Що купують найбільше

Два тижні від запуску MadeWithBravery: які країни і що купують на маркетплейсі України найбільше

Минуло два тижні від запуску офіційного маркетплейсу України MadeWithBravery, покликаного презентувати українських виробників світові. За цей час кількість продавців на майданчику зросла до близько 200.

Лише у перший день запуску сайт MadeWithBravery відвідали 100 тисяч користувачів. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров відзвітував про результати перших двох тижнів роботи маркетплейсу й розповів, які товари та в яких країнах купують найбільше.

Покупки на MadeWithBravery

Федоров зазначив, що окрім близько 200 українських брендів, які вже продають свої товари на маркетплейсі, ще стільки ж перебувають на фінальному етапі перевірки. Водночас понад 80% уже здійснених покупок на майданчику – з-за кордону.

Наразі найактивніше купують товари українського виробництва на платформі користувачі з таких країн:

Також серед країн-замовників – Катар, Чилі, Люксембург та Австралія. Загалом же маркетплейс відвідали користувачі із 75 країн світу, а здійснили замовлення – з 50 держав.

Круто, що український бізнес масштабується та виходить на міжнародний рівень. Якщо ви український бренд і бажаєте продавати свої товари на MadeWithBravery, напишіть сюди,
– закликав Михайло Федоров.

Міністр цифрової трансформації зауважив, що найпопулярнішими товарами серед українців та іноземців за ці два тижні на MadeWithBravery стали:

Крім того, іноземці вподобали українські смаколики, а саме шоколад та мед. При цьому, середній чек замовлень наразі становить 2 370 гривень.

Які товари українці найчастіше купують онлайн: дослідження

Експерти розповіли, що українці найчастіше купують онлайн, та скільки на це витрачають грошей

З листопада 2020 року по квітень 2021-го найпопулярнішим товаром, який українці купують онлайн, стала електроніка. Про це свідчить дослідження, яке провели OLX Доставка та CBR. Продажі за пів року у цій категорії виросли на 40%. Це 635 тисяч замовлень.

Одяг опинився на другому місці за кількістю угод – 441 тисяч замовлень та приріст 43%.

Відбувся бум і в сегменті дитячих товарів – зростання на 84% до 378 тисяч замовлень.

Також на 55% збільшилася кількість угод з купівлі товарів для відпочинку, хобі та спорту. Зростання числа замовлень можна було спостерігати ще й у товарах для дому та саду.

Попри це, витрати українців залишилися на тому самому рівні, що й з травня по жовтень 2020 року. Середній чек майже не змінився. Виглядає він наступним чином:

  • електроніка – 1 587 грн;
  • одяг – 671 грн;
  • дитячі товари – 552 грн;
  • хобі, відпочинок і спорт – 814 грн;
  • дім і сад – 754 грн;
  • запчастини для транспорту – 775 грн.

На початку 2021 року в Україні зафіксували найбільше інтернет-покупців за останні роки – 42%. Для порівняння: наприклад, у третьому кварталі 2020-го їх було 33%. Усього онлайн купують приблизно 11 млн українців, які користуються інтернетом.

Ядро споживачів живе у населених пунктах до 100 тисяч мешканців – це 56% людей. Серед усіх покупців онлайн – 55% жінок та 45% чоловіків. Найчастіше це люди з повною вищою освітою, які працюють. Дохід українців, що купують в інтернеті на 38% більший, ніж у тих, хто обирає офлайн.

Серед бар’єрів для покупок в інтернеті на місцевих платформах онлайн-користувачі називають необхідність примірки та невпевненість в якості товару. Якщо ж говорити про покупки в соцмережах, до цих причин можна додати ще й відсутність довіри.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Виправданий ризик. Акції яких компаній варто купувати, навіть якщо ціна на них падає

📲 45 секунд – на один пост, 20 хвилин на день, щоб дізнатися головні економічні та бізнесові новини. Підписуйтеся на Telegram-канал Forbes Ukraine, щоб економити час.

