Міжреберна невралгія: симптоми, як при інфаркті міокарда

Закололо у серці? Турбує виражений біль у грудях, який посилюється при рухах спини? Так може проявлятися інфаркт міокарда, проте не у всіх випадках. Іноді такі больові відчуття вказують на міжреберну невралгію. Це – не захворювання, а клінічний синдром, однак він також вимагає лікування.

Міжреберна невралгія – це невропатичний біль, викликаний ушкодженням, перетисканням або запаленням міжреберних нервів (тих, які виходять зі спинного мозку і пролягають трохи нижче ребер). Зазвичай такий біль зосереджується у плечах, поширюючись у стінки грудної клітки та верхню частину тулуба.

Як проявляється

Міжреберна невралгія проявляється передусім болем у ребрах. Люди, які страждають на цей тип болю, описують його по-різному. Одні кажуть, що він колючий і різкий, інші – що тупий та пекучий. Ще хтось порівнює його з корчами.

Біль може “розливатися” по всій грудній клітці або поширюватися зі спини у напрямку до грудей. Іноді людина може відчувати біль по всій довжині ребер. Напади болю є переважно епізодичними і нерідко посилюються під час фізичної активності, зокрема підйому предметів, поворотів і скручувань тулуба, кашлю, чхання та сміху.

Також цей клінічний синдром може проявлятися:

• болем у животі;
• лихоманкою;
• свербежем;
• онімінням;
• поколюванням;
• обмеженням рухливості верхньої частини спини;
• болем у руках з подальшим переходом на плечі.

Коли звертатися до лікаря

Міжреберна невралгія може супроводжуватися сильним, виснажливим болем та утрудненим диханням. Якщо біль локалізується у грудній клітці або ділянках, які до неї прилягають, це може бути ознакою стану, який вимагає надання пацієнту невідкладної медичної допомоги, зокрема інфаркту міокарда.

Якщо відчули біль у ділянці серця, зверніться до лікаря / Фото Unsplash

Міжреберна невралгія має схожі симптоми із такими серйозними станами, як компресійні переломи хребців, наприклад, уражених остеопорозом, ушкодження серця або легенів, плеврит (запалення плеври), реберний хондрит, пухлини та тромбоемболія легеневої артерії.

Увага! Якщо ви або хтось із ваших близьких скаржиться на сильний біль, який виник раптово, якомога швидше зверніться по фахову допомогу!

Інші ознаки, які сигналізують про загрозу життю людини:

• біль у грудях, який поширюється у ліву руку, плече, охоплює цілу спину, віддає у щелепу;
• відчуття тиску у грудній клітці;
• викашлювання/відхаркування жовто-зеленого слизу;
• прискорене неритмічне серцебиття або відчуття тріпотіння у грудях;
• задишка, неможливість вдихнути повітря на повні груди;
• сильний біль у животі або грудях (при диханні чи кашлі);
• дезорієнтація, запаморочення, втрата свідомості.

Чому виникає міжреберна невралгія

Як правило, цей клінічний синдром є результатом:

• травмування грудної клітки (наприклад, її забою чи перелому ребер);
• ускладнення, яке виникло внаслідок хірургічного втручання, що передбачало відкриття грудної клітки;
• вірусних інфекцій, таких як герпес чи оперізуючий лишай;
• защемлення міжреберного нерва;
• невриту (запалення нерва або групи нервів);
• доброякісних або злоякісних пухлин живота чи грудної клітки, яка чинить тиск на міжреберні нерви;
• натягнутості або напруженості м’язів спини або грудної клітки;
• вагітності (рідко).

Іноді міжреберна невралгія не має очевидної причини. Якщо лікар не зможе встановити точної причини вашого стану, діагностує у вас ідіопатичну міжреберну невралгію. Термін “ідіопатичний” використовується на позначення патологічних станів, причина яких не піддається ідентифікації.

Чинники ризику

Існує кілька факторів, які підвищують ймовірність виникнення міжреберної невралгії. До них належать:

• інфікування вірусом Varicella-zoster (збудником вітряної віспи та оперізуючого лишаю);
• заняття швидкісними або контактними видами спорту, такими як катання на лижах або сноуборді, футбол чи боротьба;
• небезпечне водіння, яке збільшує ризик дорожньо-транспортних пригод і, відповідно, травматизації міжреберних нервів та ребер;
• патологічні стани, які викликають системне запалення, у тому числі артрит (запалення суглобів).

