Догляд за жоржинами в саду

Як вирощувати жоржини

Жоржини – красиві квіти, які цвітуть з середини літа до осені. Представлений широкий асортимент сортів, є навіть карликові з одиночними або махровими квітками. Доступні вони в різних забарвленнях (від білого до темно-червоного і двоколірних), формах і розмірах квіток.

Про квіти жоржини

Жоржини – рід бульбових рослин, що входять до сімейства складноцвітих. Існує близько 60 000 названих сортів та 18 офіційних квіткових форм. Жоржини прийшли до нас із Центральної Америки.

Це багаторічники, які часто вирощують як однорічні квіти у багатьох регіонах. В останні роки кількість сортів значно збільшилася і більша кількість кольорів та форми квіток. Квіти жоржин бувають найнезвичайніших кольорів і форм, і їх розміри можуть змінюватись від 3 до 25-см.

Додаткова інформація! Квіткові головки складаються з численних окремих трубчастих квіток і оточені пелюстками. З них виходять гарні зрізані букети, багато людей вирощують їх тільки для зрізування. Чим більше зрізають жоржини, тим більше вони цвітимуть!

Висота різних сортів відрізняється: від 30 см. до двох метрів заввишки. Вони прикрасять будь-який сад, і їх можна використовувати як бордюрну, і як фонову рослину. Середні та карликові жоржини чудово почуваються в контейнерах.

Бульби висаджують у ґрунт пізньої весни. Жоржини відрізняються тривалим періодом цвітіння, і зазвичай цвітуть з липня до перших осінніх заморозків.

Догляд за жоржинами в саду

Їх щодо легко вирощувати. Вони люблять вологий, помірний клімат та повне сонце, але не дуже підходять для жаркого клімату. Потребують захисту від вітру.

Полив

Це дуже вимоглива до води рослина. Його необхідно поливати в період росту та цвітіння. При частих поливах, а також дощове літо є небезпека загнивання бульб.

Підживлення

До поживних речовин рослина більш вимоглива. Для отримання красивих і великих квіток перед посадкою слід зробити зріле органічне добрива або компост.

Важливо! З моменту появи сходів вносять добрива з низьким вмістом азоту. Надлишок азоту викликає зростання зеленої маси на шкоду цвітінню.

Удобрюють кожні 3-4 тижні в середині літа та до початку осені. Добрива потрібно вносити лише після рясного поливу. Дуже добре відгукуються жоржини на підживлення деревною золою.

Коли садити жоржини

Куплені або зібрані восени бульби висаджують із другої половини квітня. Жоржини не переносять холодний ґрунт, їх садять, коли температура землі досягає 15°C. Вибирають сонячне, добре освітлене місце.

Посадка

Краще вони ростуть на багатому, добре дренованому грунті з рівнем pH від 6,0 до 7,5. Тяжкий глинистий ґрунт покращують старим гноєм або компостом, щоб розпушити текстуру і для кращого дренажу. Важливо, щоб грунт не був твердим, і коріння могло добре проникати в нього. Вологі місця не підходять для жоржин.

Як садити жоржини

Догляд за жоржинами в саду

Садять високорослі жоржини на спеціально відведеній ділянці, де вони не заважатимуть іншим рослинам. Необхідно дотримуватися достатньої відстані до всіх сусідніх рослин.

Можна поєднувати різні види жоржин. Це створює яскраву картину, яка привертає увагу у кожному саду.

Необхідно дотримуватися достатньої відстані до всіх сусідніх рослин. Чим більші рослини, тим ширша відстань посадки.

  • Жоржини високі та середньої висоти розміщують на відстані 60 см. один від одного.
  • Найменші жоржини, вирощені з насіння, садять на відстані 30см один від одного.

Готують ямки завглибшки від 20см. Глибина посадки залежить від розміру цибулини. Додають трохи компосту або перегною в посадкову яму Бульби жоржини повинні бути трохи нижче землі. Їх засипають на кілька сантиметрів пухким піщаним ґрунтом, щоб сходи могли легко прорости.

Зверніть увагу! Якщо садять високий сорт жоржин, слід подумати про опору. Квіти можуть бути надто важкими, і стебла обламаються.

