Овочі на зберіганні та як їх знаходять гнилі

Гнилі здатні позбавити аграрія від суттєвої частки врожаю овочів ще під час їхньої вегетації. Ця частка може навіть перевалити за 50%, та це не кінець. Куди більшої шкоди гнилі можуть завдати овочам під час зберігання, коли вони, здавалось би, в безпеці подалі від ґрунту, де на них чекає більшість збудників хвороб сільгоспкультур.

Наприклад, гниль денця цибулі може завдати до 30% втрат, суха гниль картоплі «з’їсть» 40% картоплин, а з сірою гниллю (!) будь-якого овоча, до якого дотягнуться її конідії, ви ризикуєте втратити до 80% продукції. І до цього отримати незабутній запах у сховищі. Ну але ж це дрібниця порівняно до наведених вище втрат, правда ж?

Давно ми не писали про овочі та їхні хвороби, а з урахуванням збільшення частки вирощування овочевих у різних областях України у зв’язку з окупацією частини Півдня, їх варто згадати. А оскільки осінь надворі, овочі йдуть до комори, то саме час освіжити в пам’яті, які бувають гнилі та як запобігти їхній появі.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Хвороби коренеплодів

Біла і сіра гнилі зазвичай правлять балом у сховищах, розм’якшуючи коренеплоди до повного їх загнивання. Нерідко там трапляється й чорна гниль . Помітити ці хвороби не важко за характерним опушенням білого, сірого чи чорного кольору. Це спороношення гриба.

Олександр Акулов: Не такі й страшні ці кореневі гнилі буряків, але треба розуміти, звідки вони лізуть

Причиною виникнення та поширення цих хвороб у сховищах є механічні пошкодження коренеплодів, а також порушення умов зберігання, як температура і вологість. Зокрема, оптимальні для розвитку збудника умови надають йому «суперсилу» вражати коренеплоди й без механічних пошкоджень.

Сіра гниль овочевих

І викликає її гриб Botrytis cinerea , що в складах уражує моркву та буряк, однак не відмовляється гриб паразитувати і на ягодах — винограді, суниці, малині тощо безпосередньо під час вегетації рослин.

Та все ж таки частіше сіру гниль можна помітити саме на коренеплодах. Після утворення сірого опушення на ньому через деякий час yтвopюютьcя чорні cклepoцiї гpибa. Як наслідок, коренеплоди загнивають.

Де гриб чекає на тебе коренеплоди? Першоджерело ураження — ґрунт і рослинні рештки. Саме там зазвичай зберігаються склероції гриба.

Як не допустити? Полюбляє гриб температури вище 5°С, а тому дуже важливо у сховищах підтримувати температуру 0-1°С (максимум 2°С, що є оптимумом для зберігання буряків) і вологість на рівні 80-85%. При цьому контролювати чистоту і якість овочів, що закладаються на зберігання, подбати про їх вентиляцію. У випадку виявлення уражених плодів, потрібно убезпечити решту, а тому уражені плоди слід видалити або принаймні не зберігати в одному місці навіть у випадку, якщо уражені ділянки плодів були обрізані. Разом з тим варто знизити вологість повітря в приміщенні, що можна зробити годинним провітрюванням.

Мокра бактеріальна гниль

І причиною її виникнення є бактерія Erwinia carotovora . Уражує моркву і буряк.

Спочатку з’являються темні плями… а далі все, як в тумані. В зонах плям тканина традиційно (у стилі гнилей) розм’якшується. Настільки, що потім розкладається і перетворюється на слизову масу. З’являється неприємний запах.

Що полюбляє збудник мокрої гнилі? Те, що й збудник сірої гнилі, — температуру вище. Тоді він швидко поширюється і вражає інші плоди в сховищі.

Гниль серцевини буряка

Назва хвороби повністю описує те, що відбувається з коренеплодом. Починається гниль з головки, далі поширюється до основи коренеплоду. В місцях ураження тканина стає сухою, чорніє і твердіє. Плотім загниває і трухлявіє, вкриваючись чорними пікнідами патогена.

