Перекис водню у вухо: як закапати, коли можна чистити

Лікування перекисом водню ЛОР-захворювань вже давно витримало випробування часом і його позитивний ефект не викликає сумнівів. Докладно про це, із зазначенням можливих нюансів – далі.

Деякі історики медицини стверджують, що «жива вода», що згадується в різних легендах і казках – прообраз розчину перекису водню.

Здавна було помічено, що вода набрана у високогірних річках, крім того, що була кришталево чистою, надавала ще й вражаючий загоюючий ефект при промиванні нею саден і ран втомлених супутників. Вже значно пізніше ці лікувальні властивості були пояснені надмірним насиченням води особливою формою кисню (озоном, якими так багатий гірське повітря), в результаті проходження нею по дорозі в долини численних гірських порогів і водоспадів. Такими властивостями володіли також чиста і свіжа тала дощова вода.

Помічений ефект був використаний при створенні перекису водню, хімічна формула якого відрізняється від води додатковим атомом кисню. Створене аптекарями речовина вкрай нестабільно і легко віддає цей «зайвий» атом при контакті з органічними речовинами.

Взаємодіючи з органічними речовинами, перекис водню, будучи сильним окислювачем, викликає асептичне дію, завдяки яким гинуть хвороботворні бактерії, грибки і багато віруси. Крім того, утворювана при цьому рясна піна виробляє механічне очищення рани і пошкодженої шкіри від дрібних сторонніх тіл і стимулює згортання крові, тим самим зупиняючи кровотечу.

Володіючи сильним антибактеріальну властивість, на відміну від інших асептиков, перекис водню не викликає хворобливих відчуттів при контакті з відкритою раною і принципово не може викликати алергічні реакції організму у відповідь на його застосування.

Лікарські форми випуску

Перекис водню випускається у вигляді концентрованого (27,5-31%) і розведеного (3% водний розчин і 1,5% спиртової) розчинів, а також у таблетках «Гідроперит» або «Пергидрит» для розведення дозуваннями 0,5; 0,75 і 1,5 р.

За темою: Бронхіальна астма: симптоми, лікування у дітей, дорослих

Варто лише звернути увагу, що для виготовлення робочого розчину пероксиду для проведення лікувальних процедур необхідно використовувати тільки чисту і кип’ячену воду.

Застосування перекису водню при ЛОР-патології

Перед застосуванням, важливо запам’ятати, що 1,5-3% розчин перекису використовується для обробки ран та виразкових змін в шкірних покривах.

Для промивання та полоскання слизових оболонок (стоматити, ангіни, тонзиліти, ларингіти, гострі отити) використовується перекис водню, розведена до 0,2%-0,3% розчину. Більш високі концентрації можуть викликати опік слизових оболонок.

З численної ЛОР-патології, найбільш затребуване застосування перекису водню при хворобах слухового апарату.

Зрозуміло, що перед початком лікування необхідна консультація фахівця, так як є ряд протипоказань і обмежень для використання перекису водню.

Обмеження при застосуванні

1. Перекис водню в вухо дітям віком до 1 року не застосовується із-за небезпеки порушити ще сильні місцеві захисні механізми шкіри слухового проходу.
2. Чистити вуха перекисом водню заборонено при наявному отворі в барабанної перетинки, яке з’явилося раніше в результаті травми або перенесеного гнійного отиту внутрішнього вуха з вкрай агресивним перебігом.
3. Капати у вухо перекис водню категорично заборонено при гострій фазі важкого внутрішнього отиту з-за високого ризику розвитку згодом стійкою глухоти.

Показання до застосування перекису водню

Препарат підійде для наступних випадків:

Процедура

Вибір «закапати» або «промити» вухо, останнім часом не варто, так як обидві ці процедури часто об’єднуються в одну.

1. Укладаємо хворого в горизонтальне положення хворим вухом догори.
2. Набираємо 0,2%-0,3% розчин перекису водню кімнатної температури в чистий стерильний шприц.
3. Закопуємо у вухо 15-20 крапель розчину.
4. Через 5-7 хвилин голову нахиляємо убік для самостійного витікання рідини і після обсушуємо порожнину слухового проходу сухими ватними паличками.

Слід знати, що відчуття шиплячого звуку з деяким погіршенням слуху у вусі, куди закапана перекис водню в поєднанні з виникає місцевої комфортної теплотою – свідчать про те, що процедура проходить нормально.

