалення розвинулося з катарального, до характерних для останнього пластівців у молоці приєднуються крихтоподібні глибки жовтого кольору; молоко набуває вигляду гною.

Гнійно-катаральний

Якщо гній накопичується в альвеолах і молочних протоках, гнійний мастит перетворюється на гнійно-катаральний. Він виникає внаслідок життєдіяльності гнійних бактерій.

З’являється після отелення. Запалюється лише частина вимені.

• набряклість та почервоніння вимені;
• ущільнення та підвищення температури запаленої ділянки;
• молоко рідке, з пластівцями, більше схоже на воду.

При серозній формі захворювання молоко стає блакитним.

Фіброзний

Ця форма виникає найчастіше як наслідок катарального маститу.

При фіброзній формі білок фібрин потрапляє в тканини, накопичується в них, це викликає порушення кровообігу і навіть некрозу.

Геморагічний

Супроводжується витонченням стінок судин молочної залози. Кров, просочуючись у тканини та молочні протоки, закупорює їх.

• молоко має червонуватий або рожевий відтінок;
• на шкірних покровах вимені – плями багряного кольору.

Гангренозний

Це найважчий випадок маститу. Його розвитку передує порушення кровообігу.

• тканини уражених часток стають мертвими, синьо-чорного кольору;
• з вимені виділяється смердюча рідина – бура або зелена, з білковими пластівцями.

Діагностика

Для підтвердження діагнозу та виключення інших захворювань не завжди достатньо аналізу зовнішніх ознак.

• Аналіз сечі, крові.
• Вимірювання загальної температури.
• Вимірювання пульсу, частоти дихання.
• Пальпація, огляд, перевірка вимені. Вимірюється температура часток, перевіряється їх щільність, розмір, наявність ран, садна, визначається колір.
• Огляд на наявність запалення у лімфовузлах.
• Обмацування, огляд сосків по всій довжині;
• Дослідження мікрофлори.

Тестування молока

Один із ключових діагностичних методів – біоаналіз молока.

• З розчином Мастідіна. Беруть по 1 мл молока та Мастідіну (10%), розмішують дерев’яною паличкою, залишають на 15 хвилин. Якщо в суміші з’явилися пластівці, вона забарвилася в помаранчевий колір, набула вигляду желе, проба позитивна. Визначає рівень кислотності та кількість лейкоцитів.
• З використанням контрольних пластин із чорно-білими заглибленнями. У лунки капають молоко. У деяких випадках додають Мастідін (2%). Як альтернатива використовується Дімастин (5%). На темних заглибленнях добре проглядаються пластівці, на білих видно кров.
• Бромтимолова проба. До 1 мл молока додають бромтимоловий розчин (0,5%). Допускається застосування дистильованої води. Розцвічування суміші в синій, жовтий або яскраво-зелений колір – ознака запалення.
• Вимірюючи електропровідність за допомогою пристрою “Мастітон”. У захворілої корови показник – понад 600, у тварини у зоні ризику – від 450 до 600. Перевірка проводиться багаторазово. Молоко для діагностики беруть із усіх ділянок. Велика ймовірність помилки, результати перевіряють ще раз іншими тестами.
• Відстоювання. Для даного методу молоко беруть із усіх часток, зливають в окрему посудину, ставлять у холодильник. Відстоюється протягом 17 годин, потім дістають, ставлять світ, перевіряють осад, зміна кольору, ширину вершків. Проба позитивна, якщо молоко – рідке, шар вершків менше 5 мм. Метод вважається недостовірним.

Не проґавте момент для допомоги

Мастит у корови називається запаленням молочної залози. Зовнішні ознаки розвиваються поступово. Спочатку на вимені виникає набряклість, і дещо збільшуються деякі його частки. Буквально через день-два при доїнні вже можна легко намацати ущільнення і візуально виявити ділянку, що надулася. Також змінюється колір та консистенція молока.

Підвищена температура вказує на процес запалення, що почався у корови. Змінюється та її поведінка. Наприклад, тварина може перестати вживати воду або стане гірше їсти. Спостерігається утруднене дихання. До цього цілком домашня і слухняна буря тепер не допускає господаря до вимені.

Стан корови стрімко погіршуватиметься. Якщо не почати діяти швидко, корова загине. У разі зволікання тварина впаде на ноги, і тоді підняти її практично неможливо.

Симптоматика

Першими ознаками виникнення маститу є зниження молока при надої, неспокійна поведінка тварини під час дотиків до сосків при здійсненні процесу доїння. Мастит ділять залежно від клінічної картини та діагностичних показників, а лікування маститу у корів не терпить зволікання, щоб не запустити процес запального характеру.

Мастит субклінічного характеру

Найбільш поширений вид запалення вимені, що діагностується у великих господарствах. У деяких випадках можливе ураження всього поголів’я худоби. Однією з негативних рис цього виду маститу – його безсимптомність.