Що важливо знати? Нерідко гниль серцевини буряка стає наслідком дефіциту бору! Як і суха гниль. А тому, окрім профілактичних заходів у сховищі, причину варто шукати в ґрунті.

Відмітимо, що крім зазначених любителів сховищ, у сховищах за сприятливих температур можуть також проявлятися польові гнилі, зокрема бура гниль (ризоктоніоз буряків), фузаріозна гниль і фомоз.

Як запобігти поширенню гнилей коренеплодів у сховищі? Оптимальна температура для зберігання коренеплодів від 0-1°С.

• для моркви оптимальна темпера­тура зберігання становить ±1°С, вологість повітря — близько 90%, вміст кисню — 9-10%. Питома подача повітря для вентиляції во­сени становить 60-70 м3/т за годину, а взимку 30-40 м3/т при вологості 80-90%.
• для зберігання буряка оп­тимальна температура — 0°С, відносна вологість повітря — 90%.

Гнилі капусти

Чим соковитіший овоч, тим більше люблять його гнилі як субстрат для свого існування.

ТОП найбільш поширених гнилей капусти в сховищах очолює сіра гниль , викликана збудником Botrytis cinerea. Тим самим, що вражає й інші овочі, як морква, суниця тощо. Інфікування відбувається в полі на нижніх листках у місцях кріплення до качана. Сіра гниль на капусті проявляється точнісінько, як і на інших овочах під час зберігання — з’являється сіра грибниця, а далі листки починають гнити, з’являється характерний слиз.

Як запобігти поширенню сірої гнилі в сховище? При збиранні бажано ретельно оглянути качани. Якщо знайдуться уражені, вибракувати. Особливо це варто зробити, якщо кінець літа відзначився рясними опадами або росами. Важливо розуміти, що недостатньо лише відламати нижні уражені листки і покласти качан до інших. Крім того, важливо також закладати на зберігання качани без механічних пошкоджень.

Друге місце за поширеністю в сховищах капусти займає біла гниль , яку викликає гриб Whetzelinia sclerotiorum , він же відомий як Sclerotinia sclerotiorum — гриб-поліфаг. Хвороба проявляється у вигляді білого повстяного нальоту, який вкриває листки капусти. На нальоті легко можна розгледіти плоскі чорні склероції. Як наслідок, вся головка покривається слизом і починається гниття.

Що полюбляє біла гниль? Підвищену вологість повітря під час зберігання, яка допомагає грибниці поширюватися на інші головки та навіть на стіни сховища. А тому, перед закладанням капусти на зберігання потрібно подбати про вентиляцію та фунгіцидну обробку приміщення.

У сховищах також проявляються хвороби, які починають свій розвиток в полі. Це бактеріози та суха гниль капусти (фомоз).

Суха гниль (фомоз) капусти починає свій розвиток на її листках. Спершу з’являються невеликі виразки. Вони під час зберігання перетворюються на сухі плями, на яких неозброєним оком можна помітити чорні пікніди. За сильного ураження всередині головки утворюються пустоти, тканина суха.

Бактеріози капусти

Крім грибів полюбляють капусту бактерії, зокрема, Pseudomonas species , Pectobacterium carotovorum та зазначена вище Erwinia carotovora, які викликають слизовий бактеріоз капусти . Уражені слизовим бактеріозом головки капусти покриваються слизом і загнивають. Помітити хворобу складно через те, що переховується патоген у качані, куди проникає з ґрунту. У сховищі качан розм’якшується, його колір стає кремовим, потім сіріє, перетворюючи головку на слиз.

Не меншу небезпеку капусті в сховищах несе бактерія Xanthomonas campestris , яка викликає судинний бактеріоз . Бактерії закупорюють судини листків, в результаті чого листки жовтіють і в’януть, качан втрачає придатність до споживання. Судинний бактеріоз може супроводжувати сіра гниль, яка перетворює листки і качан на водяну масу.

Обмежити поширення перелічених хвороб у сховищах з капустою можна, насамперед, шляхом дезінфікування сховищ і тари перед закладанням врожаю, уникати закладання пошкоджених головок, а також дотримуватися оптимальних умов зберігання капусти:

• обов’язкове охолодження капусти в сховищах перед тривалим зберіганням, дотримуватися температури 0,5-1°С/добу, вентиляція не менше 100 м3/год на 1 т продукції та не більше 150;
• тривале зберігання рекомендовано за температури 0-1°С і вологості повітря в межах 90-98%.

