Азотні добрива: основні форми, види та особливості їх застосування

Азот є одним з найважливіших макроелементів, який є у складі кожної частини рослини. Саме він є важливою складовою хлорофілу, що надає рослинам зеленого забарвлення. Азот легко вимивається з ґрунту, а забезпечення його у достатній кількості сприяє повноцінному розвитку рослини.

Внаслідок дефіциту даного макроелемента верхня частина старих листків та кінцівки пагонів рослини набувають світло-зеленого та жовтого забарвлення. При цьому ранні листки відмирають, плоди зростають невеликого розміру, а стебла рослин набувають темно-червоного кольору.

Для кращих умов при вирощуванні будь-якої культури, важливо вносити в ґрунт азотні добрива. За останні роки їх виробництво збільшилось в декілька разів. Щороку в сільському господарстві використовують близько 90 млн тонн азоту. Найкраще засвоюються ґрунтом аміачні та нітратні добрива, тому їх особливо важливо вносити завчасно. Норми застосування добрив залежать від багатьох факторів: біологічних особливостей культури, кліматичних умов, способів внесення добрив, тощо.

Розглянемо основні форми азоту, які виділяють у складі добрив.

Дана форма перетворюється у ґрунті в амонійну, а згодом нітратну форму. Важливо зазначити, що рослина може засвоювати лише дві останні форми з ґрунту. А при низькій температурі цей процес уповільнюється. Але легко та швидко засвоюється через листову поверхню. Тому це найкращий варіант азотних добрив для позакореневого підживлення.

Амонійна форма поступово засвоюється рослиною, навіть за невисокої температури та частково перетворюється у нітратну.

Завдяки даній формі зростає коренева система, покращується кущіння та засвоєння поживних елементів. Дану форму найкраще використовувати для передпосівного внесення.

Нітратна форма засвоюється кореневою системою найшвидше, але може швидко вимиватись у глибші шари ґрунту. Найкраще засвоюється при високій температурі і на кислих ґрунтах. Завдяки нітратній формі краще засвоюється калій, кальцій та магній.

Дана форма найкраще підходить для підживлення і припосівного внесення під культури, які потребують значної кількості азоту на ранніх стадіях розвитку та інтенсивного росту рослини.

Про важливість азотних добрив ми згадували не одноразово, тому сподіваємось, що всі розуміють на скільки важливе азотне живлення для рослин. Агрономи сподіваються, що їх врожай буде багатим і щедрим, тому для цього дуже важливо підживлювати рослини азотними добривами. Спробуємо коротко і водночас детально розглянути основні переваги при внесенні різних азотних добрив.

Аміачна селітра – найуніверсальніше і ефективніше добриво амонійно-нітратного вмісту, яке має великий попит при використанні по всій території України. Це пов’язано з тим, що селітру використовують у багатьох напрямках. Дане добриво має позитивний вплив і вноситься на більшості видах ґрунтів, його використовують під всі культури і застосовують всіма способами (допосівне, припосівне, підживлення). Найкраще аміачна селітра демонструє себе при підживленні озимих культур навесні.

Основні плюси аміачної селітри:

1. містить дві ефективні форми азоту: нітратну, яка працює відразу і аміачну, яка засвоюється повільно;
2. має дуже добру розчинність, швидко проникає в ґрунт при підживленні;
3. додатково збагачене магнієм, покращує фотосинтез та засвоєння інших елементів.

Вапняково-аміачна селітра

Вапняково-аміачна селітра – це добриво, яке окрім азоту додатково містить кальцій, завдяки чому меньше закислює ґрунт. Основна перевага її полягає у тому, що вона немає особливих вимог при внесенні у ґрунт, може вноситись майже по всій території України та застосовуватись для більшості культур. Особливу ефективність вона проявляє на слабо-кислих і кислих ґрунтах.

Основні плюси вапняково-аміачної селітри:

1. Підвищує зростання вегетативної маси;
2. Покращує класність зерна;
3. Впливає на покращення родючості ґрунту;
4. Найбільш ефективно працює на кислих ґрунтах.