Як діагностують міжреберну невралгію

Більшість людей, які страждають на міжреберну невралгію не зволікають із зверненням до лікаря, оскільки вважають, що у них трапився серцевий напад або ж виникли інші проблеми зі серцем.

Фізичний огляд є важливою складовою діагностики міжреберної невралгії. Він передбачає огляд ділянок, де розташовуються міжреберні нерви. Неприємні відчуття, які виникають у результаті легкого натискання, допоможуть оцінити ступінь болю.

Лікар може також провести додаткові обстеження, що дозволить виключити інші можливі причини болю у грудній стінці, ребрах чи спині (наприклад, захворювання легень або серцево-судинні захворювання):

• рентген грудної клітки. Це дослідження може допомогти віднайти джерело болю (за умови, що воно, звісно, дислокується в обстежуваній ділянці), а також виявити захворювання кісток, серця чи легень;
• тест на швидкість нервової провідності, який дозволяє визначити величину ушкодження та дисфункції нервів;
• електроміографію, з допомогою якої можна оцінити м’язову тканину та нейрони, які нею управляють;
• ультразвукове дослідження опорно-рухового апарату, яке передбачає візуалізацію глибшу, ніж ту, яку забезпечують традиційні рентгенівські промені та інші подібні дослідження.

Якщо у вас є фактори ризику розвитку хвороб серця та судин (артеріальна гіпертензія, діабет, тютюнокуріння або обтяжений сімейний анамнез), лікар може запропонувати ваш перевірити стан здоров’я серця, зокрема пройти:

• навантажувальне стрес-тестування (його також називають “біговою доріжкою”) допоможе лікареві з’ясувати, наскільки ваше серце ефективно справляється із навантаженнями. Оскільки організм працює інтенсивніше, він потребує більше кисню, а тому серце, відповідно, повинно перекачувати більше крові. Мета стрес-тесту – дослідити, чи погіршується кровопостачання артерій, які забезпечують роботу серця;
• електрокардіограму – просте, безболісне вимірювання електричної активності серця;
• ехокардіографію – дослідження відбувається із застосовуванням звукових хвиль, які дозволяють отримати поточні зображення серця і з’ясувати, як функціонує серце та його клапани;
• морфологію крові – аналіз, який дозволяє виміряти рівень серцевих маркерів. Якщо він – підвищений, це може свідчити про проблеми зі серцем.

Як лікують міжреберну невралгію

Лікування міжреберної невралгії залежить від основної причини її виникнення. В окремих випадках симптоми можуть зникати і без лікування.

Лікарі призначають знеболювальні анальгетики при невралгії / Фото Unsplash

Якщо міжреберна невралгія розвинулася як ускладнення після торакотомії (хірургічного втручання, що супроводжується відкриттям грудної клітки), лікарі, як правило, призначають відповідні знеболюючі анальгетики, у тому числі:

• опіоїди;
• ліки для місцевого застосування, такі як капсаїцин;
• протисудомні препарати;
• нестероїдні протизапальні засоби, які зменшують запалення і біль;
• черезшкірну електричну стимуляцію нерва;
• трицикліки, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну.

Якщо міжреберна невралгія людини обумовлена оперізуючим лишаєм, лікарі призначають препарати для ліквідації цієї інфекції:

Методами лікування міжреберної невралгії також є:

• блокада міжреберних нервів – пацієнту ін’єкційним шляхом вводять анестетик або кортикостероїд (обколюють ділянку навколо уражених міжреберних нервів);
• радіочастотна абляція. Таке лікування зазвичай призначають людям, які потерпають від нападів болю, спричиненого міжреберною невралгією – руйнують окрему ділянку нерва, котра провокує появу болю та інших симптомів міжреберної невралгії;
• антидепресанти – препарати, які (і це доведено) допомагають зменшити або й взагалі усунути нейропатичний біль;
• лікарські препарати проти нейропатичного болю. Такі ліки, як габапентин блокують дію нервів, що стимулюють появу больових відчуттів.
• оперативні втручання при міжреберній невралгії призначають рідко.
• лікар може також порекомендувати акупунктуру, масажну терапію та йогу.