Гнилі цибулі

Цибулю ріпчасту під час зберігання може уражувати ряд збудників грибного і бактеріального походження, які викликають шийкову гниль, гниль денця, чорну плісняву, мокру бактеріальну гниль. Найбільш популярними є саме гнилі шийкова і денця.

Шийкова гниль цибулі (уражує також цибулю-шалот і часник), викликана грибом Botrytis allii , проявляється у вигляді розм’якшення шийки овоча, яка буріє і стає водянистою. Потім з’являється сірий наліт з конідіального спороношення гриба, на якому помітні чорні склероції. Всередині (при розрізанні) цибуля набуває вареного вигляду.

Шийкова гниль проявляється через місяць-півтори зберігання. У cxoвищax пoшиpюєтьcя конідіями, які проростають пpи тeмпepaтypi 20-25°C i чepeз дві доби yтвopюють дoбpe poзвинeнy грибницю.

Білу гниль денця цибулі або фузаріозну гниль денця викликає гриб Fusarium oxysporum . Хвороба характеризується появою нa дeнцi цибулини білого повстяного нальоту — гpибниці. Потім цибулина розм’якшується, стає водянистою і загниває.

Що цікаво? Ідентифікувати хворобу можна ще в полі за передчасним вiдмиpaнням листків цибулі наприкінці вегетації, якe починaється з вepxiвок. Спpияє розвитку інфекції пiдвищeнa тeмпepaтypa ґрyнтy в пepioд дocтигaння цибyлi.

Чорна пліснява цибулі і часнику або аспергільоз викликають бактерії роду Aspergillus. Спершу з’являється чорне спороношення гриба біля шийки, яке простягається радіально униз. Спорову масу можна побачити через луску. Хворі цибулини розм’якшуються і засихає.

Що люблять гнилі цибулі? Вологість повітря, вищу від 70%, а тому слід підтримувати її на рівні 60-70%.

Як запобігти гнилям цибулі? Збирати врожай в суху і теплу погоду, просушувати, уникати закладання уражених цибулин поряд зі здоровими, проводити дезінфекцію сховища, наприклад, промити високим тиском і протягом десяти хвилин обробити гіпохлоритом натрію або кальцію (1:10 розчин побутової хлорного вапна), потім промити чистою водою.

• Перед зберіганням цибулю необхідно просушити за температури 30-35°С і провітрювання повітря 150-300 м3/год на 1 т протягом 3-4 діб. Для профілактики сірої гнилі температуру підвищують до 45°С протягом доби.
• Зберігати цибулю потрібно за температури від 0-3°C (максимум 5°C) при вологості не вище 70%.
• Існує і теплий спосіб зберігання цибулі, за якого температуру потрібно підтримувати на рівні 20°C.

Гнилі картоплі

Однією з найбільш поширених і підступних гнилей, що виникають на картоплі в сховищах є фузаріозна суха гниль . Викликають її збудники Fusarium solani та Fusarium oxysporum, що на цибулі спричиняє гниль денця .

Підступність хвороби полягає у тому, що проявляється вона не одразу, а через пару місяців зберігання у вигляді круглих сіро-бурих плям, дещо вдавлених по краях. М’якоть у місці плям буріє, стає сухою, трухлявою та характеризується порожнечами, у які проникає міцелій гриба. Схоже на капусті утворюється внаслідок ураження фомозом. Впізнати фузаріозну суху гниль можна за характерним зморшкуванням шкірки бульби.

Що полюбляє збудник фузаріозної сухої гнилі? Механічні пошкодження, підвищену температуру зберігання і вологість понад 80%. А ще цінує свою дружбу зі збудником фітофторозу , ознаки життєдіяльності якого часто можна помітити на бульбах при ураженні сухою гниллю.