Сульфат амонію – це азотне добриво, що є потужним джерелом сірчаного живлення та забезпечує високу агрономічну і економічну ефективність вирощування сільськогосподарських культур. В залежності від ґрунтів та кліматичних умов забезпечує приріст врожаю, за рахунок оптимального співвідношення азоту та сірки. Універсальне добриво, яке підходить для передпосівного внесення, підживлення по мерзлоталому та вегетації всіх культур.

Основні плюси Сульфату амонію:

1. вміст сірки у добриві підвищує засвоєння азоту;
2. амонійний азот не промивається і поступово засвоюється рослинами;
3. підвищує якісні показники врожайності, за рахунок сірчаного живлення;
4. не містить домішок важких металів, так як є похідною від виробництва капролактаму.
5. низька гігроскопічність.

Карбамід – є азотним добривом, яке використовують при вирощуванні багатьох культур. Карбамід має найвищий вміст азоту з твердих азотних добрив, а при позакореневому підживленні може швидко засвоюватись через листову поверхню. Сечовина вважається найбільш ефективною для внесення в ґрунт під культури, які потребують значної кількості азоту на більш пізніх етапах вегетації.

1. Підвищує зростання вегетативної маси;
2. Покращує якісні показники зерна;
3. Знижує ймовірність ураження рослин хворобами;
4. Виключає можливість промивання азоту у ґрунт, оскільки карбамід міститься в амідній формі;
5. Покращує врожайність.

Карбамідно-аміачна суміш (КАС)

КАС є рідким азотним добривом з високим вмістом концентрації, яке дуже часто застосовують у зонах, де є недостатня вологість. На сьогоднішній день КАС широко використовують українські агрономи. Її суміш вносять разом із мікродобривами, а також засобами захисту рослин.

1. має всі основні форми азоту (аміачну, амідну та нітратну), тому забезпечує раціональне і тривале азотне живлення;
2. можна вносити комплексно разом із іншими добривами;
3. має високу економічну ефективність.

Способи застосування азотних добрив

Азотні добрива можна вносити різними способами:

1. основне (допосівне, передпосівне) – спосіб, при якому основна маса добрив вноситься у ґрунт до сівби.
2. рядкове (припосівне) – у цьому випадку добрива вносяться саме під час сівби.
3. підживлення – спосіб, при якому азотні добрива вносяться у період вегетації рослин.
4. позакореневе підживлення – рослини підживлюються за допомогою розчинів добрив обприскуванням їх наземних частин.

Пам’ятайте! Правильне використання азотних добрив допомагає підтримувати ріст та розвиток рослин.

Купити добрива рекомендуємо в компанії «Макош», що є офіційним дилером польських мінеральних добрив на території України.

Для Вас пропонуємо тільки якісну продукцію, яка має високий вміст діючої речовини і гарно розчиняється в ґрунті.

А головне – все це, за доступними цінами!

Ґрунтовий аналіз: форми та оптимальні способи внесення азоту

Чимало аграріїв з досвідом і роками, проведеними в полі, майже на інтуїтивному рівні обирають добрива та розуміють, які елементи потрібні різним культурам для хорошого врожаю. Проте вищий пілотаж в агро — не лише розуміти, що саме потрібно внести, але й знати чому.

Щоб дізнатися все про найважливіші для аграрія елементи в ґрунті, чому вони такі важливі, як правильно читати результати аналізів та які висновки з цього робити, Kurkul.com поспілкувався з засновницею лабораторії «Агротест», кандидаткою хімічних наук Катериною Губіною.

На основі нашої розмови ми підготували матеріал, присвячений азоту (нітрогену), адже від цього елемента, такою ж мірою, як і від кисню чи водню, залежить існування не лише рослин, а й всього живого.

Для довідки: лабораторія «Агротест» проводить дослідження ґрунту і рослин вже протягом 17 років і є першою в Україні лабораторією, яка бере участь в міжнародній програмі Agricultural Laboratory Proficiency (ALP).

Форми азоту в ґрунті

Азот знаходиться в ґрунті в амонійній NH₄ + , амідній NH₂, амінній NH, нітритній NO₂ 1- і нітратній NO₃ 1- формах. Процес нітрифікації (перетворення інших форм азоту в нітратну) у ґрунті забезпечує життєдіяльність бактерій. Нітроген у будь-якій формі, потрапляючи в ґрунт, з часом перетворюється у нітратну форму, і саме ця форма доступна для живлення рослин.

