Кафедра патофізіології

Закінчив Донецький державний медичний інститут у 1989 році.

«Патогенез порушень функціонування нейрогуморальних регуляторних систем у гострому періоді травматичної хвороби при черепно-мозковій травмі»

Основні напрямки науково-практичної роботи:

Підготував 9 кандидатів медичних наук.

Патофізіологія травми, цукровий діабет, молекулярно-генетичні дослідження.

Впровадження в клінічну практику

Лабораторна інформаційна система «Уран», призначена для управління якістю лабораторних досліджень.

Публікації (кількість) – 520;

Підручники – 3, монографії – 12;

Методичні рекомендації – 5;

Раціональні пропозиції – 2.

Віце-президент Громадської організації «Національна академія вищої освіти України».

Членство в професійних асоціаціях:

Товариство патофізіологів України, член Президії.

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Медалі ГО «Національна академія вищої освіти України» Ярослава Мудрого (2013) та Святого Володимира (2019), відзнаки МОН та МОЗ України «Флагман освіти і науки України», «Флагман сучасної медицини» (2014) та почесних грамот «За вагомий внесок у розвиток освіти і науки України» МОН України (2013 р.), «За охорону здоров’я нації» Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я і НАМН України (2014 р.) та «За сумлінну працю» НАМН України (2019).

Глазков Едуард Олександрович

Професор кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доктор медичних наук.

Закінчив Луганський медичний університет у 1995 році за спеціальністю «Педіатрія». Інтернатура за спеціальністю «Неонатологія» проходив у центральній дитячій лікарні м. Стаханов у 1995-1997 рр.

Дисертація за темою: «Адаптаційні реакції організму при зміні клімато-географічних умов перебування у громадян з Середньої та Східної Азії»

Публікації (кількість) – 154;

В тому числі SCOPUS – 3

115 робіт наукового характеру

39 робіт навчально-методичного характеру

Участь у професійних або громадських об’єднаннях України.

Член громадської організації «Українська асоціація медичної науки».
Член асоціації превентивної та антиейджинг медицини.
Член Наукового товариства патофізіологів України.
Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Ушко Яна Анатоліївна

доцент кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кандидат біологічних наук. У 2001 році Я.А. Ушко закінчила Луганський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «біологія».

У 2018 року закінчила Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки м. Луцьк за спеціальністю «фізична реабілітація».

Тема кандидатської дисертації: «Функціональні реакції системи неспецифічного захисту та імунної системи при стресі за умов блокади опіатних рецепторів» (2006 рік).

Наукові інтереси: вивчення ролі лізосомальних ферментів нейтрофілів при стресі.

Публікації (кількість) – 70;

Громадська діяльність: Ушко Я.А. є членом редакційних колегій ряду наукових журналів: «Медична наука України», «International Journal of Innovation and Research in Educational Sciences», International Journal of Arts, Humanities, Literature and Science.

Членство в професійних асоціаціях:

Товариство патофізіологів України.

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Міжнародний сертифікат з англійської мови на рівні B2

Анцупова Віта Вячеславівна

доцент кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кандидат медичних наук.

У 1998 р. закінчила Харківський Національний університету імені В.М. Каразіна.

У 2012 р. з відзнакою закінчила Луганський державний медичний університет.

У 2014 р. пройшла спеціалізацію за напрямом «Генетика медична» у Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.

У 2017 р. пройшла стажування за напрямком «Фізіологія та патофізіологія», «Генетика» на базі Литовського університету наук здоров’я у рамках проекту «Співпраця Україна-Литва під егідою НАТО», Каунас, Литва;

У 2018 р. пройшла навчально-методичне стажування у закладах освіти Фінляндії в межах програми «Опанування проектного підходу в організації навчального процесу за Європейськими стандартами» з інтенсивним курсом вдосконалення англійської мови в Західно-Фінляндському Коледжі.