«Очі» або трохи зелені вказують на добрий стан бульб. Поміщають бульби в лунці паростками вгору.

Відразу після посадки бульби не поливають, оскільки це сприяє гниття. Коли паростки з’являться над землею, їх починають поливати. Коли жоржини приживуться, поливають 2-3 рази на тиждень у спеку. Ґрунт не мульчують, тому що мульча вкриває коріння від сонця. Бур’яни видаляють вручну, щоб випадково не зрізати бульби мотикою, і стебло загине.

Коли рослини досягають висоти близько 30 см, прищипують центральну гілку до 10 см, щоб стимулювати кущі. Пізніше, у процесі зростання, з’являються бічні пагони, які треба видаляти. З одного стебла утворюється кілька пагонів, і якщо їх все залишити, то вийде густа рослина з великою кількістю дрібних квіток.

Зберігання бульб жоржин взимку

У міру того, як дні стають коротшими, рослина починають запасати більше поживних речовин у бульбах. Чим пізніше їх дістають із землі, тим міцнішими будуть вони наступного року. Коли стебла торкнулися холоду, бульби виймають із землі для зберігання. Зрізають стебло над землею, обережно викопують корінь садовими вилами або лопатою, уникаючи їх ушкодження. Струшують землю, що залишилася, сушать на сонці протягом декількох днів.

Зберігання бульб взимку

Зберігають посадковий матеріал у добре провітрюваному прохолодному приміщенні. Ідеальною вважається температура від 5 до 8 °С. Якщо температура надто висока, бульби можуть втратити надто багато води і не прорости наступного року. Щоб вони не пересихали, засипають тирсою або сухим піском. Перевіряють бульби протягом зими, видаляючи ті, що почали гнити, щоб гниття не поширилося на здорові.

Розмноження рослини

Жоржини можна розмножувати кількома способами. Найпростіший спосіб розмноження жоржин – розподіл бульб. Нові пагони утворюються дома переходу між бульбою і стеблом рослини. Тут можна акуратно розділити бульбовий корінь і отримати нові рослини.

Сорти висотою 40-60 см продаються бульбами, але їх можна розмножувати насінням, як однорічні рослини. Щоб зібрати насіння зі свого жоржини, залишають 1-2 квітки для утворення насіння, решта зрізають після цвітіння. Це важливо, тому що утворення насіння забирає у рослин багато енергії, що може негативно позначитися на подальшому цвітінні.

Навесні відокремлюють здорові бульби від батьківської грудки і викидають зморщені чи гнилі. У кожному клубні має бути хоча б одне «вічко» або частина стебла, інакше вони не розвинуться. Нирки жоржин розташовуються в основі стеблової частини, з’єднаної з бульбою.

Хвороби та шкідники

Якщо рослина ослаблена і ледве цвіте, значить ґрунт бідний на поживні речовини або перезволожений, або надто мало сонячного світла.

На жоржини часто нападає попелиця, тому їх регулярно перевіряють. Проблему можна легко усунути, якщо вчасно її помітити. Якщо шкідники вже з’явилися на рослинах, проти них можна використовувати наступний розчин:

  • 0,5 літра води;
  • 2 ст. л. цукру;
  • 2 ст. л 10-відсоткового оцту;
  • 2 ст. л засоби для миття посуду.

Протягом кількох днів обприскують уражені рослини сумішшю двічі на день. Після використання листя ймовірно опаде, але це лише тимчасовий стан. Після того, як шкідники зникнуть і не буде використовуватися спрей, рослина швидко відновиться.

Великим ворогом жоржин є равлики та слимаки. З ними складніше мати справу. Можна створити природні перешкоди навколо грядок з тирси, вапна, кори або кавової гущі. Слимаки не люблять ароматні рослини. Густо посаджені, вони є перешкодою для равликів.

Листя жоржини можуть покриватися жовто-зеленими або коричневими плямами. Негайно видаляють заражене листя. Ця хвороба виникає через надто вологе середовище.

В цілому жоржини стійкі до хвороб і не ушкоджуються комахами, і в даний час є одним із найрізноманітніших садових квітів.