Саме це стає причиною рідкісних виявлень маститу субклінічного характеру в домашніх умовах та на невеликих фермерських господарствах. Виявити субклінічний мастит можна лише за допомогою специфічної речовини — реагенту. Також діагностика включає дослідження молока на бактеріальне обсіменіння.

Мастит вимені серозного характеру

Серозний мастит виникає після різних травм області вимені або при порушенні процесу доїння. Цей вид ще має назву клінічний мастит.

Симптоматикою прояву серозного маститу є:

• збільшення травмованої частки вимені;
• підвищення температури місцевої локалізації;
• шкірний покрив у цій галузі вимені з ознаками набряків, а також відзначається напруга;
• при торканні вимені, тварина відчуває біль;
• лімфовузли над вименем збільшені;
• зниження загальної кількості молока;
• молочна продукція не кращої якості;
• прояв загального нездужання;
• відмови від їжі.

Мастит катарального характеру

У цьому випадку запалюються молочні ходи та альвеоли. Розвиток свій починає через травмування сосків механічного характеру, а також потраплянням патологічної мікрофлори. Ознаками є:

• наявність пластівців та згустків в осаді здоєного молока;
• при пошкодженні молочних ходів відбувається закупорювання соска сирною рідиною.
• ущільнення соска;
• при стисканні спостерігається процес флюктуації;
• альвеолярні порожнини мають вузлики та бугристість;
• у пробі молока виявляються пластівці, що розпадаються на частинки;
• відсутність болючих відчуттів у вимені;
• відсутність підвищення місцевої температури.

Фібринозне запалення вимені

Головна відмінна риса цього виду маститу від інших – вилив фібрину.

Фіброзний мастит характеризується такими проявами:

• значне скорочення надою молока або повне припинення молоковіддачі;
• із сосків виділяється рідина з домішками волокон;
• уражена частка вимені значно збільшена у розмірі;
• болючість при обмацуванні;
• підвищення місцевої та загальної температури тіла;
• збільшення лімфовузлів.

Гнійний мастит

Відрізняється від інших видів обов’язковою присутністю патогенної мікрофлори в пробах молока. Ознаки маститу гнійного характеру такі:

• зниження вироблення молока;
• червоний відтінок молока;
• почервоніння шкірного покриву вимені;
• підвищення температури тіла до 41 градус;
• процес закінчується розростанням сполучної тканини, або виникає абсцес;
• розміри вимені змінюються, воно набуває бугристості;
• у пробах молока присутні згустки.

Історія хвороби в залежності від форми маститу

Вчені виділили кілька видів немовлят у ВРХ. Детальна характеристика кожного з них дозволяє призначати коректні процедури та при більш легких стадіях вилікувати тварину:

В окрему групу ветеринари виділяють специфічні мастити. До них належать ящур, актиномікоз, туберкульоз молочної залози. Вони проявляються на тлі інфекційних захворювань як інфекційне явище.

Потім йдуть нокардіозне, некротичне, мікроплазмове та мікозне запалення. Крім цього, мастит у корови виливається у серйозні патології – індурацію та гангрену вимені.

Розмежування маститів залежно від етіопатогенезу на стрептококові, стафілококові та інші вважається неправильним.

Мікробів безліч і причина розвитку маститу у корів може бути різною. Але при цьому клінічний перебіг та подальші зміни також відрізнятимуться. Саме етіологія маститів у корів пояснює, як стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, паратифа, мікози та інші мікроби призводять до серозного маститу, а іноді до фібринозного або геморагічного.

Патогенез маститу у корів вміщує поділ за низкою показників:

1. ознаки – клінічно виражений чи субклінічний;
2. форма запалення – серозний, катаральний, фібринозний, гнійний, геморагічний;
3. Протягом захворювання – гострий триває до десяти діб, підгострий до двадцяти, а хронічний більше цих термінів.

Перед лікуванням аналізують та вивчають конкретні клінічні ознаки, патології тканин, зміни в організмі корови загалом та складі молока.

Так, за спостереженнями фахівців, серозна форма нерідко набуває серозно-катарального характеру або флегмони. Для цього власник корівки міг допустити переохолодження вимені або втрутилися інші фактори.

Якщо ж його лікувати, то здебільшого вдається відновити функцію молочної залози. Не завжди виходить повернути колишню продуктивність. Як правило, після маститу корова дає менше молока на двадцять і більше відсотків.

Лікування в домашніх умовах

до медикаментозної терапії можна використати перевірені часом народні засоби.

При підтвердженні діагнозу тварина рекомендується годувати сухими кормами та обов’язково ізолювати від решти стада, тому що інші особи теж можуть підхопити інфекцію.

Препарати: антибіотики

Перш, ніж розпочати антибактеріальну терапію, важливо розпізнати вид інфекції (які саме бактерії спровокували запальний процес). Для цього потрібно здати свіже молоко або виділення із сосків на аналіз

На підставі лабораторних досліджень ветеринар призначить відповідні препарати.