Навчання в аспірантурі: за спеціальністю 03.00.15- генетика, Харківський національний університет імені В.М. Каразіна (2002-2005 р.р.)

Тема кандидатської дисертації: «Генетико-демографічна структура луганської популяції та обтяженість вродженою та спадковою патологією».

Наукові інтереси: діагностика та корекція спадкових порушень обміну амінокислот і вуглеводів у людини, генетичні аспекти цукрового діабету, проблеми діагностики та корекції сполучнотканинної дисплазії, цитогенетична та молекулярна діагностика репродуктивних порушень та порушень статевого розвитку, популяційна генетика людини, історія медицини.

Публікації (кількість) – 100;

Підручники – 1, монографії – 1;

Раціональні пропозиції – 1.

Громадська діяльність: Суддя-рецензент міжнародного конкурсу наукових студентських робіт «DNA-DAY» (Австрія, 2019 р.).

Членство в професійних асоціаціях:

Член Європейського товариства генетиків;

Член Всеукраїнської асоціації спеціалістів з медичної та лабораторної генетики;

Член Української спілки фізіологів та патофізіологів.

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

За добросовісну працю, активну життєву позицію, участь у громадському житті, за високу педагогічну майстерність та вагомий особистий внесок у підготовці кваліфікованих спеціалістів має відзнаки (грамота, подяка) від адміністрації БДМУ (2017 р.).

Диплом переможця у номінації «Досягнення у галузі фундаментальної медицини» за наукову роботу «Генетичні маркери порушення неспецифічної адаптації», (2018 р.)

Орден «Науковець року 2019», 2019 р.

Міжнародний сертифікат з англійської мови на рівні B2

Заярна Лариса Павлівна

У 1969 році закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця.

Аспірантура: на кафедрі патофізіології Київського медичного інституту 1969-1972р.

Тема кандидатської дисертації: «Експериментальні дані про вплив симпатичних нервів на метаболізм міокарда та чутливість його до гіпоксії в онтогенезі».

Наукові інтереси: Кардіологія ( патологія серця, артеріальна гіпертензія, атеросклероз), екстремальні стани, імунологія, пухлини, цукровий діабет.

Публікації (кількість) – 100;

Методичні рекомендації – 12.

Членство в професійних асоціаціях:

Наукове товариство патофізіологів України.

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Олієвська Світлана Климівна

Закінчила Чернівецький державний медичний інститут в 1993 році.

Аспірантура: на кафедрі патофізіології БДМА 1995-1998 рр.

Тема кандидатської дисертації: «Вплив хлористих сполук важких металів (кадмію, талію, свинцю та ртуті) на систему регуляції агрегатного стану крові та тканинний фібриноліз».

Наукові інтереси: Проблеми зсідання крові за умов забруднення довкілля полютантами.

Публікації (кількість) –38;

Методичні рекомендації – 17;

Громадська діяльність: Член української громадської організації ветеранів антитерористичної операції. Член наукового журі Всеукраїнського конкурсу «Intel Eко-Україна», національного етапу Міжнародного конкурсу Intel ISEF з 2014 року. Член журі конкурсу наукових робіт школярів та студентів МАН України з 2018 року.

Членство в професійних асоціаціях:

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Член наукового товариства патофізіологів.

Нагороди: пам’ятна медаль «За благодійну діяльність». Грамота «За активну громадську участь у наданні професійної допомоги бійцям військових підрозділів Національної Гвардії України, патріотичне служіння рідній батьківщині та з нагоди святкування Дня захисника вітчизни». Подяка вченої ради НМУ ім. О.О. Богомольця «За багаторічну сумлінну і бездоганну працю, значний внесок у розвиток освіти та науки, високий професіоналізм, активну громадську позицію».

Міжнародний сертифікат з англійської мови на рівні B2

Трофимова Ірина Миколаївна

У 1990 році закінчила Київський медичний інститут ім. О.О.Богомольця.