Як виростити жоржини у себе в саду: посадка та догляд

Батьківщина жоржини — гірські райони Мексики, Чилі та Перу. Важко повірити, що в природі існувало всього 30 видів цих прекрасних квітів. Нині ж селекціонери вивели понад 15 тисяч сортів, серед яких можна зустріти квіти схожі на ромашки, айстри, півонії, хризантеми і навіть на анемони та водяні лілії.

Світова селекція жоржин швидко розвивається, і інтерес до цих квітів збільшився як в Європі, так і в Аме­риці. Нині в Голландії вирощування жоржин займає друге місце після тю­льпанів. А тепер, слідом за Європою й Америкою, мода на ці чудові квіти повертається у наші сади та парки.

Краса жоржин не знає меж! Експерти «СонцеСаду» радять, як посадити жоржини та доглядати за ними, щоб цей казковий світ відкрився перед сучасними садівниками.

Як підготувати ділянку для посадки жоржин

Жоржини — теплолюбні рослини. Висаджувати їх краще на рівних, із слабким південним схилом ділянках. Не слід садити рослини на понижених ділянках, де під час приморозків збирається холодне повітря, що спричиняється до раннього припинення вегетації рослин восени. Ділянка для садіння жоржин по можливості повинна бути захищена від вітрів, бо сильний вітер ламає крихкі стебла рослин.

✔ Важливо!

Жоржини — світлолюбні рослини і потребують відкритого сонячного місце­знаходження. На затінених ділянках, по­близу великих дерев, жоржини цвітуть погано, пагони витягуються, погано утво­рюються бульби.

⌂ Фото: Для жоржин найкраща ділянка — на сонці

Для успішного розвитку і цвітіння жор­жинам потрібна родюча, помірно волога, поживна земля. Особливо добре вони ростуть на супіскових, легко– і середньосуглинкових ґрунтах. Якщо на ділянці мало­ родючий ґрунт, то при підготовці її до садін­ня вносять підвищені норми органічних і мінеральних добрив. Не підходять для жор­жин ґрунти з високим рівнем ґрунтових вод, бо на таких ділянках бульби загнивають.

Навесні великі ділянки під жоржини боронують, потім мілко переорюють або глибоко культивують, а маленькі ділянки перекопують і вирівнюють граблями.

Як і коли садити жоржини

На невеликих ділянках жоржини садять під лопату. Бульби при цьому заглиблюють так, щоб коренева шийка з ростовими бруньками знаходилася на 3–5 см нижче від поверхні ґрунту. Рослини, одержані з живців, висаджують з грудкою землі і заглиблюють у землю до нижньої пари ли­стків. При польовій культурі жоржини виса­джують у садильні борозни, підготовлені тракторним або кінним підгортальником. Висаджують жоржини з міжряддями 90–100 см і відстанню між рослинами в рядку 50–80 см, залежно від вирощуваних сортів.

⌂ Фото: Як правильно розташувати бульби жоржин у у посадковій ямі

Садять жоржини, коли минуть весняні приморозки. Укорінені живці висаджують на Поліссі і в Лісостепу України в другій половині травня. Бульби — трохи раніше, щоб у період можливих приморозків відбу­валося їх укорінення, що дозволяє одержати цвітіння в більш ранні строки.

Удобрення і догляд за жоржинами

З органічних добрив можна застосо­вувати гній і різні компости: торфогнойові, торфофекальні та ін. Свіжий неперепрілий гній краще вносити під зяблеву оранку або перекопування ділянки.

Якщо восени гній не внесли, то його вносять під весно–оранку, або глибоку культивацію, під перекопу­вання ділянки. Норма внесення гною 30–50 т/га, або 3–5 кг на 1 м² ділянки. Ефектив­ним удобренням є торфогнойовий компост, що складається з рівних частин гною і торфу з додаванням вапна і суперфосфату.

Позитивно реагують жоржини на удо­брення гноївкою. Готують гноївку так: 25 –30 кг коров’ячого гною закладають у бочку з водою місткістю 100 л, додаючи 1–2 кг суперфосфату, і залишають на 10 –15 днів для бродіння. Після цього розводять рідину п’ятикратною кількістю води і вносять у лунки з розрахунку 0,5–1 л під одну рослину залежно від її розвитку.