Профілактика міжреберної невралгії

Ведення здорового способу життя дозволяє запобігти ризику виникнення міжреберної невралгії або зменшити його.

Що можна зробити, щоб звести ризик до мінімуму

• безпечно керувати транспортним засобом та пристібати ремінь безпеки.
• вакцинуватися від вітряної віспи.
• вакцинуватися від оперізувального лишаю (якщо вам 60 років і більше).
• при заняттях спортом, активному відпочинку одягати захисне спортивне спорядження, зокрема шолом і щитки.
• лікувати запальні захворювання.

Вагітність і міжреберна невралгія

Вагітність передбачає значні тілесні зміни, які можуть вплинути на спинномозкові нерви жінки. Одним із пояснень є те, що збільшуючись у розмірі, матка може тиснути на черевні гілки грудних нервів, які пролягають у міжреберних проміжках.

Іноді міжреберна невралгія з’являється у період вагітності / Фото Unsplash

До слова, міжреберна невралгія не є поширеним станом під час вагітності. Якщо вона все ж з’являється у період вагітності, то після пологів зазвичай зникає, що пов’язано зі зменшенням тиску на нерви.

Перебіг міжреберної невралгії у кожної людини є індивідуальним. Лише лікар може найкраще пояснити, чого пацієнту потрібно очікувати і яке лікування може йому найкраще допомогти.

Пам’ятайте! Якщо біль не лікувати (незалежно від місця, де він проявляється чи причини походження), можуть виникнути ускладнення:

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Біль у правому підребер’ї після їжі: чому болить спереду, причини

У практиці гастроентеролога пацієнти часто скаржаться на біль у правому підребер’ї після їжі. Стан незрозумілий для людей зі здоровим шлунком. Вони вважають, що біль під ребрами, взагалі кажучи, не пов’язаний із травленням. Помилкова думка заперечується обстеженням.

Зрозуміло, можливими причинами можуть бути хвороби ребер, оперізувальний лишай (герпес зостер), захворювання нижньо-грудних хребців із корінним синдромом, невралгія. Ці причини точно не пов’язані з їжею, не залежать від часу їди. Існує багато захворювань органів, розташованих у підребер’ї праворуч, що реагують на якість та режим харчування.

1. Для яких органів правого підребер’я важливе правильне харчування?
2. Причини больового синдрому у правому підребер’ї після їжі
3. Болі при холециститі
4. Болі при холангіті
5. Біль при камені у жовчному міхурі
6. Печінковий біль після їжі
7. Болі при виразковій хворобі
8. Біль при панкреатиті
9. Болі при синдромі Жільбера
10. Діагностика
11. Лікування
12. Медикаменти та хірургія

Для яких органів правого підребер’я важливе правильне харчування?

Безпосередньо в підреберній зоні розташовані права частка печінки, жовчний міхур із вивідними шляхами, вигин поперечно ободової кишки. Печінка виробляє жовч і транспортує її для зберігання жовчного міхура. Кількість і якість жовчі залежить від вступу «замовлення» зі шлунка, визначається складом прийнятої їжі, напоїв.

Перевантаження жирними та смаженими м’ясними стравами, алкоголем, гострими приправами викликає посилене функціонування. Іноді навіть при одноразовому переїданні болю у правому підребер’ї після їжі вказують на зрив синтезу, неможливість зробити достатню кількість для розщеплення. За регулярної звички харчуватися тільки м’ясом, гострими стравами така реакція неминуча.

Печінка працює цілодобово, позбавляючись своїми ферментами шкідливих токсичних речовин, у тому числі намагається перевести в неотруйну форму прийнятий алкоголь, канцерогенні речовини. Вона втрачає свої функції, коли клітини запалюються при гепатитах, жировій дистрофії або замінюються на рубцеву тканину. Утворюються ділянки цирозу, які не здатні працювати.

Нестача їжі вітамінів призводить до порушення синтезу ферментних систем печінки. А відсутність належної підтримки вуглеводів через голодні дієти викликає втрату депо глікогену, який вимушено розщеплюється до глюкози для вироблення енергії.