Тема кандидатської дисертації: “Вивчення балансу протеолітичних ферментів та їх інгібіторів у крові та судинній стінці при порушеннях кислотно-основного стану” (2004р.)

Механізми розвитку ангіопатій при різних патологічних станах;

Патофізіологія порушень кислотно-основного стану.

Публікації (кількість) –89;

Посібники – 7 (співавторство);

Методичні рекомендації – 17;

Членство в професійних асоціаціях:

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Член наукового товариства патофізіологів.

Репецька Ганна Григорівна

У 1975 р. закінчила Київський медичний інститут імені О.О.Богомольця.

Тема кандидатської дисертації: «Проблеми нервової трофіки та нейрогенної дистрофії» (1984р).

Наукові інтереси: екологічна патофізіологія.

Публікації (кількість) –100;

Посібники – 7 (співавторство);

Методичні рекомендації – 15;

Членство в професійних асоціаціях:

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Член наукового товариства патофізіологів.

Рубан Еліна Володимирівна

доцент кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця,

Науковий ступінь – кандидат біологічних наук

У 1988 році закінчила Донецький державний університет за спеціальністю «Біологія».

2010 рік – кандидатська дисертація «Токсикологічні характеристики і гігієнічні умови праці у виробництві металокомплексних азобарвників (ріазоланів)».

Публікації (кількість) – 50

навчальних посібника – 2

Членство в професійних асоціаціях:

Член Громадської організації «Українська асоціація медичної науки».
Член Наукового товариства патофізіологів України.
Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Цвєткова Марина Миколаївна

старший викладач кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Закінчила в 1986 році біологічний факультет Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка за спеціальністю «Біологія, біофізика».

Тема кандидатської дисертації: “Дослідження впливу дифтерійного токсину та анатоксину на стан системи еластаза-інгібітори крові, тканин аорти та серця”.

Наукові інтереси: Роль інфекції у розвитку атеросклерозу.

Публікації (кількість) – 37;

Посібники – 7 (співавторство);

Методичні рекомендації- 17.

Громадська діяльність: Виконує обов’язки профгрупорга кафедри.

Членство в професійних асоціаціях:

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Член наукового товариства патофізіологів.

Почесна грамота профспілки медиків Києва;

Почесна грамота Вченої ради.

Тимченко Марина Дмитрівна

доцент кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, кандидат біологічних наук.

В 1989 році закінчила біологічний факультет Київського Державного університету імені Т.Г.Шевченка (зараз – Київський національний університет імені Тараса Шевченка) за спеціальністю «Біологія, імунологія».

Тема кандидатської дисертації: «Імунологічні аспекти моделювання хронічного катарального риніту» (2014 р.)

Наукові інтереси: хронічне запалення, патофізіологія та імунологія слизових оболонок, моделювання запалення, цитокіни, ІФА та інші методи лабораторних досліджень.

Публікації (кількість) –200;

Посібники – 7 (співавторство);

Членство в професійних асоціаціях:

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Член наукового товариства патофізіологів.

Перепелиця Юлія Володимирівна

старший викладач кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

У 2010 році закінчила НМУ імені О. О. Богомольця спеціальністю «Медична психологія».

Тема кандидатської дисертації: «Механізми порушення білкового обміну при зміні кислотно-основного стану».

Наукові інтереси: Дослідження остеоророзу та м’язової атрофії при хронічному негазовому ацидозі.

Впровадження в клінічну практику: Розробити рекомендації для лікування м’язової атрофії та остеопорозу на основі експериментального вивчення механізмів розвитку м’язової атрофії та остеопорозу при хронічному ацидозі, який супроводжує такі захворювання як хронічну ниркову недостатність, цукровий діабет, хронічну серцеву недостатність.

Публікації (кількість) –15;

Посібники – 7 (співавторство).

Громадська діяльність: З 2017 року виконує обов’язки заступника декана медичного факультету №2.