Ось способи введення ліків:

1. Внутрішньом’язово («Нітокс», «Біцилін-5»). Препарати застосовують у разі загальної інтоксикації організму.
2. Через катетер (Мастісан, Мастицид). Курс лікування становить 3-4 дні.
3. Інтрамарні ін’єкції (“Гамарет” або “Мастісан”). Препарат вводять безпосередньо у вим’я, попередньо звільнивши його від молока.

У разі маститу у корів призначають такі види антибіотиків:

• “Бенстреп” – препарат впливає на грампозитивні бактерії.
• “Пенміцин” – знищує як грампозитивні, так і грамнегативні бактерії.
• «Дорін» — має місцеву дію (тобто в області молочної залози).
• «Ерітроміцин» – має бактеріостатичну дію, пригнічуючи здатність до розмноження у стрептококів, легіонел, бацил та ін.
• «Пеніцилін» — активний по відношенню до грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів (в т. ч. до спірохетів, актиноміцетів та ін.).

У запущених випадках тварині можуть призначити комбінацію препаратів (наприклад, «Ерітроміцин» та «Стрептоміцин», «Тетрациклін» та «Неоміцин»). Так чи інакше, розчини перед введенням необхідно підігріти до температури тіла тварини.

Після антибактеріальної терапії молоко не рекомендується пити протягом п’яти діб, тому що лікарські речовини ще присутні в організмі.

Відео про застосування препаратів та різних ліків при лікуванні маститу у корів:

Як лікувати мазями?

У сукупності з антибактеріальною терапією використовують такі види мазей:

Кошти застосовують у вигляді компресів: змащують запалені частки або все вим’я одразу (залежно від ступеня ураження), перебинтовують (не дуже туго) та залишають на кілька годин. Компреси рекомендується робити двічі на день. Курс лікування встановлює лікар (або до повного одужання).

Якщо корова спостерігається гнійна форма маститу, робити масаж категорично заборонено (т.к. це може призвести до поширення інфекції на інші ділянки).

Ефективні народні засоби

На додаток до основної терапії використовують такі народні засоби, як:

• Рисовий або картопляний крохмаль – його розводять у теплій воді (2 ст. л. на склянку), змочують стерильний розчин бинт і прикладають до хворого вимені. Далі компрес закріплюють і залишають на кілька годин або більше.
• Чайний гриб – у настої змочують марлю і прикладають до запалених місць на 5-6 годин.
• Буряк з медом – сирі буряки (1 шт.) натирають на дрібній тертці і змішують з медом у співвідношенні 3 : 1. Суміш наносять безпосередньо на молочну залозу і залишають на 2-3 години. Курс лікування становить 20 процедур.
• Глина (аплікації) – готують трав’яний відвар з подорожника, кропиви та деревію (по 1 ст. л. кожного на склянку окропу), а потім змішують його з червоною та білою глиною. Отриманий засіб наносять на вим’я на всю ніч, вранці промивають теплою водою або настоєм з трав (кульбаба і кропива в рівних пропорціях).
• Ріпчасту цибулю – цибулину середнього розміру запікають у духовці і подрібнюють на пюреподібну масу. Потім додають мед та обліпихову або лляну олію (по 1 ст. л. кожного). Суміш наносять на запалені частки та залишають на кілька годин. Процедуру проводять двічі на день.

Що робити: як і чим лікувати

Знаючи, як визначити захворювання, рекомендується отримати інформацію щодо лікування, щоб знати, як діяти в ситуації, що склалася.

Коли корова перебуває у такому стані, її треба доїти руками кожні 3 години – це дозволяє захистити вим’я від появи згустків крові. Крім цього, вим’я миють прохолодною водою кілька разів на добу. Годувати тварину потрібно лише сухими кормами, у своїй обмежити пиття.

Антибіотики

Будь-який запальний процес лікують антибіотиками. Препарат вводять у уражені місця за допомогою катетера. Найчастіше терапія займає 4 дні.

Найбільш ефективними препаратами є такі:

Важливо! Своєчасне виявлення з правильним лікуванням, а також постійна профілактика допоможуть мінімізувати ризик виникнення хвороби та ускладнень.

Народні засоби

Деякі види маститу можна лікувати без залучення спеціалістів. Розглянемо, як позбавитися проблеми народними засобами. Вим’я омивають підігрітою водою із сіллю або відваром на основі кропиви. Після завершення здавання легкими рухами проводять масаж ущільнених ділянок, роблячи це зверху вниз, щоб усунути гній.

Катаральний та фіброзний мастит лікують глиняними аплікаціями. Розчин готують із білої глини та відвару на основі кропиви або подорожника. Компоненти змішують та наносять на вим’я. Аплікацію залишають на всю ніч, а вранці видаляють підігрітим відваром кропиви. Подібні дії прибирають набряклість та знеболюють.

Геморагічний мастит прибирають ручною дійкою для запобігання появі кров’яних згустків. У вим’я втирають мазь на основі камфори, тварині дають борну кислоту.