Проконтролювати фітофтороз, щоб він не потрапив у сховище, вкрай важко. Адже перенесення збудника відбувається безпосередньо під час збирання, коли зооспорангії від інфікованого бадилля потрапляють на бульби. Власне на бульбах грибниця зимує і за сприятливих умов поширюється на здорові плоди, що призводить до їх масового загнивання.

Викликає фітофтороз на бульбах гриб Phytophtora infestans. Спочатку на бульбах з’являються втиснені плями бурого кольору, по краях тверді. Якщо розрізати бульбу, то можна побачити темні смужки, що простягаються з країв до центру м’якоті, а іноді навіть ознаки присутності інших хвороб, як фузаріозна і мокра гнилі.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Мокра гниль і чим більше вологий ґрунт був під час вегетації картоплі, тим більший ризик отримати цю хворобу в сховищі.

Викликається бактерією Pectobacterium atrosepticum . На бульбах спочатку з’являються жовті плями, потім характерний запах гнилі. Варто відмітити, що розвиток свій мокра гниль починає з пуповинної частини бульби, а потім поширюється на серцевину, яка згодом загниває внаслідок розпаду м’якоті і перетворюється на однорідну буру тягучу масу. Бульби буквально перетворюються на кашу.

Особливістю мокрої гнилі є повільний розвиток та локальність ураження. Багато картоплі не «з’їсть» , але таки понадкушує, якщо порушити умови зберігання.

Серед інших бактерій, які атакують картоплю в сховищі, — Corynebacterium sepedonicum , що викликає кільцеву гниль . Бактерії потрапляють на м’які тканини бульб через рани, спричинені шкідниками або отримані при збиранні. Якщо розрізати бульбу, можна побачити, що її серцевина по колу оточена гниллю, тканина повністю руйнуються, перетворюючись в білу, тягучу, з неприємним запахом масу.

Як убезпечити картоплю в сховищі від гнилей? П ровести дезінфекцію сховища перед закладкою врожаю, не допускати зберігання уражених бульб разом зі здоровими, зокрема, вилучати зі сховища бульбу, яка знаходиться на відстані до 30 см від ураженої.

• Просушувати бульби після збирання (якщо це насіннєвий матеріал, то можна протягом 2-3 тижнів прогріти його при температурі 14-18°С).
• Витримувати в сховищі оптимальну температуру повітря на рівні від 1-3°С за вологості повітря 85-90%.
• Для дезінфекції можна використовувати 3%-й розчин вапна або 5%-й розчин мідного купоросу.

Порушення умов зберігання серед першопричин раптової появи гнилей овочів в сховищах, одразу після неправильної агротехніки вирощування. І перше, що передбачено загальними рекомендаціями щодо збереження овочів, — дотримання строків збирання врожаю та, зокрема, умов. І мова йде не лише про погоду. Знизити ризики ураження рослин гнилями в сховищі можна шляхом:

• Боротьби зі шкідниками (пошкодження ґрунтовими комахами часто прокладають шлях грибницям хвороб до ситного й безтурботного життя у вашому сховищі).
• Запобігання травмуванню овочів під час збирання і транспортування до сховища.
• Прибирання зі сховища рослинних решток овочів, які можуть бути першоджерелом інфекції.
• Недопускання виходу овочів зі стану спокою, тобто витримки потрібної температури зберігання. «Пробудження» коренеплідних та бульбоплідних овочів потребує енергії, яку потрібно зберегти для зимівлі / збереження товарної кондиції.
• Зважати на те, що тепло- та вологовиділення у різних овочів різне, а тому висота насипу у сховищі теж відрізнятиметься.

© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Чому гниє картопля при зберіганні, і як цього уникнути

Незважаючи на те, що на ринках картопля в продажу цілий рік, хочеться своєї – неймовірно смачної, розваристої і екологічно безпечної картоплі. Але часто вирощену в домашніх умовах картопля буває неможливо зберегти до весни.

Вже після новорічних свят починається посилене «псування» бульб, в сховище з’являється неприємний запах і навіть (як пишуть в газетах) вибухонебезпечна обстановка при скупченні газу в закритому приміщенні. Що ж викликає гниття бульб, і як цього уникнути? Давайте розберемося в причинах і розробимо схему збереження врожаю нашої улюбленої картоплі.