Завдяки окислювально-відновлювальним процесам і діяльності бактерій разом із процесом нітрифікації одночасно відбувається денітрифікація — перетворення нітрату знову в амонійну форму.

Амонійна форма теж доступна для рослин, але при підвищенні температур і вологи вона може перетворитися в газоподібний аміак (NH₃). Тому амонійну форму добрив використовують, як засіб для цільового внесення, що одразу буде поглинутий рослиною.

Рідкий аміак, або ж амонійна вода, вноситься на поля пізно восени, коли температури низькі й не утворюється газоподібний аміак, спричиняючи серйозні втрати при нітрифікації амонійної води.

Тож найоптимальніша форма азоту, придатна для споживання рослиною — нітратна. За нею за ступенем засвоюваності йде амонійна, а решта внаслідок життєдіяльності рослини переходить в імідну чи імінну форми.

Внесення азоту в ґрунт

При розрахунку норми внесення азоту потрібно врахувати чимало супутніх чинників: вміст органічної речовини у ґрунті, винос елементів по культурах сівозміни на одиницю врожаю, урожайність, азотні кредити конкретної ділянки.

Процеси активної життєдіяльності мікроорганізмів починаються вже при +14 °C в ґрунті. Тож дуже важливо пам’ятати, що результати аналізу на нітроген в холодну пору будуть зовсім іншими, ніж з цієї ж ділянки при температурі понад 14 °C.

Карбамід, або сечовина — СО(NH₂)₂, має 46% нітрогену. Містить азот в амідній формі. Вміст нітрогену найвищий з усіх добрив. Сечовина — це вид добрив, що вноситься прицільно та потребує заробляння в ґрунт одразу після внесення. Вона може мати пролонговану дію саме завдяки процесам нітрифікації в ґрунті.

Вміст нітрогену в амонійно-нітратних добривах, або ж аміачній селітрі (NH₄NO₃), орієнтовно 32%. Тож аміачна селітра поступається калорійністю лише сечовині. Головний недолік — ціна таких добрив.

Донести азот до рослин можна з добривами, що містять нітратну групу і які ми називаємо селітрами: калієвою селітрою, кальцієвою селітрою. Тільки натрієва селітра дуже небезпечна, оскільки має токсичний вплив на рослину внаслідок вмісту іонів натрію.

У сульфаті амонію нітроген входить до складу катіону амонію і його вміст становить 22–25%.

Рідкий аміак вноситься пізно восени та є досить небезпечним для ґрунту добривом, оскільки при вприскуванні рідкого аміаку в ґрунт відбувається його «замороження» і гине вся біота. Попри те, що вміст азоту у безводному аміаку складає 82,2%, потенційна небезпека та складність у застосуванні обмежують його використання.

Останнім за ефективністю добривом буде амофос, до складу якого входять азот (12%) і фосфор (52%).

Амофоска на додачу до азоту і фосфору має калій та сірку, тож перерахунок на нітроген буде ще нижчий.

Нітратні добрива діють відразу після внесення і мають дещо пролонговану дію, як, наприклад, сечовина. А от амонійні добрива, які теж діють відразу, дуже швидко втрачають діючу речовину у вигляді газу.

Тож при внесенні необхідно чітко розуміти властивості добрив. Наприклад, нітрат має здатність до вимивання в більш глибинні ґрунтові шари, оскільки нітрати є максимально розчинними солями, якщо поглянути на таблицю розчинності. Тому нітратні форми добрив ніколи не застосовують з осені, щоб дощі не вимили його.

Повний комплекс послуг, пов’язаних з традиційним та точним землеробством

Варто додати, що ґрунт умовно має негативний заряд, тому частка, яка має позитивний заряд, буде утримуватись в ґрунті, а частка з негативним зарядом буде вимиватися. До прикладу, якщо амонійну селітру внести в ґрунт у дощовий період, то нітрат амонію дисоціює на катіон амонію NH 4+ і нітрат NO 3- . Нітрат не буде затримуватися в ґрунті, оскільки негативні заряди не взаємодіють, тож буде відбуватися вимивання. А от амоній буде затримуватися.

