Глухі — це приголосні, які утворюємо лише за допомогою шуму. Дзвінкі та глухі приголосні утворюють пари. Пари за глухістю та дзвінкістю утворюють і м'які звуки: [дʹ] — [тʹ], [зʹ] — [сʹ] тощо.
Глухі приголосні — звуки, які утворюються за допомогою тільки шуму.
Фрази для запам'ятовування: БуДе ГоЖе ҐеДЗю у ДЖаЗі — дзвінкі приголосні. УСе Це КаФе «ПТаХ і ЧаШа» — глухі приголосні.
В основі поділу приголосних на сонорні, дзвінкі і глухі лежить участь голосу і шуму при їх творенні; за активним мовним органом приголосні поділяються на губні, зубні, піднебінні; за ознакою твердості чи м'якості приголосні розмежовуються на тверді і м'які.
В українській мові дзвінкі приголосні в кінці слів і складів треба вимовляти дзвінко та чітко. Зверни увагу! Однак, іноді при вимові дзвінкий приголосний може уподібнюватися до свого парного глухого приголосного. Це відбувається, коли дзвінкий приголосний стоїть у середині слова перед глухим звуком.
Приголосні звуки, схожі за вимовою, утворюють пари: дзвінкий – глухий. Приголосні , що не належать ні до дзвінких , ні до глухих , називаються сонорними : [в], [й], [м], [н], [н’], [л], [л’], [р], [р’].