Крім цього народні рецепти мають на увазі різні прогріви. На 0,5 л води додають 1,5 ст. ложки оцту, перемішують до однорідної консистенції та роблять компрес. Через 4 дні роблять компреси із теплого парафіну. Також корисне прогрівання за допомогою кварцової лампи, після чого хворе місце утеплюють.

Способи лікування

Для лікування, такого складного захворювання, що становить небезпеку тваринам, підійдуть медикаментозні препарати, які призначає ветеринарний лікар. Самолікування вкрай небезпечне здоров’ю корів. У деяких випадках, якщо відсутня можливість негайного виклику фахівця до тварин, можна спробувати народні засоби. Вони не становлять небезпеки, і зможуть підтримати корову до того моменту, як приїде ветлікар.

Серед народних засобів є найпопулярніші:

• застосування відварів із трав, вони допомагають зняти біль та зняти запальний процес;
• різні мазі та настойки, що найчастіше користуються водоростями, листям подорожника або календулою;
• застосування компресів;
• терапія із застосуванням глини;
• у соски вводять яєчний білок.

Ефективність народних засобів хороша тільки в тому випадку, якщо мастит у початковій стадії. Якщо ж захворювання стає дедалі тяжким, необхідно запровадження медикаментозних препаратів, які призначає ветеринарний лікар. Не можна відмовлятися від антибіотиків, щоб не виникало летальних випадків.

Для кожної форми – свій шприц

При лікуванні маститу у корів у домашніх умовах застосовують обмивання вимені різними відварами. Хороший ефект на початкових стадіях захворювання дає кропива, якщо її заварити з розрахунку 3 столові ложки листя на літр води. Підійде і сольовий розчин – їдальня ложка (без верху) на літр. Пам’ятайте, що розчини мають бути теплими – приблизно 30 градусів.

Обмивання вимені може бути попередньою процедурою щодо більш серйозних втручань при важких формах маститу. Основа лікування – антибіотики. Проте їх рекомендується застосовувати лише коли корова не виділяє молоко, тобто у сухостійний період.

Повністю звільнивши молочні залози від молока ручним способом, у кожен сосок (а не тільки у хворий) за допомогою катетера або дозатора вводять «Масті Вейксим» протягом трьох днів мінімум (доза – 10 мл протягом трьох-п’яти днів). Сучасна медична промисловість для зручності використання передбачила виготовлення спеціальних шприців, призначених для введення в сосок:

• «Дифумаст» використовують при серозному та субклінічному маститах;
• “Байоклав IMM LC” застосовується при катаральній та гнійній формах;
• «Лактобай» допомагає при ускладненнях та хронічному перебігу хвороби;
• «Дієномаст» незамінний для надання допомоги при гострих формах маститу;
• “Мастінон Форте” використовують при клінічному перебігу хвороби.

Що таке фібринозний мастит

Мастит – досить поширене захворювання, яке заважає збільшенню молочної продуктивності особини, тим самим завдаючи економічної шкоди. Крім зниження надоїв, мастит сприяє передчасному вибраковуванню худоби, зростанню захворюваності на телят, погіршенню якості продукту.

Що стосується фібринозного маститу, то патологія за такої форми поширюється на певну частку вимені. Розвивається захворювання дуже швидко, протікає у гострій формі, характеризується тяжким станом тварини. Часто приймає фіброзно-гнійний перебіг. Нерідко фібринозний мастит дає тяжкі ускладнення у вигляді гангрени вимені або супроводжується гнійними метастазами до інших органів та тканин корови.

Важливо! Фібрин – високомолекулярний білок, який утворюється з фібриногену, що синтезується у плазмі, печінки під впливом ферменту тромбіну. Має форму волокон, згустки якого становлять тромб під час згортання крові.

Як провести експрес-діагностику?

Для своєчасної діагностики прихованої форми маститу потрібно в перші дні після отелення, а потім протягом усього періоду лактації 1 раз на місяць здавати молоко корови на аналіз. А в сухості дослідження проводиться двічі: перший раз відразу після запуску, другий – за два тижні до отелення.

Краще проводити діагностику безпосередньо у ветеринарній лабораторії, але можна провести попередній експрес-аналіз та в домашніх умовах. Для цього знадобиться 5% розчин димастину та пластини молочно-контрольні: МКП-1 та МКП-2.

У кожен осередок потрібно зцідити по 1 мл молока з доїння відповідної частки вимені. Додати у всі зразки по 1 мл димастину та перемішати скляною паличкою. Спостерігати протягом 10-15 хвилин за змінами консистенції та кольору вмісту осередків молочно-контрольних пластин.

• рідина залишилася однорідною – реакція негативна;
• з’явилися сивий желе – реакція сумнівна;
• з’явився виразний потік – реакція позитивна;
• помаранчевий колір – норма;
• червоний, малиновий – патологія.