Членство в професійних асоціаціях:

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Член наукового товариства патофізіологів.

Сертифікат володіння англійською мовою на рівні B2.

Касимова Карина Володимирівна

асистент кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

У 2015 році закінчила Національний медичний університет імені О.О. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа».

Членство в професійних асоціаціях:

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Член наукового товариства патофізіологів.

Нагорний Олександр Володимирович

старший викладач кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Закінчив у 2017 році Національний медичний університет імені О.О. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа».

Наукові інтереси: Патофізіологічні механізми розвитку системних захворювань сполучної тканини.

Членство в професійних асоціаціях:

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Член наукового товариства патофізіологів.

Відповідальний за АСУ на кафедрі.

Посібники: 4 (у співавторстві)

Куратор ECTS медичного факультету № 4 по 1-4 курсах.

Міжнародний сертифікат з англійської мови на рівні С1.

Тарілко Тетяна Анатоліївна

асистент кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Закінчила у 2019 році Національний медичний університет імені О.О. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа».

Наукові інтереси: патофізіологічні основи гормональних порушень.

Членство в професійних асоціаціях:

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Член наукового товариства патофізіологів.

Волкова Юлія Василівна

асистент кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

У 2019 році закінчила Національний медичний університет імені О.О. Богомольця за спеціальністю «Лікувальна справа».

Наукові інтереси: Молекулярно-генетичні основи канцерогенезу.

Членство в професійних асоціаціях:

Член профкому НМУ імені О.О. Богомольця.

Член наукового товариства патофізіологів.

Шемет Ярослав Анатолійович

асистент кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Закінчив у 2016 Національний медичний університет імені О.О. Богомольця за спеціальністю “медична психологія”.

Наукові інтереси: Патофізіологічні механізми розвитку захворювань нервової системи.

Кафедра патофізіології

У відповідності з прийнятим у 1842 р. уставом університету в Києві в 1845 р. розпочала роботу перша в Російській Імперії кафедра патологічної фізіології з патологічною анатомією.

Очолив її і завідував нею з 1841 по 1853 рр. учень М.І. Пирогова М.І. Козлов. Із 1854 по 1869 р. – відомий патолог і терапевт Ю.І. Мацон.

У 1869 р. у відповідності до університетського статуту, прийнятого з 1863 р., було засновано самостійну кафедру загальної патології. Її першим професором і завідуючим, за рекомендацією Р. Вірхова, був обраний Ніканор Адамович Хржонщевський, вихованець Казанського університету, доцент курсу гігієни та загальної патології, засновник кафедри гістології, ембріології та порівняльної анатомії Харківського університету. Він був широко відомий своїми експериментальними науковими дослідженнями з використанням методу фізіологічних ін’єкцій вітальних барвників, який отримав високу оцінку його наукового куратора – Рудольфа Вірхова.

За допомогою цього методу було вирішено спірне питання про наявність епітелію в легеневих альвеолах, проведено фундаментальні дослідження мікроскопічної будови нирок, печінки, селезінки, лімфатичних судин як у нормі, так і за патології. До числа пріоритетних слід віднести роботу Н.А. Хржонщевського “Про вазомоторні нерви”.

Попри інтенсивну наукову діяльність на царині гістології – він розвивав фізіологію та патологію, а себе завжди називав патофізіологом.

Н.А. Хржонщевського обирали деканом медичного факультету (1870-1872 рр.), тривалий час він був президентом київського товариства лікарів (організував при цьому товаристві першу в Києві безкоштовну лікарню); головою комісії загальнодоступних народних читань.

У 1888 р. кафедру Київського університету очолив випускник медичного факультету Київського університету Володимир Валеріанович Підвисоцький (1857-1913 рр.), якого вважають фундатором української школи патофізіологів. Його безпосередніми учнями були академіки Д.К. Заболотний та О.О. Богомолець (у майбутньому президенти АН України), професори: І.Г. Савченко, Л.О. Тарасевич, С.М. Щастний, О.Ф. Маньківський.

