Посівні якості насіння пшениці
Озима пшениця є однією з основних зернових культур в Україні. Її вирощують на півночі степових регіонів та в лісостеповій зоні. Це однорічна трав’яниста рослина, зерно якої перемелюється на борошно, а потім використовується для випікання хліба, виробництва макаронів та деяких інших виробів. Яру пшеницю вирощують у степових регіонах. У процесі збирання врожаю обов’язково застосовується професійне зерноочисне обладнання.
Під посівними якостями мається на увазі сукупність характеристик насіння, які показують, наскільки вони придатні для подальшого посіву та зберігання. Залежно від цих показників посівний матеріал поділяють на класи чи категорії. Попередня перевірка необхідна для будь-яких культур. Оскільки пшениця вважається провідною зерновою культурою в Україні, для неї цей процес є обов’язковим.
Які показники важливі
Експертиза насіннєвого складу перед посадкою проводиться, щоб наперед відсіяти непридатні зразки. Це підвищує шанси отримати добрий урожай. Посівні якості пшениці перевіряються в різний спосіб. Найважливішою серед характеристик, які діагностуються, є схожість. Встановити її необхідно, щоб розподілити насіння на партії. Згодом цей критерій слабшає, тому важлива регулярна експертиза.
Крім схожості, звертають увагу на низку інших параметрів. Важливою посівною якістю є також життєздатність. Попередньо встановлюють ступінь вологості насіннєвого матеріалу, чистоту, вимірюють вагу на 1000 грам. Зараженість паразитами, схильність до захворювань, доброякісність, енергія зростання теж належать до значущих характеристик.
Схожість як найважливіший критерій
Саме її перевіряють першою. Цей показник вважається одним із головних. Під схожістю мається на увазі здатність посівного матеріалу нормально проростати за певний проміжок часу за стабільних умов вирощування. Вимірюється у відсотковому співвідношенні пророслого насіння до його загальної кількості. Схожість залежить від умов зберігання та віку зерна.
Оптимальним вважається показник, що дорівнює 95%. При визначенні нормального рівня дивляться вимоги державних стандартів. Відбір пшениці для посіву забезпечить високий рівень проростання на полі. Готові рослини будуть досить густими, з високою ймовірністю дадуть добрий урожай.
Якою буває схожість
Буває двох типів — лабораторна та польова. Перша визначається за нормами, зазначеними в державному стандарті. Під польовою мається на увазі зростання у відкритому ґрунті, у тому числі в суворих погодних умовах. Лабораторну схожість перевіряють лише досвідчені експерти, створюючи певний мікроклімат для стабільного проростання матеріалу. Деякі проводять діагностику вдома. Наприклад, у такий спосіб дізнаються схожість в оранжереї.
Щоб протестувати посівні якості озимої пшениці в лабораторії, використовують фракцію чистих зразків. З неї беруть поспіль чотири тестові проби, у кожній має бути близько сотні насіння. Воно вирощується в спеціальному матеріалі чи піску, у підготовлених ємностях. Тестовану культуру висаджують у м’який субстрат та поливають повністю чистою водою (без домішок). При цьому підтримують температуру приблизно +20 градусів.
За насінням спостерігають близько тижня. Потім визначають, скільки всього проросло з кожної партії. Так і встановлюється відсоткове співвідношення. Саме лабораторна схожість вважається найточнішою та правильною. Результат, отриманий у домашніх умовах, часто відрізняється від реального.
Чому слабшає показник
Буває, що навіть при високій лабораторній схожості польова, тобто отримана вже в реальних природних умовах, виходить низькою. Це відбувається через негативні дії. Погано впливають такі чинники:
- неправильне зберігання. Тримати насіння потрібно в прохолодному, сухому місці. Необхідно передбачити якісний захист від будь-яких шкідників та обов’язково проти гризунів;
- застосування фумігантів. Попередньо варто дізнатися про них більше, адже деякі негативно впливають на схожість;
- підвищення вологості. Згубною для посівного матеріалу вважається ситуація, коли ця величина стає більшою ніж 12%.
Якість насіння слабшає з роками. Довговічність — окремий термін, відомий кожному агроному. Це здатність зберігати схожість на колишньому рівні через певний час. Тому при покупці залишків посівного матеріалу з минулих сезонів потрібно переглянути сертифікати та результати перевірки якості насіння в лабораторії.