Увага! Перші краплі молока завжди містять багато бактерій – це норма. Перед забором аналізу їх слід зцідити в окремий резервуар

Субклінічний (прихований) мастит

Прихований мастит у корів супроводжується мляво запальним процесом, що протікає, при якому клінічні ознаки маститу виражені дуже слабо, а то взагалі не виявляються.

На великих молочних комплексах подібна форма патології поширена і практично ветспециалистами сільськогосподарських підприємств зазвичай діагностується під час проведення щомісячних дослідженнях дійного стада на приховану форму маститу. При машинному доїнні прихованим маститом уражається до 15% лактуючих корів.

Етіологія. Причини виникнення прихованих маститів різноманітні. У сільгосппідприємствах приховані мастити найчастіше виникають при недотриманні операторами машинного доїння ветеринарно-санітарних правил доїння корів, при неправильному запуску , недотриманні курсу лікування маститних тварин.

При прихованому маститі відбувається розлад функції молочної залози , що клінічно виявляється гіпогалактією та зміною біохімічних властивостей молока. Об’єктивним показником здорового вимені у корови є кількість соматичних клітин, що містяться, в молоці. Соматичні клітини молока є нормальним компонентом у якісному молоці. Соматичні клітини в молоці корови представлені лейкоцитами та епітелієм альвеол та молоко виводять шляхів молочної залози. Якщо в секреті молока від здорової корови переважають епітеліальні клітини, які утворюються в тканинах вимені в процесі природного старіння та оновлення тканин, то при маститі відбувається посилення міграції лейкоцитів у вогнище запалення, що зрештою призводить до різкого зростання соматичних клітин у молоці. Якщо в 1 мл молока від клінічно здорових корів міститься в середньому 250000 соматичних клітин, то при захворюванні на мастит їх кількість зростає до 950 тисяч. Молоко від корів хворих на субклінічний мастит має знижену кислотність (до 8-12 градусів за Тернером, реакція молока стає слаболужною, відбувається збільшення вмісту хлоридів, альбумінів та глобулінів, у кілька разів збільшується кількість клітинних елементів, особливо лейкоцитів. Одночасно відбувається зменшення вмісту сухих речовин ( казеїну, лактози, кальцію та фосфору).

При попаданні молока від корів хворих на приховану форму маститу в загальний удій робить його непридатним для приготування сирів, молочнокислої продукції і вкрай негативно позначається на здоров’ї людини.

Приховані мастити можуть бути причиною надалі клінічно виражених маститів, але в основній своїй масі залишаються непоміченими доярками, і ветспециалистам до чергової перевірки дійного стада на приховану форму маститу, поступово приводячи корову до гіпогалактії, агалактія у зв’язку із загибеллю частини клітин секреторного епітелію молочної залози регенерації за рахунок сполучної тканини та навіть атрофії ураженої частки вимені. При проведенні глибокої пальпації в ураженій чверті в окремих випадках ветспеціаліст може виявити окремі осередкові ущільнення тканин вимені, звуження ємності цистерни та соскового каналу, потовщення стінок соска.

Діагностика. Експрес – діагностика субклінічного маститу в лактаційний період заснована на визначенні кількості соматичних клітин у молоці , а також за допомогою оцінки реакції діагностичних реактивів (2% розчин мастидину, 5% розчин димастину, мастоприму, 2% розчин мастотесту, з каліфорніським тестом, кено тестом) з пробою молока . Проведення реакції з діагностичним реактивом здійснюється з використанням молочно-контрольної платівки (МКП-1 або МКП-2). Для цієї мети з кожної частки молочної залози видаємо у відповідні лунки МКП по 1мл молока, потім додаємо по 1мл одного з одного вищезгаданих реактивів за допомогою скляної палички змішуємо їх. Облік реакції проводимо протягом 15-20сек за утворенням желеподібного згустку або зміни кольору суміші.

За наявності запального процесу у молочній залозі утворюється добре сформований желеподібний згусток (від помірного до щільного), при цьому згусток добре викидається паличкою з луночки пластинки при перемішуванні.

Експрес-діагностику субклінічного маститу з метою виключення подразнення вимені, що являє собою короткочасну реакцію молочної залози, що виникає у відповідь на порушення технології машинного доїння, вплив ряду несприятливих факторів зовнішнього середовища проводимо двічі з 48-годинним інтервалом , коли після усунення вищевказаних молочна залоза приходить у норму. При цьому хворими на мастити вважаємо тих корів, які двічі дають позитивну реакцію з одним з діагностик умів.

Додатковим методом дослідження на мастит служить проба відстоювання , позитивний результат якої говорить про приховану форму маститу. Для виконання даної проби фахівець бере в пробірки 10-15мл молока з тих часток вимені, які дали позитивні реакції з маститними тестами і ставить дані пробірки в штативі на 16-18 годин у холодильник або інше холодне місце де є температура 4-10 градусів. Облік реакції проводимо шляхом перегляду пробірок з молоком при денному освітленні. Молоко зі здорових часток має білий або трохи синюватий колір, а осад відсутній. Молоко з часток хворих на прихований мастит дає освіту на дні пробірки осаду , при цьому шар вершків зменшується, вони стають тягучими, слизовими, пластів’подібними.