Пристрасть до гострої їжі сприяє порушенню моторики м’язової стінки міхура та шляхів. Викликається спастичне скорочення чи застій жовчі. Це пояснює, чому виникають болі, пов’язані з їжею.

Особливого значення надається концентрації солей у складі жовчі. Доведено вплив харчових продуктів на випадання в осад із подальшим склеюванням та утворенням каменів-конкрементів.

Затримка жовчовиділення – причина запалення та впровадження патогенних мікроорганізмів в орган, позбавлений місцевого імунітету. Отже, формується холецистит.

Не можна не відзначити роль прилеглих органів (головки підшлункової залози, цибулини дванадцятипалої кишки), які при запаленні, виразковому процесі, пухлини дають іррадіацію у праве підребер’я

Причини больового синдрому у правому підребер’ї після їжі

Без додаткової діагностики хвороби сусідніх органів важко відрізнити від локальних проблем. Розглянемо варіанти причин болю в підребер’ї праворуч за характерними симптомами.

Болі при холециститі

На початку захворювання настає функціональний збій викиду жовчі. Можливе підвищення чи зниження моторики. Потім у жовчний міхур потрапляє інфекція з печінки при гепатитах, підшлунковій залозі, кишечнику.

Патогенні збудники доставляються лімфою або з кров’ю з піднебінних мигдаликів, гайморової порожнини, каріозних зубів, органів сечовивідної системи, запалених придатків у жінок, простати у чоловіків із хронічним запаленням. Можлива реакція на використання глистів та лямблій.

При калькульозному (кам’яному) холецистит важливий застій жовчі. Якщо немає, то мають значення додаткові чинники. Серед провокаторів запалення жовчного міхура звичка до жирної їжі, вживання алкоголю, смаженої чи гострої закуски, слабке фізичне навантаження.

Болі в правому підребер’ї спереду з’являється через дві години після їжі і можуть бути дуже інтенсивними переймоподібними (при гострій формі захворювання) з нудотою, блювотою жовчю, високою температурою. Іррадіація спостерігається у праву лопатку, плече, ключицю, поперек.

При хронічному перебігу подібні ознаки виявляються лише за загостреннях. Їх пов’язують із порушенням дієти, стресами.

У міжприступному періоді болі носять тупий, тягне характер (можуть замінюватися на почуття тяжкості після їжі). Людина скаржиться на постійну гіркоту у роті, нудоту, втрату апетиту. Часто болі переходять із правого підребер’я в область сонячного сплетення і відчуваються підложечкою та ближче до пупка.

Калькульозний холецистит супроводжується пожовтінням шкіри та склер після нападу болю. За відсутності лікування запалена стінка нагноюється і холецистит переходить у флегмонозну та гангренозну форму. Біль стає тупим, залишається висока температура, озноб, наростає слабкість. Некроз тканин міхура призводить до зникнення болю на фоні тяжкого загального стану.

Болі при холангіті

Попадання умовно патогенної флори кишечника до жовчних протоків викликає їх запалення (холангіт). Відрізнити його від холециститу практично неможливо, оскільки інфекція швидко поширюється і на жовчний міхур.

Характерні спастичні болі (печінкова коліка) після прийому жирної та смаженої їжі. Запалення викликає перекриття виходу жовчі та застій у міхурі. У пацієнтів з’являється жовтяниця, свербіж шкіри на тлі підвищеної температури тіла. Тривалий перебіг холециститу та холангіту призводить до біліарного цирозу печінки, нирково-печінкової недостатності.

Біль при камені у жовчному міхурі

Жовчнокам’яна хвороба пов’язана з холециститом: запалення створює умови для утворення каменів у міхурі та протоках.

Камені відрізняються за розмірами, характером поверхні, здатні пересуватися

Приступ болю у правому підребер’ї з’являється після жирної їжі, алкоголю. Біль гострий, дуже інтенсивний. Іррадіює в правий бік, лопатку, плече, ключицю, епігастральну зону. При цьому пацієнта знобить, рве гіркотою. Триває напад кілька хвилин чи годин. Після цього залишається сильна загальна слабкість, ниючий біль у ділянці жовчного міхура.

