Картина «Бій під Крутами» – повернення через 80 років

Вперше за останні 80 років у Львові у бібліотеці імені Василя Стефаника відкрили для огляду картину українського художника Олександра Климка «Бій під Крутами». Полотно в радянський час вважали знищеним, але воно вціліло і зберігалось десятиліттями у фондосховищах бібліотеки. Лише у 2012 році картині присвоїли інвентарний номер і торік почали реставрацію.

Батальна картина «Бій під Крутами» виставлена в читальному залі наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Розмір олійного полотна 170×320 см. Олександр Климко у 1936 році відтворив події 1918 року, коли 400 українських курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотиритисячної більшовицької армії. На картині львівського художника показано бій між молодими українцями, які свідомо приймають смерть, і червоноармійцями.

«Привертає увагу у композиції знання батального жанру Олександром Климком. Рів навколо зіткнення молодих українців із червоною навалою має підйомну діагональ, що символізує піднесення національного духу. У смерті художник показує продовження і відродження, віру у державність. На полотні зіткнення холодного спокійного тону з червоним, більш активним, вноситься динаміка. Холодна гама, бо це січень, червоний – це акценти крові, що дозволяють показати розпач. Це дуже добрий твір», – наголошує Лариса Купчинська, науковий працівник Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, у коментарі Радіо Свобода.

Картина «Бій під Крутами» у 1938 році експонувалась у Львові в музеї воєнно-історичних пам’яток при Науковому товаристві імені Шевченка (НТШ). Архітектор за фахом, Олександр Климко намалював картину якраз у період, коли українські художники у Львові активно звернулись до тематики української визвольної боротьби. За словами мистецтвознавця Софії Король, Олександр Климко базувався на історичних джерелах, зокрема на праці громадського діяча, історика Володимира Яніва «Бій під Крутами».

«У композиції картини багато деталей, взятих із книги Володимира Яніва. У 1932–1933 роках Олександр Климко на виставках презентує свої пейзажі і портрети. А потім змінив творчий імідж. Поштовхом були визвольні змагання і постаті, які не давали завмерти цій історії. Іван Іванець, січовий стрілець, доктор права, закінчив мистецьку школу, художник і патріот, був промоутером цих подій, головною його метою було не дати завмерти ідеям національної боротьби. Володимир Янів у 1934 році пише працю «Бій під Крутами», у вересні 1936 року при НТШ відкрився музей воєнних пам’яток. У 1936 році Олександр Климко малює батальне полотно, і в 1938-му картина експонується», – каже Софія Король.

Вересень 1939 року змінив долю художника

Із приходом радянських військ у Західну Україну у вересні 1939 року музей при НТШ був закритий. Частина збірки, зокрема і картина «Бій під Крутами», потрапила у спецфонди Львівського історичного музею. Мистецькі твори українських художників зазнали ретельної цензури, все, що стосувалось української національної тематики, вилучали і нищили. До сьогодні не відомо, як саме батальне полотно Олександра Климка потрапило з історичного музею у фонд Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів.

«Іван Іванець, Осип Курилас, Олександр Климко – це була когорта митців, які звертались до історичної тематики, визвольних змагань українського народу початку ХХ століття. Картини Климка репродукували у листівках, твори його популяризували. У бібліотеці Стефаника добре знали, що картина «Бій під Крутами» є, було відомо тим, хто цікавився, ці люди знали про те, що картина була в фондосховищах. Чому радянська влада не знищила картини? Ця тема не досліджена. У 1952 році масове тотальне знищення було радянською владою творів живопису», – зауважила Лариса Купчинська.

Ще у 1948 році було відомо про існування картини Олександра Климка. Бо разом із творами Осипа Куриласа, Івана Іванця, інших художників вона була в описі облікових карток Львівського історичного музею як твори, що «не мають музейної вартості та підлягають вилученню». Відтоді батальна картина «Бій під Крутами» вважалась втраченою.

Аж у 2012 році цій картині було присвоєно інвентарний номер 1494, як наголошують у бібліотеці, «під час ґрунтовного наукового опрацювання живописних творів». І лише у 2018 році взялись за консервацію і реставрацію картини. Як тільки всі роботи завершать, обіцяють вирішити, де саме експонуватиметься «Бій під Крутами».