Вже в Київський період В.В. Підвисоцький розкрився як видатний вчений, блискучий педагог, відомий громадський діяч. За короткий час він підготував та видав перший в Україні, один із кращих у світі підручник “Основы общей и экспериментальной патологии” (Київ, 1891 р.). Ця книга отримала не тільки всеросійське, але й світове визнання. Вона була перекладена на французьку, німецьку, грецьку і японську мови. За нетривалий час (два роки в Києві, і сім років в Одесі) він зумів зробити так багато, що тільки за це його ім’я повинне бути вписане золотими літерами в історію української науки. Коло наукових інтересів Володимира Валер’яновича було надзвичайно широким. Класичним лишаються його дослідження з регенерації печінки, нирок, слинних залоз. Програмними на багато років стали, започатковані ним проблеми інфекційної патології, епідеміології, реактивності організму, імунітету, ендокринології та ін.

Питання етіології пухлин та їх хіміотерапія, започатковані на медичному факультеті Новоросійського університету в Одесі, який В.В. Підвисоцький очолив у 1900 р., залишалися актуальними і в Інституті експериментальної медицини у Петербурзі, директором якого він був призначений (1905-1913 рр.). Одеський період життя і творчості В.В. Підвисоцького ознаменувся створенням прекрасного архітектурного комплексу приміщень нового медичного факультету. Він заснував медичний журнал “Русский архив патологии, клинической медицины и бактериологии” і газету “Русский врач”.

У 1900 – 1922 рр. кафедру очолював блискучий представник московської школи патофізіологів, учень професор О.Б. Фохта – проф. Володимир Карлович Ліндеман. Він відомий своїми працями по емболії легеневої артерії та розробці в лабораторії І.І.Мечникова експериментальної моделі цитотоксичного гломерулонефриту.

З 1910 р. В.К. Ліндеман був одночасно і завідувачем кафедри і директором Київського бактеріологічного інституту (зараз НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського МОЗ України). На початку І світової війни він організував і очолив роботу Комісії з протихімічного захисту (згодом – санітарно-хімічний інститут, а зараз Інститут фармакології і токсикології АМН України).

У 1910 – 1911 рр. професор В.К. Ліндеман видав “Учебник общей патологии”, монографію “Наследственность и изменчивость как причина болезни”. Найбільш відомими учнями професор В.К. Ліндемана були професори: С.Д. Тімофєєв, В.В. Віноградов, С.Г. Черняхівський, М.В. Вашетко, А.А. Кронтовський, П.А. Кучеренко, І.О. Зав’ялов та інші.

Після В.К. Ліндемана кафедру очолив його учень, випускник університету св. Володимира (1908 р.) – Микола Панфілович Вашетко. Працюючи лікарем клінічно-судового відділу Київського військового шпиталю, він одночасно займався науково-дослідницькою діяльністю під керівництвом В.К. Ліндемана. Під час І світової війни працював військовим лікарем, брав активну участь у становленні українських лікарських організацій, був секретарем комісії з підготовки ІІ Всеукраїнського з’їзду лікарів.

Від 1918 р. працював у Київському медичному інституті на посаді професора кафедри загальної патології (патологічної фізіології). З 1922 р. – завідувач кафедри патологічної фізіології, водночас у 1920 – 1924 рр. очолював кафедру фармакології.

В роки завідування кафедрою М.П. Вашетко продовжував вивчати проблеми патофізіології сечовидільної системи.

У 1931 р. кафедру очолив професор Євген Олександрович Татаринов, який одночасно працював у Інституті експериментальної біології та патології (директор – академік О.О. Богомолець).

Тісний контакт із вчителем визначив характер плідної наукової діяльності кафедри.