Іноді надлишок залитій перекису при бурхливому пенообразовании може випливати з вуха у вигляді пінливої рідини.

В деяких випадках, після п’ятихвилинного після вичікування, проводять обережне нагнітання розчину перекису зі шприца (без голки!) під кутом в отвір слухового проходу, вимиваючи утворилася там піну, і тільки потім осушують вухо ватними кульками.

Ці ж маніпуляції проводять потім і з іншим вухом.

Для очищення слухового проходу від старих сірчаних пробок, процедуру повторюють 3-4 рази підряд.

Вушні раковини в кінці промивання осушуються чистими серветками.

Деякі поради, які можуть стати в нагоді:

Чи можна капати у вухо перекис водню?

Перекис водню часто застосовують при лікуванні запалень у вухах, а також для позбавлення від сірчаних заторів. Цей доступний засіб є в будь-якій домашній аптечці. Воно має антисептичні і кровоспинні властивості. Однак концентрований розчин цього препарату є досить агресивною речовиною. То чи можна заливати перекис водню у вухо? Чи не обпалить цей засіб ніжну слизову оболонку слухового проходу? Це питання ми розглянемо далі.

• Лікувальні властивості препарату
• Покази застосування
• Протипоказання
• Яку форму препарату потрібно використовувати
• Як позбутися сірчаних заторів
• Застосування перекису при відиті
• Скільки можна застосовувати розчину
• Чи може перекис водню завдати шкоди вухам

Лікувальні властивості препарату

Перекис водню є потужним окислювачем і антисептиком. Ця рідина ефективно бореться з патогенною мікрофлорою. Крім цього, препарат стимулює циркуляцію крові і відтік лімфи, тим самим сприяючи загоєнню і відновленню пошкодженої слизової. Ліки також мають невеликі імуномодулюючі властивості.

Якщо залити перекис водню у вуха, то ця рідина розчинить сірчані затори та інші забруднення в слуховому проході. На відміну від багатьох інших місцевих антисептиків, розчин не викликає печіння при потраплянні на раневу поверхню. При застосуванні препарат утворює піну, яка сприяє видаленню чужорідних частинок з рани і слухового проходу.

Покази застосування

Капати перекис водню в вуха можна при наступних захворюваннях:

1. Запалення слухового проходу. Найчастіше ця недуга має бактеріальне або грибкове походження. У проході вуха виникає біль, з ‘являються слизові або гнійні виділення. Розчин ефективно знищує бактерії та грибки. У таких випадках перекис водню зазвичай застосовується у складі комплексної терапії і доповнює інші медикаментозні засоби.
2. Запалення (отит) у зовнішньому і середньому відділі вуха. Патологія викликається вірусами або бактеріями. Осередок інфекції в цьому випадку зазвичай знаходиться в носовій порожнині. Звідти мікроорганізми потрапляють у середнє вухо. Захворювання супроводжується стріляючим болем і виділеннями з органу слуху. Своєчасне лікування перекисом водню не дозволить інфекції перейти на барабанну перепонку.
3. Сірчані затори. При рідкісному або недостатньому очищенні вух у слуховому проході накопичується вушна сірка. З часом ця речовина стає твердою. Утворюються затори, які закупорюють прохід. У людини погіршується слух і виникає відчуття шуму у вухах. Перекис водню розм ‘якшує затори з сірки, і їх стає набагато легше видалити за допомогою води або ватних паличок.

При лікуванні цих захворювань дуже важливо дотримуватися дозування і концентрації розчину.

Протипоказання

Чи можна перекис водню у вухо капати при внутрішній формі отиту? Цей препарат допустимо застосовувати тільки в тому випадку, якщо запалення локалізується в зовнішньому або середньому відділі органу слуху. При внутрішньому отиті (лабіринтиті), коли патологічний процес зачіпає равлик, використання розчину марне. Препарат нічим не допоможе, оскільки запалення розвивається за барабанною перепонкою. Рідина не може проникнути в такі глибокі відділи вуха.

Нерідко хворих цікавить: “Можна крапати у вухо перекис водню, якщо погіршився слух?” Насамперед необхідно встановити причину виниклої тугоухості. Погіршення слуху може бути пов ‘язане з розривом барабанної перепонки, і тоді використання перекису категорично заборонено. Розчин може потрапити через отвір в барабанній перепонці у внутрішнє вухо. Це загрожує повною втратою слуху. Капати перекис водню у вухо можна тільки при цілій барабанній перепонці.