Життєздатність і вологість як ще одні важливі критерії
Це збереження можливості проростати. Буває, що свіже насіння або таке, яке зберігалося при низькій температурі, не росте навіть при високих показниках схожості. Насіннєвий матеріал може перебувати в стані спокою. Вологість — важливий критерій, від нього залежить також схожість. Для пшениці оптимальна величина коливається в межах 12–14%. Якщо її перевищено, якість сильно знижується. Це потрібно запобігти при зберіганні.
Для перевірки вологості використовують різні методики. Один зі способів — застосування вологоміру. Це високоточний, зручний прилад, який підходить для використання при перевезенні зерна, під час його зберігання на складі, перед помелом або навіть безпосередньо в польових умовах. Коефіцієнт вологості визначає, скільки води міститься в зразках на момент відбору.
Інші показники
Посівні якості не можна визначити лише за схожістю. Під час проведення лабораторного тестування встановлюють енергію проростання. Вона показує, наскільки швидко та одночасно здатний рости посівний матеріал. Крім того, має значення сила зростання, а саме вміння пробиватися через землю та пісок. При підрахунку звертають увагу на кількість здорових рослин. Це робиться на десяту добу.
Діагностику варто проводити в лабораторних умовах, під наглядом. Тільки в такому випадку вдасться правильно визначити всі необхідні характеристики.
Обробка насіння та грунту перед посівом
Що посієш, те й пожнеш — каже народна мудрість і експерти агробізнесу. Вони, як ніхто інший, знають, що добре насіння — те, яке насправді добре обробили перед посівною кампанією. А для передпосівного обробітку ґрунту є три головні правила: зберегти вологу, знищити бур’яни та сформувати рівне насіннєве ложе.
У цій статті ми розкажемо як правильно підготувати грунт до посіву пшениці, сої, кукурудзи та соняшника. А також розкриємо секрети якісної обробки насіння цих культур перед посівом.
Передпосівний обробіток ґрунту
Перша і найважливіша робота в полі для майбутнього врожаю — передпосівний обробіток грунту. Адже це розпушує верхній шар землі, знешкоджує бур’яни, загалом вирівнюється поверхня полів і таким чином створюються сприятливі умови для посівної кампанії, для сходження посівів, і відповідно загалом для доброго врожаю.
У таблиці нижче наведено план робіт перед посівом
Вид робіт
Боронування і шлейфування
Таку роботу проводять як тільки зійде сніг. Як правило для цього використовують борони дискові, на глибину від 6 до 10 см. Глибші борони можуть призвести до засмічення поля, оскільки вони піднімають насіння бур’яну з глибоких шарів грунту.
Культивація
Після раннього боронування навесні через 1-3 дні проводять культивацію. Для цього використовують агрегати з стрілчастими лапами — вони розпушують землю та знищують бур’яни. Деякі рослини обходяться без процесу культивації, але більшість — ні, особливо пізні ярі культури мають потребу в культивації.
Прикочування
Агрегати з котками виконують вирівнювальну дію на поверхню грунту, вони руйнують комки та грубе каміння, але водночас зберігають вологу.
Внесення міндобрив
Під посів застосовують повні або складні мінеральні добрива — нітрофоска, амофосфат та нітроамофоска. Ці добрива мають екологічну дію та економічно вигідні. Міндобриво у вигляді гранул вносять на глибину від 5 до 12 см для зернових рослин, а для просапних культур глибше — до 20 см. Використовують сівалку прямої сівби.
Гербіциди
Їх використовують в залежності від особливостей вирощуваних культур, спектру дії тощо. Передпосівне застосування гербіцидів разом з основними роботами землеобробки допомагає в боротьбі з бур’янами.
Тепер детальніше розглянемо передпосівний обробіток грунту для основних сільськогосподарських культур. Особливості технологій основного обробітку ґрунту напряму залежать від культур-попередників та кількості залишених рештків!
Під яру пшеницю грунт готують залежно від його стану та рослини-попередника. Є два традиційні методи: дискування (якщо мало опадів) та оранка з дискуванням. Найчастіше фермерам доводиться вирішувати проблему засухи, щоб якісно обробити землю для посіву пшениці. Класичний варіант обробітку – дворазове лущення стерні, потім оранка і культивація. Тут є свої мінуси — це досить затратно в плані пального. Досить часто тепер використовують плужний обробіток з лущенням відразу після збирання попередника. Глибина оранки в середньому 20 см, але якщо на полі глибоко залишились рештки після попередника, то роблять глибоку оранку — 28 см. Також потім роблять дворазове дискування і коткування. Між оранкою землі та сівбою пшениці триває часовий проміжок в 3-4 тижні. Безплужний обробіток (або поверхневий) широко застосовують в умовах сильної посухи, це потрібно для збереження вологи, яка є у верхньому шарі. Глибина посіву ярої пшениці — 2-3 см.