Грибкові захворювання бульб картоплі під час зберігання

Картопля вражається протягом вегетаційного періоду і при зберіганні грибковими і бактеріальними хворобами. З грибкових інфекцій найбільшої шкоди завдає фітофтороз, фузаріоз, альтернаріоз.

Фітофтороз

Фітофтороз відноситься до найбільш небезпечних грибкових захворювань. Грибок вражає культуру ще під час вегетації (він здатний знищити за короткий період до 70% врожаю) і з бульбами переноситься до місця зберігання.

На поверхні бульб з’являються тверді сірі плями, добре помітні на м’якоті при розрізі картоплини. З розростанням грибниці починається гниття бульби.

Заходи захисту та боротьби

При враженні рослин під час вегетаційного періоду необхідно обприскування картоплю 2-х % розчином бордоської рідини. При підозрі на комплексне враження (тобто декількома видами грибкових захворювань) використовують біофунгіциди «Фітохіт», «Фітоспорін-М», “Планріз” та ін.

Оптимальні умови зберігання – хороша вентиляція, відсутність світла, вологість повітря в межах 80-90%, температура повітря не вище +2…+3°С. Для розвитку фітофтори необхідна висока температура (+20…+24°С). Тому зберігати картоплю в житлових приміщеннях з високою температурою не рекомендується.

Кращими сортами картоплі, стійкими до фітофтори, є: «Темп», «Скарлет», «Аспиія», «Вісник», «Блакить», Ресурс» та ін.

Фузаріоз (суха гниль)

Як і фітофтороз, вражає бадилля і бульби ще під час вегетації. Швидкому поширенню захворювання сприяє зайва вологість грунту (затяжні дощі) при високій температурі.

Під час вегетації зовнішні ознаки проявляються у вигляді сірих плям на листовій поверхні, загального в’янення і засихання рослин. Вражена рослина в’яне буквально за один день. Яскравою відмінною рисою ураження культури фузаріозом є синяво-чорне кільце на зрізі стебла (судини, закупорці гіфами гриба).

Бульби, закладені на зберігання, покриваються білуватим нальотом, або шкірка у місцях утворення сіро-бурих плям зморщується і стає сухою (без явних причин порушення правил зберігання продукції). На розрізі видно темні порожнечі, заповнені грибницею.

Заходи захисту та боротьби

Ступінь шкідливості дуже висока. Мікотоксини цього захворювання зберігаються не тільки на врожаї, але і на продуктах переробки. Вони вражають нервову систему людини, викликають загибель птахів і тварин. Бульби (як і інші продукти – борошно, соки, варення, фураж для тварин), вражені фузаріозом, не можна використовувати в їжу.

Під час вегетації рослини обприскують 1-2-х % розчином бордоської рідини, розчинами біофунгіцидів («Фітоспорін-М», «Фітохіт», «Бактофіт», «Інтеграл», «Планриз»).

Оптимальні умови для зберігання ті ж, що і при захисті від фітофторозу. Рекомендується при закладці на зберігання обробити бульби “Фітоспорином”(біофунгіцид не впливає на здоров’я людини і тварин). Проводити систематично перебирання картоплі (акуратно, щоб не порушити зовнішню шкірку, так як інфекція швидко переходить на сусідні бульби).

Кращими сортами, стійкими до цього захворювання, є “Невський”, “Скарб” і ін.

Альтернаріоз (суха плямистість картоплі)

За рівнем нанесення збитку врожайності картоплі це захворювання подібно фітофторозу. Воно вражає всі частини рослини (стебла, листя, бульби). Найчастіше сухою плямистістю уражаються саме середні і пізні сорти картоплі, тобто рекомендовані до закладки на зимове зберігання.

Враження під час вегетаційного періоду проявляється на листках і стеблах у вигляді великих концентричних плям. Плями поступово набувають коричневий або темно-бурий з коричневим відтінком кольори. На поверхні бульб з’являються вдавлені плями, які поступово зморщуються. На розрізі бульби уражені ділянки некрозовані, відрізняються від здорової тканини твердою щільною м’якоттю чорно-коричневого кольору.