Потрібно також дотримуватися обережності при лікуванні дітей. Дитині до 1 року краще не закопувати розчин у вухо. При лікуванні грудничків препарат слід наносити на ватні тампони і обережно вставляти турунди в слуховий прохід. Якщо малюк старше 1 року, то для закопування перекису водню у вухо можна використовувати піпетку. Заливати розчин за допомогою шприца не рекомендується.

Яку форму препарату потрібно використовувати

В аптечних мережах можна зустріти перекис водню в таблетках і розчині. Для обробки вух потрібно вибирати готову рідку форму препарату. Таблетки призначені для приготування концентрованого розчину, який використовується при освітленні волосся.

Якщо потрібно залити перекис водню у вухо, то рекомендується вибирати препарат концентрацією не більше 3%. Більш міцний розчин може викликати хімічний опік і пересушування слизової оболонки.

Як позбутися сірчаних заторів

Перекис водню зазвичай допомагає при невеликих заторах світлого кольору. Якщо є сильна закупорка проходу вушною сірою темного кольору, то краще звернутися до лікаря. Вилучити таку пробку в домашніх умовах дуже складно.

При прочищенні вух від сірки слід дотримуватися такого порядку дій:

1. Пацієнта потрібно укласти на бік, закладеним вухом вгору.
2. Розчин необхідно зігріти в руках, щоб він був теплим.
3. Закопати у вухо перекис водню в кількості 10-15 крапель і полежати 10 хвилин.
4. Перевернутися на інший бік. Під вухо помістити рушник або серветку. Рідина повинна повністю витекти назовні.
5. Розмягнуту пробку вилучити ватними паличками.

Після закопування розчину у вухах може відчуватися шипіння і теплота. Це нормальне явище. Якщо залита надмірна кількість перекису водню, то назовні може виходити піна. При застарілих пробках процедуру доводиться повторювати тричі або чотири рази.

Застосування перекису при відиті

Використання препарату при отиті і запаленні слухового проходу можливо, завдяки дезінфікуючим властивостям розчину. Алгоритм дій при лікуванні приблизно такий же, як і при очищенні вух від пробок:

1. Людина лягає набік, вгору хворим вухом.
2. Розчин зігрівають у руках близько 2 хвилин.
3. У хворе вухо заливають 2-3 краплі розчину.
4. Вушну раковину масують, і через 10 хвилин голову нахиляють в інший бік.
5. Потрібно дочекатися повного витікання перекису.

Таку процедуру проводять 5-6 днів по 2-3 рази на добу.

Скільки можна застосовувати розчину

Заливати перекис водню у вухо при сірчаних заторах допускається не більше 5 днів. Якщо протягом цього терміну зберігається закладеність у вусі, то слід звернутися до отоларинголога. Лікар промиє слуховий прохід спеціальним шприцом Жане.

Лікування запалення слухового проходу і середнього вуха також продовжують близько 5-6 днів. Тривале застосування розчину не рекомендується, оскільки це може викликати пересушування слизової.

Чи може перекис водню завдати шкоди вухам

Зазвичай закопування перекису водню не завдає шкоди. Застосування розчину буде безпечним, якщо слідувати нескладним правилам:

1. Не слід очищати вуха за допомогою розчину занадто часто. Застосовувати перекис потрібно тільки при утворенні заторів. Вушна сірка необхідна для захисту слухового проходу від хвороботворних мікроорганізмів. Постійно вимиваючи цю речовину, можна позбавити орган слуху захисту від інфекцій.
2. Не можна збільшувати допустиму концентрацію розчину. Це не прискорить процес лікування. Занадто міцний розчин може спровокувати опік або надмірну сухість слизової.
3. У частини пацієнтів є індивідуальна непереносимість пероксиду водню. У цьому випадку використання препарату протипоказано. Якщо після застосування розчину у хворого відзначаються алергічні реакції, то необхідно терміново припинити лікування.

Перед закопуванням перекису водню необхідно проконсультуватися з лікарем-отоларингологом. При внутрішньому отиті та розриві барабанної перепонки застосування розчину категорично протипоказано. Тому перед лікуванням отиту необхідно пройти точну діагностику.