У сухостійний період та під час запуску діагностика заснована на проведення клінічного обстеження молочної залози, органолептичній оцінці секрету, визначенні в молоці та секреті кількості соматичних клітин, оцінці реакції з одним із вищевказаних діагностичних реактивів, постановці проби відстоювання.

Усіх корів в останній день запуску ветспеціаліст господарства або держветслужби обстежує клінічно. За відсутності клінічних ознак маститу (збільшення частки, хворобливості, ущільнення тканин, зміна секрету та підвищення місцевої температури) , ветспеціаліст проводить дослідження секрету з кожної чверті вимені по одному з вищезгаданих швидких маститних тестів і ставить пробу відстоювання.

У сухостійний період обстеження молочної залози проводять двічі: через 10-15 днів після запуску корови та за 10-15 днів до очікуваного отелення . При виявленні хворих на приховану форму маститу проводимо лікування.

В останні роки, враховуючи, що робота з дослідження дійного стада на приховану форму маститу дуже трудомістка, а також запити спеціалістів з місць з метою полегшення роботи ветфахівцям у сільськогосподарських підприємствах з діагностики прихованих форм маститу, вчені запропонували використовувати електронні методи виявлення субклінічних маститів. Дані методи засновані на тому, що при маститах відбувається підвищення вмісту рівня іонів хлору в молоці , які, у свою чергу, викликають зниження електричного опору молока . Ми Ветспеціалісти Гороховецької ветстанції, щоб підтвердити ефективність і достовірність даних, що одержуються при дослідженні дійного стада на приховану форму маститу, провели тестування даного приладу «Мастітон» у сільськогосподарському підприємство ТОВ «Лук’янове».

Для дослідження на приховану форму маститу під час проведення контрольної доїння брали від 15 до 20мл молока з кожної чверті функціонуючих часток вимені. Для цього прилад після підмивання дояркой вимені здаивали перші порції молока безпосередньо в чашку приладу так, щоб електроди приладу були повністю закриті молоком. Після цього натискали кнопку включення, утримуючи її в натиснутому стані 1-2 секунди, до встановлення показників на дисплеї РКІ. Записавши показники приладу у спеціально заведеному журналі дослідження дійного стада на приховану форму маститу, із зазначенням інвентарного номера досліджуваної корови, розпочинаємо дослідження інших часток вимені.

Прилад «Мастітон» має досить широкий діапазон даних на РКІ дисплеї (від 000 до 1999 одиниць) , дозволяючи практичним ветфахівцям досить точно інтерпретувати результати дослідження на мастит:

• при показаннях на дисплеї значень 450 одиниць і нижче – даний зразок молока з досліджуваної частки вимені говорить про те, що молоко високої якості; а ймовірність субклінічного маститу вкрай низька.
• при показаннях 450 – 600 одиниць говорить нам у тому, що у досліджуваної частці існує можливість виникнення прихованої форми маститу.
• при показаннях на дисплеї вище 600 одиниць говорить про наявність у цій частині вимені прихованої форми маститу і чим вище показники на дисплеї, тим більша ймовірність існує у цієї корови переходу субклінічного маститу в клінічну форму.

Враховуючи, що при одноразовому дослідженні не можна визначити по кожній корові якесь фіксоване число , за яким би ветспеціаліст міг однозначно визначити наявність або відсутність у цієї корови субклінічного маститу, ми будемо проводити багаторазові дослідження в динаміці . І з кожної конкретної нагоди простежити наявність збільшення чи зменшення показників на дисплеї. По кожному проведеному дослідженню його результати записуємо до картки конкретної корови.

Щоб визначити межі «здорове молоко-субклінічний мастит» при показаннях приладу близько 600 одиниць проводили пробу з тестом кено , яка давала позитивну реакцію на прихований мастит. В результаті досліджень, що проводяться за допомогою приладу «Мастітон» в результаті підвищення рівня іонів хлору в молоці показала нам можливість виявити тенденцію виникнення прихованого маститу ще до того, як проба з кено тестом даватиме позитивну реакцію на мастит.

Прилад не дає однозначної цифри, вище за значення якої фахівець повинен приступати до лікування корови. До розшифровки результатів обстеження кожної тварини слід підходити індивідуально т.к. Невеликі відхилення від наведених вище показників не обов’язково свідчать про наявність у корови маститу. На показники приладу впливають жирність молока, раціон годівлі корови, умови утримання . Наприклад, у корови, яка має найбільшу жирність молока, на відміну від інших корів, показник на дисплеї буде вищим за середній, ніж по стаду. У корів 9-річного віку та старше у молоці фізіологічно збільшується вміст натрію хлориду та кількість соматичних клітин. Внаслідок чого маємо завищені показання приладу. У таких корів дуже важливо обстежити молоко з усіх 4-х часток і якщо три частки дають показання на дисплеї приладу 450 одиниць, а одна-590 , то цей показник говорить нам про ризик захворювання на мастит у долі з найбільшим показником.