Карбамід має іншу функціональність, тому його можна здебільшого застосовувати по мерзлоталому ґрунту.

Дозу нітратних добрив потрібно ділити. Для озимої пшениці зазвичай кількість добрив ділять на 3 частини, з яких основну дають восени, іншу — перед зимою, а найменша частина за потреби вноситься незадовго до збирання по листу для підвищення якості зерна..

Визначення вмісту азоту в ґрунті

Визначення вмісту азоту в ґрунті може відбуватись за різними методиками. Існує понад 20 параметрів ґрунту за вмістом і видом нітрогену, що можуть визначатись, залежно від вимог агронома: загальний азот, легкогідролізований, нітратний, нітритний, амонійний і т.д., але для розрахунку доз живлення рослин під майбутній врожай потрібно тільки значення нітратного нітрогену.

Це динамічний показник, що залежить від життєдіяльності бактерій у ґрунті, рівня вологи та температури. Тому протягом вегетації він буде змінюватися.

Всі знають, якщо поле залишити на 2-3 роки, а потім взяти аналіз на нітратний нітроген, то показник буде дуже високим. Це означає, що протягом 3 років суттєво зросли колонії бактерій, які дуже активно перетворюють нітроген у нітратні форми.

Насправді розрахунки під врожай роблять із теоретичних показників, які базуються на кількості органічної речовини, температурного і водного режимів, знанні гранулометричного складу ґрунту, та попередників у сівозміні.

Запаси та кредити азоту, які можуть бути в ґрунтах, залежать від двох чинників. Перший — це технологія обробітку, кількість і тип добрив, які були використані на полі. Другий — наявність у сівозміні бобових. Тому спочатку враховують теоретичні показники для обраного регіону, які потім порівнюють з цими двома чинниками.

Саме аналіз нітратної форми дає можливість розрахувати кредит азоту в ґрунті.

Інтерпретація аналізу по нітратах майже у всіх лабораторіях однакова. Середньостатистичне значення нітрату азоту для здорового ґрунту дорівнює 7 мг/кг ґрунту. Якщо понад 15 мг/кг — це свідчить, що попередній врожай ще не «з’їв» нітроген, який внесли з добривами. Або ж цей ґрунт стояв під паром, якщо добрива не вносились.

Тому, хоча способів визначення азоту дуже багато, для аграріїв найціннішим буде визначення саме нітратного нітрогену йонометричним способом, загального нітрогену та нітратної форми. Решта аналізів корисними можуть бути для науковців.

Інтерпретація результатів аналізу на вміст азоту

Уявімо, що у фермера є на руках результати аналізу ґрунту. Якщо значення нітратного нітрогену від 0 до 2,5 мг/кг — це дуже низький показник:

✅ дуже високий — понад 15 мг/кг.

Показник понад 15 мг/кг можна отримати з поля під паром або ж після внесення амонійної селітри.

Великий вміст нітрогену спостерігається також у ґрунтах із високим значенням органічної речовини.

В Україні середнє значення вмісту органічної речовини становить 2-2,4%. Є, звісно, і більші значення на полях, де відбувається процес культивації ґрунтів, вирощують культури за продуманою технологією живлення і отримують відповідні високі врожаї.

Онлайн-асистент фермера у Instagram

Підписуйтесь та дізнавайтесь про сучасні технології та інновації аграрної галузі

Є і заторфовані ґрунти та заболочені ділянки з великим значенням вмісту органічної речовини 20-35%, та з очевидних причин для сільського господарства в такому вигляді вони не придатні.

Але рівень азоту — це ще не все, адже тоді саме торф’яники були б ґрунтами нашої мрії. Там вистачає своїх проблем, які потрібно розв’язувати, тож саме середні показники азоту є бажаними для кожного аграрія.

Проблему бідних на азот ґрунтів можна вирішити внесенням добрив та підвищенням вмісту органічних речовин, а також залишаючи пожнивні рештки на полі. Можна також ввести до сівозміни бобові культури та перейти на мінімальний обробіток ґрунту.

Вплив азотних добрив на кислотність ґрунту та інші його властивості

Потрібно розуміти, що нітратне добриво — це в першу чергу сіль. Сіль у воді завжди буде гідролізуватись, створюючи певне середовище.