Печінковий біль після їжі

Болі в правому підребер’ї, що залежать від захворювань печінки, провокуються жирними продуктами та смаженою їжею, прийомом спиртових напоїв (включаючи пиво), газованої води, гострих приправ.

Гепатити – хвороби запальної природи, токсичні та аутоімунні ураження. Найбільш поширені вірусні гепатити. Характерна прихована латентна стадія захворювання, в якій пацієнт відзначає:

У клінічну стадію з’являються тупі болі у підребер’ї праворуч у відповідь на набряклість та розтягнення печінкової капсули. Порушення відтоку жовчі викликає надходження її компонентів у кров. В результаті виявляється жовтушність шкіри, склер, слизових, свербіж шкіри, темна сеча і сірий кал, нестійкий стілець. Температура немає високої, але виражена слабкість, біль голови.

При жировій дистрофії печінки, що настала внаслідок хронічного алкоголізму або тривалої інтоксикації, гепатоцити втрачають жири та відмирають. Поступово печінка вимикається із травлення. Спостерігається тупий біль після їжі та поза нею, болючість при пальпації печінки, збільшення органу, підвищена стомлюваність.

Наступною стадією розвитку жирової дистрофії є хронічний гепатит та перехід у цироз.

Болі при виразковій хворобі

Болі в підребер’ї праворуч може дати виразка, локалізована в області цибулини дванадцятипалої кишки. Попереднім захворюванням часто є бульба – запалення цієї зони.

Виразки можуть бути різними за розмірами, глибиною, характером країв

Пацієнти описують ріжучі болі через 1,5-2 години після їди або вночі натще. Відразу після їди з’являються відрижка, нудота, можливе блювання, здуття живота, підвищена пітливість, слабкість.

Рідше болю в правому підребер’ї непокоїть при розташуванні виразки в пилоричній частині шлунка. Виникнення кинджального характеру болю вказує на прорив стінки і вихід вмісту в порожнину очеревини.

Біль при панкреатиті

У праве підребер’я поширюються болі при панкреатиті, рак головки підшлункової залози. Для больового синдрому типова виражена інтенсивність, пульсуючий характер, явище «опоясування» з нудотою, блювотою жовчю, проносом. Пацієнти швидко худнуть через порушення всмоктування основних корисних компонентів їжі.

Болі при синдромі Жільбера

Захворювання ще називається «конституційною печінковою дисфункцією, сімейною негемолітичною жовтяницею». Патологія вроджена, передається у спадок. У крові постійно визначається високий вміст білірубіну, що спричиняє слабку жовтушність шкірних покривів.

Пацієнти мають підвищену чутливість до жирних та гострих страв. Після вживання в них з’являються болі тупого характеру у правій частині епігастрію та в підребер’ї, відрижка, нудота та блювання гіркотою. Крім цієї симптоматики, турбують:

У пацієнтів з негемолітичною жовтяницею постійна жовтушність склер

Діагностика

Під час огляду лікар перевіряє мову, колір склер, стан лімфовузлів. Пальпація живота дозволяє виявити максимально болючі зони, збільшення печінки, щільний або м’який край, горбисту поверхню при цирозі, збільшений жовчний міхур.

Лабораторні дослідження включають:

• загальні та біохімічні аналізи – підтверджують запальний процес, фазу захворювання, ступінь порушення функцій, за складом ферментів дозволяють виявити роль підшлункової залози та печінки;
• при вірусних гепатитах проводяться імунологічні тести виявлення конкретного типу вірусу;
• у сечі досліджують глюкозу, білок. білірубін, діастазу;
• перевіряється аналіз калу на глистяну інвазію, лямблії;
• методом зондування отримують вміст дванадцятипалої кишки, досліджують склад жовчі, виявляють елементи запалення при холецистит;
• ультразвукове дослідження — поширена методика, що дозволяє визначити розміри органів, наявність каменів у міхурі та ходах, виявити порушення форми при рубцевих змінах.

У необхідних випадках використовується контрастна рентгенографія жовчного міхура, рентгеноскопія шлунка та дванадцятипалої кишки. Фіброгастроскопічний спосіб дозволяє оглянути нижні відділи шлунка та цибулину дванадцятипалої кишки, встановити локалізацію виразки.