Матеріали наукових розробок кафедри використані професором Є.О. Татариновим при написанні розділів “Патологія клітини і тканини”, “Вчення про імунітет”, “Патологія крові” трьохтомного керівництва з патологічної фізіології, що вийшла за редакцією О.О. Богомольця у 1933 і 1940 рр. У 1939 р. Є.О. Татаринова обрано член-кореспондентом АН УРСР.

У роки Великої Вітчизняної війни професор Є.О. Татаринов взяв участь у вивченні патогенезу “геморагічної набрякової ерітеми”.

Профеорс Є.О. Татаринов очолював Учену медичну раду і Українське товариство патологів, був деканом лікувального факультету, керував відділом науки Київського медичного інституту. Це була людина високої культури, виняткового такту і бездоганної чесності.

Після смерті професора Є.О. Татаринова у 1950 р. на посаду завідувача кафедри було обрано академіка АН УРСР Василя Павловича Комісаренко – учня О.О. Богомольця, фахівця в галузі ендокринології та обміну речовин, що завідував відділом в Інституті фізіології імені О.О. Богомольця АН УРСР. Під його керівництвом кафедра продовжувала розробляти традиційні напрямки: проблеми імунітету і алергії, реактивності, канцерогенезу. В той же час частина співробітників виконали роботи, присвячені змінам азотистого, вуглеводного, енергетичного та інших видів обміну при порушенні нервової і ендокринної регуляції. У 1965 р. В.П. Комісаренко засновує в Києві Науково-дослідний інститут ендокринології та обміну речовин. Інститут став одним із головних ендокринологічних центрів Радянського Союзу.

Автор понад 300 наукових праць, в тому числі 10 монографій, керівник 25 докторів та 45 кандидатів наук він був нагороджений орденом Леніна, орденом Жовтневої Революції, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, орденом “Знак Пошани”.

В 1955 р. завідувачем кафедри стає ще один учень О.О. Богомольця академік АМН СРСР і член-кореспондент АН УРСР, доктор медичних і біологічних наук, професор Микола Миколайович Сиротинін. Це був всебічно освічений вчений, який розробляв велике коло питань медицини і біології.

У 1957 р. колективом кафедри під керівництвом М.М. Сиротиніна видані “Методичні вказівки до практичних занять з патологічної фізіології”.

Наукова діяльність здійснювалась за такими важливими напрямками, як гіпотермія, гіпоксія, імунітет і алергія, ендокринна патологія, космічна фізіологія. Під керівництвом М.М. Сиротиніна у 1959 р. видано монотематичний збірник “Питання гіпотермії в патології”.

Професор М.М. Сиротинін зі своїми учнями проводив дослідження різноманітних аспектів проблеми гіпоксії за умов високогірья (Приельбрусся). За цикл робіт з проблеми гіпоксії колектив авторів на чолі з М.М. Сиротиніним (посмертно) у 2000 р. був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки.

У 1960 р. на посаду завідувача було обрано професора Миколу Никифоровича Зайка – випускника Московського медінституту, який до того завідував Одеською кафедрою патофізіології.

За 57 років наукової і педагогічної діяльності професор М.Н. Зайко підготував 36 кандидатів і 23 докторів наук. Основний науковий напрямок діяльності професора М.Н. Зайка – проблема нервової трофіки, нейрогенних дистрофій і проникності судинної стінки. За цикл робіт член-кореспондент АМН СРСР, професор М.Н. Зайко був нагороджений премією імені О.О. Богомольця.

За редакцією М.Н. Зайка в 1977 р. був виданий третій в історії кафедри підручник з патологічної фізіології, за який авторський колектив був удостоєний звання лауреата Державної премії УРСР.

Почесним обов’язком кафедри є проведення щорічних наукових читань, присвячених пам’яті академіка О.О. Богомольця, які почалися з 1974 р. за ініціативи професора М.Н. Зайка.

З 1986 – 2008 рр. кафедру очолював учень М.Н. Зайка професор Юрій Вікторович Биць – випускник Київського медінституту.