Заходи захисту та боротьби

При підготовці до посадки обробити бульби біопрепаратами «Планриз», «Бактофіт», «Інтеграл», «Фітоспорін-М» та іншими з рекомендованого списку. Протягом вегетації проводити ті ж обробки, що і при попередніх захворюваннях.

Оптимальні умови для зберігання картоплі ті ж, що і при захисті від раніше перерахованих захворювань.

Кращими сортами картоплі, стійкими до цього захворювання, є: “Гатчинська”, “Вогник”, “Заграва”, “Любава” та ін.

Вищеописані захворювання (фітофтороз, фузаріоз, альтернаріоз), а також ризоктоніоз, парша звичайна, фомоз, антракноз поширюються, в основному, через насіннєвий матеріал. Тому посадка та вирощування саме стійких до захворювань, районованих до зовнішніх умов сортів є ключовою основою збереження бульб при зимовому зберіганні до нового врожаю.

Бактеріальні захворювання картоплі під час зберігання

Крім грибкових, картопля схильна до ураження бактеріальними захворюваннями. Джерелом ураження є гнильні бактерії, здатні за 2-3 місяці перетворити бульби в сіру масу з різким неприємним запахом.

Бактеріальні інфекції розвиваються при порушенні умов зберігання продукції (погана вентиляція, висока температура і вологість повітря). Хвороботворні бактерії проникають всередину бульби через зовнішні пошкодження (тріщини, порізи при копанні картоплі та ін).

Бактеріальна інфекція передається, в основному, через насіннєвий матеріал, але протягом вегетації вражає не тільки бульби, але й вегетативні органи (стебла, листя, корені).

У роки епіфітотій від бактеріозів гине до 50% врожаю в полі і до 100% – при зберіганні. Найбільше здорові бульби заражаються фітопатогенними бактеріями під час підготовки до посадки, неакуратного збирання врожаю (з нанесенням різного роду механічних пошкоджень) і сортування перед закладкою на зберігання.

З бактеріальних захворювань, найчастіше, картопля уражається мокрою бактеріальною гниллю, ґудзиковою гниллю, кільцевою гниллю, чорною ніжкою.

Чорна ніжка

Втрати врожаю можуть становити від 1-2% до 50-70%. Бактеріоз вражає вегетативні частини рослини і бульби. Позбутися від бактеріального зараження складно, у зв’язку з тим, що досі немає сортів, стійких до цього захворювання.

При висадці зараженого матеріалу випадає багато сходів картоплі або сходи слабкі, погано розвиваються. З віком нижня частина стебла чорніє (звідси назва хвороби «чорна ніжка»), листя жовтіють, стають ламкими, твердими. Листові пластинки скручуються човником, сам лист росте під гострим кутом до стебла. При розкопці материнська бульба буває загнившою.

Кільцева гниль

Бактеріальна інфекція вражає всі частини рослин картоплі. Зовнішній прояв хвороби під час вегетації, як і у чорної ніжки – в’янення надземної частини і загнивання материнської бульби.

Відмітною ознакою є листова мозаїка в палево-жовтих тонах і здутість листових вузлів. З материнської бульби розвиваються 1-2 слабеньких стебла. На хворих бульбах при збиранні врожаю видно ямчату гниль, при розрізі хвора тканина бульби має кільцеве ураження судинної тканини або жовту підшкірну плямистість.

Бура гниль

Слизовий бактеріоз відноситься до найбільш злісних бактеріальних захворювань. Відрізняється стрімким перебігом захворювання. Вражає близько 200 видів рослин, в тому числі, і картоплю.

Поширена в основному в регіонах з теплим кліматом. Джерелом інфікування є хворі бульби і грунт, бур’яни, зрошувальна вода. Збудник захворювання проникає в бульби нового врожаю через механічні пошкодження, продихи, заповнює судини стебел, столонів, коренів слизовою масою, що викликає в’янення і загибель рослини.

Симптоми захворювання зовні проявляються в фазу цвітіння у вигляді в’янення листя на кінцях пагонів. Зелені листові пластинки набувають коричневий відтінок, скручуються в полутрубочку і повисають. Прикоренева частина стебел розм’якшується. Накопичений всередині (в судинному кільці) бактеріальний слиз виділяється через розриви напівгнилих стебел, гнилих бульб.