Ім’я митця на батьківщині мало відоме

Під час презентації відреставрованої картини у бібліотеці імені Василя Стефаника науковці наголошували, що його полотно сприятиме поверненню Олександра Климка додому. Досі в Україні ця постать мало відома. «Олександр Климко – це ім’я не включене в український історичний контекст. Ця постать не є такою об’ємною», – наголосила мистецтвознавець Софія Король.

І це при тому, що українського художника у США називали відомим у світі. Климко належав до успішних і талановитих представників української діаспори.

Олександр Климко був архітектором, графіком, живописцем, сценографістом, декоратором. Він народився у 1908 році у Жовкві, нині Львівської області. Навчався у Львові й Відні. У 20–30-х роках був знаним карикатуристом. Ілюстрував сатиричні журнали Галичини – «Зиз», «Комар». А ще захоплювався церковними розписами, а у другій половині 30-х років взявся за батальні полотна на українську історичну тематику – «Битва під Хотином» (1931 рік), «Бій під Крутами» (1936), «Бій на Маківці у 1915 р.» (1937 рік), «Сагайдачний громить турків» (1938 рік).

1939 рік, коли Галичину окупувала радянська влада, Олександра Климка застав у Варшаві. Він більше не повернувся у Львів, розуміючи, що його не оминуть репресії. Спершу він виїхав в Австрію, потім в Італію, Великобританію, з 1948 року проживав в Аргентині, де працював театральним декоратором. Через 10 років емігрував у США. Саме в Америці, де він не мав жодних зв’язків, завдяки його працьовитості йому відкрились двері до слави, як писали про нього у часописах.

Олександр Климко працював у США декоратором, оформляв відомі виставки, творив панорами у Діснейленді, працював для Метрополітен-опера, і театр виставляв його твори декорації в Європі. У 1969 році Олександр Климко співпрацював із кіностудією «20th Century Fox», створюючи декорації для музичної комедії «Привіт, Доллі!». Ця стрічка у 1970 році здобула три «Оскари», зокрема в номінації «За найкращі декорації».

Олександр Климко відійшов у вічний світ у 1970 році у США. І лише у 2019 році завдяки картині «Бій під Крутами» про митця заговорили в Україні.

Галина Терещук

В ефірі Радіо Свобода – з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Маю досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Картина «Бій під Крутами» – повернення через 80 років

Вперше за останні 80 років у Львові у бібліотеці імені Василя Стефаника відкрили для огляду картину українського художника Олександра Климка «Бій під Крутами». Полотно в радянський час вважали знищеним, але воно вціліло і зберігалось десятиліттями у фондосховищах бібліотеки. Лише у 2012 році картині присвоїли інвентарний номер і торік почали реставрацію.

Батальна картина «Бій під Крутами» виставлена в читальному залі наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Розмір олійного полотна 170×320 см. Олександр Климко у 1936 році відтворив події 1918 року, коли 400 українських курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотиритисячної більшовицької армії. На картині львівського художника показано бій між молодими українцями, які свідомо приймають смерть, і червоноармійцями.

На полотні зіткнення холодного спокійного тону з червоним

«Привертає увагу у композиції знання батального жанру Олександром Климком. Рів навколо зіткнення молодих українців із червоною навалою має підйомну діагональ, що символізує піднесення національного духу. У смерті художник показує продовження і відродження, віру у державність. На полотні зіткнення холодного спокійного тону з червоним, більш активним, вноситься динаміка. Холодна гама, бо це січень, червоний – це акценти крові, що дозволяють показати розпач. Це дуже добрий твір», – наголошує Лариса Купчинська, науковий працівник Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника, у коментарі Радіо Свобода.

Картина «Бій під Крутами» у 1938 році експонувалась у Львові в музеї воєнно-історичних пам’яток при Науковому товаристві імені Шевченка (НТШ). Архітектор за фахом, Олександр Климко намалював картину якраз у період, коли українські художники у Львові активно звернулись до тематики української визвольної боротьби. За словами мистецтвознавця Софії Король, Олександр Климко базувався на історичних джерелах, зокрема на праці громадського діяча, історика Володимира Яніва «Бій під Крутами».