Передпосівний обробіток під сою
Сою добре вирощувати після ярих та озимих зернових або після просапних культур. Адже вони швидко звільняють поле. Спочатку проводять механічний обробіток ґрунту, лущення (двічі), зяблеву оранку (на глибину 28-30 см. Оптимальний термін — кінець серпня-початок вересня), а також весняний обробіток і внесення добрив. Вологу закривають використовуючи боронування важкими боронами. А культивацію проводять після пророщування перших бур’янів. Найголовніше — вирівняти поле перед сівбою сої.
Передпосівний обробіток під кукурудзу має свої секрети успіху: якщо грунт добре зволожений, то глибоку оранку можна проводити відразу після проходження лущильника. Але в посушливих умовах треба спершу зробити лущення стерні і вже після цього робити глибоке рихлення. Весною немає сенсу проводити основний обробіток під кукурудзу, бо це зневоднює орний шар грунту. Натомість вересень та початок жовтня – ідеальний час польових робіт під посів кукурудзи. Застосовують зяблевий обробіток полицевими плугами на глибину від 25 до 27 см. Головний орієнтир під час обробітку грунту для кукурудзи – збереження вологи!
Передпосівний обробіток під соняшник. Традиційна технологія передбачає оранку, глибоке розпушення землі та культивацію. Інший варіант — зяблевий обробіток. Немає кращого чи гіршого методу, ці різні засоби застосовують залежно від рівня вологи та типу грунту. Лущення проводять дисковими агрегатами на глибину 6-8 см, а саму оранку — до 30 см. Якісне, глибоке розпушення землі дуже важливе для соняшника. Воно дозволяє зберегти вологу, якої соняшник потребує з запасом, адже 75% вологи він поглинає пізніше, у фазі формування кошиків. Є норма щодо грудочок землі, їх розмір не повинен перевищувати 1 см., так насіння соняшника легко проростатиме. Також для соняшника як правило повторно проводять культивацію (але вже не глибоку!), щоб знищити бур’яни.
Сучасні методики та новітня техніка дозволяє проводити відразу декілька операцій: рихлення грунту, вирівнювання верхнього шару та ущільнення.
Особливості обробки насіння перед посівом
Чи треба говорити про важливість вибору якісного насіння? Мабуть, ні. Це очевидно. Але на що звертати увагу купуючи насіння? На показник схожості (калібрування) та умови зберігання. Насіння має зберігатися при температурі від 14 до 18 градусів Цельсія. А вологість приміщення для зберігання посівного матеріалу – до 10%!
Отже, перед посівною кампанію проводять дві головних дії з насінням: калібрують та протруюють. Але не лише це. Є спектр сучасних методів покращення якості насіння – його очищають від шкідників, знезаражують від збудників хвороб, обробляють мікроелементами та бактеріальними препаратами, засобами стимуляції росту. Для цього використовують такі технології:
— Дражування насіння — це метод, який перетворює насіння у гранули з нашаруванням корисних чи захисних речовин. Сюди додають і пестициди і стимулятори росту. Це ефективний спосіб обробки особливо дрібного насіння.
— Інкрустування насіння — це нанесення на оболонку насінини полімерної плівки. В складі цієї плівки теж є стимулятори росту, речовини для захисту насіння від збудників хвороб та шкідників.
Аграрії відзначають, що оброблене в такий спосіб насіння має більше переваг ніж звичайне, бо всі корисні речовини і засоби захисту розподіляються саме на насіння. Чим саме обробляти насіння кожен аграрій вирішує самостійно, на свій розсуд та гаманець. Єдине, що можна узагальнити – краще коли протруйники мають не менше двох діючих речовин. Сьогодні господарство має вибір: купувати готові суміші чи комбінувати хімію власноруч. Нижче наведемо цікаві і важливі нюанси для обробки насіння кількох сільськогосподарських культур. Отож, що треба знати:
Обробка насіння пшениці
Показник схожості насіння м’якої пшениці має бути не менше 92%, категорія 1-3 репродукції, чистота від забурянення не менше 98%.
Процес протруювання можна робити безпосередньо перед сівбою. Фунгіциди та інсектицидні препарати захищають молоді проростки та коріння від хвороб та шкідників.