З метою виявлення субклінічного маститу та спостереження за здоров’ям вимені ветспеціалістам необхідно вести спостереження за динамікою змін показників електропровідності молока на дисплеї РКІ приладу «Мастітон» у кожної корови.

Наприклад, у дійної корови з инв.№1183 під час проведення контрольних дойок показники на дисплеї за трьома чвертями вимені йдуть у діапазоні 450-550 одиниць, а четвертій частці 600 одиниць, цей показник говоритиме нам про наявність прихованого маститу у цій частці, а для корів, що мають зазвичай показники в інтервалі від 400 до 500 одиниць, отримання результату на дисплеї 550 і більше одиниць буде показником про появу прихованого маститу.

Якщо при дослідженні дійного стада на приховану форму маститу ми отримаємо показники 600 одиниць і більше , ми повинні будемо у цієї тварини перейти до регулярних досліджень вимені на приховану форму маститу т.к. дані показники нам говорять про наявність у корови маститу чи механічної травми вимені.

Окремі корови перехворіли на мастит, можуть тривалий час показувати результати на дисплеї 500 одиниць і навіть після повного клінічного одужання, т.к. це пов’язано із наслідками запалення молочної залози.

Отримані за допомогою приладу Мастітон дані дозволяють практичним ветлікарям, та й фермерам своєчасно відбирати хворих тварин зі стада, проводити їхнє поглиблене обстеження на мастит і при його наявності призначати відповідне лікування.

Якщо під час контрольної доїння ми виявимо велику кількість корів, що показують результат 500 одиниць і вище, то фахівцям господарства необхідно провести аналіз захворюваності на корів маститів (див. статтю аналіз захворюваності на корів маститів у сільськогосподарському підприємстві).

Лікування. Хвору на субклінічний мастит корову переводимо з машинного доїння на ручне.

При проведенні ручного доїння робимо масаж вимені . Застосовуємо методи фізіотерапії (аплікації на вим’я озокериту, парафіну, пов’язки, що зігрівають (наймач), компреси, прогрівання лампами солюкс, інфраруж та ін.).

Проводимо лікування з використанням лазерних апаратів різних модифікацій. При використанні лазерного апарату “СТП” і “ЛАПА” тривалість одного сеансу в хвилинах для “СТП”-4-5 хвилин, для “ЛАПИ”-1 хвилина, курс лікування складається з 3-4 сеансів по 1 сеансу на день.

Внутрішньом’язово вводимо антибіотики: тилозин 200 раз на день по 8-10мл-3 дні. Білозин 200 (ін’єкційний розчин макролідного антибіотика тилозину у формі основи), в 1мл міститься 200мг тилозину основи (20%). Застосовуємо в дозі 0,5 мл на 10 кг маси тіла тварини 2 рази на день (молоко не можна використовувати для харчових цілей протягом 7 днів).

Ефікур із розрахунку 1мл на 50кг маси тіла тварини підшкірно протягом 2-3 днів. Можна застосовувати традиційні антибіотики, попередньо перевіривши молоко із ураженої чверті вимені на чутливість до антибіотиків.

Внутрішньовимінно застосовуємо Мастієт-форте 10мл у пластмасовому шприці.

Непогані результати отримують від внутрішньовименного введення 150 мл парного високолізоцимного молока (отриманого від здорових корів) 1-2 рази на день протягом 2-3 днів.

Рекомендуються блокади вимені з використанням розчину новокаїну та тримекаїну.

Профілактика. У сухостійний період – проводимо запуск корів за 1,5-2 місяці до гаданого готелю. Запуск починаємо з обмеження дачі соковитих кормів та концентратів до 50% раціону. Корів з триразового доїння переводимо на дворазове , потім на одноразове , після цього корову починаємо доїти через день і припиняємо зовсім. У високопродуктивних корів, які зазвичай важко запускаються, іноді доводиться з раціону виключати повністю соковиті та концентровані корми та обмежувати водопій.

З огляду на те, що захворювання корів субклінічним маститом дуже часто зустрічається в період запуску та сухостою власники тварин та фахівці господарств повинні посилити контроль за станом вимені у ці періоди. Фахівці повинні один раз на два тижні проводити клінічне обстеження вимені із пробним здаванням секрету з молочних чвертей.

У ряді господарств ветспеціалісти з метою профілактики післяпологових маститів при запуску корів застосовують внутрішньовимене введення антибактеріальних препаратів. Причому зазвичай вводять препарати тривалого спектра дії (біцилін-3 в дозі 300тис ОД в кожну чверть, що запускається, Мастикур, мастицид, Мастіен-форте, Маміфорт Секадо по одному шприцу містить 10мл. препарату в кожну чверть вимені , а також інші.