Заходи захисту та боротьби з бактеріозами (гнилями)

Всі бактеріальні гнилі (як показано на вищеописаних захворюваннях) відрізняються загальним в’яненням малорозвинених кущів картоплі у вегетаційний період і швидким розкладанням бульб до слизової маси під час зберігання. Значна частина гнилей є грунтовими патогенами і здатна зберігатися в ґрунті тривалий час, вражаючи висаджений здоровий матеріал.

Тому основні заходи захисту культури від бактеріозів – використання районованих, стійких до ураження сортів картоплі, обов’язкове осінньо-весняне знезараження грунту перед посадкою, обробка посадкового матеріалу для придушення грунтової інфекції при проростанні бульб, підготовка сховищ, сортування бульб перед закладанням на зберігання.

Як вберегти картоплю від гниття?

Виходячи з усього вищевикладеного, зрозуміло, що погане збереження бульб в холодний період починається з порушення технології вирощування і прибирання цієї культури. Наступні значущі причини – непідготовленість сховища (льоху, підвалу, овочевої ями, балкона, лоджії і т. д.) до зберігання продукції, неправильний підбір сортів картоплі, порушення технології зберігання.

Саме ці причини викликають ураження бульб різними грибковими, пліснявими та бактеріальними захворюваннями; сприяють їх швидкому поширенню і втраті врожаю не тільки під час вирощування, але й при зберіганні.

Щоб захистити картоплю від гниття під час зберігання, необхідно правильно готувати ділянку під цю культуру. Вносити добрива, підживлення, проводити обробки від хвороб і шкідників тільки відповідно до технології та рекомендацій.

Для посадки (з метою тривалого зберігання бульб в холодний період) необхідно використовувати тільки районовані, середні і пізні сорти (за термінами дозрівання), стійкі до грибкових та інших захворювань. Перед посадкою насіннєвий матеріал потрібно обов’язково обробити.

Протягом вегетаційного періоду обробку рослин необхідно проводити на самому початку захворювання, а не чекати масового ураження. Практичніше проводити профілактичні обробки за заздалегідь відпрацьованою схемою.

Закладати на зберігання потрібно тільки абсолютно здорові, неушкоджені бульби в підготовлені сховища.

Виконання основних вимог до підготовки бульб, їх посадки, догляду та збирання врожаю зведе до мінімуму враження врожаю при зимовому зберіганні.

При висадці на ділянці декількох сортів, кожен збирають окремо

Правила захисту бульб картоплі від загнивання при зберіганні:

• При висадці на ділянці декількох сортів, кожен збирають окремо.
• На зберігання закладають тільки середньостиглі, середньопізні і пізні сорти картоплі. Ранні сорти після грудня вже непридатні для використання в їжу і залишаються, як посадковий матеріал, або використовуються на корм тваринам.
• Щоб бульби добре визріли, картопляне бадилля скошують за 10-15 днів до збирання врожаю.
• Викопування картоплі проводять в суху сонячну погоду. Якщо погода дощова, то картоплю злегка підсушують і вручну очищають від налиплого бруду (щоб уникнути механічних пошкоджень, через які всередину бульби може проникнути грибкова або бактеріальна інфекція).
• Механічно пошкоджені і хворі бульби відразу відкладають в окрему купу.
• Здорову, неушкоджену картоплю переносять під навіс (накривають від сонця) або в темне приміщення з хорошою вентиляцією на 5-7 днів для огрубіння верхньої шкірки. Захист від світла необхідний, щоб картопля не позеленіла. На світлі утворюється соланін, і такі бульби використовувати в їжу не можна.
• Перед закладкою на зберігання сховище знезаражують і просушують.
• Просушені і очищені від бруду бульби, для захисту від гниття під час зберігання, можна обробити біопрепаратами «Фітоспорин» і «Антигниль», які знизять інфекційний фон. Вони нешкідливі для людини і тварин.
• Якщо картопля зберігається насипом, то доцільно укласти зверху 1-2 ряди буряка. Він буде поглинати зайву вологу, що захистить бульби картоплі від загнивання. Буряк при цьому не постраждає.
• Доцільніше картоплю зберігати в ящиках (кожен сорт окремо).
• Один раз на місяць проводять перебирання бульб, видаляючи хворі.
• Хороша вентиляція захистить продукцію від інфікування і гниття.