Передпосівна обробка насіння сої вимагає обережності. Це насіння крихке та реагує на найменші механічні пошкодження. Тому в протруювальних машинах швидкість руху насінин повинна бути невисокою. Від надмірної вологи насіння може злипатися. Тому розрахунок розчину при обробці сої має бути в межах 4-5 літрів/тонна. Найкраще з протруєнням сої впоруються машини роторно-статорного типу. Адже там можна встановити низькі обороти ротора, щоб не пошкодити насіння. Разом з протруєнням використовують комплексні мікродобрива. Вони зміцнюють імунітет рослини, позитивно впливають на появу бульбочкових бактерій.
Обробка насіння кукурудзи — останнім часом все частіше господарства використовують повну обробку посівного матеріалу кукурудзи. Тобто дають стимулятори росту, мікро- та макроелементи в поєднанні з протруйниками. Ці заходи показують на практиці високі показники врожайності. Отже, щоб підготувати насіння кукурудзи до посіву спершу його сушать (до рівня вологості 14%), потім калібрують, протруюють. Схожість насінин кукурудзи має становити не менше 85% і чистота насіння 98%.
Передпосівна обробка насіння
50% успіху — це правильна підготовка насіння перед сівбою. А це його очищення від полови та бур’янів, зрештою від сміття, сушіння, калібрування, сортування та ряд інших методик.
Сортування також важлива методика, адже у такий спосіб для сівби відбирають вирівняне насіння. Його сортують за розміром, масою, формою, парусністю. Для сівби цукрових буряків, кукурудзи чи соняшнику застосовують калібрування насіння. Тобто його сортують на окремі фракції, вирівняні за величиною і формою насінин.
Зберігання очищеного насіння потребує зерносховищ із хорошою вентиляцією. А перед зберіганням насіннєвого матеріалу зерносховища потрібно дезінфікувати. Тут важливо стежити за вологістю приміщення та температурою повітря, чим кращі умови, тим довше очищене зерно може зберігатися.
Протруювання (або знезараження) буває різних способів — сухе, напівсухе або мокре і термічне. Вже готове до посіву насіння прогрівають під відкритим небом в сонячну і теплу погоду впродовж тижня. Це збільшує енергію проростання насінин і добре впливає на сходи насіння.
Існує ще багато інших прийомів підготовки насіння до посіву: інокуляція (обробка зернобобових бактеріальними добривами), шліфування, стимуляція проростання насіння за допомогою електроімпульсів високої напруги тощо.
Внесення мінеральних добрив — заключний етап в системі передпосівного обробітку грунту. Зазвичай вносять гранульовані добрива різного хімічного складу і відповідно різної дії. Вигідний та найбільш ефективний локальний спосіб. Це також екологічно безпечно. При посіві чи у передпосівний обробіток застосовують добрива NPK зі складом азоту, фосфору та калію. Додатковий позитивний ефект дають добрива з мікроелементами та мезоелементами. Чимало господарств все частіше переходять на комплексне мінеральне живлення. Простими словами: коли в одному мішку є одразу всі поживні елементи.
Комплексне мінеральне добриво “Нітроамофоска-М” українського виробника “Тетра-Агро” — це азот, фосфор, калій + мезоелементи: S, Ca, Mg, а також + мікроелементи – Fe, Zn, Mn, Cu, B та ін.
Це добриво, яке придатне для механізованого внесення у ґрунт. Як правило використовується для основного внесення, але може застосовуватись для кореневого та підкореневого підживлення всіх сільськогосподарських рослин.
Норми внесення можуть коливатися в межах від 100 до 400 кг/га.
Для озимих – 100-300 кг на 1 га, ярих культур – 100-300 кг на 1 га, соняшника – 150-400 кг на 1 гектар, сої – 200-400 кг на 1 га
У чому різниця і перевага Нітроамофоски-М, наприклад, перед звичайними NPK?
— краще поглинається кореневою системою
— елементи збалансовані та легко засвоюються
— висока якість грануляції — не злежуються
— збільшує врожайність до 70% (доведено незалежними експериментами на дослідних полях)
— нейтралізує кислотність pH грунту
— підходить для всіх типів грунтів
— універсальне — підходить під всі культури
Наявність мікроелементів — Mn, Cu, Zn, Fe, В, та інших у добриві забезпечує високий коефіцієнт використання корисних компонентів. А також виключає необхідність додаткового внесення мікроелементів окремо, це стосується навіть рослин з підвищеними потребами в елементах живлення. Вартість міндобрива шукайте тут: https://tetra-agro.com.ua/price.
Бонус: компанія “Тетра-Агро” проводить безкоштовний аналіз грунту на визначення рівня pH. Це дозволяє обрати з нашої лінійки добрив ідеальне для вашого поля NPK.
Купуйте якісне, купуйте українське, купуйте ефективне добриво!