Наприклад, у сульфаті амонію катіон амонію належить до слабкої основи, а сульфатна кислота є сильною. Тому при гідролізі буде створюватися кисле середовище.

Калійна селітра, наприклад, взагалі не буде суттєво змінювати pH, тому що гідроксид калію, як і нітратна кислота — сильні електроліти, які нейтралізують один одного.

При використанні амонійної селітри ґрунт буде підкислюватися, оскільки катіон амонію — слабка основа, а нітратна кислота — сильна.

Аналіз ґрунту та вмісту у ньому необхідних речовин, зокрема азоту — є важливим інструментом, коли мова йде про високі врожаї. За результатами аналізів можна чітко визначити необхідну кількість добрив з урахуванням усіх супутніх чинників, притаманних конкретній місцевості та уникнути зайвих витрат на добрива. Внесення добрив строго у необхідній кількості, у відповідній формі та потрібні строки є важливим кроком до підвищення рентабельності виробництва та зниження екологічного навантаження на довкілля.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Азот та його форми як важлива складова врожайності.

Азот (N) є одним з основних біогенних елементів, який входить до білкових речовин та багатьох життєво необхідних для рослинного організму органічних сполук таких як ліпоїди, хлорофіл, алкалоїди, фосфатиди, нуклеопротеїди, а також важливих ферментів. Середній вміст азоту в сухій речовині рослин становить від 0,4 до 5%.

Азот впливає на інтенсивність синтезу білків, значно прискорює зростання рослини, з його допомогою гальмується старіння організму рослин, а життєдіяльність листків значно подовжується та підсилюється. За регулярного підживлення рослин цим елементом живлення спостерігається зміцнення стебла та підвищення продуктивності культур.

Основні форми азотних добрив

Залежно від того, в якій амонійній формі перебуває азот, розрізняють 6 його основних форм: аміачна, амонійна, нітратна, амонійно-нітратна, амідна. Кожна з цих форм необхідна рослинам для різних потреб, саме тому слід добре розібратися: коли і для чого треба використовувати кожну з них.

Аміачна форма – являє собою рідкий (безводний) та водний аміак, чи аміачна вода. Такий аміак допомагає краще розвиватися кореневій системі рослини, сприяє кущінню, сприяє кращому засвоєнь рослиною фосфору, бору, сірки та інших життєво важливих елементів живлення. Це – найкраща форма азоту для внесення в ґрунт як передпосівне удобрення. Вона добре зв’язується з ґрунтом та здатна вільно засвоюватися рослиною навіть за низьких температур. Під озиму пшеницю такі добрива рекомендується вносити ранньою весною, а під цукровий буряк під час культивації та підживлення.

Амонійна форма – найчастіше використовується як основне добриво до сівби сільськогосподарських культур. Через кислотність амонійних добрив, виникає зміна реакції ґрунтового середовища, адже рослини поглинають катіони амонію. За рахунок цього в ґрунті залишаються кислотні залишки, які його підкислюють.

Нітратна форма – є найкращою формою азоту для підживлення рослин, тому необхідність її використання найвища в період інтенсивного зростання рослини. Вона підсилює і прискорює засвоєння культурами калію, кальцію та магнію. Використовується як підкореневе живлення. Недоліком є швидке вимивання опадами, адже ґрунт не здатний її затримати. Найкраще засвоюється рослинами при високих температурах.

Амонійно-нітратна форма – це універсальна форма азотного добрива, яку слід вносити як перед сівбою, так і для підживлення рослин.

Амідна форма – значно сприяє зменшенню накопичення нітратів в рослинному організмі. Дуже погано засвоюється при низьких температурах, повільно впливає на культуру.

Азотне голодування рослин

Нестача азоту в рослинному організмі проявляється в значній затримці росту. При дефіциті азоту стебла рослини стають витягнутими та тонкими, галузяться слабко. В такому випадку листки стають малими, репродуктивні органи формуються та розвиваються повільно. Перш за все, помітно змінюється забарвлення нижнього листя (воно стає занадто світлим), потім листки жовкнуть, поступово змінюючи забарвлення на оранжеве та червоне, а згодом відмирає. Продуктивність рослин значно зменшується. Але й надлишок азоту не призводить до кращої врожайності.