Поштовхом були визвольні змагання

«У композиції картини багато деталей, взятих із книги Володимира Яніва. У 1932–1933 роках Олександр Климко на виставках презентує свої пейзажі і портрети. А потім змінив творчий імідж. Поштовхом були визвольні змагання і постаті, які не давали завмерти цій історії. Іван Іванець, січовий стрілець, доктор права, закінчив мистецьку школу, художник і патріот, був промоутером цих подій, головною його метою було не дати завмерти ідеям національної боротьби. Володимир Янів у 1934 році пише працю «Бій під Крутами», у вересні 1936 року при НТШ відкрився музей воєнних пам’яток. У 1936 році Олександр Климко малює батальне полотно, і в 1938-му картина експонується», – каже Софія Король.

Вересень 1939 року змінив долю художника

Із приходом радянських військ у Західну Україну у вересні 1939 року музей при НТШ був закритий. Частина збірки, зокрема і картина «Бій під Крутами», потрапила у спецфонди Львівського історичного музею. Мистецькі твори українських художників зазнали ретельної цензури, все, що стосувалось української національної тематики, вилучали і нищили. До сьогодні не відомо, як саме батальне полотно Олександра Климка потрапило з історичного музею у фонд Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів.

У бібліотеці Стефаника добре знали, що картина «Бій під Крутами» є

«Іван Іванець, Осип Курилас, Олександр Климко – це була когорта митців, які звертались до історичної тематики, визвольних змагань українського народу початку ХХ століття. Картини Климка репродукували у листівках, твори його популяризували. У бібліотеці Стефаника добре знали, що картина «Бій під Крутами» є, було відомо тим, хто цікавився, ці люди знали про те, що картина була в фондосховищах. Чому радянська влада не знищила картини? Ця тема не досліджена. У 1952 році масове тотальне знищення було радянською владою творів живопису», – зауважила Лариса Купчинська.

Ще у 1948 році було відомо про існування картини Олександра Климка. Бо разом із творами Осипа Куриласа, Івана Іванця, інших художників вона була в описі облікових карток Львівського історичного музею як твори, що «не мають музейної вартості та підлягають вилученню». Відтоді батальна картина «Бій під Крутами» вважалась втраченою.

Аж у 2012 році цій картині було присвоєно інвентарний номер 1494, як наголошують у бібліотеці, «під час ґрунтовного наукового опрацювання живописних творів». І лише у 2018 році взялись за консервацію і реставрацію картини. Як тільки всі роботи завершать, обіцяють вирішити, де саме експонуватиметься «Бій під Крутами».

Ім’я митця на батьківщині мало відоме

Під час презентації відреставрованої картини у бібліотеці імені Василя Стефаника науковці наголошували, що його полотно сприятиме поверненню Олександра Климка додому. Досі в Україні ця постать мало відома. «Олександр Климко – це ім’я не включене в український історичний контекст. Ця постать не є такою об’ємною», – наголосила мистецтвознавець Софія Король.

І це при тому, що українського художника у США називали відомим у світі. Климко належав до успішних і талановитих представників української діаспори.

Олександр Климко був архітектором, графіком, живописцем, сценографістом, декоратором. Він народився у 1908 році у Жовкві, нині Львівської області. Навчався у Львові й Відні. У 20–30-х роках був знаним карикатуристом. Ілюстрував сатиричні журнали Галичини – «Зиз», «Комар». А ще захоплювався церковними розписами, а у другій половині 30-х років взявся за батальні полотна на українську історичну тематику – «Битва під Хотином» (1931 рік), «Бій під Крутами» (1936), «Бій на Маківці у 1915 р.» (1937 рік), «Сагайдачний громить турків» (1938 рік).

1939 рік, коли Галичину окупувала радянська влада, Олександра Климка застав у Варшаві. Він більше не повернувся у Львів, розуміючи, що його не оминуть репресії. Спершу він виїхав в Австрію, потім в Італію, Великобританію, з 1948 року проживав в Аргентині, де працював театральним декоратором. Через 10 років емігрував у США. Саме в Америці, де він не мав жодних зв’язків, завдяки його працьовитості йому відкрились двері до слави, як писали про нього у часописах.

Олександр Климко працював у США декоратором, оформляв відомі виставки, творив панорами у Діснейленді, працював для Метрополітен-опера, і театр виставляв його твори декорації в Європі. У 1969 році Олександр Климко співпрацював із кіностудією «20th Century Fox», створюючи декорації для музичної комедії «Привіт, Доллі!». Ця стрічка у 1970 році здобула три «Оскари», зокрема в номінації «За найкращі декорації».

Олександр Климко відійшов у вічний світ у 1970 році у США. І лише у 2019 році завдяки картині «Бій під Крутами» про митця заговорили в Україні.