Мастит у корови: симптоми та лікування, препарати

Щоб корівка ніколи не дізналася про мастит, проводять наступні профілактичні заходи:

• Тваринники вивчають літературу, пов’язану із захворюванням, його проявами та можливим лікуванням (найманих працівників ретельно перевіряють, навчають, тестують їх навички та вміння).
• Уважно стежать за умовами, в яких мешкає корова, її раціоном та достатньому доступі до води (заборонена годівля однотипними висококонцентрованими або силосно-сінажними кормами, стежать і за тим, щоб у харчування не потрапляли зіпсовані, цвілі, заморожені корми).
• Для профілактики маститу та сприятливого впливу на молочні залози тварин, корові рекомендується здійснювати щоденні прогулянки на відстань до 5 км.
• Фермери великого поголів’я великої рогатої худоби грамотно влаштовують будівлі і стежать за приміщеннями та територією своїх молочно-товарних ферм (стійла корів повинні бути просторими з хорошим повітрообміном і температурою, дезінсекція проводиться не рідше 1 разу на місяць).
• Бездоганно дотримуються всі правила доїння корів та догляду за ними та їх вименем (перед процедурою рекомендується обробляти молочні залози однохлористим розчином йоду 05-0,75% або 1%-м розчином хлораміну Б).
• За наявності апаратів для доїння проводяться постійні знезаражувальні обробки (у сухостійний період потрібно вводити в кожну ¼ вимені препарати: мастикур, мастисан, мастицид).
• У господарствах з великим поголів’ям ВРХ суворо підбираються групи для доїння.
• Є обов’язкові перевірки тварин на предмет виявлення різних захворювань та їх негайного лікування (хорошим засобом профілактики є і додавання в корми вітаміну А і В-каротину).

Проведення зазначених заходів значно знижує захворюваність на корів маститами та скорочує збитки господарств.

Важливо! Якщо ж хвороби натрапити на беззахисну тварину, то вживають термінових заходів для боротьби з нею. Одні лікують заразу народними методами, інші – антибіотиками.

Народні рецепти проти маститу

Для лікування маститу добре зарекомендували старі дідівські методи:

• Лікувальний відвар з листя кропиви, деревію та подорожника змішують з червоною або білою глиною. Отриману масу накладають на запалене вим’я на ніч. Вранці залишки змивають теплим відваром з кульбаби та кропиви.
• 40% спиртову настойку часнику розводять у кип’яченій воді, щоб одержати 5% рідину. Її вводять через шприц у сосковий канал двічі на добу.
• Терту моркву, як і капустяний лист, прикладають на набрякле місце на тривалий час.
• За наявності кам’янистих ділянок на вимені в них втирають суміш картопляного крохмалю з олією.
• Мазь з паливного свинячого сала та висушених квітів календули намазують на вим’я та залишають до вбирання, потім процедуру повторюють.
• Лікувати може і сметаноподібна суміш, що складається з рисового крохмалю та кип’яченої води. Теплий її накладають на молочні залози для збереження їхньої температури.
• Чудовий немедикаментозний засіб проти маститу – господарське мило. Їм сильно та густо натирають вим’я тварини для усунення ущільнень у молочних залозах.
• Домашній камфорний спирт добре допомагає знезаразити хвору ділянку при зовнішньому нанесенні на уражену хворобою частку.

Мастієт форте: інструкція із застосування для корів

Медикамент мастиє форте нідерландського виробництва широко знайомий у колах професійних тваринників. З його допомогою борються з такими захворюваннями, як:

Використовувати препарат досить просто, тому що до мастиєт форте інструкція для корів додається до упаковки, де описаний алгоритм дій абсолютно зрозумілою мовою. У коробці знаходяться 20 порційних шприців із лікарським препаратом для лікувальної терапії, інструкція мастит форте для корів та антибактеріальні очисні серветки.

Зверніть увагу! Перед застосуванням ліків із залози видають весь вміст, протирають соски очисними серветками і, розкривши ковпачок, вводять суспензію всередину через сосок. Після вилучення шприца пережимають верхівку соска і масажують його. Процедуру повторюють тричі кожні 12 год.

Процедуру повторюють тричі кожні 12 год.

Інфекції та травми однаково небезпечні

Скажімо кілька слів про “пристрій” вимені у корови. Ми бачимо його цільним із чотирма сосками, з яких виходить молоко. Однак усередині воно зовсім не є єдиним. Наявні там чотири молочні залози розділені між собою і не пов’язані. Така будова зручна. Адже саме тому при маститах може запалюватися лише один сосок.

Хвороба, що описується, може наступити і взимку, і влітку. Її прихід ніяк не пов’язаний з часом року, втім, як і з певним станом корови. Помилка вважатиме, що запалення вимені трапляються тільки після отелення. Хвороба може підступити будь-якої миті. Причинами виникнення маститу є:

• інфекції (кишкова паличка, стафілококи, стрептококи);
• надлишковий вміст в організмі лікарських препаратів (не дотримані дозування під час лікування);
• травми, отримані під час випасання чи спілкування з іншими тваринами;
• нестерпні температури (застуда або опік).