⌂ Фото: Висо­корослі сорти підв’язують

Якщо стоїть суха погода, то перед підживленням гноївкою рослини слід рясно полити. Таке піджив­лення рослин у період інтенсивного росту жоржин можна повторити кілька раз.

Біля підростаючих рослин установ­люють кілки, до яких їх підв’язують. Високорослі сорти підв’язують у 2–З місцях.

✔ Увага!

У період вегетації рослини пінцирують, тобто видаляють бічні ростові і кві­ткові пагони. Це дозволяє одержати сильні рослини з особливо великими, добре роз­виненими суцвіттями. Для одержання виставочних екземплярів на кожній рослині залишають 2–3 централь­них пагони.

Протягом вегетації ґрунт підтримують у чистому від бур’янів і розпушеному стані. Якщо стоїть суха жарка погода, жоржини рясно поливають.

Хворі рослини, особливо уражені ві­русною мозаїкою листя, видаляють.

Ранньої осені жоржини підгортають, що оберігає нижню частину стебла від уражен­ня заморозками і сприяє кращій лежкості бульб під час зимового зберігання.

Як викопувати та зберігати бульби жоржини

Викопувати бульби починають восени, після заморозків, які спричиняють до заги­белі надземної частини рослин. Не можна відкладати викопування до настання моро­зів, бо навіть незначне промерзання ґрунту спричиняє до пошкодження кореневої ший­ки і загибелі бульби. Перед викопуванням стебла зрізують секатором, залишаючи ос­нову заввишки 10–15 см. Викопувати бульби можна вручну, лопатою або садивними вилами, а на великих площах — тракторною скобою. Під час викопування не можна допускати механічних пошкоджень бульб.

✔ Зверніть увагу!

Для вирощування квітів жоржин на зріз краще використовувати спеціальні сорти, які утворюють квітки на довгих міцних квітконосах.

Для одержання квітконосів слід своєчасно видаляти на пагонах середні бутони, які мають коротший квітконос, ма­лопридатний для зрізування. Зрізувати кві­ти жоржин найкраще вранці. Квіти жоржин не витримують тривалого транспорту­вання і довгого перебування без води.

Після викопування бульби трохи під­сушують на відкритому повітрі і перено­сять у сховище.У сховищах для жоржин треба забезпечити можливість підтриму­вати температуру вище 0° С. У них мусить бути і вентиляція. Сховища обладнують стелажами для розкладання бульб на зиму. Якщо немає спеціальних сховищ, можна використати сухі підвали, погреби, які не промерзають.

⌂ Фото: У процесі зберігання треба слідкувати за наявністю сортових етикеток

Перед закладанням бульб на зберігання сховище дезінфікують, спалю­ючи в ньому сірку з розрахунку 50 г на 1 м³ приміщення. Під час дезінфекції приміщення герметично закривають.

Після спалювання сірки стіни, стелю і підлогу сховища обробляють 3–5–процентшім розчином формаліну. При закладанні бульб у сховище трохи укоро­чують стебло, потім умочують його в рідкий розчин вапна й укладають на зберігання.

У сховищі протягом зими підтримують температуру 3,5–7°С і відносну вологість повітря 50–60%. Добре зберігаються бульби, пересипані торфовою кришкою.

✔ Увага!

Рекомендують зберігати молоді буль­би цінних сортів жоржин, пересипані вермі­кулітом, у поліетиленових мішечках.

Протягом зими бульби треба періо­дично переглядати, видаляючи загнилі. Як­що вологість у сховищі низька, що спричи­няється до часткового висихання і змор­щування бульб, то її слід підвищити, зво­ложуючи водою з лійки підлогу в проходах. При підвищенні температури повітря понад 6–7°С треба посилити провітрювання сховища холодним повітрям.

При закла­данні на зберігання, у процесі зберігання і під час винесення бульб із сховища треба слідкувати за наявністю сортових етикеток.

Дрібні бульби жоржин добре зберіга­ються при застосуванні парафінування. Бульби старанно очищають від землі і до­бре висушують.

Потім у металевому посуді розтоплюють парафін на слабому вогні і швидко вмочують у нього бульбу, після чого опускають її в холодну воду, а тоді помі­щають у сховище. Тонка плівка парафіну на поверхні бульби добре оберігає її від висихання й зморщування, а також від ураження ґрибними захворюванням.