Відрізняється від звичайної панахиди (яка є скороченим парастасом) тим, що на ньому співаються непорочні (17-а кафизма) і повний канон «Воду пройшовши» (поміщений в Октоїху, глас 8, в суботу). Існує благочестива традиція здійснювати парастас удома мирським чином у поминальні дні (3-й, 9-й, 40-й та інші).
Парастас увечері не служиться, а на цвинтарі над могилою даної особи присутній священик проведе спільну молитву (напр. Отче наш і Богородице Діво) та запечатає гріб покійного. Беручи до уваги стан рідних і близьких, священик може звернутися до них словом християнського співчуття і розради.
Що стосується продуктів, які приносять на панахиду, то зазвичай це хліб, цукор, олія, крупи тощо. Але існують і місцеві традиції, про які ви можете запитати у храмі. Після відправи панахиди, ці продукту священик, або та людина, якій він благословить, розділяє серед служителів храму та тих, хто потребує.
Справжня помана – помолитися за душу померлого Для поминання обов'язково замовити службу за упокій у церкві, потім покликати священика на могилу родича. Коли священик каже молитву біля могили, у пам'ять про душу піднімають хлібчик зі свічечкою. Для того, щоб пом'янути рідну чи близьку людину, більше нічого й не треба.
Повний чин триває 20 хвилин. Скорочений його варіант – заупокійна літія – займає лише 5-7 хвилин. Панахида, як правило, відбувається в день смерті або в один із найближчих днів, потім на 9-й та 40-й день після смерті. Надалі панахида може служити у дні річниці смерті, дня народження, іменин покійного.
Парастас (від грец. Παράστᾰσις — стояння поруч) або Велика панахида — заупокійна Всенічна — заупокійне богослужіння за всіма спочилими християнами, що здійснюється на всенічному бдінні …