Великі гроші і високий прибуток нерозривно повʼязані з ризиком. Ризики бувають двох типів: усвідомлений (заснований на аналізі і прогнозі) і емоційний. Перший – для підприємців, інвесторів, які продумано будують свою фінансову карʼєру. Другий – для авантюристів, які звикли заробляти великі гроші на підвищенні ставок. Що означає управління ризиком у роботі з активами? Гарна ілюстрація цього – купівля знижених у ціні акцій компаній всупереч настрою ринку, якій передує аналітична робота. Якщо це компанії з серйозним зрозумілим бізнесом, сильним топ-менеджментом, зростанням ринку, їх потрібно брати, не озираючись на паніку. Це можна показати на прикладі травня 2021-го, коли сталося найбільше протягом останніх кількох років падіння в growth-секторі. Акції growth-компаній (швидкозростаючих компаній, повʼязаних з інноваціями), які довго задавали тренд на ринку і були на слуху, впали на 20%–30%. У той же час зросли value (або вартісні, традиційні)-компанії: банки (12%–24%), нафтова галузь (8%–12%), ритейлери (до 6%), FMCG-сектор (до 7%) тощо. Цей злам нагадує ті, що вже відбувалися кілька разів, зокрема в 2003 році. Тоді після кризи «доткомів» багато бульбашок луснуло. Компанії, що злетіли на хайпі, не мали як основу нічого, крім затребуваної ідеї: ані виручки, ані клієнтської бази. І капітал, який зайшов на фондовий ринок, став переходити в акції вартісних традиційних компаній. Інвестори почали продавати акції growth-компаній, виходити з інвестицій, вважаючи, що всі вони переоцінені. Ось тільки між нинішньою ситуацією і тим, що відбувалося під час попередніх криз, є істотна різниця. У 2003-му багато growth-компанії мали величезний неринковий мультиплікатор, не підкріплений нічим, крім ідеї. Більшість із них впали під час кризи, і відтоді про них ніхто не чув. У травні 2021-го акції growth-компанії зовні виглядали так само. Але їх відрізняло те, що у багатьох, крім ідеї, був надійний фундамент. Із чого він складається. 1. Зростання виручки (не прибутку). Високий прибуток у такого роду компанії говорить тільки про те, що менеджмент вичерпав ідеї для інвестицій і подальшого розвитку. Amazon довго не мала прибутку. Але це не заважало компанії зростати 20 років поспіль і в підсумку показати прибуток у певній фазі розвитку. З 2015-го до 2020-го її виручка зростала в середньому на 23,8% на рік. Капіталізація за цей же час зросла упʼятеро. А прибутку або не було, або він був на мінімальних щодо виручки значеннях. 2. Зростання клієнтської бази. Під час пандемії багато компаній отримали мільйони нових безкоштовних клієнтів, тобто ліди, на яких вони не витратили ні копійки. 3. Технологічні компанії оцінюються за цільовими ринками збуту. Топ-менеджмент інвестиційно привабливої компанії вкладає або в розробки нових продуктів і послуг, або в купівлю інших бізнесів, які відкривають доступ на суміжні ринки, де менеджмент знає, як робити гроші. Раціональні інвестори бачать різницю між «поганою компанією» і «ринком, що панікує». Вони купують здешевілі акції сильних компаній, навіть якщо клієнти, активами яких вони управляють, відчувають стрес в умовах обмеженої інформації. Тому що купівлі передував аналіз сектора економіки, в якому працює компанія, конкурентного середовища, маркетингу, можливості експансії на звʼязані ринки. Така стратегія в травні 2021-го себе виправдала: з травня по липень акції «переоцінених» компаній зросли на 15%–20% і вище. Наприклад, Shopify і Crowdstrike просіли на 18% упродовж першої половини травня, після чого зросли на 36%. Тому що просіли вони не через внутрішні проблеми з бізнесом, неправильні дії, а через звичайне ринкове падіння. Які ще компанії відповідають критеріям надійного фундаменту? 1. Twilio – завдяки ефекту від купівлі компанії SendGrid за $2 млрд в 2019 році. Злиття дозволило доповнити набір інструментів Twilio комунікацією по електронній пошті. У 2020 році компанія принесла $1,1 млрд виручки. У 2020 році Twilio SendGrid обробив понад 1 трлн листів, а активність користувачів електронної пошти зросла на 200%. 2. Atlassian придбав компанію Trello в січні 2017 року за $425 млн. Trello є додатком для спільної роботи організації, який налічує понад 50 млн користувачів. Після операції кількість клієнтів Atlassian збільшилася майже на 13 тисяч. 3. Компанія Salesforce у 2019-му за $14,6 млрд придбала Tableau, розробника ПЗ для інтерактивної візуалізації даних і бізнес-аналітики. Виручка компанії внаслідок угоди за рік зросла на 38%. У кожному з наведених прикладів має місце M&A, оскільки у growth-компаній купівля бізнесу часто спричиняє ефект Push and Pull. Придбану компанію інтегрують у ланцюжок вартості, і вона підштовхує основний бізнес вперед. У випадку з value-компаніями такий ефект досягається рідше. Часто value-компанії купують не компанії зі суміжних, ринків, що розвиваються, а йдуть туди, куди їм не варто йти. Серед value-компаній у наші дні виграють ті, які інвестують не заради задоволення амбіцій, а заради майбутнього розвитку свого бізнесу. Тоді клієнтська база, прибуток, продуктовий ряд основного бізнесу забезпечують ресурс для експоненціального зростання нової технологічної складової компанії. Так, наприклад, завдяки технологічним інноваціям «олдскульний» Disney дедалі частіше перемагає «модний» Netflix на його полі.