У докторській дисертації їм було сформульовано “енергодефіцитну” концепцію патогенезу артеріосклерозу менкебергівського типу, розроблено його експериментальну модель. Учні професор Ю.В. Биця виконали та успішно захистили 1 докторську та 7 кандидатських дисертацій. Їх матаріали лягли в основу монографії “Сравнительно-патофизиологические аспекты энергообеспечения сосудистой стенки” (1999 р.).

У 1995 р. колектив авторів за редакцією М.Н. Зайка і Ю.В. Биця перевидав підручник “Патофізіологія” українською, а в 1996 р. – російською мовами.

У 2001 р. був виданий “Посібник до практичних занять з патологічної фізіології”, а в 2008 р. – видане друге перероблене і доповнене видання підручника “Патофізіологія”.

Ю.В. Биць був деканом 2-го медичного факультету, керівником ЦНІЛ, деканом факультету підвищення кваліфікації викладачів, членом-кореспондентом АПН України, заслуженим працівником освіти.

З 2009 р. після смерті Ю.В. Биця завідувачем кафедри став професор Микола Васильович Кришталь – випускник і викладач Чернівецького медінституту, а потім головний науковий співробітник Київського НДІ епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського.

В 1994 р. він був обраний доцентом кафедри патофізіології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

У 1995 р. захистив докторську дисертацію на тему “Нейро-гуморальна регуляція компенсаторних реакцій нирок при метаболічному ацидозі”. Головні напрямки наукової діяльності – дослідження нервової та ендокринної регуляції нирок та ендокринних залоз, вивчення патогенезу порушень функцій нирок і судин, водно-електролітного та кислотно-основного стану організму, дослідження впливу ацидозу на функції нирок та білковий і вуглеводний обміни. Він є автором понад 150 наукових і педагогічних праць, у тому числі співавтором 2 підручників і 2 посібників з патологічної фізіології.

В 2009-2010рр. кафедрою підготовлені та видані нові типові навчальні програми з патофізіології для всіх факультетів.

Вийшли з друку нові україно-, англо-, і російськомовні видання підручника “Патофізіологія”.

З 2018р. завідувачем кафедри стала професор Панова Тетяна Іванівна – випускниця Донецького державного університету.

В 1994 році, Тетяна Іванівна, захистила кандидатську дисертації на тему: «Роль структур лімбіко-мезенцефалічного комплексу мозку кішки в системній організації ноці – і антиноціцептивних реакцій організму». В 2009 році, Тетяна Іванівна, захистила докторську дисертацію на тему: «Нейрофізіологічні механізми та системні прояви модуляції опіоїдної рецепції (експериментальне дослідження)».

Головні напрямки наукової діяльності: нейрофізіологічні механізми розвитку та пригнічення потягу до аддиктивних речовин (алкоголю, опіоїдів).

Науковий керівник держбюджетної фундаментальної НДР 0119U101219 «Вивчення клітинно-молекулярних механізмів фармакологічного впливу на репрограмування функціонального фенотипу макрофагів при регенерації рани на тлі гіперглікемії»

Відповідальний виконавець прикладної НДР 0118U001214 «Вивчення значення генетичних чинників та зовнішніх впливів у розвитку і прогресуванні мікроциркуляторних ускладнень при цукровому діабеті 2 типу». Вона є автором понад 250 публікацій, 5 підручників, 30 посібників, 6 винаходів та раціональних пропозицій.

За період керування професора Панової, кафедрою були розроблені 7 посібників з патологічної фізіології для студентів усіх спеціальностей, трьома мовами (українською, російською та англійською).

Кафедра патофізіології НМУ затверджена МОЗ України як опорна. За її участю впроваджуються в навчальний процес нові методи викладання патологічної фізіології, продовжуються наукові читання О.О. Богомольця.

Колектив кафедри 1999 року

Кафедра патофізіології

Кафедра патофізіології

Related Posts