Лікування

План терапії кожного захворювання складається лікарем після загального обстеження. Не можна підібрати один лікувальний засіб від болів у правому підребер’ї. Потрібні серйозні зусилля пацієнта у дотриманні режиму та дієти.

• припинити важкі фізичні навантаження, досить ходити пішки, робити гімнастику вранці, можна зайнятися йогою, пілатесом, відвідувати басейн;
• при надмірній вазі влаштовувати розвантажувальні дні;
• навчитися керувати станом після хвилювань або приймати легкі рослинні заспокійливі препарати;
• дуже уважно стежити за протипоказаннями, вказаними в інструкції за необхідності лікування різними засобами.

Дієту доведеться підтримувати все життя. Необхідно виключити із споживаних продуктів:

• алкогольні напої незалежно від міцності, газованої води, міцного чаю та кави, усі жирні м’ясні вироби, сметану та майонез, жирний сир;
• консерви;
• смажені та копчені страви з м’яса, риби, овочів;
• жирні кондитерські вироби із кремом;
• бобові, свіжу та кислу капусту, редьку;
• шоколад, цукерки.

Сир у харчуванні необхідний, але у знежиреному вигляді

Використовувати у харчуванні:

• м’ясо курки, індички, нежирну яловичину;
• супи та бульйони не повинні бути наваристими;
• молочні та овочеві супи;
• каші з обмеженням вершкового масла;
• макаронні вироби;
• відварену або тушковану картоплю з овочами;
• кефір та нежирний сир;
• рослинні олії;
• фруктів.

Харчуватись слід часто, малими порціями. Не допускати тривалих перерв, перекусів усухом’ятку, переїдання.

Медикаменти та хірургія

Зняття больового синдрому досягається у кожному даному випадку по-різному. При виразці в шлунку або дванадцятипалій кишці призначаються обволікаючі засоби (Алмагель-А, Гастал), для боротьби з хелікобактерією – курс ерадикації антибіотиками, як засоби, що стимулюють моторику, препарати залежно від типу кислотності (спазмолітики або прокінетики).

Лікування підшлункової залози вимагатиме в перші дні дотримання голоду, потім поступового розширення дієти. Необхідне призначення ферментів, вітамінів для компенсації, відновлення процесів всмоктування кишечнику.

Хвороби печінки лікують противірусними препаратами з імуномодуляторами (гепатити), великими дозами вітамінів, жовчогінними засобами, кортикостероїдами, гепатопротекторами. Пацієнтам доводиться використовувати методи дезінтоксикації з появою ознак цирозу та печінкової недостатності (плазмаферез, гемодіаліз).

При захворюваннях жовчного міхура важливо з’ясувати причину. Для усунення запалення призначають антибактеріальні засоби. При камінні намагаються розм’якшити і розколоти їх на дрібніші, хоча це вдається лише частково.

Існуючі засоби, що впливають на жовчний апарат, зводяться до холеретиків (підсилюють синтез жовчі) та холекінетиків (діють на мускулатуру жовчного міхура та проток). Тому самостійно не можна користуватися порадами знайомих та приймати їх препарати. Кожен пацієнт має свій тип порушень.

Значну допомогу надають методики фізіотерапевтичного лікування, їх призначає лікар-фахівець за відсутності ознак пухлинного росту та кровотечі.

Рішення про оперативне рішення приймається терміново при невідкладному стані, небезпечному для життя:

• флегмонозний та гангренозний жовчний міхур необхідно видалити якнайшвидше;
• виразку з наполегливими болями січуть і зшивають шлунок з кишковою петлею;
• злоякісні пухлини можуть вимагати повного видалення органу або його значної частини, що оточують лімфовузли з подальшою хіміотерапією та опроміненням.

У терапії синдрому Жільбер використовуються: жовчогінні засоби, гепатопротектори, ентеросорбенти. Руйнування зайвого білірубіну досягається фототерапією синіми лампами. Болі у правому підребер’ї не можна лікувати єдиним способом. Оптимальну терапію підбирають після обстеження та виявлення причини. Найкраще, що може зробити пацієнт, – своєчасно звернутися до лікаря.