Температуру повітря в сховищі необхідно підтримувати на рівні + 2 … + 4°с, а вологість 80-91%. При підвищеній вологості в приміщенні можна розмістити, додатково до вентиляції, ємність з негашеним вапном і міняти наповнювач при необхідності. З приходом весни в сховище може піднятися температура. Її допоможе знизити заморожена вода в пластикових бутлях місткістю 3-5 л. Ємності з льодом розставляють в різних місцях. Лід в закритих ємностях буде поступово танути і охолоджувати приміщення.

Як правильно зберігати картоплю, щоб не гнила і не в’янула

Щоб упродовж зими картопля добре зберігалася, варто дотримуватися кількох нехитрих правил та правильно облаштувати місце для зберігання.

Скільки різноманітних страв можна приготувати з картоплі! Без неї годі уявити українську кухню. Тому зазвичай і робимо запас картоплі на зиму, якщо її є де зберігати. Щоб упродовж зими картопля добре зберігалася, варто дотримуватися кілька нехитрих правил.

Спробуйте приготувати смачні страви з картоплі:

• Страви з картоплі: 10 простих рецептів на кожен день
• Деруни з м’ясом по-угорськи – шедевр із картоплі

Як підготувати картоплю для зберігання на зиму?

1. Під час збирання і транспортування картоплі потрібно стежити, аби вона якомога менше пошкоджувалася, не допускати, щоби бульби падали з висоти понад 30 см. Найкраще перевозити картоплю в кошиках та ящиках, не заповнюючи їх до країв.
2. Викопану і посортовану картоплю не варто одразу ж заносити в льох. Бажано влаштувати їй такий собі лазарет під накриттям. У ньому витримати картоплю впродовж 15–18 днів, тоді підсохнуть усі порізи. Окрім того, в лікувальний період можна побачити бульби, інфіковані фітофторозом та іншими хворобами. А це дає можливість своєчасно їх забракувати.
3. 3. На насіння вибирають кращу картоплю. Перед закладанням у підвал її треба озеленити (тоді бульба ліпше зберігатиметься). Для цього у хорошу погоду її розсипають просто неба в одну-дві картоплини, а у дощову – під накриттям. Час до часу бульбу треба перемішувати, аби світло падало на неї зусібіч. Якщо є імовірність заморозків, то на ніч картоплю прикривають соломою. Озеленення триває 10–12 діб. При цьому бульба від шкірки до середини набуває зеленого кольору. Таку картоплю не можна споживати ні людям, ані худобі, бо в ній нагромаджується отруйна речовина – соланін.
4. При тимчасовому осінньому зберіганні (до постійного укриття) картоплю часто пошкоджують гризуни. Аби відлякати шкідників, бульбу накривають свіжозрізаними невеликими ялиновими гілками. А ще відлякують мишей м’ята та полин.

Особливості зберігання картоплі у погребі

Є свої вимоги і до зберігання картоплі в погребі.

• Бульбу різних сортів треба тримати окремо.
• Так само не можна змішувати й насіннєву картоплю.
• Щоб картопля не гнила, її пересипають листям горобини.
• Також стежте, аби бульби не торкалися металу, каменю, цегли, бетону.
• Між верхом картопляної купи та стелею погреба має бути не менш як 50 см, а висота насипу в засіках – не більш як 150 см.
• Між долівкою, стінами та бульбами має бути відстань 10–15 см, що забезпечує кращий повітрообмін і запобігає переохолодженню картоплі.
• Залежно від призначення картопля потребує різної температури зберігання. Для насіннєвої бульби оптимальною є температура +2–3 °С, а для столової – +4–6 °С.
• Буває, що внаслідок перепаду температур картопля у сховищі пітніє. Аби цього не сталося, її можна накривати дерев’яною стружкою, мішковиною тощо.